02 липня 2019 р.Справа № 2040/5167/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Чалого І.С.,
суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.
за участю представника відповідача та 3-ї особи- Прокопчук Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2018, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., м. Харків, повний текст складено 22.10.18 по справі № 2040/5167/18 з позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу,
В липні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якій просив визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 11.12.2017 року № 4673/7 "Про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження".
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Харківській області (далі - ГТУЮ в Харківській області).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2018 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 11.12.2017 № 4673/7 "Про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження".
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2018 та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 апеляційне провадження було закрите у зв'язку з тим, що апеляційна скарга була підписана представником без належного підтвердження повноважень на представництво Міністерства юстиції України.
07.05.2019 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду клопотання Міністерства юстиції України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2018 задоволено, процесуальний строк на апеляційне оскарження вказаного рішення поновлено, відкрито апеляційне провадження.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач вважає, що висновки суду першої інстанції про відсутність порушень в діях ліквідатора абз. 4 ч. 1 ст. 41 Закону України "ро відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо відсутності у матеріалах справи даних щодо проведення інвентаризації майна боржника спростовуються висновками, викладеними в постанові Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2017 по справі № 922/1374/17. Зазначив, що факт не підписання Акту позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого від 10.10.2017 № 61 одним із членів комісії не має правових наслідків та не є порушенням з боку комісії. Окрім того, апелянт вважає, що висновок суду першої інстанції про необхідність встановлення ухвалою суду у справі про банкрутство боржника факту невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на ліквідатора згідно з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковим.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Представник відповідача та третьої особи Прокопчук Я.М. в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримала доводи апеляційної скарги, просила скаргу задовольнити.
Позивач у судове засідання не з'явився, явку свого представника у судове засідання суду апеляційної інстанції не забезпечив, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача та третьої особи, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області на підставі скарги Кіракосян С.Т. від 31.07.2017 № 02.01-05/271 та доручення Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України від 14.08.2017 № 1068/К-19109/9.4 проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого Тризни О.В. Термін проведення перевірки з 27.09.2017 до 29.09.2017.
За результатом позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Тризни О.В. складено довідку № 44 від 29.09.2017 та акт від 10.10.2017 № 57, відповідно до якого комісією встановлено порушення позивачем: ч. 3 ст. 40, абзаців 2-4 ч. 2 ст.41, ч.3 ст.98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що виявились у неприйнятті ліквідатором до свого відання майна боржника, незабезпечення його збереження, а також непроведення інвентаризації майна боржника, як наслідок: не порушено питання про виділення частки нерухомого майна банкрута під час укладання та підписання мирової угоди у справі №922/1374/17 про банкрутство ФОП ОСОБА_2 ; після припинення провадження у справі №922/1374/17 позивачем, всупереч наданим йому Законом правам та покладеним на нього обов'язкам, вчинено дії щодо припинення(скасування) обтяжень нерухомого майна банкрута.
11.10.2017 Перший заступник начальника Головного територіального управління юстиції у Харківській області Левченко І.В. звернулася до Директора Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України Моісеєва Ю.О. з листом - пропозицією щодо вирішення питання про внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладення на арбітражного керуючого Тризни О.В. дисциплінарного стягнення. (а.с. 223, т.1).
18.10.2017 Директор Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України Моісеєв Ю.О. звернувся до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) з поданням № 1038 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 . дисциплінарного стягнення.
01.11.2017 за результатом розгляду подання та голосування, Дисциплінарною комісією прийнято рішення про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 . дисциплінарного стягнення у вигляді попередження. Вказане рішення оформлено протоколом № 65/11/17 від 01.11.2017 року (а.с. 228-231 т. 1).
Заступником голови Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) Моісеєвим Ю.О. внесено до Міністерства юстиції України поданням № 781 від 01.11.2017 про застосування до арбітражного керуючого Тризни О ОСОБА_3 В. дисциплінарного стягнення у вигляді попередження (а.с. 232-233 т.1).
На підставі наведеного, Міністерством юстиції України прийнято Наказ № 4673/7 від 11.12.2017 про накладення на арбітражного керуючого Тризни О ОСОБА_3 В. дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
Позивач, не погоджуючись із рішенням та діями суб'єкта владних повноважень, звернувся до суду із вказаним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду справи не доведено факту саме грубого порушення арбітражним керуючим вимог законодавства під час виконання своїх повноважень, яке б могло мати наслідком застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Правові засади здійснення діяльності арбітражних керуючих в Україні визначають Закон України № 2344-XII від 14.05.1992 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон № 2344-XII) .
Відповідно до ст. 4 Закону № 2344-XII, арбітражні керуючі є суб'єктами незалежної професійної діяльності, а право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Законом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Відповідно до частини 2 статті 107 Закону № 2343-XII, арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.
Контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та порядок притягнення їх до дисциплінарної відповідальності регулюється ст.ст. 106-113 Закону України № 2344-XII та Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністра юстиції України від 27.06.2013 №1284/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.07.2013 за № 1113/23645 (далі по тексту - Порядок № 1284/5), згідно п. 1.4 якого, встановлено процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих, повноваження осіб, які здійснюють перевірки, права й обов'язки арбітражних керуючих, порядок оформлення результатів перевірки, порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.
Організація проведення перевірок врегульована розділом ІІ Порядку № 1284/5, пунктом 2.1 якого визначено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.
Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється на предмет дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці (п. 2.2 Порядку).
Відповідно до п. 2.6 Порядку № 1284/5, підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність проведення контролю.
Пунктом 6.11 Порядку передбачено, що у разі виявлення за результатами перевірки порушень, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень, орган контролю обов'язково зазначає про це в акті перевірки й протягом трьох робочих днів з дня підписання акта перевірки вносить пропозицію до структурного підрозділу Мін'юсту, який забезпечує організацію роботи Дисциплінарної комісії, щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення; до пропозиції орган контролю додає акт перевірки з усіма документами, що є його невід'ємними складовими.
Пунктом 7.1 Порядку передбачені відповідні підстави для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності, однією з який, в тому числі є, грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).
Згідно із частиною 1 статті 109 Закону №2343 дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є попередження та позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Аналогічні види дисциплінарної відповідальності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) передбачені й п.7.4 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).
Отже, обов'язковою умовою притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого є, окрім встановлених порушень вимог законодавства, наявність відповідних підстав, що передбачені п. 7.1. Порядку.
Вказане положення кореспондується з положенням п. 6.13 Порядку, згідно якого у разі виявлення за результатами перевірки порушень, які є підставою для внесення до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень, орган контролю обов'язково зазначає про це в акті перевірки. У такому випадку припис та (або) розпорядження не складаються до моменту прийняття Дисциплінарною комісією рішення за результатом розгляду подання.
Тобто не всі виявлені порушення є підставою для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності, а лише ті, які є для цього підставами та які визначені в п. 7.1. Порядку.
З дослідження змісту акту позапланової невиїзної перевірки від 10.10.2017 № 57 убачається, що всі виявлені порушення, на думку комісії, що проводила перевірку, є підставою щодо застосування до позивача дисциплінарних стягнень, тобто такі порушення у сукупності призвели до грубого порушення прав та законних інтересів банкрута.
Як вбачається з Акту перевірки № 61 від 10.10.2017 та встановлено судом першої інстанції під час судового розгляду, Комісією з перевірки було зроблено висновок про порушення позивачем ч. 3 ст. 40, абзаців 2-4 ч. 2 ст.41, ч.3 ст.98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що виявились у неприйнятті ліквідатором до свого відання майна боржника, незабезпечення його збереження, а також непроведення інвентаризації майна боржника, як наслідок: не порушено питання про виділення частки нерухомого майна банкрута під час укладання та підписання мирової угоди у справі №922/1374/17 про банкрутство ФО ОСОБА_4 ; після припинення провадження у справі №922/1374/17 позивачем, всупереч наданим йому Законом правам та покладеним на нього обов'язкам, вчинено дії щодо припинення(скасування) обтяжень нерухомого майна банкрута.
Зі змісту подання № 1038 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення від 18.10.2017 року, що складено Департаментом з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України встановлено, що у вказаному акті від 10.10.2017 зафіксовані грубі порушення арбітражним керуючим Тризною О.В. законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута), що є підставою для внесення подання на розгляд Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих.
З такими висновками контролюючого органу суд першої інстанції не погодився, так само як і не погоджується суд апеляційної інстанції.
Щодо помилковості висновків відповідача про те, що позивачем не прийнято до свого відання майно боржника, не забезпечено його збереження, а також не проведено інвентаризації майна боржника та доводів заявника апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні помилково прийнято акт інвентарізації товарно-матеріальних цінностей від 10.07.2017 як належний доказ проведення інвентарізації товарно-матеріальних цінностей майна банкрута ФОП Мельник О.О. колегія суддів зазначає таке.
З огляду на матеріали справи ухвалою господарського суду Харківської області від 15 травня 2017 року у справі № 922/1374/17 порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Постановою господарського суду Харківської області від 25 травня 2017 року у справі № 922/1374/17 визнано ФОП Мельник О.О. банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Здійснено офіційне оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання ФОП Мельник О.О. банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Встановлено місячний строк для пред'явлення кредиторами вимог до банкрута з дня оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скасовані арешти та інші обтяження щодо розпорядження майном боржника - фізичної особи ОСОБА_5 О., код 2753717540.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.06.2017 по справі № 922/1374/17 задоволено заяву ліквідатора та звільнено арбітражного керуючого Шестопалової О.Д. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута.
Призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Тризну О.В.
21.06.2017 на адресу позивача - ліквідатора Тризни О.В. надійшли вимоги кредиторів у справі про банкрутство та після їх розгляду разом з боржником, 30.06.2017 на виконання вимог п. 5 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року N 879, п. 12 Постанови КМУ від 28.02.2000 № 419 "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності", а також положень Цивільного та Господарського кодексів України щодо ліквідації юридичної особи було видано наказ про проведення інвентаризації усіх активів та зобов'язань фізичної особи ОСОБА_4 (ід. код 2753717540) з перевіркою їх фактичної наявності.
Згідно акту інвентаризації товарно-матеріальних цінностей від 10 липня 2017 року на підставі розпорядчого документу - вищевказаного наказу № 1 від 30.06.2017 була проведена інвентаризація майна банкрута Мельник О.О., яке після цього фактично прийнято ліквідатором до свого відання та передано на відповідальне зберігання боржнику за відповідним договором зберігання, які були надані разом з запереченнями на довідку позивачем третій особі.
11.07.2017 про виконання вказаних дій ліквідатором було прозвітовано комітету кредиторів боржника, який заслухав звіт про хід ліквідаційної процедури, що підтверджується відповідним протоколом зборів комітету кредиторів.
Вищевикладені обставини досліджені господарським судом Харківської області під час розгляду справи № 922/1374/17 про банкрутство ОСОБА_4 .
Так згідно ухвали господарського суду Харківської області від 20.08.2018 у справі № 922/1374/17, яка набрала законної сили, господарським судом встановлено, що 30.06.2017 ліквідатором - арбітражним керуючим Тризною О.В. було видано наказ про проведення інвентаризації усіх активів та зобов'язань банкрута з перевіркою їх фактичної наявності. Виявлене в ході проведення інвентаризації майно, відображене в інвентаризації товарно-матеріальних цінностей від 10.07.2017 року, прийнято ліквідатором до свого відання та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4 за договором від 10.07.2017. 11.07.2017 за результатами вищезазначених дій ліквідатор надав комітету кредиторів звіт про хід ліквідаційної процедури, який було заслухано на зборах комітету, що підтверджується протоколом.
За таких обставин, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати правомірним висновок контролюючого органу про непроведення інвентаризації, враховуючи те, що протилежене встановлено ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Також колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про помилковість доводів відповідача про те, що після припинення провадження у справі №922/1374/17 позивачем, всупереч наданим йому Законом правам та покладеним на нього обов'язкам, вчинено дії щодо припинення(скасування) обтяжень нерухомого майна банкрута.
Зі змісту довідки про результати позапланової невиїзної перевірки від 29.09.2017 № 44 до порушення вимог ч. 3 ст. 98 Закону № 2344-XII органом контролю віднесено укладення мирової угоди щодо об'єктів, що знаходяться під забороною, подання заяви про скасування обтяжень майна банкрута після винесення ухвали господарського суду від 19.07.2017 про припинення провадження у справі № 922/1374/17.
Зі змісту ухвали господарського суду Харківської області у справі № 922/1374/18 від 20.08.2018 вбачається, що господарським судом досліджувалися питання виконання під час здійснення своїх повноважень ліквідатора арбітражним керуючим Тризною О.В. у справі № 922/1374/17 про банкрутство ОСОБА_4 та при цьому встановлено, що в діях ліквідатора арбітражного керуючого Тризни О.В. не має порушень приписів Конституції України, Господарського процесуального кодексу України та Закону № 2344-XII. Зокрема, предметом розгляду були саме питання проведення інвентаризації, укладення мирової угоди щодо об'єктів, що знаходяться під забороною, подання заяви про скасування обтяжень майна банкрута після винесення ухвали господарського суду від 19.07.2017 про припинення провадження у справі № 922/1374/17, тобто всі ті обставини, які слугували підставою для висновку контролюючого органу про неналежне виконання позивачем своїх повноважень.
При цьому, як зазначив господарський суд, 08.08.2018 відбулося засідання комітету кредиторів ОСОБА_4 , на якому були присутні усі кредитори, ліквідатор та банкрут; ліквідатором був наданий для ознайомлення звіт, складений за результатом здійснення ліквідаційної процедури боржника; одноголосно вирішено, зокрема, схвалити звіт ліквідатора про виконану роботу, визнати роботу ліквідатора достатньою та такою, що не суперечить діючому законодавству, інтересам кредиторів та банкруту.
Отже вказаним судовим рішенням у справі № 922/1374/17 про банкрутство Мельник О.О. виконання обов'язків ліквідатора арбітражним керуючим Тризною О.В. визнано задовільним та таким, що не суперечить чинному законодавству.
Вказане повністю спростовує суб'єктивні припущення заявника апеляційної скарги щодо наявності в діях позивача порушень законодавства, що призвели до грубих порушень прав боржника та (або) кредиторів боржника. Посилання заявника апеляційноїх скарги на те, що ухвала суду, якою встановлено відсутність в діях арбітражного керуючого порушень під час виконання своїх обов'язків, була постановлена пізніше ніж прийнято спірний наказ, не впливає на висновки суду першої інстанції про протиправність такого наказу, а навпаки підтверджує правильність позиції суду щодо належного виконання ліквідатором Тризною ОСОБА_6 . своїх обов'язків та враховуються судом як преюдиційні обставини.
Крім того, відповідно до частин одинадцятої та дванадцятої статті 41 Закону № 2344-XII дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю). У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.
Тобто, факт невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на ліквідатора згідно з Законом має бути підтверджений ухвалою суду у справі про банкрутство боржника. Втім убачається, що таких ухвал суду, які б встановлювали певні факти та випадки порушення прав боржника та кредиторів відсутні.
Вказана правова позиція в тому числі висловлена Верховним Судом в постанові від 19.04.2018 у справі № 808/8461/14.
Відтак, з урахуванням ухвали господарського суду Харківської області від 20.08.2018 у справі № 922/1374/18, яка набрала законної сили та якою, крім іншого встановлено правомірність дій позивача під час виконання обов'язків ліквідатора у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4 , вище наведені факти в їх сукупності свідчать про те, що правові підстави для застосування до позивача дисциплінарного стягнення, зокрема, у вигляді попередження, відсутні.
При цьому також слід зазначити, що вищевказані дії арбітражного керуючого взагалі не мали наслідком грубого порушення позивачем - арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень ліквідатора, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).
Колегія суддів відхиляє доводи заявика апеляційної скарги про дотримання ним порядку оформлення результатів заходів контролю, оскільки враховуючи встановлені обставини помилковості висновків відповідача про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку, що має наслідком скасування такого рішення, відсутня необхідність досліджувати дотримання відповідачем процедури прийняття оскаржуваного наказу.
Щодо посилання апелянта на той факт, що безпосередньо сам по собі Наказ Мінюсту України від 11.12.2017 № 4673/7 "Про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження" не може бути оскаржений окремо, оскільке дисциплінарне стягнення щодо позивача застосовано Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих, колегія суддів зазначає таке.
Системний аналіз статей 105, 107 Закону №2343-ХІІ дає підстави для висновку, що арбітражний керуючий може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, яким вважається винне невиконання або неналежне виконання ним своїх обов'язків. Накладення дисциплінарного стягнення на арбітражного керуючого здійснюється на підставі рішення Мін'юсту, який є державним органом з питань банкрутства, за поданням Дисциплінарної комісії і при визначенні його виду, враховується ступінь вини, тяжкість вчиненого проступку, наявність раніше застосованих дисциплінарних стягнень, а також інші обставини вчинення арбітражним керуючим порушення (частина 2 статті 109 Закону № 2343-ХІІ, пункт 7.6 Порядку).
Доводи апелянта, що Міністерство юстиції України не приймає рішення про накладення дисциплінарних стягнень на арбітражних керуючих, оскільки це виключні дискреційні повноваження Дисциплінарної комісії, якою своєчасно 10.01.2018 прийнято рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення, суд апеляційної інстанції вважає помилковими, оскільки відповідно до вимог ч.ч. З, 4 ст. 107 Закону № 2343-ХІІ не Дисциплінарна комісія, а безпосередньо державний орган з питань банкрутства, яким є відповідач у справі, повинен приймати рішення про накладення дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення проступку.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2018 по справі № 2040/5167/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова
Повний текст постанови складено 08.07.2019.