Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 червня 2019 р. Справа№200/1924/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., при секретарі судового засідання Дяченка А.В., розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
за участю представників сторін:
позивач - ОСОБА_1 , паспорт
представник відповідача - Вовченко С.П., довіреність
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати дії Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області - неправомірними;
- визнати незаконними та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій № 000063/4000/НОМЕР_1 від 15.07.2016 року та рішення про застосування фінансових санкцій № 000063-1/4000/НОМЕР_1 від 15.07.2016 року та рішення про застосування фінансових санкцій № 0000504000 від 28.07.2016 року;
- стягнути з державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,44 грн.;
- зобов'язати ГУ ДФС у Донецькій області внести зміни до Автоматизованої Інформаційної системи органів доходів і зборів Податковий блок по ФОП ОСОБА_1 та списати заборгованість у сумі 37821,20 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що за наслідками перевірки платників податків в частині дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, відповідачем, складено акт (довідка) від 29.06.2016 року № 261/05-19-40/НОМЕР_1. На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 000063/4000/НОМЕР_1, 000063-1/4000/НОМЕР_1 та податкове повідомлення-рішення № 0000504000. Вважає, прийняті рішення та податкове повідомлення рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Просить суд, скасувати рішення про застосування фінансових санкцій та податкове повідомлення-рішення та зобов'язати внести зміни до АІС «Податковий блок» та списати заборгованість.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року у справі № 200/1924/19-а позовна заява залишена без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року у справі № 200/1924/19-а прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01 квітня 2019 року о 13:00 годині.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року доручено Донецькому апеляційному суду забезпечити проведення підготовчого засідання, призначеного на 01 квітня 2019 року о 13:00 год. в режимі відеоконференції.
У підготовчому засіданні 01 квітня 2019 року у режимі відеоконференції, судом оголошено перерву до 19 квітня 2019 року об 11:30 годині.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року доручено Донецькому апеляційному суду забезпечити проведення підготовчого засідання, призначеного на 19 квітня 2019 року об 11:30 год. в режимі відеоконференції.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2019 року продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів та оголошено перерву до 14 травня 2019 року о 12 годині 00 хвилин.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2019 року доручено Донецькому апеляційному суду забезпечити проведення підготовчого засідання, призначеного на 14 травня 2019 року о 12:00 год. в режимі відеоконференції.
У підготовчому засіданні 14 травня 2019 року відкладено розгляд справи до 28 травня 2019 року о 15:00 годині.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року доручено Донецькому апеляційному суду забезпечити проведення підготовчого засідання, призначеного на 28 травня 2019 року о 15:00 год. в режимі відеоконференції.
У підготовчому засіданні 28 травня 2019 року відкладено розгляд справи до 12 червня 2019 року о 15:30 годині.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року доручено Донецькому апеляційному суду забезпечити проведення підготовчого засідання, призначеного на 12 червня 2019 року о 15:30 год. в режимі відеоконференції.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволено, поновлено строк для звернення до суду з адміністративним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25 червня 2019 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року доручено Донецькому апеляційному суду забезпечити проведення судового засідання, призначеного на 25 червня 2019 року о 15:00 год. в режимі відеоконференції.
Відповідач надав письмовий відзив, в обґрунтування якого зазначив, що актом перевірки від 29.06.2016 року № 261/05-19-40/НОМЕР_1 встановлено ряд порушень, що підтверджуються матеріалами перевірки. Рішення про застосування фінансових санкцій та податкове повідомлення-рішення прийняті відповідно до чинного законодавства та є правомірними. Просив суд відмовити у задоволенні позову.
Крім того, відповідачем надано додаткові пояснення в яких зазначено, що позивач звернувся до суду з перевищенням строку звернення до адміністративного суду визначеного ст. 122 КАС України та п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України, тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивачем надано відповідь на відзив, в якому зазначено, що відзив відповідача не містить заперечень поданого позову, а лише висвітлює статті Податкового кодексу України. Позивач не піддає сумніву статті Податкового кодексу України, однак вважає дії податківців неправомірними. Тому підтримує позовні вимогу у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є фізичною особою-підприємцем, зареєстрована 19.10.2001 року за № 2 274 017 0000 003973 виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, перебуває на обліку в Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Донецькій області.
Згідно з висновком акту перевірки позивачем допущено такі порушення законодавства:
- п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
- постанови КМУ від 30.10.2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних цін на окремі види алкогольних напоїв»;
- ст. 11, 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не погодившись із висновками акту перевірки від 29.06.2016 року № 261/05-19-40/НОМЕР_1, подала до ГУ ДФС у Донецькій області заяву про визнання акту перевірки недійсним.
Маріупольською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області направлено на адресу позивача рішення про застосування фінансових санкцій від 15.07.2016 року № 000063/4000/НОМЕР_1.
ГУ ДФС у Донецькій області розглянувши звернення позивача про визнання акту перевірки недійсним листом від 18.07.2016 року № 3948/10/05-99-40-01-13 залишило звернення без розгляду на підставі п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала до ГУ ДФС у Донецькій області заяву від 27.07.2016 року про визнання акту перевірки недійсним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій.
09.08.2016 року позивач надала доповнення до заяви про визнання акту перевірки недійсним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій.
09.08.2016 року ГУ ДФС у Донецькій області прийнято рішення № 4470/10/05-99-10-01-12-2 про продовження строку розгляду скарги.
Рішенням ГУ ДФС у Донецькій області від 19.09.2016 року № 5230/10/05-99-10-01-12-2 про результати розгляду скарги рішення Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області про застосування фінансових санкцій від 15.07.2016 року № 000063/4000/НОМЕР_1 залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Супровідним листом від 05.09.2016 року № 30340/Н/05-19-40 Маріупольська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області направила на адресу позивача другі примірники протоколів про адміністративні правопорушення від 05.09.2016 року АА 764068 та АА 764069.
Постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18.11.2016 року по справі № 264/5088/16-п провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1, ч. 1 ст. 164-5 КУпАП України закрито.
На підставі акту перевірки від 29.06.2016 року № 261/05-19-40/НОМЕР_1 Маріупольською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області прийнято:
- рішення від 15.07.2016 року № 000063/4000/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій;
- рішення від 15.07.2016 року № 000063-1/4000/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій;
- податкове повідомлення - рішення від 28.07.2016 року № 0000494000.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями та податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із даним позовом.
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 2 ст. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятих ним рішень про застосування штрафних санкцій та податкового повідомлення-рішення, враховуючи наступне.
Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття спірних рішень про застосування штрафних санкцій та податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про порушення позивачем:
- п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
- постанови КМУ від 30.10.2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних цін на окремі види алкогольних напоїв»;
- ст. 11, 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Суд не погоджується із зазначеними висновками податкового органу, з таких підстав.
Щодо підстав проведення фактичної перевірки суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п.19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17, 19-1.1.18, 19-1.1.19, 19-.1.1.20 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; організовують роботу, пов'язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків, з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійснюють контроль за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями і пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації; забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.
Підпунктами 20.1.4, 20.1.6, 20.1.9 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню, патентуванню та/або сертифікації) від проведення такої інвентаризації або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V.
Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства, суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природнього середовища.
Згідно ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів, зокрема, контролю органами державної фіскальної служби.
Тобто, дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів: контролю органами державної фіскальної служби; валютного контролю; державного експортного контролю; контролю за дотриманням бюджетного законодавства; банківського нагляду; державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; державного нагляду за дотриманням вимог ядерної безпеки; державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації; при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя; державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду); державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу (п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України).
Згідно ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.
Розмежування повноважень і функціональних обов'язків контролюючих органів визначається законодавством України.
Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів.
З системного аналізу вищенаведених норм вбачається, що позивач помилково вважає що положення ст. 3 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розповсюджуються і на перевірки, які проводе податковий орган, оскільки, податкові органи відповідно не здійснюють державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Статтею 80 Податкового кодексу України визначено Порядок проведення фактичної перевірки. Так, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3; . у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Фактична перевірка, що здійснюється за наявності обставини, визначеної у пункті 80.2.6, може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки.
Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб'єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції.
Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Статтею 81 Податкового кодексу України визначено, що Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.
Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов'язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).
При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу не мають права вимагати у платника податків отримувати витяг із відповідного реєстру про взяття такого платника податків на облік відповідно до вимог цього Кодексу.
Щодо спірних рішень про застосування фінансових санкцій та спірного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.
Підставою для прийняття даного рішення став висновок податкового органу про порушення позивачем ст. 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині роздрібної торгівлі тютюновими виробами за ціною, вищою від встановленої максимальної роздрібної ціни на тютюнові вироби; реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку; постанови КМУ від 30.10.2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних цін на окремі види алкогольних напоїв», в частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями за ціною, нижчою від встановленої мінімальної роздрібної ціни на алкогольні напої.
Так, під час проведення контрольної розрахункової операції до початку проведення перевірки було встановлено факт реалізації однієї пляшки горілки «Олександрія» (об'єм 0,5 літрів міцністю 40% обертів) за ціною 54 грн., що нижче мінімальної встановленої роздрібної ціни, яка повинна складати 54,90 грн. та однієї пачки цигарок торгової марки «Rothmans» за ціною 16,00 грн., що є вищою від встановленої виробником або імпортером, максимальної роздрібної ціни (ціна зазначена на пачці 15,00 грн. або з урахуванням 5% акцизного податку повинна складати 15,75грн.).
Відповідальність за вказані порушення передбачена Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Відповідно до статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень; роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.
З розрахунку до рішення про застосування фінансових санкцій вбачається, що за порушення вимог ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині роздрібної торгівлі тютюновими виробами за ціною, вищою від встановленої максимальної роздрібної ціни на тютюнові вироби застосовано суму штрафу у розмірі 10000 грн., постанови КМУ від 30.10.2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних цін на окремі види алкогольних напоїв», в частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями за ціною, нижчою від встановленої мінімальної роздрібної ціни на алкогольні напої застосовано відповідальність передбачену Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 17000,00 грн.
Фактична реалізація позивачем однієї пляшки горілки «Олександрія» (об'єм 0,5 літрів міцністю 40% обертів) за ціною 54 грн., що нижче мінімальної встановленої роздрібної ціни, яка повинна складати 54,90 грн. та однієї пачки цигарок торгової марки «Rothmans» за ціною 16,00 грн., що є вищою від встановленої виробником або імпортером, максимальної роздрібної ціни (ціна зазначена на пачці 15,00 грн. або з урахуванням 5% акцизного податку повинна складати 15,75грн.) не підтверджується жодним прямим доказом, відсутні розрахункові чеки, копії цінників, тощо.
Крім того, фото та відео зйомка для фіксації фактичної перевірки податковим органом не здійснювалася.
Згідно п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання :вчинене вперше - 1 гривня.
Пунктом 3 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або не зберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операційну сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Згідно статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; 3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування; 4) забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення; 5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; 6) забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; 7) подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.
Суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.
Суб'єкти господарювання, які використовують такі реєстратори розрахункових операцій, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та реєстратори розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в фіскальній пам'яті зазначених реєстраторів розрахункових операцій.
Порядок передачі інформації до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку (z1744-12) встановлюється органами доходів і зборів на базі технології, розробленої Національним банком України та погодженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; 8) реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України; 9) щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій; 10) друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років; 11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; 12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Так вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість; 13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість; 14) вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування без порушення раніше здійсненого належним чином опломбування реєстратора розрахункових операцій, ремонтувати реєстратори розрахункових операцій через центри сервісного обслуговування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 15) надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».
Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування; 16) у разі виявлення несправностей реєстратора розрахункових операцій, а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами електронного зв'язку в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами електронного зв'язку в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб'єкт господарювання зареєстрований платником податків.
При проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Забороняється вилучення оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.
У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.
Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
У разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.
Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.
У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.
Відповідачем не надано суду доказів, а саме відповідний акт про відмову працівників магазину надати документи для проведення перевірки.
12.07.2016 року позивачем надано заперечення до акту перевірки. Відповідно до наданих заперечень, позивач зазначила, що не допустила працівників ОДПІ до проведення перевірки.
З огляду на що, суд вважає, що порушення ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині роздрібної торгівлі тютюновими виробами за ціною, вищою від встановленої максимальної роздрібної ціни на тютюнові вироби; Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; постанови КМУ від 30.10.2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних цін на окремі види алкогольних напоїв», в частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями за ціною, нижчою від встановленої мінімальної роздрібної ціни на алкогольні напої відображені в акті фактичної перевірки не підтверджені під час судового розгляду.
Враховуючи наведене, рішення від 15.07.2016 року № 000063/4000/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій; рішення від 15.07.2016 року № 000063-1/4000/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій; податкове повідомлення - рішення від 28.07.2016 року № 0000494000 підлягають скасуванню.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання внести зміни до АІС «Податковий блок» по ФОП ОСОБА_1 та списати заборгованість у сумі 37821,20 грн., суд зазначає наступне.
По-перше, судом скасовуються спірні рішення, у зв'язку з чим в системі АІС «Податковий блок» після набрання законної сили судовим рішенням буде здійснено відповідні корегування.
По - друге позивач не звертався до податкового органу з заявою про визнання боргу безнадійного на підставах визначених ПК України.
Таким чином, позовні вимоги позивача щодо зобов'язання внести зміни до АІС «Податковий блок» по ФОП ОСОБА_1 та списати заборгованість у сумі 37821,20 грн. є передчасними.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених позивачем вимог.
За вимогами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати дії Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області - неправомірними.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про застосування фінансових санкцій № 000063/4000/НОМЕР_1 від 15.07.2016 року та рішення про застосування фінансових санкцій № 000063-1/4000/НОМЕР_1 від 15.07.2016 року та рішення про застосування фінансових санкцій № 0000504000 від 28.07.2016 року.
В іншій частині задоволення позовних вимог -відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ- 39406028, юридична адреса: 87526, Донецька область, м.Маріуполь, вул.130-ї Таганрозької дивізії, буд.114) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1 153 (одна тисяча сто п'ятдесят три) гривні 80 копійок.
Вступну та резолютивну частину рішення складено у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 25 червня 2019 року у режимі відеоконференції в присутності представників сторін.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 04 липня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя П.В. Кочанова