Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
26 червня 2019 р. № 520/692/19
Харківський окружний адміністративний суд
в складі головуючого - судді Білової О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Ділбаряна А.А.,
за участю представників: позивача - Прядка О.О., відповідача - Биковченко Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 08592313), Ліквідаційної комісії Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУМВС України в Харківській області №653 о/с від 06.11.2015 в частини звільнення ОСОБА_1 на підставі п.п. з) п.64 Положення про проходження служби в органах внутрішніх справ України без виплати компенсації за невикористані дні щорічних відпусток за 2009-2014 р.р., як такий, що винесений із порушенням Закону;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління МВС України в Харківській області в особі ліквідаційної комісії щодо невиплати компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2009, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014 р.р.;
- стягнути із Головного управління МВС України у Харківській області на користь позивача грошову компенсацію за невикористані дні відпустки за 2009, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014 роки у розмірі 17660,25 гривень;
- стягнути з Головного управління МВС України в Харківській області в особі ліквідаційної комісії середній заробіток ОСОБА_1 за час затримки належних виплат при звільненні зі служби в органах внутрішніх справ за період із 07.11.2015 до 14.01.2019 у розмірі 126984,12 грн.
Ухвалою судді від 11.02.2019 відкрите спрощене позовне провадження у справі.
Ухвалою суду від 05.03.2019 клопотання представника відповідача в частині розгляду справи за правилами загального позовного провадження та визнання явки позивача у судове засідання обов'язковою - задоволено. Здійснено перехід до стадії підготовчого провадження по справі №520/692/19, призначено розгляд справи на 20.03.2019 о 12:00 год. у підготовчому судовому засіданні. Визнано явку позивача, ОСОБА_1 , у підготовче судове засідання обов'язковою. Призначено розгляд клопотання відповідача в частині залучення в якості другого відповідача Ліквідаційної комісії Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області - у підготовчому засіданні.
Ухвалою суду від 17.04.2019 заяву представника відповідача, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, про залучення співвідповідача - задоволено. Залучено до участі у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якості співвідповідача - Ліквідаційну комісію Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області. Розпочато спочатку розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Ліквідаційної комісії Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії у підготовчому судовому засіданні.
Протокольною ухвалою суду від 27.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Протокольною ухвалою суду від 26.06.2019 заява представника позивача про збільшення розміру позовних вимог від 25.06.2019 була залишена без розгляду у зв'язку з поданням такої заяви після закриття підготовчого провадження (ч. 1 ст. 47, ч. 2 ст. 204 КАС України).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що в період із 03.08.2005 по 06.11.2015 вона проходила службу в ГУМВС України в Харківській області. 06.11.2015 позивач звільнена з ОВС наказом ГУМВС України в Харківській області №653 о/с від 06.11.2015 на підставі п.п. з) п.64 Положення про проходження служби в органах внутрішніх справ України. Під час служби позивач не використала чергові щорічні відпустки за 2014, 2013, 2012, 2011, 2010, 2009 роки, а на день звільнення не отримала компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток за вищевказані періоди. На письмову вимогу позивача, відповідачем відмовлено у виплаті компенсації за невикористані дні щорічних відпусток за вищевказані періоди. Позивач вважає, що має право на отримання такої компенсації разом із нарахуванням середнього заробітку за час затримки належних позивачу виплат при звільненні зі служби в органах внутрішніх справ за період з 07.11.2015 по 14.01.2019.
Представник відповідача, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, не погодився з позовними вимогами та надав відзив на позов, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що доказів невикористання відпуски позивачем за період 2009-2014 роки не надано, а на спірні правовідносини розповсюджується інші нормативно-правові акти, ніж ті, на які посилається позивач у своїй позовній заяві.
Представник позивача не погодився з доводами представника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області та надав відповідь на відзив, в якому спростовував доводи позивача.
Представник позивача, ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача - Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Биковченко Н.І. - в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позивних вимог з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача - Ліквідаційної комісії Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області - в судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду надала клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням у відпустці, в задоволенні якого було відмовлено.
Відповідно до ч. 6 ст. 194 КАС України у судовому засіданні можуть бути оголошені перерви в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість яких визначається відповідно до обставин, що їх викликали.
З урахуванням зазначеної вище норми, враховуючи, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи без участі представника другого відповідача.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
В період з 03.08.2005 по 06.11.2015 позивач проходила службу в МВС України в Харківській області.
Так, у період з 28.06.2009 по 28.04.2010 на посаді слідчого в Люботинському МВ ГУМВС України в Харківській області, у період з 28.04.2010 по 21.06.2013 - на посаді слідчого в Печенізькому РВ ГУМВС України в Харківській області, Печенізькому СВМ Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області, з 21.06.2013 по 06.11.2015 - на посаді слідчого СВ Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області.
06.11.2015 ОСОБА_1 звільнена з ОВС наказом ГУМВС України в Харківській області №653 о/с від 06.11.2015 на підставі власної заяви, відповідно до п.п. з) п.64 Положення про проходження служби в органах внутрішніх справ України.(а.с. 69, 70) та на підставі заяви позивача від 07.11.2015 її прийнято на службу до Національної поліції (а.с. 68)
З 13.11.2018 ОСОБА_1 звільнена зі служби в поліції за власним бажанням.
Зазначені обставини не заперечувалися сторонами по справі та підтверджуються послужним списком позивача (а.с. 71-74).
27.11.2018 Позивач звернулася до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області з заявою про досудове врегулювання трудового спору.
Листом від 27.12.2018 № П-440/2/119-29/02-2018 Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області за результатами розгляду поданої заяви повідомило позивача, що грошова компенсація за невикористану у році звільнення (2015 році) відпустку позивачу була виплачена, щодо інших років - у позивача таке право відсутнє (а.с.12).
Представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти того, що позивач отримала при звільненні компенсацію за невикористану у 2015 році відпустку. При цьому вважав, що позивач мала право на отримання відповідної компенсації за всі роки служби в ОВС та право на отримання середнього заробітку за час затримки належних виплат при звільненні.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів діючого законодавства, чинного на момент проходження служби позивачем та її звільнення з ОВС.
Так, відповідно до ст. 18 Закону України «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 2 п. 56 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114, особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що передбачене нею право на отримання грошової компенсації гарантується особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, виключно за відпустку, яку ними не використано в році звільнення.
Отже, питання виплати компенсації за невикористану відпустку врегульоване спеціальним нормативно-правовим актом, який поширювався на позивача, тому до спірних правовідносин не повинні застосовуватися загальні приписи трудового законодавства, визначені КЗпП України.
Представник позивача не заперечував, що позивачу виплачено компенсацію за невикористану відпустку за 2015 рік, що свідчить про дотримання відповідачем 2 норм пункту 56 Положення.
Крім того, позивач до матеріалів справи не надала жодного доказу, що нею у 2009-2014 роках не була використана відпустка.
В ході розгляду справи судом встановлено, що накази про надання відпусток по строку зберігання 5 років за 2012-2013 рік знищені, що підтверджується довідкою №4 від 02.05.2019 та Актом про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду від 01.03.2019 № 2000/119-91/1-2019 (а.с.113, 126-128).
Таким чином, суд дійшов висновків про відсутність підстав для виплати позивачеві компенсації за невикористані відпустки у 2009-2014 роках.
Суд зазначає, що аналогічна правова позиція підтримана у Постановах Верховного Суду по справі № 826/7047/13- від 23.01.2018, по справі № 2а-7067/11/1370 від 08.08.2018, по справі № 810/5312/15 від 30.07.2018.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо вимог про стягнення середнього заробітку ОСОБА_1 за час затримки належних виплат при звільненні зі служби в органах внутрішніх справ за період із 07.11.2015 до 14.01.2019, суд зазначає, що така вимога є похідною від вимог, пов'язаних з виплатою компенсацію за невикористану відпустку за 2009-2014 роки, отже, також задоволенню не підлягає.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 08592313), Ліквідаційної комісії Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено 08 липня 2019 року.
Суддя Білова О.В.