08 липня 2019 р.Справа № 480/4160/18
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Перцова Т.С., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 року по справі № 480/4160/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
На зазначене рішення суду Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області подано апеляційну скаргу.
Вказана апеляційна скарга подана з пропущенням строку, встановленого ч.1 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з апеляційною скаргою відповідач надав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначив, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2019 по справі № 480/4160/18 апеляційну скаргу повернуто скаржнику, у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги, а саме - несплатою судового збору. Пояснив, що у зв'язку із затримкою фінансування та відсутністю коштів на рахунках управління не мало можливості у встановлений судом строк сплатити судовий збір по справі, на підтвердження чого додав копію виписки від 10.05.2019 про відсутність коштів на рахунку Головного управління Держгеокадастру у Сумській області.
З приводу даного клопотання слід зазначити наступне.
Так, згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Матеріалами справи підтверджено, що повний текст оскаржуваного рішення виготовлено 08.01.2019, а апеляційну скаргу подано 13.05.2019, тобто, поза межами тридцятиденного строку, встановленого ч.1 ст.295 КАС України.
Згідно з ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч.3 ст.295 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, вперше Головним управлінням Держгеокадастру у Хакрівській області подано апелґяційну скаргу вчасно - 01.02.2019, однак, без дотримання вимог ч.5 ст.296 КАС України щодо сплати судового збору, у зв'язку з чим ухвалою Другого апеляційного адміністративнрого суду від 15.03.2019 апеляційну скаргу залишено без руху, роз'яснено, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції або оригіналу іншого документу про доплату судового збору у розмірі 528,60 грн., та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративнрого суду від 05.04.2019 задоволено клопотання відповідача про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, повторно направлено відповідачу копію ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2019 про залишення апеляційної скарги без руху, встановлено строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - протягом 10 днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2019 апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Сумській області повернуто відповідачеві у зв'язку з неусуненням недолікв апеляційної скарги.
Копію вказаної вище ухвали відповідачем отримано 10.05.2019, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
13.05.2018 відповідачем повторно подано апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, вмотивованим неможливістю вчасно сплатити судовий збір для подання апеляційної скарги, на підтвердження чого надано виписку з рахунків ГУ Держгеокадастру у Сумській області за 10.05.2019.
Разом з тим, при повторному поданні апеляційної скарги відповідачем знову не сплачено судовий збір в розмірі 528,60 грн., замість цього, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Слід зауважити, що надання судом додаткового часу для сплати судового збору ухвалами Другого апеляційнрого адміністративного суду ві 15.03.2019 та від 05.04.2019 не призвело до сплати судового збору.
Клопотання про відстрочення сплати судового збору не пояснює пропуску строку на апеляційне оскарження.
Відсутність коштів на рахунках також не пояснює причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Таким чином, обмеження фінансування не свідчить про об'єктивну неможливість сплатити судовий збір та саме по собі не може бути визнане поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Невиконання апелянтом вимог ч.5 ст.296 КАС України щодо сплати судового збору при первинному поданні апеляційної скарги не є свідченням поважності пропуску строку на апеляційне оскарження з наведених вище підстав.
Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання не може бути задоволене, а строк на апеляційне оскарження не може бути поновлений з тих підстав, які наведені у клопотанні від 13.05.2019, поданому разом з апеляційною скаргою.
Відповідно до ч.3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати апелянту строк для подачі уточненої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 по справі № 480/4160/18 з інших підстав, ніж наведені у заяві від 13.05.2019, з наданням письмових доказів поважності причин пропуску цього строку.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.3 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 року по справі № 480/4160/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати заявнику апеляційної скарги строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - прятягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснити апелянту, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду уточненої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з інших підстав. ніж вказані у клопотанні, поданому разогм з апеляційною скаргою 13.05.2019, з наданням письмових доказів поважності причин пропуску цього строку.
Роз'яснити відповідачу, що у разі неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідно до ч.4 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Роз'яснити заявнику апеляційної скарги, що у разі неусунення зазначених недоліків апеляційної скарги відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: (підпис) Т.С. Перцова