04 липня 2019 року справа № 580/1815/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тимошенко В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
05 червня 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) з позовною до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23), в якій просить:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в зарахуванні стажу при обчисленні пенсії період роботи з 01.02.1996 по 01.11.2001;
2) зобов?язати відповідача зарахувати позивачу період роботи з 01.02.1996 по 01.11.2001 у наявний трудовий стаж для призначення пенсії.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час призначення пенсії йому не був врахований період роботи у військовій частині № НОМЕР_2 Міністерства оборони Російської Федерації з 01.02.1996 по 01.11.2001, оскільки на запит Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області, Федеральна державна казенна установа «Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації» надала відповідь про роботу особи - ОСОБА_1 замість ОСОБА_2 (помилка в одній букві по-батькові). Позивач зазначає, що він працював у військовій частині НОМЕР_2 Міністерства оборони Російської Федерації в період з 01.02.1996 по 01,11.2001, що підтверджується записами у військовому квитку серії НОМЕР_3 від 15.05.1985, виданого на ім'я ОСОБА_1 , відомостями зазначеними у відпускному квитку.
Ухвалою суду від 10.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі на підставі даного позову, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, надав суду письмовий відзив на позов у якому зазначив, що дії відповідача є правомірними та відповідають чинному законодавству України.
Розгляд справи по суті відповідно до ч. 3 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі та проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
ОСОБА_1 в лютому 2018 року звернувся до Відповідача для оформлення пенсії. При призначенні пенсії відповідачем не було врахований період роботи позивача у військовій частині НОМЕР_2 Міністерства оборони Російської Федерації в період з 01.02.1996 року по 01.11.2001, оскільки у позивача були відсутні підтверджуючі документи.
Відповідач звернувся до Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації з запитом від 11.07.2018, відповідно до якого просив підтвердити стаж роботи в зазначеній військовій частині.
На запит надійшла відповідь від 10.10.2018, в якій зазначено: «в наказі командира військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_2 від 31.01.1996 року значиться: «Прийняти з 1 лютого 1996 року ОСОБА_1 покрівельником. Встановити 3 тарифний розряд, переводом. Прізвище та по батькові як в документі, звідки прибув не вказано.
У наказі командира військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_3 від 31 жовтня 2001 значиться:
Звільнити з 1 листопада 2001 року по п. 4 ст. 33 КЗпП РФ слюсаря-ремонтника ОСОБА_1 за невихід на роботу на протязі 3-х днів 29, 30, 31 жовтня 2001 року. Прізвище, та по батькові так в документі.
Книги обліку робітників і службовців, військовослужбовців контрактної служби військової частини НОМЕР_2 за 1996-2001 р.р. на зберігання в Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації не надходили».
Вважаючи відмову у зарахуванні вищезазначеного стажу до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років протиправною , позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що за ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не менший, ніж мінімальний страховий внесок.
Основні засади пенсійного забезпечення громадян врегульовані Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII (надалі Закон).
Частиною 1 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку №22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку №22-1).
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Аналіз вказаних вище норм права дозволяє прийти до висновку, що в разі відсутності в трудовій книжці необхідних записів або їх неправильному чи неточному оформленні за періоди роботи до 01.01.2004, зарахування таких періодів роботи до страхового стажу здійснюється на підставі даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов?язкового державного соціального страхування, довідок, виписок із наказів, особових рахунків і відомостей на видачу заробітної плати, посвідчень, характеристик, письмових трудових договорів і угод з відмітками про їх виконання та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
З матеріалів справи встановлено, що відповідач звернувся до Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації з запитом від 11.07.2018, відповідно до якого просив підтвердити стаж роботи в зазначеній військовій частині.
На запит надійшла відповідь від 10.10.2018, в якій зазначено: «в наказі командира військової частини НОМЕР_2 п. Алабіно, МВО, № 18 від 31.01.1996 року значиться: «Прийняти з 1 лютого 1996 року ОСОБА_1 покрівельником. Встановити 3 тарифний розряд, переводом. Прізвище та по батькові як в документі, звідки прибув не вказано.
У наказі командира військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_3 від 31 жовтня 2001 значиться:
Звільнити з 1 листопада 2001 року по п. 4 ст. 33 КЗпП РФ слюсаря-ремонтника ОСОБА_1 за невихід на роботу на протязі 3-х днів 29, 30, 31 жовтня 2001 року. Прізвище, та по батькові так в документі.
Книги обліку робітників і службовців, військовослужбовців контрактної служби військової частини НОМЕР_2 за 1996-2001 р.р. на зберігання в Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації не надходили.
В наказах командира військової частини НОМЕР_2 за грудень 1995 року, січень 1996 року, липень-серпень 2001 року рядовий контрактної служби ОСОБА_1 не значиться».
Суд погоджується із позицією відповідача, що зазначеною довідкою не підтверджено стаж роботи в зазначеній військовій частині № НОМЕР_2 .
Посилання позивача ні інформацію зазначену у військовому квитку серії НОМЕР_3 від 15.05.1985 та відпускному квитку, судом оцінюється критично, оскільки зазначені не підтверджують трудовий стаж позивача.
З урахуванням викладеного вище, в суду відсутні правові підстави для зобов?язання відповідача зарахувати позивачу період роботи з 01.02.1996 по 01.11.2001 у наявний трудовий стаж для призначення пенсії з мотивів правомірності дій відповідача зі спірного питання.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що відмова відповідача у перерахунку пенсії позивача є правомірною, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295 підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складене 04.07.2019.
Суддя В.П. Тимошенко