про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 560/608/19
05 липня 2019 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Полотнянко Ю.П., перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2019 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Одночасно, при зверненні з апеляційною скаргою скаржником подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, вмотивовану тим, що відсутність доказів сплати судового збору може призвести до залишення апеляційної скарги без руху,а тому відповідачем було прийнято рішення зачекати на оригінал квитанції про сплату судового збору та подати апеляційну скаргу з належним чином оформленими документами.
Розглянувши зазначене клопотання, суд вважає, що воно не підлягає до задоволення з наступних підстав.
У відповідності до частини 1 ст. 295 КАС апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З матеріалів справи вбачається, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2019 року прийняте у порядку письмового провадження та було отримано Військовою частиною НОМЕР_1 16 травня 2019 року (а.с. 60). Апеляційна скарга скаржником подана 20 червня 2019 року (відповідно до штампу поштового відділення на конверті) тобто, зі збігом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Крім того, статтею 296 КАС України закріплено вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі, щодо надання документу про сплату судового збору одночасно з поданням апеляційної скарги (частина пята цієї статті).
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо форми і змісту апеляційної скарги, зокрема, надання документа про сплату судового збору.
Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, також, і в частині надання документа про сплату судового збору.
Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак відсутність у відповідача коштів, призначених для цієї мети, ускладнена і тривала процедура здійснення видатків бюджету і, як наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків, не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.
З огляду на наведене, відповідач не позбавлений можливості протягом усього поточного бюджетного року, здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення своєчасної сплати судового збору з урахуванням часу, необхідного для вирішення організаційних питань стосовно узгодження таких витрат з розпорядником коштів, їх виділення та одержання необхідних платіжних документів.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Зважаючи на викладене, зазначені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, зокрема відсутність фінансування, не можна визнати поважними, оскільки останні не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на апеляційне оскарження судових рішень.
Щодо посилання апелянта на те, що після реєстрації рішення суду подано тимчасово виконуючому обов'язки командира військової частини на візування та після чого лише 23.05.2019 рішення надійшло в роботу помічнику командира з правової роботи начальнику юридичної служби, а тому строк подання апеляційної скарги слід відраховувати з дня надходження в роботу юридичної служби, колегія суддів відхиляє та вважає вказані підстави неповажними, оскільки строк подання апеляційної скарги слід рахувати з моменту отримання установою рішення суду першої інстанції, тобто в даній справі з 17.05.2019.
А відтак, скаржнику слід надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та вказати інші поважні причини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд
1. Визнати неповажними, наведені в клопотанні Військової частини НОМЕР_1 підстави поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2019 року у справі №560/608/19.
2. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2019 року залишити без руху.
3. Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
4. Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
5. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Полотнянко Ю.П.