Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
08.07.2019 р. № 520/6650/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,-
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (код 37459172) щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (код 37459172) призначити ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 19.04.2019 р.;
- відповідно до п.1 ч.1 ст.371 КАС України допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.
Разом із позовною заявою позивачем подано до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що беручи до уваги те, що позивач офіційно працевлаштована у Приватному підприємстві "ЮСІ-ФАРМ", то на даний час вона змушена оплачувати оренду житла у місті Харкові в той час, як остання позбавлена права на отримання грошової допомоги на оплату оренди житла, як внутрішньо переміщена особа.
Дослідивши вказане клопотання та перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив наступне.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 1921 гривня.
Як вбачається зі змісту заявлених позовних вимог, позивач звернувся до суду із вимогами немайнового характеру, а тому сума судового збору становить 768,40 грн.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, суд зауважує, що особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідні клопотання і документи, які свідчили би про поганий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію тощо).
Відповідно до приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору, відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, у розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23.01.2015 р. № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
З поданого клопотання вбачається, що в якості підстави для звільнення від сплати судового збору позивач посилається на ту обставину, що позивач офіційно працевлаштована та на даний час вона змушена оплачувати оренду житла у місті Харкові.
Суд зазначає, що в даному випадку заявником не надано жодних доказів відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат або доказів незадовільного майнового стану, натомість, позивачем надано наказ №3 від 18.02.2019 р. про призначення ОСОБА_1 завідувачем Аптеки №2 м. Харкова та уповноваженою особою Аптеки №2 з окладом 4390,00 грн., тобто позивач є працевлаштованою особою, що свідчить про отримання заробітної плати та можливість оплати судового збору в розмірі, встановленому чинним законодавством України. При цьому, доказів понесення витрат на оренду житла до клопотання не додано, у зв'язку з чим суд залишає клопотання про відстрочення сплати судового збору без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Д.А. Волошин