08 липня 2019 р. рокуСправа № 583/1652/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Чалого І.С. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат в адміністративній справі за апеляційною скаргою Поліцейського роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області сержанта поліції Красулі Лілії Вікторівни на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13.05.2019 року по справі № 583/1652/19
за позовом ОСОБА_1
до Поліцейського роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області сержанта поліції Красулі Лілії Вікторівни
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13.05.2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано постанову серії ДП18 №042309, винесену 06.04.2019 поліцейським інспектором роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області сержантом поліції Красулею Лілією Вікторівною про накладення на ОСОБА_1 стягнення за ч. 1 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП закрито.
Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 року апеляційну скаргу Поліцейського роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області сержанта поліції Красулі Лілії Вікторівни залишено без задоволення.
Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13.05.2019 року по справі № 583/1652/19 залишено без змін.
27.06.2019р. до суду надійшла заява від представника позивача про прийняття додаткової постанови по справі №583/1652/19. Позивач просить вирішити питання про судові витрати на професійну правову допомогу понесені під час апеляційного оскарження рішення.
Згідно з ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази у справі, прийшла до висновку про наявність підстав для ухвалення додаткової постанови з огляду на наступне.
Перелік правових підстав, за наявності яких суд може постановити додаткове рішення, передбачений ст. 252 КАС України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Так, за визначенням ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
У свою чергу, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, слід враховувати, що за змістом статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу підлягають усі здійснені документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ст.16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються положеннями Кодексу адміністративного судочинства України та іншими законами.
Згідно із ч.ч.1-5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на положення ч. 6 та ч. 7 КАС України, відповідно до яких, визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано: ордер серії СМ №14/06/19 на надання правової допомоги (а.с. 73), договір про надання правничої допомоги від 14.06.2019 (а.с. 76), акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання правничої допомоги (детальний опис) від 15.06.2019р., квитанцію прибуткового касового ордера №14/06/19 (а.с.72).
Як вбачається з акту приймання-передачі виконаних робіт від 15.06.2019р., адвокатом Кудіним О.М. були надано наступні юридичні послуги:
- ознайомлення та вивчення апеляційної скарги (на 8 стор.) та додатків до неї 40хв.
- консультування з приводу поданої апеляційної скарги, перевірка змін в діючому законодавстві, узгодження правової позиції по справі та обговорення необхідності надання письмового відзиву 40 хв.
- узгодження з стороною відповідача правової позиції по справі та обговорення заперечень 20 хв.,
- складання, узгодження з довірителем та технічне виготовлення, а також подання письмового відзиву на апеляційну скаргу до Другого апеляційного суду, на 8 сторінках з додатками 5 год.
- складання та оформлення Договору про надання правничої допомоги, Ордеру на участь в справі, Акту приймання-передачі виконаних робіт, Квитанції про оплату гонорару 40 хв.
Таким чином, фактично адвокатом витрачено часу - 7.20 год.
Загальна вартість правової допомоги становить 3 600 грн. (500 грн. х 7.20 год).
Відповідно до умов договору про надання правничої допомоги та фактично з домовленістю сторін позивачем сплачено його представнику 3000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №14/06/19 (а.с.72).
Отже, розмір витрат, які позивач сплатив у зв'язку з розглядом справи, відповідно до наданих доказів складає 3000 грн.
З огляду на викладене, враховуючи положення КАС України та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 3000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
Керуючись ст.ст. 132, 139, 143, 252, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - .
Заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат - задовольнити.
Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (ЄДРПОУ: 40108646) на користь ОСОБА_1 (ІН: НОМЕР_1 ) судові витрати, пов'язані з розглядом справи, на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Спаскін О.А.
Судді Чалий І.С. Присяжнюк О.В.