18 червня 2019 рокуЛьвів№ 857/3378/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.
суддів: Заверухи О.Б, Ніколіна В.В.,
за участю секретаря судових засідань - Чопко Ю.Т.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року (головуючий суддя: Мартиць О.І., місце ухвалення - м. Тернопіль, дата складення повного тексту рішення - 19.02.2019) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
ОСОБА_1 21.11.2018 звернулася з позовом до суду, в якому просила зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити їй пенсію за віком з 11.05.2018.
Обґрунтовує позов тим, що позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Пенсійного віку досягла 11 травня 2018 року, звернулася до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення пенсії за віком, надавши необхідні документи. Однак, 20.11.2018 за вих. № 16707/05 відповідач відмовив у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу - 25 років, за поданими документами відповідач зарахував 24 роки 04 місяці 23 дні. При цьому, неправомірно не зараховано трудовий стаж з 01.04.2009 по 31.05.2009, з 22.09.2010 по 11.08.2011, з 01.06.2012 по 31.07.2012 через розбіжності в індивідуальних відомостях про застраховану особу та паспорті громадянина України, пов'язані із зміною імені.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року позов задоволено. Зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 12.05.2018.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що згідно поданих позивачем документів до страхового стажу зараховано 24 роки 4 місяці 23 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до вимог чинного законодавства. Періоди роботи з 01.04.2009 по 31.05.2009, з 22.09.2010 по 11.08.2011 та з 01.06.2012 по 31.07.2012 в Товстенському професійному сільськогосподарському ліцеї неможливо зарахувати до страхового стажу, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу зазначено прізвище - ОСОБА_1 , що суперечить паспортним даним та не відповідає документам, що підтверджують зміну імені позивача. Тому відмовляючи позивачу у призначені пенсії за віком, пенсійний орган діяв правомірно та у відповідності до поданих документів.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 і ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлених про дату, час, місце розгляду справи не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досягнувши 11.05.2018 віку необхідного для призначення пенсії за віком, у встановлений законом тримісячний строк - 25.07.2018 звернулася до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області з заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно матеріалів справи, за результатами розгляду вказаної заяви, відповідач рішенням від 20.11.2018 № 16707/05 відмовив у призначенні пенсії, оскільки загальний стаж позивача становить 24 роки 04 місяці 23 дні, який є недостатнім для призначення пенсії.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити оскільки, в позивача наявний достатній стаж для призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З цими висновками суду першої інстанції, погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі-Закон № 1058-IV), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року.
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, до стажу роботи зараховується, зокрема, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
З системного аналізу вказаних норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для призначення пенсії позивачу, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», необхідно досягнення певного віку, 58 років 6 місяців, та наявність страхового стажу 25 років.
Згідно копії паспорта (а. с. 7), ОСОБА_1 народилася 11.11.1959, отже на момент подання заяви про призначення пенсії (25.07.2018), досягла віку - 58 років 6 місяців, передбаченного ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV, для призначення пенсії за віком. Цей факт відповідачем не оспорюється.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що підставою для відмови у призначенні пенсії стало не достатність стажу роботи передбаченого ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV (25 років), зокрема, не зарахування періодів роботи з 01.04.2009 по 31.05.2009, з 22.09.2010 по 11.08.2011 та з 01.06.2012 по 31.07.2012 в Товстенському професійному сільськогосподарському ліцеї, так як неможливо зарахувати до страхового стажу вказані періоди, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу зазначено прізвище - ОСОБА_1 , що суперечить паспортним даним та не відповідає документам, що підтверджують зміну імені позивача. Відповідач вказує, що загальний стаж позивача становить 24 роки 04 місяці 23 дні, який є недостатнім для призначення пенсії.
Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками пенсійного органу з огляду на наступне.
Згідно матеріалів справи, зокрема: свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 від 22.04.2009 ОСОБА_1 змінила ім'я на - ОСОБА_1 (а. с. 12); свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 від 15.06.2012 ОСОБА_1 змінила ім'я на - ОСОБА_1 (а. с. 13).
Згідно довідки № 207 від 19.11.2018 видана Державним професійним-технічним навчальним закладом «Заліщицьке вище професійне училище», в період з 23.11.2006 по 20.05.2009 ОСОБА_1 працювала у Товстенському сільськогосподарському ліцеї на посаді головного бухгалтера, ідентифікаційний код - 2186425343, пенсійні внески сплачувались по прізвищу - ОСОБА_1 ; в період з 22.09.2010 по 12.08.2011 працювала на посаді майстра виробничого навчання, пенсійні внески сплачувались по прізвищу - ОСОБА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_3 ; в період з 01.06.2012 по 01.08.2012 працювала на посаді майстра виробничого навчання, пенсійні внески сплачувались по прізвищу - ОСОБА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_3 .
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у виписці Пенсійного фонду України про індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 Форма ОК-5 від 12.11.2018, наявна інформація про сплату страхових внесків за період з 2008 по 2012 роки (а. с. 14).
Зокрема, у 2009 році: у квітні сплачено страхових внесків 1573, 34 грн, у травні 2009 року сплачено страхових внесків 1049, 45 грн; у 2010 році: у вересні сплачено страхових внесків 376, 48 грн, у жовтні сплачено страхових внесків 1705, 75 грн, у листопаді сплачено страхових внесків 1643, 00 грн, у грудні сплачено страхових внесків 1881, 99 грн; у 2011 році: у січні сплачено страхових внесків 1717, 56 грн, у лютому сплачено страхових внесків 1717, 56 грн, у березні сплачено страхових внесків 1717, 56 грн, у квітні сплачено страхових внесків 1751, 55 грн, у травні сплачено страхових внесків 1751, 55 грн, у червні сплачено страхових внесків 2062, 35 грн, у липні сплачено страхових внесків 2062, 35 грн; у серпні сплачено страхових внесків 678, 79 грн; у 2012 році: у червні сплачено страхових внесків 1923, 60 грн, у липні сплачено страхових внесків 1941, 80 грн.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що вказаними документами підтверджується сплата страхових внесків у період, який відповідач відмовляється зараховувати до страхового стажу позивача, зокрема з 01.04.2009 по 31.05.2009, з 22.09.2010 по 11.08.2011 та з 01.06.2012 по 31.07.2012.
Щодо покликання апелянта, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу зазначено прізвище ОСОБА_1 , що суперечить паспортним даним позивача, то суд апеляційної інстанції вважає, що факт не внесення до індивідуальних відомостях про застраховану особу про зміну прізвища на ОСОБА_1 , а у подальшому на ОСОБА_1, не спростовує того факту, що страхові внески були сплачені.
Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено сплату позивачем страхових внесків в період з 01.04.2009 по 31.05.2009, з 22.09.2010 по 11.08.2011 та з 01.06.2012 по 31.07.2012, а тому вказані періоди необхідно зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 .
За таких обставин, страховий стаж позивача становить 25 років 7 місяців 13 днів, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закон № 1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Оскільки, позивач звернувся із заявою про призначення пенсії 25.07.2018, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку 11.05.2018 , то пенсію, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закон № 1058-IV, необхідно призначити з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку - 12.05.2018.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов необхідно задовольнити та призначити пенсію ОСОБА_1 з 12.05.2018, оскільки позивач досягла відповідного віку для призначення пенсії та у неї наявний достатній страховий стаж для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Апеляційна скарга Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року у справі № 500/2534/18 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач: О. М. Гінда
судді О. Б. Заверуха
В. В. Ніколін
Повне судове рішення складено 08.07.2019.