ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
28 травня 2019 року № 826/12926/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі судових засідань Ксендзові А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до треті особиМіністерства юстиції України Обслуговуючий кооператив " ОСОБА_2 ", ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОБРОДІМ", Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАТЕЛІ ЛІЗИНГ", ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39
проскасування наказу №1517/7 від 04.05.2018
за участі представників:
позивача: ОСОБА_43 , ОСОБА_42,
від відповідача: ОСОБА_44.,
від третьої особи ТОВ "Пателі Лізинг": Фрідман О.О.,
треті особи: ОСОБА_13 , ОСОБА_41 ,
інші: не з'явилися
На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 травня 2019 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Міністерства юстиції України про скасування наказу №1517/7 від 04.05.2018 року «Про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 05.04.2018 р.».
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 серпня 2018 року відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року ухвалено перейти розгляду справи в порядку загального провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення прийняте відповідачем є протиправним та таким, що не відповідає вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Зокрема, зазначає, що відповідно до положень ч.5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не встановлено обов'язку подання засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника. Відсутність такого обов'язку визначено тим, що законодавцем прямо зазначено подання таких документів лише за їх наявності. Таким чином висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації щодо неналежного оформлення документів, доданих до скарги, та, як наслідок, наказ Міністерства юстиції України від 04.05.2018 року №1517/7 «Про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 05.04.2018 р. прийнято з порушенням норм чинного законодавства, що регулюють порядок розгляду скарг, а відповідно такий наказ є протиправним та підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні, вважає, що рішення прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства. При цьому представник відповідача зазначив, що за результатами розгляду скарги позивача від 05.04.2018 в порядку ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п. 7 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, відповідачем на підставі висновку комісії було прийнято рішення (наказ) № 1517/7 від 04.05.2018 про відмову у задоволенні скарги у зв'язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених ч. 5 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме: додані до скарги копії документів не засвідчені в установленому законом порядку.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
05.04.2018 позивачем до МУЮ було подано скаргу на рішення державного реєстратора державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському. Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм Головного територіального управління юстиції у Харківській області Мєдвєдєвої Інни Миколаївни ЛЬ 40261222 від 22 березня 2018 р. та № 40261365 від 22 березня 2018 р.; та рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Легкобита Станіслава Олександровича № 40290235 від 23 березня 2018 р. До вказаної скарги були надані додатки.
26.04.2018 за результатами розгляду вказаної скарги Комісією з розгляду скарг у сфері державної реєстрації складено висновок про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 05.04.2018 у зв'язку з тим, що скарга оформлена без додержання вимог визначених ч. 5 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме: додані до скарги копії документів не засвідчені в установленому законом порядку.
На підставі вказаного висновку МЮУ прийнято наказ від 04.05.2018 № 1517/7 "Про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 05.04.2018", яким відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 05.04.2018 у зв'язку з тим, що скарга оформлена без додержання вимог визначених ч. 5 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме: додані до скарги копії документів не засвідчені в установленому законом порядку.
Позивач, вважаючи вказане рішення протиправним, звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до ч. 1 ст. 37 вказаного Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).
Частиною 3 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
При цьому, згідно з п. 1 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги.
Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті (п. 1 ч. 8 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Відповідно до ч. 9 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
Процедуру розгляду відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закони) скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту (далі - суб'єкт оскарження), що здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами (далі - суб'єкт розгляду скарги) визначається Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок № 1128).
Відповідно до п. 2 Порядку № 1128 для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.
Згідно з п. 5 Порядку № 1128 перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення: 1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб'єкта розгляду скарги (належний суб'єкт розгляду скарги); 2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги; 3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб'єкта розгляду скарги.
Відповідно до п. 7 Порядку у разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб'єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті у формі наказу.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що питання про відповідність поданої скарги вимогам щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, вирішуються комісією з розгляду скарг на етапі підготовки скарги до розгляду. Відповідно, рішення про відмову у задоволенні скарги з підстав невідповідності поданої скарги щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, вимогам закону комісія приймає саме на підготовчій стадії до розгляду скарги по суті.
Як встановлено судом, 26.04.2018 за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 05.04.2018 Комісією з розгляду скарг у сфері державної реєстрації складено висновок про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 05.04.2018 у зв'язку з тим, що скарга оформлена без додержання вимог визначених ч. 5 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме: додані до скарги копії документів не засвідчені в установленому законом порядку.
В свою чергу, на підставі вказаного висновку МЮУ прийнято наказ від 04.05.2018 № 1517/7 "Про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 05.04.2018", яким відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 05.04.2018.
В той же час, матеріали справи не містять доказів повідомлення скаржника (позивача) про призначення до розгляду його скарги по суті, вказані факти не повідомлялися і позивачем під час подання позову, з огляду на що суд приходить до висновку, що наказ відповідачем прийнято на підставі висновку Комісії на стадії підготовки до розгляду скарги по суті.
Між тим, суд звертає увагу, що за результатами дослідження скарги позивача, остання оформлена у відповідності до вимог визначених абз. 1 ч. 5 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме у скарзі зазначено: повне найменування (ім'я) скаржника, реквізити рішень державного реєстратора, які оскаржуються, викладено зміст оскаржуваних рішень та дій державного реєстратора, викладені обставини, якими позивач обґрунтовував свої вимоги.
Судом також встановлено, що до даної скарги позивачем було додано в якості додатків:
- копію рішення Подільського районного суду м. Києва від 22.02.2017 р.;
- копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.05.2017 р.;
- копію постанови про арешт майна боржника від 26.05.2017 р.;
- копію постанови про виправлення помилки у процесуальному документі від 30.05.2017 р.;
- копію постанови про виправлення помилки у процесуальному документі від 30.05.2017 р.;
- копію постанови про арешт майна боржника від 11.01.2018 р.;
- копію інформаційної довідки від 26.03.2018 р.
Також скаржником було подано до скарги від 05.04.2018 р. доповнення до скарги, до яких було долучено копію ухвали Подільської районного суду м. Києва від 01.03.2018 р.; та доповнення до скарги від 20.04.2018 р., до яких долучено лист від 13.04.2018 №11133.
Тобто, вказане свідчить, що при подачі скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, скаржник повинен додати до скарги засвідчені копії всіх документів, як того вимагає п. 6 ч. 5 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"
Разом з тим, судом, з наданих відповідачем до відзиву документів, доданих позивачем при подачі скарги, видно, що позивачем було подано постанову про арешт коштів боржника від 26.05.2017, постанови про виправлення помилки у процесуальному документів від 30.05.2017, постанову про арешт майна боржника від 11.01.2018, інформаційну довідку від 26.03.2018, втім останні не засвідчені жодним чином. При цьому, відсутні навіть написи від імені позивача про відповідність вказаних копій тим документам, що наявні у позивача. У той же час, на інших документах, доданих до скарги та доповнень до скарги, наявні засвідчувальні підписи позивача про відповідність копії оригіналу.
При цьому, суд звертає увагу, що законодавством встановлено вимоги до оформлення документів. Так відповідно до наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55 затверджено Національний стандарт України "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003 (далі - Стандарт), у пункті 5.27 якого зазначено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 Стандарту він поширюється на організаційно-розпорядчі документи - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про те, що додані до скарги копії документів, а саме: постанова про арешт коштів боржника від 26.05.2017, постанови про виправлення помилки у процесуальному документів від 30.05.2017, постанова про арешт майна боржника від 11.01.2018, інформаційна довідка від 26.03.2018 не засвідчені в установленому порядку, а відтак останні не можуть розцінюватися, як належні докази, що підтверджують порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення про державну реєстрацію.
Наведене в сукупності свідчить про те, що комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за результатами вивчення скарги ОСОБА_1 від 05.04.2018 складено мотивований висновок про відмову у задоволенні скарги,
При цьому, суд зазначає, що ані в позовній заяві, ані в ході розгляду справи позивачем не заперечувався факт подання ним в якості додатків до скарги постанови про арешт коштів боржника від 26.05.2017, постанов про виправлення помилки у процесуальному документів від 30.05.2017, постанови про арешт майна боржника від 11.01.2018, інформаційної довідки від 26.03.2018, які не засвідчені в установленому законом порядку.
Згідно з. ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, а також виходячи із заявлених вимог та підстав позову, суд приходить до висновку, що в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з'ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв'язку із відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 6-11, 73-77, 79, 90, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.П. Васильченко
Повний текс рішення складено та підписано 04.07.2019 р.