02 липня 2019 року Справа № 160/4292/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Барановський Р.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) заяву представника позивача про зупинення розгляд адміністративної справи №160/4292/19 за позовом Державного підприємства "Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Державне підприємство "Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0017265541 від 28.12.2018р., за яким згідно ст. 126 ПК України за порушення строків сплати грошового зобов'язання з ПДВ застосовано штраф, загальна сума якого складає 71 117, 50 грн.
Справі за вищезазначеним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/4292/19 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Барановському Р.А.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2019р. відкрито провадження по справі №160/4292/19 за вищезазначеним позовом та ухвалено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні згідно ч.2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
01.07.2019р. Державне підприємство "Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології" звернулось до суд із клопотання про зупинення провадження в адміністративній справі №160/4292/19.
В обґрунтування даного клопотання позивач зазначив, що неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення підприємство пов'язує із неправомірністю нарахування контролюючим органом штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань, оскільки вважає, що податковий орган наділений правом застосовувати штраф до платника податку згідно з цією нормою у випадку сплати суми грошового зобов'язання, зазначеної в платіжному дорученні з затримкою сплати, проте, як зауважує позивач, відповідач не наділений правом застосовувати штраф при виконанні п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України в разі зарахування коштів, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Так, заявник звертає увагу, що наведена правова позиція відповідає висновкам, що містяться в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.07.2016р. у справі № 2а-10115/12/1370 (К/800/9365/16), перегляд якої станом на 01.07.2018р. здійснюється Верховним Судом з огляду на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Позивач стверджує, що у справі №2а-10115/12/1370 мають місце аналогічні (подібні) правовідносини, тому позиція Верховного Суду матиме вирішальне значення для розгляду адміністративної справи №160/4292/19, у зв'язку з чим заявник просить суд у відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили рішення Верховного Суду у справі №2а-10115/12/1370.
При вирішенні питання про зупинення провадження в адміністративній справі №160/4292/19, суд виходить з наступного.
Приписами статей 2 та 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 8, ч. 1 та п. 3 ч. 3 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Учасники справи мають, зокрема, право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач, окрім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.
Згідно із ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Приписами ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Таким чином, зважаючи на приписи ч. 3 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з метою дотримання закріплених у ст.ст. 8 та 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципів диспозитивності та рівності учасників судового процесу, суд вважає за необхідне встановити відповідачу строк на подачу заперечень проти заявленого Державним підприємством "Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології" клопотання про зупинення провадження в адміністративній справі №160/4292/19, які мають бути оформлені у відповідності до вимог встановлених ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 118, 166, 241, 243, 248, 256, 257, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Встановити Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області строк для подання до суду заперечення проти заяви позивача про зупинення провадження в адміністративній справі №160/4292/19 за позовом Державного підприємства "Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення протягом двох днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Копію ухвали направити учасникам справи, а відповідачу також направити копію клопотання Державного підприємства "Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології" про зупинення провадження в адміністративній справі №160/4292/19 по справі за вх. №35668/19 від 01.07.2019р.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.А. Барановський