Постанова від 03.07.2019 по справі 520/9679/18

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 р.Справа № 520/9679/18

Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2019 року (ухвалене суддею Біловою О.В., повний текст якого складено 16.04.2019 р.) по справі № 520/9679/18 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд: визнати незаконним та протиправним наказ військової частини НОМЕР_1 за № 191 від 10.09.2018 р., в частині звільнення з військової служби у запас (за станом здоров'я) молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , та наказ військової частини НОМЕР_2 за № 264 від 25.09.2018 р. щодо виключення із списку особового складу частини, з усіх видів забезпечення 25.09.2017 року; визнати незаконними та протиправними дії військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням з військової служби за станом здоров'я, відповідно до наказу Міністерства оборони України за № 260 від 07.06.2018 р., лише за три календарних років, а не за п'ять, з урахування часу навчання у цивільному вищому навчальному закладі; визнати незаконними та протиправними дії військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 щодо не виплати грошової компенсації за неотримане речове майно, відповідно до ст. 9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”; визнати незаконними та протиправними дії військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 , щодо оформлення довідки про додаткові види грошового забезпечення за шість календарних місяців перед звільненням, а не за 22 календарних місяців, та не включення до складу грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з яких був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме: премію, щомісячну винагороду; винагороду за участь в антитерористичні операції, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціальних проблем, індексацію, а також одноразову грошову допомога у разі звільнення з військової служби; визнати незаконними та протиправними дії військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 , щодо оформлення грошового атестату, в якому не вказана пільгова вислуга років, та вказана вислуга років в календарному обчисленні лише 3 роки, без урахування часу навчання у вищому навчальному закладі, на підставі ст. 2 постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок обчислення вислуга років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей” № 393 від 17.07.1992 р. після закінчення якого позивачу присвоєно офіцерське звання молодший лейтенант, в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців, тобто не враховано 2 роки, що вплинуло на розмір надбавки за вислугу років, яка має складати 30 %, а ні 25 %; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 внести зміни до наказу № 191 від 10.09.2018 р., в частині підстави та дати звільнення, а саме звільнення 29.09.2018 р. з військової служби у відставку молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , та внести зміну до наказу військової частини НОМЕР_2 за № 264 від 25.09.2018 р. щодо виключення із списку особового складу частини, з усіх видів забезпечення 29.09.2017 р., а також в частині: підстави звільнення, тобто звільнення у відставку, згідно висновку військово-лікарської комісії щодо визнання позивача непридатним за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку; - вислуги років у Збройних ситалах України, яка складає 5 років 0 місяців 26 днів, з урахування строку навчання у цивільному вищому навчальному закладі; - виплати грошової компенсації за не використану основну щорічну відпустку за 2017 рік та 20 діб 2018 року; - виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням за станом здоров'я, відповідно до наказу Міністерства оборони України № 260 від 11.06.2018 р. у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за п'ять календарних років; зобов'язати військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в зв'язку зі звільненням з військовоїслужби за станом здоров'я за п'ять календарних років служби, з урахуванням виплачених коштів відповідно до наказу Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 р. “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам”, і провести індексацію цих грошових доходів та здійснити відповідну виплату; зобов'язати військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_3 включити до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 з розміру якого обчислюється пенсія, тобто, до довідки про додаткові види грошового забезпечення, наступні виплати: премію, щомісячну винагороду, винагороду за участь в антитерористичні операції, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, вихідну допомогу при звільненні, за останні 22 календарних місяці перед звільненням, та видати відповідну довідку, яку направити до Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області; зобов'язати військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_3 , внести зміни до грошового атестату ОСОБА_1 , щодо розміру надбавки за вислуги років 30 % замість 25 % та до вислуги років у календарному обчисленні п'ять років та п'ять днів, з урахуванням часу навчання у цивільному вищому навчальному закладі, після закінчення якого було присвоєно офіцерське звання; зобов'язати військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити грошову компенсацію за не використані 20 діб щомісячної основної відпустки за 2018 рік, відповідно до ст. 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”; зобов'язати військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсації вартості за неотримане речове майно протягом проходження військової служби за контрактом; на відшкодування моральної шкоди стягнути солідарно з військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 200000 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2019 р. адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним наказ військової частини НОМЕР_1 за № 191 від 10.09.2018 р. (з урахуванням внесених змін), в частині звільнення з військової служби у відставку (за станом здоров'я) молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , та наказ військової частини НОМЕР_2 за № 264 від 25.09.2018 р. (з урахуванням внесених змін) щодо виключення із списку особового складу частини, з усіх видів забезпечення 25.09.2018 р.; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 внести зміни до наказу № 191 від 10.09.2018 р., в частині дати звільнення, а саме звільнення 29.09.2018 р. з військової служби у відставку молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , та внести зміни до наказу військової частини НОМЕР_2 за № 264 від 25.09.2018 р. щодо виключення із списку особового складу частини, з усіх видів забезпечення 29.09.2018 р., а також в частині вислуги років у Збройних Силах України, яка складає 5 років 0 місяців 26 днів, з урахуванням строку навчання у цивільному вищому навчальному закладі; виплати грошової компенсації за невикористану основну щорічну відпустку за 20 діб 2018 року; виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням за станом здоров'я, відповідно до наказу Міністерства оборони України № 260 від 11.06.2018 р. у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за п'ять календарних років; визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням з військової служби за станом здоров'я, відповідно до наказу Міністерства оборони України за № 260 від 07.06.2018 р., за три календарних років, а не за п'ять, з урахуванням часу навчання у цивільному вищому навчальному закладі; зобов'язано військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку зі звільненням з військової за станом здоров'я додатково за два календарних роки служби, з урахуванням виплачених коштів, відповідно до наказу Міністерства оборони України за № 260 від 07.06.2018 р. “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам”; визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно, відповідно до ст. 9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості неотриманого речового майна протягом проходження військової служби за контрактом; визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 щодо оформлення довідки ОСОБА_1 про додаткові види грошового забезпечення за шість календарних місяців перед звільненням, а не за 22 календарні місяці; зобов'язано військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_3 скласти нову довідку про додаткові види грошового забезпечення для призначення пенсії за останні 22 календарних місяці перед звільненням, включивши до неї щомісячну премію, та направити відповідну довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області; визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 , щодо оформлення грошового атестату ОСОБА_1 , в якому вказана вислуга років в календарному обчисленні 3 роки, без урахування часу навчання у вищому навчальному закладі, на підставі п. 2 постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей” № 393 від 17.07.1992 р., після закінчення якого позивачу присвоєно офіцерське звання молодший лейтенант, в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців, тобто неврахування двох років; зобов'язано військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_3 внести зміни до грошового атестату ОСОБА_1 щодо розміру надбавки за вислугу років 30 % замість 25 % та до вислуги років у календарному обчисленні п'ять років та п'ять днів, з урахуванням часу навчання у цивільному вищому навчальному закладі, після закінчення якого було присвоєно офіцерське звання; зобов'язано військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити грошову компенсацію ОСОБА_1 за невикористані 20 діб щомісячної основної відпустки за 2018 рік, відповідно до ст. 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”; на відшкодування моральної шкоди стягнуто з військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 50000 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Військова частина НОМЕР_2 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2019 р. по справі № 520/9679/18 в частині визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії і ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким відмовити у стягненні моральної шкоди у розмірі 50000 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду по суті справи та відсутністю доказів, які б підтвердили моральну шкоду.

Військова частина НОМЕР_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, подано скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2019 р. по справі № 520/9679/18 та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, неповного з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та підлягає скасуванню.

Позивачем до суду апеляційної інстанції подано письмовий відзив на апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 , в якому посилаючись на законність та обґрунтованість прийнятого судом першої інстанції рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2019 року по справі № 520/9678/18 залишити без змін.

У судове засідання представники відповідачів Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні представник відповідача Військової частини НОМЕР_3 підтримав апеляційні скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні позивач та його представник проти задоволення апеляційних скарг заперечували та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційних скарг, оскаржуване рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах України із 14.08.2015 р. по 19.09.2016 р. та з 05.10.2016 р. по 25.09.2018 р.

Наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_4 (по стройовій частині) № 114 від 03.05.2017 р. відповідно до пунктів 16, 18, 23, 27, 82, 83 та 104 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Сил України молодшого сержанта ОСОБА_1 , головного сержанта 3 мотопіхотної роти, який закінчив курси перепідготовки та підвищення кваліфікації при Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за військово-обліковими спеціальностями, увільнено від займаних посад, прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу та призначено заступником командира з мотопіхотної роти з морально-психологічного забезпечення. Встановлено оклад за посадою 999 гривень на місяць, шпк "старший лейтенант". Відповідно до пункту 50 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України присвоєно первинне звання офіцерського складу молодший лейтенант. Підстава: наказ Міністра оборони України № 287 від 29.04.2017 р. (т. 1 а.с. 133).

23.11.2017 р. молодший лейтенант ОСОБА_1 одержав множинні вогнепальні поранення, наскрізне вогнепальне поранення лівого стегна, осколкові поранення лівої та правої гомілки, наскрізне поранення правого плеча (23.11.2017 р.), під час участі в антитерористичній операції в населеному пункті с. Кримське Новоайдарського р-ну Луганської обл. під час прицільного обстрілу СП “Вороб'ї” з великокаліберних кулеметів, автоматичних гранатометів в тому числі БМП, з боку незаконних збройних формувань так званої “ЛНР”. Поранення отримане внаслідок прицільного обстрілу зі гранатометної зброї та АГС74, мінний обстріл позицій з міномету 82 мм, ПК, з боку незаконних збройних формувань в районі ведення бойових дій в зоні проведення антитерористичної операції під час виконання військового обов'язку з захисту територіальної цілісною та державного суверенітету України. Потерпілий в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння не перебував. Знаходився у засобах особистого захисту (бронежилеті та касці). Підстава: наказ командира (начальника) військової частини НОМЕР_2 від 23.11.2017 р., про що свідчить копія довідки № 420 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва від 20.04.2018 р. в матеріалах справи (т. 1 а.с. 34).

Довідками військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_5 від 07.06.2018 р. № 967 та військової частини НОМЕР_6 від 08.09.2017 р. підтверджено, що захворювання позивача, пов'язане з проходженням військової служби (т. 1 а.с. 32-33).

Також зі змісту копії посвідчення серії НОМЕР_7 вбачається, що позивач є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни (т. 1 а.с. 91).

З 13.08.2018 р. по 28.09.2018 р. позивач перебував на лікуванні у Республіканському центрі лікування та реабілітації наслідків нейротравми (КП “Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни” Рівненської обласної ради), що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого, що підтверджується довідкою № 783/10-08/18 від 04.09.2018 р. та випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 2591 (т. 2 а.с. 72, т. 1 а.с. 27-28).

Наказом командувача військ оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” (по стройовій частині) № 191 від 10.09.2018 р., відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , заступника командира мотопіхотної роти з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_3 оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” звільнено з військової служби у запас за підпунктом “б” (за станом здоров'я) (т. 2 а.с. 142).

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 264 від 25.09.2018 р. виключено 25.09.2018 р. зі списків частини молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , заступника командира 2 мотопіхотної роти з морально-психологічного забезпечення, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 191 від 10.09.2018 р. з військової служби у запас на підставі ст. 26 ч. 5 п. 2 п.п. “б” Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” (за станом здоров'я). Виключено зі списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення з 25.09.2018 р. Направлено для постановки на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вислуга у Збройних Силах України календарних 03 роки 0 місяців 26 дні. Щорічну основну відпустку за 2018 рік використав в повному обсязі. Виплатити щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в повному обсязі. Виплатити надбавку за особливості проходження служби в розмірі 10 % відповідно до Порядку організації та забезпечення режиму секретності в держаних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 939 від 18.12.2013 р., та на підставі спеціального дозволу СМ2-2018-004 від 19.03.2018 року, виданого військовій частині НОМЕР_2 . Припинити з 25.09.2018 р. доступ військовослужбовцю до робіт в умовах режимних обмежень, та виплату надбавки до посадових окладів. Виплатити вихідну допомогу згідно наказу МОУ № 260 від 11.06.2008 р. в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 01 календарний рік. Грошову допомогу на оздоровлення за 2018 рік отримав. Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік згідно наказу МОУ № 260 від 11.06.2008 р. не отримав. На квартирному обліку під час проходження служби в частині не перебував. Постійним або службовим житлом не забезпечувався. Підстава: ст. 26 ч. 5 п. 2 п.п. “б” Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” від 25.03.1992 р. (зі змінами), наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 191 від 10.09.2018 р. (т. 1 а.с. 26).

Не погоджуючись із вищевказаними наказами та діями відповідачів, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані накази відповідачів протиправні та підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз. 2, 3 ч. 14 ст. 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічні основні відпустки та додаткові відпустки в рік звільнення надаються на строки, установлені пунктами 1 та 4 цієї статті. У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Згідно із п. 3 розділу XXXI “Виплата грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби” Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 року № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за № 745/32197, який набрав чинності з 20.07.2018 року, у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Судовим розглядом встановлено, що обставини перебування на лікуванні у КП “Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни” Рівненської обласної ради у смт Клевань з 13.08.2018 р. по 28.09.2018 р. позивач підтвердив у судовому засіданні судів першої та апеляційної інстанціях, проте відповідачем по справі надані документи щодо перебування у цей період ОСОБА_1 у щорічній відпустці за 2018 рік з 03.08.2018 р. по 02.09.2018 р., а саме: рапорт ОСОБА_2 про надання відпустки від 03.08.2018 р. (т. 1 а.с. 138); наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 213 від 03.08.2018 р., яким позивача наказано вважати таким, що 03.08.2018 р. прибув до пункту постійної дислокації з шпиталю: з військової частини НОМЕР_5 м. Харків. Підстава: рапорт молодшого лейтенанта ОСОБА_3 № 697 від 03.08.2018 р. (т. 1 а.с. 137);

- наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 213 від 03.08.2018 р., яким позивача наказано вважати таким, що 03.08.2018 р. вибув з пункту постійної дислокації у частину щорічної основної відпустки за 2018 рік з виїздом до смт Клевань Рівненської області терміном на 30 діб з 03.08.2018 р. по 01.09.2018 р. та про зняття з продовольчого забезпечення з 04.08.2018 р. Підстава: рапорт молодшого лейтенанта ОСОБА_1 № 716 від 03.08.2018 р. (т. 1 а.с. 139);

- наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 241 від 02.09.2018 р., яким позивача наказано вважати таким, що 02.09.2018 р. прибув до пункту постійної дислокації з відпустки. Підстава: рапорт молодшого лейтенанта ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 141);

- відпускний квиток № 60 від 03.08.2018 р. до смт Клевань, Рівненської області, з відмітками про вибуття та прибуття, проставленими у Харківському обласному військовому комісаріаті 04.08.2018 р. та 01.09.2018 р. (т. 1 а.с. 140).

Позивач в судовому засіданні в суді першої та в суді апеляційної інстанцій зазначив, що не складав та не подавав цей рапорт, а цей рапорт складений від його імені, у зв'язку з чим позивач звернувся із відповідною заявою до правоохоронних органів.

Стосовно рапорту про надання відпустки судом апеляційної інстанції встановлено, що в ньому зазначено, що він написаний та підписаний ОСОБА_2 (як з вказанням ініціалів, так і у повному написанні), в той час як позивачем у справі є ОСОБА_1 , з огляду на що виникають додаткові обґрунтовані сумніви щодо справжності зазначеного рапорту.

Також, суд апеляційної інстанції не приймає відпускний квиток № 60 від 03.08.2018 р. в якості належного доказу перебування у відпустці позивача, оскільки він свідчить про його прибуття 04.08.2018 р. до Харківського обласного військового комісаріату та вибуття з ІНФОРМАЦІЯ_3 , в той час, як з наданих представником військової частини НОМЕР_2 , позивач перебував у відпустці у Рівенській області, та, відповідно, мав робити відмітки з приводу обліку на час відпустки у відповідному військовому комісаріаті Рівненської області, а не у військовому комісаріаті Харківської області.

Згідно із п. 189 Указу Президента України “Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України” № 1153/2008 від 10.12.2008 року після прибуття до місця проведення відпустки військовослужбовці зобов'язані стати на облік, а в разі вибуття - знятися з обліку в порядку, визначеному Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності очевидних суперечностей між медичними документами позивача щодо лікування ОСОБА_1 у смт Клевань у період з 13.08.2018 р. по 28.09.2018 р. та одночасного перебування у щорічній основній відпустці у період з 03.08.2018 р. по 02.09.2018 р., у зв'язку з чим складені військовими частинами НОМЕР_3 та НОМЕР_2 документи щодо направлення позивача у відпустку у період з 03.08.2018 р. по 02.09.2018 р. не підтверджують фактичного перебування позивача у відпустці.

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач має право на отримання грошової компенсації за невикористану відпустку за 20 діб 2018 року, пропорційно часу перебування на військовій службі у 2018 році.

Щодо позовних вимог в частині виплати компенсації за невикористану відпустку за 2017 рік, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 330 від 28.11.2018 р., у зв'язку із виявленням помилки в обліково-послужних даних внесено зміни до підпункту 1 пункту 8 наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 264 від 25.09.2018 р., додано абзац “Виплатити компенсацію за 30 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2017 рік”. Підстава: рапорт капітана ОСОБА_4 від 28.11.2018 р. (т. 1 а.с. 144).

В ході судового розгляду встановлено та не заперечувалося позивачем та представниками сторін по справі, що на підставі зазначеного вище наказу № 330 від 28.11.2018 р. під час розгляду цієї справи в суді, компенсація за невикористану відпустку за 2017 рік позивачу була нарахована та виплачена у повному обсязі.

Таким чиномё відповідачами самостійно здійснено виплату компенсації за невикористану відпустку за 2017 рік, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Судовим розглядом встановлено, що зі змісту свідоцтва про хворобу № 1320 від 31.07.2018 р., госпітальна військово-лікарська комісія терапевтичного профілю військової частини НОМЕР_5 за розпорядженням командира військової частини НОМЕР_2 № 726 від 13.072018 р. з метою визначення ступеня придатності до військової служби провела огляд ОСОБА_1 та прийшла до висновків, що захворювання та поранення, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини та на підставі статей 14а, 41б, 31б, 26б графи ІІІ Розкладу хвороб ОСОБА_1 непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку та потребує звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на термін, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів (т. 1 а.с. 29-30).

До матеріалів справи надані та залучені рапорт про звільнення позивача від 02.09.2018 року ім'я командира військової частини НОМЕР_2 та аркуш бесіди з позивачем від 02.09.2018 року з приводу його звільнення (т. 2 а.с. 87-88). В судовому засіданні позивач зазначив, що він рапорт на звільнення не подавав, бесіда з ним не проводилася, з приводу підробки зазначених документів позивач звернувся до правоохоронних органів із відповідною заявою про злочин.

Таким чином, суд апеляційної інстанції критично ставиться до можливості подання позивачем рапорту 02.09.2018 року та проведення з ним бесіди 02.09.2018 р., оскільки достовірно встановлено, що позивач у період 13.08.2018 р. по 28.09.2018 р. перебував на лікуванні у смт Клевань Рівненської області, що підтверджено належними медичними документами, наявними в матеріалах справи.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в ході судового розгляду цієї справи відповідачами частково змінені вказані накази, на задоволення заявлених позовних вимог, а саме: наказом командувача військ оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” (по стройовій частині) № 42 від 26.02.2019 р., п. 26 параграфу 6 наказу командувача військ оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” (по особовому складу) № 191 від 10.09.2018 р. щодо звільнення з військової служби у запас за п.п. “б” (за станом здоров'я) молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , заступника командира мотопіхотної роти з морально-психологічного забезпечення 16 окремого мотопіхотного батальйону 58 окремої мотопіхотної бригади, викладено в такій редакції: “Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” нижчепойменованих осіб офіцерського складу оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, звільнити з військової служби у відставку за п.п. “б” (за станом здоров'я): Молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , заступника командира мотопіхотної роти з морально-психологічного забезпечення 16 окремого мотопіхотного батальйону 58 окремої мотопіхотної бригади. Народився 16.07.1994 р. У ЗС - із 14.08.2015 р. по 19.09.2016 р., та з 05.10.2016 р. Підлягає направленню на військовий облік до Шевченківського РВК міста Харків. 3453012831”. Підстава: клопотання командира 58 окремої мотопіхотної бригади № 162-ос від 08.02.2019 р. (т. 2 а.с. 86); наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 323 від 20.11.2018 р. у зв'язку із виявленням помилки в обліково-послужних даних внесено зміни до п.п. 1 п. 8 наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 264 від 25.09.2018 р., абзац “Виплатити вихідну допомогу згідно наказу МОУ № 260 від 11.06.2008 р. в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 01 календарний рік” скасовано та викладено в наступній редакції: “Виплатити вихідну допомогу згідно наказу МОУ № 260 від 07.06.2018 р. в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 03 календарних роки”. Підстава: рапорт капітана ОСОБА_4 від 20.11.2018 р. (т. 1 а.с. 143); наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 330 від 28.11.2018 р., у зв'язку із виявленням помилки в обліково-послужних даних внесено зміни до п.п. 1 п. 8 наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 264 від 25.09.2018 р., додано абзац “Виплатити компенсацію за 30 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2017 рік”. Підстава: рапорт капітана ОСОБА_4 від 28.11.2018 р. (т. 1 а.с. 144); наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 33 від 01.02.2019 р., у зв'язку із виявленням помилки в обліково-послужних даних внесено зміни до п.п. 1 п. 8 наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 264 від 25.09.2018 року, додано абзац “Вислуга Збройних Силах України пільгових 05 років 10 місяців 03 дні”. Підстава: рапорт молодшого сержанта ОСОБА_5 від 01.02.2019 р. (т. 2 а.с. 65); наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 61 від 28.02.2019 р. внесено зміни до наказів командира військової частини НОМЕР_2 : Абзац п.п. 1 п. 8 наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 264 від 25.09.2018 р. “Молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , заступника командира 2 мотопіхотної роти з морально-психологічного забезпечення, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 191 від 10.09.2018 р. з військової служби у запас на підставі ст. 26 ч. 5 п. 2 п.п. “б” Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” (за станом здоров'я) виключити зі списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення з 25.09.2018 р. Направити для постановки на військовий облік до Шевченківського РВК м. Харків.” скасовано та викладено в наступній редакції: “Молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , заступника командира 2 мотопіхотної роти з морально-психологічного забезпечення, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 191 від 10.09.2018 р. з військової служби у відставку на підставі ст. 26 ч. 5 п. 2 п.п. “б” Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” (за станом здоров'я). Виключити зі списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення з 25.09.2018 р. Направити для постановки на військовий облік до Шевченківського РВК м. Харків”. Підстава: наказ командувача військ ОК “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” № 42 від 26.02.2019 р.

Що стосується дати звільнення позивача з військової служби, судом апеляційної інстанції встановлено, що у період 13.08.2018 р. по 28.09.2018 р. позивач перебував на лікуванні у Республіканському центрі лікування та реабілітації наслідків нейротравми.

Згідно із до п. 2 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого Наказ Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 р. за № 745/32197, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які на день звільнення з військової служби перебувають на лікуванні в лікарняному закладі чи у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, грошове забезпечення виплачується до дня повернення до місця служби включно, але не більше загального терміну перебування на лікуванні в лікарняних закладах, а тим, які перебувають у щорічній основній чи додатковій відпустці, - до дня закінчення відпустки включно. Грошове забезпечення військовослужбовцям, які не здали до вибуття на лікування або у відпустку справи та посаду, виплачується також за період здавання справ та посади в межах установлених строків. Грошове забезпечення військовослужбовцям, які не використали до вибуття на лікування щорічну основну відпустку, виплачується за час такої відпустки. Військовослужбовцям, які у період перебування у відпустці або під час здавання справ та посади захворіли, грошове забезпечення за цей період виплачується у разі набуття права на продовження відпустки (на підставі довідки лікарняного закладу) або продовження строків здавання справ та посади (на підставі відповідного наказу).

Як вбачається з пояснень позивача, до відправлення до лікувального закладу в смт Клевань дій щодо здавання справ та посади не вчиняв, доказів протилежного відповідачами до суду не надано.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що з огляду на це у відповідачів, військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 , були відсутні підстави для звільнення позивача з військової служби та виключення його зі списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення з 25.09.2018 р. під час його перебування на стаціонарному лікуванні, та враховуючи, що позивач завершив лікування 28.09.2018 р., суд вважає наявними підстави вважати, що вірною датою звільнення позивача, виключення його зі списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення є 29.09.2018 р.

Судовим розглядом встановлено, що з розрахунку вислуги років військовослужбовця молодшого лейтенанта ОСОБА_1 вбачається, що позивачу враховано календарний строк служби за період з 14.08.2015 р. по 19.09.2016 р. - 01 рік 01 місяць 05 днів, з 05.10.2016 р. по 25.09.2018 р. - 01 рік 11 місяців 20 днів, тобто, всього 03 роки 00 місяців 25 днів, той же час, строк навчання у вищому навчальному закладі не враховувався до загальної вислуги років позивача (т. 2 а.с. 64).

В матеріалах справи наявні належним чином завірені копії Диплома бакалавра В15 № 051068, виданого 27.06.2015 р. разом з додатком до нього 12ВТ № 280504, з якого вбачається, що термін навчання склав чотири роки (т. 2 а.с. 67-68) та копію диплома спеціаліста з відзнакою НОМЕР_8 , виданого 10.02.2017 р. (т. 2 а.с. 69).

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 року, до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у п. “ж” ст. 1-2 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з п. “а” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з суду першої інстанції, що позивач має право на включення половини строку навчання у цивільному вищому навчальному закладі до вислуги років.

Крім того, листом № ФХ-125726/2906/ВСЗ від 10.12.2018 р. Військовий комісар Харківського обласного військового комісаріату повідомив командира військової частини НОМЕР_3 та ОСОБА_1 про те, що до Харківського обласного військового комісаріату 05.12.2018 р. надійшли особова справа молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , грошовий атестат серія ЗУ № 339739 та довідка про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії № 1722 від 08.11.2018 р. на ім'я ОСОБА_1 , які видані фінансовою службою військової частини НОМЕР_3 . Після перевірки встановлено, що згідно даних послужного списку молодшого лейтенанта ОСОБА_1 він проходив військову службу в періоди з 14.08.2015 р. по 19.09.2016 р., з 05.10.2016 р. по 25.09.2018 р., що складає 03 роки 25 днів. Згідно довідок про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, виданих військовою частиною НОМЕР_9 та військовою частиною НОМЕР_2 , строк, зарахований у загальну вислугу років в пільговому обчисленні складає 02 роки 07 місяців 28 днів. Копії зазначених довідок надіслані до військової частини НОМЕР_3 . Враховуючи періоди його безпосередньої участі в антитерористичній операції, загальна вислуга років станом на 25.09.2018 р. становить 05 років 08 місяців 23 дня, що дає право ОСОБА_1 на встановлення надбавки за вислугу років у розмірі 30 %. Згідно наданих фінансовою службою військової частини НОМЕР_3 грошового атестату та довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії вищезазначена надбавка встановлена ОСОБА_1 у розмірі 25 %. У зв'язку з затримкою оформлення документів для призначення пенсії по інвалідності громадянину ОСОБА_1 , інваліду 2 групи від поранення, яке пов'язане із захистом Батьківщини, викладено прохання доручити відповідним посадовим особам перевірити правильність нарахування грошового забезпечення молодшому лейтенанту ОСОБА_1 з березня 2018 року та надати на адресу Харківського обласного військового комісаріату довідку форми 21 та оновлену довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії (т. 1 а.с. 239).

Відповідно до п.п. 1-3 Розділу IV “Виплата надбавки за вислугу років” Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 745/32197 від 26.06.2018 р., військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах, зокрема: від 1 до 5 років - 25 відсотків; від 5 до 10 років - 30 відсотків. Вислуга років для виплати надбавки обчислюється з дня початку до дня закінчення проходження військової служби відповідно до Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”. Для виплати надбавки за вислугу років зараховуються періоди, зокрема, зазначені в постанові Кабінету Міністрів України “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” № 393 від 17.07.1992 року (зі змінами). Для виплати надбавки за вислугу років військовослужбовцям, призваним або прийнятим на військову службу із запасу, зараховуються всі періоди попередньої служби. Періоди служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років у пільговому порядку, обчислюються відповідно до чинного законодавства України.

Таким чином, позивачу до вислуги років мав враховуватися час навчання у цивільному вищому навчальному закладі, та, як наслідок, позивач має право на отримання надбавки за вислугу років у розмірі 30 % та одноразової грошової допомоги у зв'язку із звільненням з військової служби за станом здоров'я у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за п'ять календарних років служби. У зв'язку з цим суд вважає, що відповідачі мають внести відповідні зміни до грошового атестату позивача.

Щодо позовних вимог про визнання незаконними та протиправними дій військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 щодо невиплати грошової компенсації за неотримане речове майно, відповідно до ст. 9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, судом встановлені такі обставини.

Позивач на ім'я командира військової частини НОМЕР_2 поштою направляв заяву від 01.10.2018 року, в якій просив виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно за період служби, оскільки таку компенсацію він не отримував (т. 1 а.с. 35). Докази направлення вказаної заяви надані представником позивача до матеріалів справи (т. 2, а.с. 27-28).

Також позивачем була надана та долучена судом до матеріалів справи копія грошового атестату серії ЗУ № 33973 від 25.09.2018 р., з якої вбачається, що позивач речовим майном не забезпечувався (т. 1 а.с. 113).

Згідно із абз. 2 п. 1 ст. 9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

На підставі п. п. 1, 8 розділу І Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої Наказом Міністерства оборони України № 232 від 29.04.2016 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 768/28898 від 26.05.2016 року (далі за текстом - Інструкція № 232), ця Інструкція визначає завдання, організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), курсантів, військовозобов'язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів, мобілізованих, студентів цивільних навчальних закладів, які направляються на навчальні збори (далі - військовослужбовці). Військовослужбовцям речове майно особистого користування та інвентарне майно видається за встановленими нормами і порядком, визначеними цією Інструкцією.

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Інструкції № 232. офіцери, прапорщики, мічмани набувають права на отримання речового майна за встановленими Нормами одночасно з присвоєнням їм першого офіцерського звання чи військового звання “прапорщик” або “мічман”. Наступна видача предметів речового майна вказаним категоріям військовослужбовців проводиться після закінчення встановлених строків носіння раніше отриманих речей.

Згідно із п. 4 розділу ІІІ Інструкції № 232, військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.

Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно” № 178 від 16.03.2016 р.

Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 178 від 16.03.2016 р., яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.

У разі дострокового звільнення осіб офіцерського складу, сержантського і старшинського складу та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, у зв'язку із скороченням штатів, хворобою та іншими випадками … військовослужбовці забезпечуються речовим майном, яке не було отримане впродовж служби, право на отримання якого настало, або їм виплачується грошова компенсація за цінами, що діють на час звільнення.

Згідно із п. 1 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 178 від 16.03.2016 року (далі за текстом - Порядок № 178) цей Порядок визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація).

Пунктом 2 Порядку № 178 встановлено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.

Відповідно до п. 3 Порядку № 178, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Право на отримання речового майна та право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно регламентовані різними приписами чинного законодавства, при цьому право на отримання компенсації в будь-якому випадку є наслідком наявного права на отримання речового майна.

Таким чином, позивач набув право на отримання речового майна за встановленими Нормами одночасно з присвоєнням йому першого офіцерського звання та у зв'язку зі звільненням зі служби за станом здоров'я позивач набув право на отримання речового майна, яке не було отримане під час проходження служби, або грошової компенсації за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.

Суд апеляційної інстанції не вважає належним та достатнім обґрунтуванням заперечень проти позову посилання відповідачів на те, що до звільнення зі служби позивач не подав відповідний рапорт про виплату компенсації, оскільки в ході розгляду справи встановлено порушення прав позивача його звільненням з військової служби у період перебування на лікуванні, що об'єктивно позбавило його можливості подати рапорт у вказаний період.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно, відповідно до ст. 9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, та як наслідок позовні вимоги про зобов'язання військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію вартості неотриманого речового майна протягом проходження військової служби за контрактом - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про визнання незаконними та протиправними дій військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 щодо оформлення довідки про додаткові види грошового забезпечення за шість календарних місяців перед звільненням, а не за 22 календарних місяців, та щодо не включення до складу грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з яких був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме: премії, щомісячної винагороди; винагороди за участь в антитерористичні операції, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціальних проблем, індексації, а також одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, судом встановлені такі обставини.

Військовою частиною НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 ) була складена довідка про заробітну плату для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням № 1720 від 08.11.2018 р., якою позивачу надано інформацію щодо його заробітної плати (грошового забезпечення) за період з жовтня 2017 по вересень 2018 року (т. 1 а.с. 82).

Військовою частиною НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 ) була складена довідка № 1722 від 08.11.2018 р. про розміри грошового забезпечення (надбавок, доплат та підвищень) та премій для обчислення пенсії відповідно до ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та абз. 8 п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 року, відповідно до якої позивачу до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, були включені такі види грошового забезпечення за період з березня 2018 року по серпень 2018 року: основні види грошового забезпечення (посадовий оклад - 4 230,00 грн на місяць, оклад за військове звання - 1 060,00 грн на місяць, надбавка за вислугу років 25 % - 1 322,50 грн на місяць) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби (абз.4 пп.1 п. 5 ПКМУ № 704) 10 % - 661,25 грн на місяць) та премія (за період з березня 2018 року по квітень 2018 у розмірі 90,80 % - 3 840,84 грн на місяць та за період з травня 2018 по серпень 2018 у розмірі 67,00 % - 2 834,10 грн на місяць) (т. 1 а.с. 83).

Військовою частиною НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 ) була складена довідка № 1823 від 30.11.2018 року про розміри грошового забезпечення (надбавок, доплат та підвищень) та премій для обчислення пенсії відповідно до ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та абз. 8 п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 р., відповідно до якої позивачу до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія були включені такі види грошового забезпечення за період з березня 2018 року по серпень 2018 року: основні види грошового забезпечення (посадовий оклад - 4 230 грн. на місяць, оклад за військове звання - 1 060,00 грн на місяць, надбавка за вислугу років 25 % - 1 322,50 грн. на місяць) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби (абз.4 пп.1 п. 5 ПКМУ № 704) 10 % - 661,25 грн. на місяць, надбавка, доплата, підвищення на підставі Рішення МОУ № 248/2734 від 15.05.2018 р. за період з травня 2018 р. по серпень 2018 у розмірі 23,80 % - 1 006,74 грн. на місяць) та премія (за період з березня 2018 року по квітень 2018 у розмірі 90,80 % - 3 840,84 грн. на місяць та за період з травня 2018 по серпень 2018 у розмірі 67,00 % - 2 834,10 грн. на місяць) (т. 1 а.с. 130).

Стосовно складання довідок про розміри грошового забезпечення (надбавок, доплат та підвищень) та премій для обчислення пенсії слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 7 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 р., пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Оскільки позивач перебував на службі менше 24 календарних місяців на посаді заступника командира 2 мотопіхотної роти з морально-психологічного забезпечення, то обрахунок грошового забезпечення для призначення пенсії має проводитися за повний період перебування позивача на посаді - тобто, за 22 календарних місяці.

Щодо врахування до складу грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з яких був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме: премії, щомісячної винагороди; винагороди за участь в антитерористичні операції, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціальних проблем, індексації, а також одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:1) посадовий оклад;2) оклад за військовим званням;3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (в подальшому - Закон № 2262-ХІІ).

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - Кабінету Міністрів України).

Відповідно до пункту 7 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого Постановою КМУ № 393 від 17.07.1992 р., пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Закон № 2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячних основних видів грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 р. по справі № 522/2738/17.

Таким чином, належним способом захисту прав позивачів є зобов'язання військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 скласти нову довідку про додаткові види грошового забезпечення для призначення пенсії за останні 22 календарних місяці перед звільненням, включивши до неї щомісячну премію, та направити відповідну довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Стосовно звернення позовних вимог одночасно до військових частин НОМЕР_3 та НОМЕР_2 та висновку суду про наявність підстав для їх часткового задоволення судом враховано також порядок організації матеріального забезпечення військовослужбовців вказаних військових частин.

Наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_10 (військової частини НОМЕР_3 ) (по стройовій частині) № 344 від 10.03.2016 р. “Про створення об'єднаної бухгалтерської служби військової частини-польова пошта НОМЕР_10 (військової частини НОМЕР_3 ) та військових частин НОМЕР_11 (військової частини НОМЕР_12 ), НОМЕР_13 (військової частини НОМЕР_14 ), НОМЕР_4 (військової частини НОМЕР_2 )”, з метою забезпечення належного ведення бухгалтерського обліку з урахуванням специфіки фінансового забезпечення та фінансового господарства військової частини польова пошта НОМЕР_10 (військової частини НОМЕР_3 ) та військових частин НОМЕР_11 (військової частини НОМЕР_12 ), НОМЕР_13 (військової частини НОМЕР_14 ), НОМЕР_4 (військової частини НОМЕР_2 ) створено об'єднану бухгалтерську службу військової частини польова пошта НОМЕР_10 (військової частини НОМЕР_3 ) та військових частин НОМЕР_11 (військової частини НОМЕР_12 ), НОМЕР_13 (військової частини НОМЕР_14 ), НОМЕР_4 (військової частини НОМЕР_2 ).

Цим наказом визначено, що основним завданням бухгалтерської служби, зокрема, є: ведення бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності військової частини польова пошта НОМЕР_10 (військової частини НОМЕР_3 ) та військових частин НОМЕР_11 (військової частини НОМЕР_12 ), НОМЕР_13 (військової частини НОМЕР_14 ), НОМЕР_4 (військової частини НОМЕР_2 ) та складання звітності, у тому числі зведеної; відображення у документах достовірної та у повному обсязі інформації про господарські операції і результати діяльності військової частини польова пошта НОМЕР_10 (військової частини НОМЕР_3 ) та військових частин НОМЕР_11 (військової частини НОМЕР_12 ), НОМЕР_13 (військової частини НОМЕР_14 ), НОМЕР_4 (військової частини НОМЕР_2 ), необхідної для оперативного управління бюджетними призначеннями (асигнуваннями) та фінансовими і матеріальними (нематеріальними) ресурсами (т. 2 а.с. 95).

Отже, здійснення усіх нарахувань та видатків, пов'язаних з витрачанням бюджетних коштів військовою частиною польова пошта НОМЕР_10 (військовою частиною НОМЕР_3 ) та військовою частиною польова пошта НОМЕР_4 (військовою частиною НОМЕР_2 ) є спільною відповідальністю вказаних військових частин, а отже, позовні вимоги стосовно оформлення документів та здійснення виплат позивачу на підставі таких документів обґрунтовано адресовані одночасно до військових частин НОМЕР_3 (військова частина польова пошта НОМЕР_10 ) та НОМЕР_2 (військова частина польова пошта НОМЕР_4 ).

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідачів моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Крім того п. 9 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Оскільки в ході розгляду справи судом в судовому засіданні першої та апеляційної інстанцій встановлені очевидні порушення вимог чинного законодавства при звільненні позивача, очевидні помилки, допущені саме військовою частиною НОМЕР_2 , в якій безпосередньо проходив службу позивач та мав безпосереднє підпорядкування, при оформленні документів щодо здійснення виплат, оформлення відпускних документів за 2018 рік, звільнення позивача, які навіть після відкриття провадження у справі були частково виправлені впродовж невиправдано тривалого часу, та які розцінюються судом як зневажливе відношення до позивача як особи, яка проходила військову службу за контрактом в особливий період, є учасником АТО, та яка отримала тяжкі поранення, пов'язані із захистом України, що стало можливим через неналежне виконання обов'язків його командуванням з підтримання у військовій частині порядку, яке мало діяти в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством та в повній мірі забезпечувати дотримання прав та свобод військовослужбовців, в тому числі тих, які припиняють службу у Збройних Силах України у зв'язку з отриманими під час захисту Суверенітету України пораненнями та травмами, суд вважає доведеним факт завдання моральної шкоди позивачу саме військовою частиною НОМЕР_2 .

Крім того, виходячи з принципів розумності, виваженості, справедливості та співмірності заподіяній шкоді, тривалості порушення прав позивача, протягом якого з боку відповідача не було вчинено належних та достатніх дій на відновлення таких прав, розмір завданої моральної шкоди має бути стягнутий з військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 50000 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2019 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.

Керуючись ст. ст. 77, 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2019 року по справі № 520/9679/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк

Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич

Повний текст постанови складено 08.07.2019 року

Попередній документ
82868856
Наступний документ
82868858
Інформація про рішення:
№ рішення: 82868857
№ справи: 520/9679/18
Дата рішення: 03.07.2019
Дата публікації: 15.09.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них