Справа № 826/14766/18 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.
27 червня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменка В.О., Мєзєнцева Є.І.,
за участю секретаря: Чуб Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Громадської організації «Всеукраїнське об'єднання «Автомайдан» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2019 (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Громадської організації «Всеукраїнське об'єднання «Автомайдан» до Національного агентства з питань запобігання корупції, третя особа: член Вищої кваліфікаційної комісії суддів Весельська Тетяна Федорівна про визнання протиправною бездіяльності,-
ГО «Всеукраїнське об'єднання «Автомайдан» звернулась з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просила суд визнати протиправною бездіяльність під час проведення повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, поданих ОСОБА_1 , суддею Вищого адміністративного суду України (член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що звернення до суду з підстав визнання протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції під час проведення повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, поданих ОСОБА_1 , суддею Вищого адміністративного суду України (членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України) та визначення її результатів забезпечує захист порушеного права громадської організації на правомірну, добросовісну та кваліфіковану діяльність працівника органу, яким є Вища кваліфікаційна комісія суддів України.
Непроведення Національним агентством з питань запобігання корупції повної перевірки декларацій суб'єкта декларування та визначення результатів такої перевірки протягом встановленого Порядком строку нівелює закріплений чинним законодавством антикорупційний механізм фінансового контролю за статками суб'єктів декларування, оскільки в такому випадку неможливо буде притягнути суб'єкта декларування до відповідальності за відображення у декларації недостовірних відомостей.
Бездіяльність відповідача щодо зволікання із проведенням повної перевірки декларацій суб'єкта декларування та визначення її результатів порушує вимоги п. 14 Порядку проведення контролю та повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а отже, є протиправною.
У відзиві на позовну заяву відповідачем вказано, що Законом та Порядком не встановлені граничні строки для опрацювання отриманих в рамках здійснення повної перевірки матеріалів та підготовки проекту рішення про результати проведеної повної перевірки декларації і прийняття його на засіданні Національного агентства. Також, у позовній заяві не вказано, яке саме право чи інтерес, що дійсно належить позивачу, порушено відповідачем.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2019 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції суперечить нормам чинного законодавства України.
27.06.2019 у судове засідання з'явилась представник відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.
Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як свідчать матеріали справи, 16.08.2017 ГО «ВО «Автомайдан» звернулась до Національного агентства з питань запобігання корупції із повідомленням про декларування недостовірних відомостей членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Весельською Т.Ф., в якому просила:
- здійснити моніторинг способу життя члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Весельської Т.Ф.;
- провести планову повну перевірку декларації члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Весельської Т.Ф.;
- у випадку виявлення недостовірності рівня життя члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України задекларованим доходам - вжити всіх необхідних заходів, передбачених антикорупційним законодавством України (а.с. 19-20).
Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 814 від 28.09.2017 «Про проведення повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, поданих ОСОБА_1 , суддею Вищого адміністративного суду України (член Вищої кваліфікаційної комісії суддів) вирішено:
1. Іноформація, отримана від суб'єкта звернення (вх. № 07/46746//17 від 22.08.2017), стосовно даних у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, поданих ОСОБА_1 , суддею Вищого адміністративного суду України (член Вищої кваліфікаційної комісії суддів), містить фактичні дані, що можуть бути перевірені (щодо можливого відображення у декларації недостовірних відомостей), стосується конкретного суб'єкта декларування; у передбаченому Законом України «Про запобігання корупції» порядку відповідність дійсності відомостей, щодо недостовірності яких одержано інформацію, не встановлено раніше.
2. Доручити члену Національного агентства з питань запобігання корупції - Голові Національного агентства з питань запобігання корупції Корчак Наталії Миколаївни через уповноважену особу - головного спеціаліста третього відділу (Центральний регіон) Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя апарату Національного агентства з питань запобігання корупції Михайлова Івана Михайловича провести повну перевірку декларацій, поданих ОСОБА_1 , суддею Вищого адміністративного суду України (член Вищої кваліфікаційної комісії суддів), за 2015 та 2016 роки.
3. Перевірку здійснити із залученням, за необхідності, працівників інших самостійних структурних підрозділів апарату Національного агентства з питань запобігання корупції відповідно до компетенції.
4. Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя забезпечити повідомлення суб'єкта декларування про прийняте рішення за допомогою програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у встановленому законодавством порядку.
5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на голову Національного агентства з питань запобігання корупції Корчак Н.М (а.с. 18).
Листом Управління документального забезпечення та контролю Національного агентства з питань запобігання корупції № 94-06/35795/18 від 17.08.2018 на запит на інформацію від 14.08.2018 повідомлено про те, що на теперішній час триває підготовка проекту рішення про результати проведення повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, поданих ОСОБА_1 , суддею Вищого адміністративного суду України (член Вищої кваліфікаційної комісії суддів), яке буде розглянуто на засіданні Національного агентства з питань запобігання корупції в порядку, визначеному законодавством.
Оскільки рішення стосовно виявлених позивачем порушень досі не прийнято, позивач вважає таку бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції протиправною та такою, що порушує його законні права та інтереси, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено суду наявності бездіяльності відповідача.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, Закон України № 1700-VII від 14.10.2014 «Про запобігання корупції» визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 56 від 10.02.2017 визначає механізм проведення Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), відповідно до статей 48 та 50 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон).
Зокрема, згідно з п. 14 Порядку (в редакції від 22.02.2017) повна перевірка декларації за цим Порядком здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки.
У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів. Рішення про продовження повної перевірки декларації приймається Національним агентством у випадку неотримання відповідей та/або інформації по суті, необхідних для проведення повної перевірки декларації, у відповідь на запити (листи) Національного агентства до:
1) державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань;
2) суб'єкта декларування з проханням надати пояснення щодо відомостей, зазначених у декларації.
Відтак перевірка повинна тривати не більше 60 календарних днів, а у виняткових випадках не більше 90 календарних днів.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що положеннями ні Закону ні Порядку не встановлені граничні терміни для опрацювання отриманих в рамках здійснення повної перевірки матеріалів та підготовки проекту рішення про результати проведеної повної перевірки та прийняття його на засіданні НАЗК.
Також, зазначене підтвердила представник відповідача у судовому засіданні - 27.06.2019.
Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з пунктом 6 Розділу ІІІ Порядку № 56 повна перевірка декларації передбачає такі дії:
1) прийняття Рішення про проведення перевірки;
2) аналіз відомостей про об'єкти декларування (об'єкти нерухомості; об'єкти незавершеного будівництва (в тому числі інформація щодо власника або користувача земельної ділянки); цінне рухоме майно (крім транспортних засобів); цінне рухоме майно - транспортні засоби; цінні папери; інші корпоративні права; юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб'єкт декларування або члени його сім'ї; нематеріальні активи; доходи, у тому числі подарунки; грошові активи; фінансові зобов'язання; видатки та правочини суб'єкта декларування; посади чи роботи за сумісництвом суб'єкта декларування; членство суб'єкта декларування в об'єднаннях (організаціях) та входження до їх органів), зазначені в деклараціях суб'єкта декларування, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, що можуть містити інформацію про об'єкти декларування, які мають відображатися в декларації;
3) створення, збирання, одержання, використання інформації, яка є необхідною для повної перевірки декларації, з використанням джерел інформації, визначених пунктами 8 - 11 цього розділу;
4) направлення Національним агентством відповідному суб'єкту декларування листа з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів та розгляд і врахування наданих ним пояснень та/або копій підтвердних документів під час проведення повної перевірки декларації у порядку та на умовах, визначених пунктом 12 цього розділу;
5) прийняття Національним агентством Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.
Тобто, Порядком № 56 визначено, що процедура повної перевірки розпочинається прийняттям рішення про проведення перевірки та закінчується прийняттям Національним агентством рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.
Отже, рішення про результати здійснення повної перевірки декларації має бути прийнято в межах визначених пунктом 14 Порядку № 56 строків.
В той же час, з матеріалів справи вбачається, що рішенням НАЗК № 814 від 28.09.2017 «Про проведення повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, поданих ОСОБА_1 , суддею Вищого адміністративного суду України (член Вищої кваліфікаційної комісії суддів» призначено повну перевірку декларацій третьої особи.
Рішення НАЗК про продовження строку проведення повної перевірки декларацій третьої особи на 30 календарних днів матеріали справи не містять.
Відтак, перебіг строку проведення повної перевірки декларацій ОСОБА_1 розпочався 28.09.2017. Зазначений строк, з урахуванням рішення НАЗК про продовження строку сплинув - 27.11.2017. Станом на 17.08.2018 рішення не прийнято, що підтверджується наданою відповіддю НАЗК на запит від 14.08.2018.
Тобто, строк прийняття рішення про результати здійснення повної перевірки декларації НАЗК порушено, оскільки минуло вже 17 місяців з дати прийняття рішення про проведення повної перевірки, однак рішення за результатами повної перевірки досі не прийнято, що суперечить пункту 14 Порядку.
Колегія суддів зауважує, що прийняття на підставі заяви ГО «ВО «Автомайдан» рішення № 814 від 28.09.2017 «Про проведення повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, поданих ОСОБА_1 , суддею Вищого адміністративного суду України (член Вищої кваліфікаційної комісії суддів)» є нічим іншим, як визнанням відповідачем права позивача на подання такого звернення.
Зважаючи на наявність у позивача права на звернення до Національного агентства з питань запобігання корупції із повідомленням щодо перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, позивач беззаперечно наділений правом на дотримання і неухильного виконання відповідачем за результатами розгляду його повідомлення етапів процедури, зокрема, строків проведення повної перевірки та прийняття за її наслідками відповідного рішення, оскільки позивач з урахуванням положень Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, правомірно очікував, що така перевірка буде проведена у визначені законодавством строки та за її наслідками буде прийняте відповідне рішення. Саме цим очікуванням і обумовлене звернення до НАЗК.
З цих підстав, колегія суддів вважає необґрунтованими твердження Національного агентства з питань запобігання корупції щодо відсутності, в даному випадку, порушених прав позивача, оскільки перевірка декларацій за 2015 та 2016 роки, поданих ОСОБА_1 , суддею Вищого адміністративного суду України (член ВККС) проводилась за інформацією, отриманою від суб'єкта звернення ГО «Всеукраїнське об'єднання «Автомайдан». За наслідками опрацювання такого звернення Національним агентством з питань запобігання корупції вирішено, що інформація, отримана від суб'єкта звернення (вх. 07/46746/17 від 22.08.2017) містить фактичні дані, що можуть бути перевірені.
Тому, позивач, як суб'єкт звернення очікував на прийняття НАЗК рішення про результати здійснення повної перевірки декларації НАЗК у визначені законом строки.
Наявність «законних очікувань (яку в кожному окремому випадку встановлює Суд) є передумовою для відповідного захисту. В свою чергу, умовою наявності законного очікування в розумінні практики Європейського суду з прав людини є достатні законні підстави (sufficient legal basis) в національному праві або усталена практика публічної адміністрації. Іншими словами, законне очікування - це очікування можливості (ефективного) здійснення певного права, як прямо гарантованого, так і опосередкованого (того, яке випливає з інших прав), у разі якщо особа прямо не виключена з кола тих, хто є носіями відповідного права.
Недотримання розумних строків при проведенні певних процедур суб'єктом владних повноважень порушує законні очікування особи на прийняття рішення у визначений законом строк, порушує принципи правової визначеності, викликає у особи сумніви щодо прозорості та відкритості проведення перевірки, прийняття за її наслідками безстороннього, законного рішення.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що невиконання суб'єктом владних повноважень вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури розгляду повідомлення від 16.08.2017 та, як наслідок, в майбутньому буде впливати на прийняте за її результатами рішення, оскільки в разі прийняття такого рішення поза межами законодавчо визначених строків, воно не може вважатись правомірним.
При цьому, колегія суддів враховує положення частини другої ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Слід зауважити, що у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У пункті 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За наведених обставин, апеляційна скарга Громадської організації «Всеукраїнське об'єднання «Автомайдан» підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції від 28.02.2019 - підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до частини сьомої ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 1 841,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 572 від 03.09.2018 (а.с. 3) та апеляційної скарги - в розмірі 2 643, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 928 від 27.03.2019.
Отже, понесені позивачем витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції в загальному розмірі 4 484,00 грн.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Громадської організації «Всеукраїнське об'єднання «Автомайдан» задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2019 скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Громадської організації «Всеукраїнське об'єднання «Автомайдан» задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції під час проведення повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, поданих ОСОБА_1 , суддею Вищого адміністративного суду України (член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 28, код ЄДРПОУ 40381452) на користь Громадської організації «Всеукраїнське об'єднання «Автомайдан» (03039, м. Київ, проспект Голосіївський, 21, кв. 85, ЄДРПОУ 39174967) судові витрати у розмірі 4484, 00 грн (чотири тисячі чотириста вісімдесят чотири).
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 05.07.2019.
Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма
Судді:В.О. Аліменко
Є.І. Мєзєнцев