02 липня 2019 р.Справа № 480/4021/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Чалого І.С. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання: Ващук Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року (суддя Павлічек В.О.; м. Суми; повний текст рішення складено 21.03.2019) по справі № 480/4021/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання"
до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС України
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання» (далі по тексту - ПАТ «Сумське НВО»), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Харківського управлінням Офісу великих платників Державної фіскальної служби від 23 липня 2018 року № 0000315015 в частині нарахування пені на суму 45858,14 грн..
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на прийняття судового рішення з неповним з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, та порушення норм матеріального права і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вказує, що документально підтверджується, що перетин товаром митного кордону України та прийняття його під митний контроль українськими митними органами був здійснений в межах встановленого строку завершення імпортної операції. Позивач вважає, що перебування під митним контролем Товару за Контрактом означає, що він перетнув митний кордон України і знаходиться на митній території України з 08.01.2018.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Сумське НВО" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків по зовнішньоекономічним контрактам за період з 01.01.2016р. по 01.06.2018р. згідно з отриманою податковою інформацією уповноважених банків: ПАТ «Промінвестбанк», ПАТ «ПУМБ», ПАТ «ІНГ Банк Україна». За результатами перевірки складено акт №40/28-10-50-15-06/05747991 від 10.07.2018 (далі акт перевірки), яким встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", зокрема, внаслідок того, що по зовнішньоекономічному контракту № 3/1600096 від 01.08.2016 з LISHUІ OUYІ VALVE CO. LTD (Китай), на суму 26500,6 дол. США товар на митну територію України станом на останній день перевіреного періоду, а саме на 01.06.2018 не надійшов, що за висновками контролюючого органу призвело до порушення строків розрахунків за вказаним контрактом у травні-червні 2018 року (т.1 а.с. 10 - 27).
На підставі висновків зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення за формою «С» від 23.07.2018 р. № 0000315015, яким донараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань на суму 91456,66 грн., в тому числі по контракту № 3/1600096 від 01.08.2016 з LISHUI OUYІ VALVE CO LTD на суму 45858,14 грн. (т.1 а.с. 8 - 9).
Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що позивачем був отриманий товар згідно платежу за імпортною операцією від 10.11.2017, по зовнішньоекономічному контракту №3/1600096 від 01.08.2016, а тому висновки контролюючого органу про порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є правомірними.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Судом встановлено, що ПАТ «Сумське НВО» укладено контракт №3/1600096 від 01.08.2016 з LISHUI OUYI VALVE CO LTD (Китай) яке є юридичною особою у відповідності з діючим законодавством Китаю (т.1 а.с. 145 - 160).
На виконання умов імпортного контракту №3/1600096 від 01.08.2016 в періоді, що підлягав перевірці, ПАТ «Сумське НВО», здійснено перерахування валютних коштів згідно платіжних доручень в іноземній валюті на загальну суму - 162 960,60 дол. США. (перелік платіжних доручень зазначений в акті перевірки) та від нерезидента LISHUI OUYI VALVE CO LTD отримано товар на загальну суму 136 460 дол. США.
Листом від 05.06.2018р. № КНО-09.1.9.2/390 уповноважений банк ПАТ «ПУМБ» повідомив Харківське управління Офісу ВПП ДФС про виявлений факт порушення ПАТ «Сумське НВО» законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортними операціями станом на 01.06.2018, зокрема по контракту №3/1600096 від 01.08.2016, дата здійснення платежу за імпортною операцією - 10.11.2017 ( т.1 а.с. 58).
Перевіркою встановлено, що станом на 01.06.2018 по перерахованому авансовому платежу від 10.11.2017 на суму 61 407 дол США (1 630 454.10грн.) товар надійшов частково на суму 34 906,4 дол. США, згідно оформленої митної декларацій ІМ40 №18971 від 21.11.2017, при тому, що граничний строк надходження валютних цінностей по вказаному платежу сплив - 09.05.2018 року. Кількість днів порушення строків розрахунків за імпортною операцією на останній день перевіреного періоду - 22 дні.
Статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23 вересня 1994 року встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Нормами статті 4 вищезазначеного Закону встановлено, зокрема, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.
Згідно ст. 13 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), Національний банк України є головним органом валютного контролю, що здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України, забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.
Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року N 136, яку зареєстровано у Міністерстві юстиції 28 травня 1999 року за N 338/3631, затверджено Інструкцію про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями (в редакції на час виникнення спірних правовідносин, далі - Інструкція № 136).
Згідно п.п. 1.1. Інструкції № 136, день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків; здійснення поставки - оформлення МД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках); МД - митна декларація, оформлена на паперовому носії або як електронний документ у встановленому законодавством України порядку.
П.п. 1.2. Інструкції № 136 визначено, що банк згідно з цією Інструкцією контролює дотримання резидентом установлених законодавством строків розрахунків, зокрема, за: імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом товару [на дату виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка товару за імпортною операцією (з оформленням типів МД, зазначених в абзаці другому пункту 3.3 розділу 3 цієї Інструкції, та за наявності інформації про них у реєстрі МД, або документів, зазначених в абзацах третьому, четвертому пункту 3.3 розділу 3 цієї Інструкції) або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією.
Відповідно до п.п. 3.3. Інструкції № 136, банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту товару з увезенням його на територію України після:
- отримання інформації про цю операцію в реєстрі МД (типу IM-40 "Імпорт", IM-41 "Реімпорт", ІМ-51 "Переробка на митній території", IM-72 "Безмитна торгівля", IM-75 "Відмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування") - якщо для митного оформлення продукції використовується МД;
- пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції, - якщо для митного оформлення продукції не використовується МД;
- пред'явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - в інших випадках;
Відповідно до п. 1.4. Інструкції № 136, якщо договір передбачає здійснення платежу в кілька етапів, то банк здійснює контроль за строками розрахунків за імпортними операціями - окремо за кожним фактом здійснення платежу.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» імпорт (імпорт товарів)- це купівля ( у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
При цьому, частиною 1 ст. 74 Митного кодексу визначено, що імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України. Підпунктом «б» п.61. ст. 4 Митного кодексу України визначено, що українські товари-це товари, ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на цій території. У відповідності до п. 15.ст. 4 Митного кодексу України товари, що не є українськими відповідно до пункту 61 цієї статті, а також товари, що втратили митний статус українських товарів відповідно цього Кодексу, є іноземними товарами.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Митного кодексу України митний режим імпорту може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, а також до продуктів переробки товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території.
Згідно зі ст.76 Митного кодексу України товари, поміщені у митний режим імпорту, набувають статусу українських товарів. Підтвердження українського статусу товарів, зазначених у частині першій цієї статті є мита декларація, за якою ці товари відпущено у вільний обіг.
У відповідності до пунктів 5 та 6 частини 1 ст. 4 Митного кодексу України, випуск товарів - це надання митним органом права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети: вільний обіг - обіг товарів, який здійснюється без обмежень з боку митних органів України.
Позивач стверджує, що відповідно до коносамента MSCUON524621 від 08.12.2017 компанією LISHUI OUYI VALVE CO., LTD (Китай) відвантажено 7 позицій товарів в контейнерах: GLDU3736378 (2 позиції) вагою 16,050.000 кг, MSCU 2512173 (2 позиції) вагою 25,800.000кг, MSCU 2523028 (2 позиції) вагою 25,800.000кг., загальна вага відвантажених позицій товарів - 67,810.000кг (а.с. 87-90). Товари, включені до коносамента MSCUON524621, відвантажені компанією LISHUI OUYI VALVE CO., LTD (Китай) на виконання умов двох контрактів № 3/1600096 від 01.08.2016 та № 3-1500154 від 23.12.2015. Поставка цих товарів супроводжуються відповідно двома пакувальними листами, а саме: на 1 позицію товару вагою 15150 кг. за контрактом № 3-1500154 від 23.12.2015; та на 6 позицій товару вагою 52630 кг. за контрактом № 3/1600096 від 01.08.2016 (т.1 а.с. 91 - 94). Відвантажені компанією LISHUI OUYI VALVE CO., LTD товари доставлені морським транспортом перевізником - компанією MEDITERRANEAN SHIPPING COMPANI та відповідно до сервісного коносаменту MSCUG1080118 товари, в тому числі в контейнерах GLDU3736378 (під порядковим номером 59), MSCU 2512173 (під порядковим номером 125), MSCU 2523028 (під порядковим номером 125) знаходиться «ПІД МИТНИМ КОНТРОЛЕМ», про що свідчить відбиток печатки Одеської митниці ДФС від 08.01.2018 (т.1 а.с. 95 - 101), що на думку позивача свідчить про фактичний перетин вказаним товаром митного кордону України, а відтак відсутність порушень зазначених в акті перевірки. Також позивач стверджує, що перелічені вище документи надавались контролюючому органу під час проведення перевірки.
Разом з тим судом встановлено, що в акті перевірки вказано, що до перевірки не надано документів щодо перетину товаром митного кордону України, висновків Мінекономрозвитку України на продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією у сумі 26500.6 дол. США (сторінка 15 акту перевірки). Також на сторінці 19 акту перевірки посадовими особами ПАТ «Сумське НВО», підтверджено, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання (спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевіряється, відсутні.
Акт перевірки підписано посадовими особами без зауважень та заперечень з викладеними у акті фактами та даними.
Докази щодо надання ПАТ «Сумське НВО» контролюючому органу додаткових документів чи необхідності з'ясування обставин, що не були дослідженні під час перевірки в матеріалах справи відсутні.
Крім того, контролюючим органом при перевірці питання повноти і своєчасності здійснення розрахунків по зовнішньоекономічним імпортним контрактам встановлено, що станом на 01.06.2018 року у бухгалтерському обліку позивача по Дт 3712 «Аванси видані нерезиденту за ТМЦ» обліковується дебіторська заборгованість у сумі 26500,6 дол. США з нерезидентом LISHUI OUYІ VALVE CO LTD (Китай). Також, в Деклараціях про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (вх. № 9155140845 від 27.07.2018) станом на 01.07.2018. (вх. №9240200369 від 02.1 1.2018) станом на 01.10.2018 у розділі II. «Фінансові вкладення», п. 13. «Сума коштів, перерахованих за кордон та виставлених векселів по імпортних контрактах, по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів», ПАТ «Сумське НВО» самостійно задекларовано не поставку товару у законодавчо встановлені строки по імпортному контракту з нерезидентом LISHUI OUYІ VALVE CO LTD (Китай) у розмірі 26500,6 дол. США (694028,72 грн.), дата платіжного доручення №26353 від 10.11.2017, що відповідає бухгалтерському обліку товариства (т.1 а.с. 59 - 82).
Щодо перелічених вище та наданих позивачем документів, судом встановлено, що з коносаментів MSCUON524621 та MSCUG1080118 неможливо встановити на виконання умов яких контрактів був поставлений товар, тоді як сам позивач зазначає, що між ним та LISHUI OUYІ VALVE CO LTD (Китай) укладено декілька контрактів.
Відповідно до положень ст.ст. 137, 138 Кодексу торговельного мореплавства України, коносамент, є доказом приймання перевізником вантажу, зазначеного в коносаменті. Форма коносаменту не містить реквізитів які відображають вартість товарів, що переміщуються за таким коносаментом, так як і не містить реквізитів для відображення інформації про зовнішньоторговельний договір щодо постачання (продажу) товарів.
Крім того, на запит суду Одеська митниця ДФС повідомила, що 08.01.2018 до Іллічівського морського рибного порту на судні «MSC NAMIBIA II» за коносаментом №MSCUON524621 надійшли контейнера GLDU3736378, MSCU2512173, MSCU2523028 з товаром - «Valve parts». Згідно частини 2 статті 210 Митного кодексу України, товари, вивантажені з судна в зону митного контролю на території морського порту для митних цілей вважаються такими, що перебувають на складі тимчасового зберігання. 02.05.2018 до Одеської митниці ДФС надійшов лист від ПАТ «Сумське машинобудівне НВО» №39-1/151 від 27.04.18 щодо продовження терміну зберігання контейнерів у Іллічівському морському рибному порту. У зв'язку із невжиттям передбачених частиною 4 статті 204 Митногоо кодексу України заходів щодо товарів, строк тимчасового зберігання яких під митним контролем закінчився, керуючись частиною 2 статті 469 МКУ, 05.06.18 Управлінням протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС було складено у відношенні в.о. директора із закупівель ПАТ «Сумське машинобудівне НВО», протокол про порушення митних правил від 05.06.18 №1406/50000/18. На даний час, контейнери GLDU736378, МSCU2512173, МSСU2523028 перебувають під митним контролем на території Іллічівського морського рибного порту (т.1 а.с. 218 - 229).
Суд зазначає, що частиною 4 статті 204 Митного кодексу України визначено, що до закінчення строків зберігання товари, які перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, повинні бути:
- задекларовані власником або уповноваженою ним особою до відповідного митного режиму; або
- передані власником або уповноваженою ним особою, утримувачем складу тимчасового зберігання, митного складу, організацією - отримувачем гуманітарної допомоги відповідному митному органу для зберігання та/або розпорядження відповідно до Митного кодексу України; або
- відправлені під митним контролем до інших митних органів для їх подальшого митного оформлення; або
- вивезені за межі митної території України.
Згідно положень статті 4 Митного кодексу України, митна декларація - це заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.
Таким чином, документом, який підтверджує, що товар імпортований у рамках певного контракту виступає належним чином оформлена митна декларація, засвідчена копія якої надається (відповідним чином надсилається) декларанту по завершенні митного оформлення товарів.
Виходячи із викладеного вище та враховуючи, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що позивачем був отриманий товар згідно платежу за імпортною операцією від 10.11.2017, по зовнішньоекономічному контракту №3/1600096 від 01.08.2016, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є правомірними.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
А тому апеляційний суд відхиляє доводи скаржника та вважає їх безпідставними, не обґрунтованими та такими, що суперечить чинному законодавству.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Згідно частин 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року по справі № 480/4021/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий О.В. Присяжнюк
Повний текст постанови складено 08.07.2019 року