Справа № 560/4183/18
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
08 липня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Граб Л.С. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року (ухвалене в м.Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
в грудні 2018 року позивач звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
20 травня 2019 року до суду від відповідача надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 червня 2019 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що ОСОБА_2 , як особа з інвалідністю органами соціального захисту населення був безоплатно забезпечений автомобілем марки ЗАЗ модель 110308-44 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер: НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 08.12.2016.
В липні 2018 року позивач звернулась до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації з заявою про перереєстрацію автомобіля марки ЗАЗ модель 110308-44 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер: НОМЕР_2 , що перебував у користуванні ОСОБА_2 на позивача за умови сплати вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля.
Департамент соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації листом від 24.07.2018 року №04.03-17638 відмовив в наданні дозволу на переоформлення автомобіля, посилаючись на пункт 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року №999, оскільки документи щодо переоформлення надійшли до Департаменту більше ніж через 6 місяців після смерті батька.
Не погодившись з такою відмовою, позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Правовідносини щодо перереєстрації автомобіля, яким інвалід забезпечений Головним управлінням соціального захисту населення, регулюється Порядком забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року №999 (далі - Порядок).
Абзацом шостим пункту 16 Порядку передбачено, що іншому члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда на час смерті, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової вартості автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.
Відповідно до абзаців сьомого та восьмого пункту 16 Порядку визначено, що розрахункова сума для викупу автомобіля визначається головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції з урахуванням зносу автомобіля 0,84 відсотка за кожний повний місяць або 10 відсотків за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний місяць користування автомобілем (незалежно від кількості днів) зараховується як повний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики. В іншому разі автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, повертається (вилучається) головному, районному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції у повному комплекті.
Отже, після смерті особи з інвалідністю його члени сім'ї особисто звертаються до управління з питань соціального захисту за місцем проживання із заявами про розгляд питання стосовно залишення автомобіля у власності сім'ї.
Аналізуючи доводи апелянта щодо протиправності прийняття оскаржуваної відмови, колегія суддів зазначає слідуюче.
Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, з заявою про переоформлення автомобіля до відповідача ОСОБА_1 звернулась 19.07.2018 року, тобто з пропуском строку сплати вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта, як на доказ своєчасного звернення на заяву від 07.06.2017 року, оскільки із вказаною заявою до Управління соціального захисту населення Кам'янець - Подільської райдержадміністрації щодо переоформлення автомобіля , який належав ОСОБА_2 звертався - ОСОБА_3 , а не позивач.
Крім того, доводи апелянта про те, що відповідач повинен був запропонувати їй скористатись правом на переоформлення автомобіля та у визначений законом строк надати довідку-розрахунок для сплати коштів є безпідставними, оскільки за змістом пункту 16 Порядку ініціатором щодо викупу легкового автомобіля яким забезпечений інвалід, після його смерті, є члени сім'ї померлого інваліда, а не органи соціального захисту.
Разом з тим, судова колегія зауважує, що оскільки пунктом 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями не передбачено поновлення чи продовження строку звернення з заявою про переоформлення автомобіля, тому посилання апелянта на те, що строк пропущено з поважних причин, а саме у зв'язку з постійним доглядом за хворим чоловіком, є безпідставними та правильно не враховані судом.
У зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова відповідача у переоформленні автомобіля марки ЗАЗ, модель 110308-44 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на ОСОБА_4 є правомірною.
Таким чином, доводи апелянта на підтвердження протиправності дій відповідача під час винесення оскаржуваної відмови, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, у зв'язку з чим вмотивовано відхилені судом першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно прийнято рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог та не підтверджують неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального, то підстави для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Граб Л.С. Біла Л.М.