Справа № 640/2994/19
05 липня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П. та суддів Аліменка В.О., Костюк Л.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2019 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Енерготранссервіс» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2019 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням Головне управління ДФС в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 296 КАС України в редакції згідно з Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України "Про судовий збір" з урахуванням змін до вказаного Закону.
Так, відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви.
Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VIII установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1 921 гривня, з 1 липня - 2007 гривень, з 1 грудня - 2102 гривн.
Позивачем в адміністративному позові заявлено вимогу майнового характеру на загальну суму 3961547,82 грн.
Виходячи зі змісту позовної заяви, Головне управління ДФС в м. Києві при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинно було сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, тобто 28815,00 грн., (1,5% ціни позову) не більше ніж 19210,00 грн. (1921,00 грн.*10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) *150%).
Таким чином, Головному управлінню ДФС в м. Києві необхідно сплатити суму судового збору у розмірі - 28815,00 грн.
Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не дотримано вказані вимоги ст. 296 КАС України та не додано документ про сплату судового збору, натомість заявлено клопотання про звільнення/відстрочення сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.
Відповідно до ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З огляду на вказане колегія суддів зауважує, що питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульовано ст. 8 Закону України "Про судовий збір", за змістом частини першої якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч. 2 ст. 8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначений в статті 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов та підстав для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.
З указаного вбачається, що Головне управління ДФС в м. Києві не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 по справі № 809/1045/16 та від 10.01.2018 по справі № 242/3169/17.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Головного управління ДФС в м. Києві про звільнення/відстрочення сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 169, 298, 328 КАС України, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДФС в м. Києві про звільнення/відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач: В.П. Мельничук
Судді: В.О. Аліменко
Л.О. Костюк