03 липня 2019 р. Справа № 480/2006/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Волкової Ю.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Мельник Ю.М.,
представника третьої особи - Харченко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/2006/19
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради,
третя особа- Сумський міський голова ОСОБА_2 О.М.
про стягнення середнього заробітку,-
03.06.2019 до Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради, третя особа: міський голова м.Суми Лисенко О.М., в якому просить:
- стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 у справі №818/1511/18 (в частині поновлення на роботі) в сумі 121109,58 грн., зі стягненням судових витрат.
В обгрунтування позовних вимог зазначила, що 05 травня 2016 року відповідно до розпорядження міського голови від 05.05.2016 р. № 195-к позивача було призначено на посаду заступника директора департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради - начальника управління житлового господарства. 16 березня 2018 року відповідно до розпорядження міського голови від 15.03.2018 р. № 81-к позивача звільнено із займаної посади у зв'язку із реорганізацією та скороченням посади (п. 1 ст. 40 КЗпП України). 08 жовтня 2018 року рішенням Сумського окружного адміністративного суду №818/1511/18 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до міського голови м. Суми Лисенка Олександра Миколайовича, Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради, визнано протиправним та скасовано розпорядження міського голови від 15.03.2018 р.№ 81-к; поновлено позивача на посаді заступника директора департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради - начальника управління житлового господарства; стягнуто з Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 104662 грн. 60 коп. період вимушеного прогулу з 16.03.2018 року (дата протиправного звільнення) по 08.10.2018 рік (дата ухвалення рішення судом про поновлення на роботі); допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018 року вищевказане рішення суду першої інстанції було залишено без змін.
На даний час рішення є чинним (має законну силу), оскільки не скасоване судом вищої інстанції.
Разом з тим, позивача до цього часу не поновлено на попередній посаді та не виконано таким чином судове рішення Сумського окружного адміністративного суду, що набрало законної сили.
Враховуючи зазначене, просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 у справі №818/1511/18 (в частині поновлення на роботі) в сумі 121109,58 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що порядок примусового виконання рішень визначається Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р., Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом МЮУ від 02.04.2012 № 512/5 в редакції Наказу МЮУ від 29.09.2016 № 2832/5, іншими законами та підзаконними актами.
Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 не містить поняття добровільного виконання рішення, як у попередньому однойменному Законі від 21.04.1999р. (в редакції від 04.11.2010р.), тому виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконуються невідкладно в порядку, визначено статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідач вважає, що лише після відкриття виконавчого провадження та невиконання рішення суду міським головою можна було б стверджувати про затримку у його виконанні, а тому обґрунтованості вимог позивача не надано жодних доказів.
Крім цього, Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради є виконавчим органом Сумської міської ради, утворюється Сумською міською радою, їй підзвітний та підконтрольний, підпорядкований виконавчому комітету Сумської міської ради та Сумському міському голові, оперативно підпорядкований заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради згідно з розподілом обов'язків (відповідно до рішення Сумської міської ради «Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 30.03.2016 № 530-МР «Про Положення про департамент інфраструктури міста Сумської міської ради» (зі змінами).
Міський голова, відповідно до частини 4 пункту 10 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.
Таким чином, право прийняття/звільнення заступника директора департаменту - начальника управління житлового господарства департаменту інфраструктури міста СМР є компетенцією міського голови.
При цьому, позивач не надав суду доказів того, що звертався до міського голови з написаною заявою про поновлення на роботу, на адресу міської ради не надходила постанова про відкриття виконавчого провадження, а тому вважає даний позов необгрунтованим, безпідставним, недоведеним (а.с. 45-47).
Представник третьої особи у відзиві на позовну заяву зазначив, що стаття 65 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює порядок виконання рішення про поновлення на роботі, а саме: рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувана на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Однак, ОСОБА_1 не надала свою трудову книжку для поновлення на роботі, та взагалі не вчинила жодних дій для того, щоб у Сумського міського голови з'явилась можливість поновити її на роботі.
ОСОБА_1 протягом періоду з 08.10.2018 року по 03.06.2019 року мала достатньо часу для того, щоб визначитись з подальшою роботою та у будь-якій формі довести до міського голови або виконавчого органу Сумської міської ради свою позицію щодо поновлення на роботі та надати свою трудову книжку. Але вона цього не зробила, хоча мала таку можливість. Будь-хто не може вимагати від особи реалізувати її право, примушувати до його реалізації або здійснювати це право замість цієї особи.
Також, ОСОБА_1 мала реальну можливість працювати на іншій роботі, а відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» посадовій особі місцевого самоврядування забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України, що також підкреслює неможливість поновлення позивачки без пред'явлення нею трудової книжки.
Отже, враховуючи норми ст. 65 ЗУ «Про виконавче провадження», Сумський міський голова просто не міг поновити позивачку без її трудової книжки, а матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про бажання ОСОБА_1 продовжувати роботу у виконавчих органах Сумської міської ради.
Сумським міським головою жодним чином не порушено права позивача, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 38-39).
У відповіді на відзив представника третьої особи позивач зазначив, що викладені у відзиві аргументи є надуманими, його посилання на невизначеність позивачем щодо подальшої роботи викладена у позовній заяві щодо поновлення на посаді. Крім цього, до відзиву не додано жодного доказу, який би свідчив про реальний намір міського голови поновити позивача на посаді. Також письмова форма, у якій викладена правова позиція міського голови, не відповідає вимогам ст. 159, ст. 163 КАС України. Просить позовні вимоги задовольнити (а.с. 51-52).
Ухвалою суду від 10.06.2019 р. відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 21.06.2019 р. вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судовому засіданні 03.07.2019 р. позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні.
Представник третьої особи в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 р. у справі №818/1511/18 позовну заяву ОСОБА_1 до Сумського міського голови Лисенка Олександра Миколайовича, Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, премії та моральної шкоди задовоено частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Сумського міського голови від 15.03.2018 №81-к "Про звільнення ОСОБА_1 та виплату компенсації за невикористану відпустку". Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради - начальника управління житлового господарства. Стягнуто з Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 104662 грн. 60 коп. Зобов'язано Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради та Сумського міського голову розглянути питання щодо преміювання заступника директора департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради - начальника управління житлового господарства ОСОБА_3 Сергіївни за жовтень 2017 року, листопад 2017 року, грудень 2017 року, а також з нагоди Дня місцевого самоврядування в 2017 році у відповідності до вимог чинного законодавства, Положення про матеріальне стимулювання працівників департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради та з урахуванням висновків суду. Допущене негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 14951 грн. 80 коп. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено (а.с. 8-16).
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018 р. апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 залишено без змін.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
За правилами частини другої статті 235 зазначеного Кодексу при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Статтею 236 КЗпП встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Зазначена вище стаття КЗпП не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо була скорочена посада, на якій необхідно поновити працівника.
Відповідно до частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частиною другою статті 372 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
При цьому пунктом 3 частини першої статті 371 КАС України передбачено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 34 постанови від 6 листопада 1992 року N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
У пунктах 46, 48, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява N 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Заявникові не можна дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
З матеріалів справи вбачається, що розмір середньоденного заробітку ОСОБА_1 складає 747,59 грн., що встановлено рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 у справі № 818/1511/18 (а.с. 13).
Період затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на раніше займаній посаді з 08.10.2018 по 03.06.2019 - 162 календарних дня.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення вимог про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду з 08.10.2018 по 03.06.2019 у сумі 121109,58 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради 1211,10 грн. судового збору, сплаченого згідно з квитанцією від 10.06.2019 р. №65 (а.с.25).
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАС України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).
На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано договір про надання професійної правничої допомоги від 29.05.2019, квитанцію від 03.06.2019, акт про отримання професійної правничої допомоги від 03.06.2019 щодо: підготовки проекту позовної заяви (3 години робочого часу) - 1800 грн. (а.с. 17-19).
Проаналізувавши зроблений представником позивача розрахунок, враховуючи критерії обґрунтованості та співмірності, суд приходить висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу в сумі 1800,00 грн., які складаються з підготовки проекту позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради, третя особа- Сумський міський голова ОСОБА_4 про стягнення середнього заробітку - задовольнити.
Стягнути з Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради (40004, м.Суми, вул. Горького, 21) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду в сумі 121109 (сто двадцять одна тисяча сто дев'ять) грн. 58 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради (40004, м. Суми, вул. Горького, 21) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 1800 грн. та витрати по оплаті судового збору у розмірі 1211,10 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 08.07.2019 р.
Суддя О.А. Прилипчук