копія
11 квітня 2019 року Справа № 160/2029/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
04 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови зарахувати до пільгового стажу його роботи один місяць служби за три час проходження військової служби в особливий період з 14.07.2015 р. по 20.10.2016 р. для призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи, один місяць, служби за три час проходження військової служби в особливий період з 14.07.2015р. по 20.10.2016р. та призначити, нарахувати і виплатити йому пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 28 листопада 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 28.11.2018р. він звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, листом від 10.12.2018 р. за №92/03.22-19 відділом з питань призначення та перерахунків пенсій №18 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовлено ОСОБА_1 в призначенні такої пенсії. Підставою для відмови в призначенні пенсії стала відсутність необхідного пільгового стажу, оскільки відповідачем врахований період участі позивача в антитерористичній операції з 14.04.2015 р. по 20.10.2016 р. в однократному розмірі, замість потрійного, тобто один місяць служби за три. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/2029/19. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні.
08 квітня 2019 р. представником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано до канцелярії суду відзив на позовну заяву (вх.№18074/19), в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що згідно військового квитка та довідки, виданої Павлоградським об'єднаним міським комісаріатом № 4/898 від 24.10.2016 р. позивач належить до учасників бойових дій згідно п. 19 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» та приймав участь у бойових діях в зоні АТО в період з 14.07.2015 р. по 20.10.2016 р. Вказаний період зарахований позивачу до пільгового стажу роботи згідно ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказує, що загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає лише 21 рік 2 місяці 9 днів з 22 років 11 місяців 24 днів необхідних, що недостатньо для призначення пільгової пенсії.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 02.12.2016 р.
ОСОБА_1 в спірний період брав безпосередньо участь в зоні АТО з 14.07.2015 р. по 20.10.2016 р., що підтверджується військовим квитком та довідкою від 24.10.2016р. за № 4/898, виданою Павлоградським об'єднаним комісаріатом.
Згідно з копією трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 отримав пільговий стаж роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії на таких посадах:
З 06.10.1997 р. по 12.10.1997р. учень підземного гірника з повним робочим днем в шахті на ПАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління «Тернівське»;
з 13.10.1997р. по 21.11.1997р. навчався на курсах гірника підземного;
з 22.11.1997р. по 13.10.1999р. гірник підземний;
з 12.06.2000р. по 19.07.2000р. та з 17.04.2000р. по 11.06.2000р. гірник підземний;
з 12.06.2000р. по 19.07.2000р. та з 28.02.2000р. по 29.08.2000р. курси прохідника;
з 20.07.2000р. по 27.08.2000р. учень прохідника підземного;
з 30.08.2000р. по 20.01.2002р. прохідник підземний;
з 21.01.2002р. по 19.02.2002р. та з 24.04.2002р. по 25.04.2002р. навчання на курсах машиніста гірничо-виймальних машин;
з 20.02.2002р.по 23.04.2002р. підземний учень машиніст гірничо-виймальних машин;
з 26.04.2002р. по 15.07.2002р. прохідник підземний;
з 16.07.2002р. по 05.07.2004р. підземний машиніст гірничо-виймальних машин;
з 28.10.2004р. по теперішній час працює машиністом гірничо-виймальних машин з повним робочим днем в шахті на ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління «Тернівське».
28.11.2018 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 10.12.2018 №99/03.22-19 відділ з питань призначення та перерахунків пенсій №18 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомив ОСОБА_1 про відмову в призначенні такої пенсії з підстав відсутності в нього необхідного пільгового стажу 22 років 11 місяців 24 днів, вказавши, що стаж роботи позивача складає лише 21 рік 2 місяці 9 днів. Також відповідачем повідомлено, що період військової служби з 14.07.2015р. по 20.10.2016р. врахований до пільгового стажу, а період військової служби за контрактом з 28.09.2017р. по 27.09.2018р. - не врахований.
Не погоджуючись з такими діями відповідача щодо відмови в призначенні пільгової пенсії, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Отже, в даній справі суду належить встановити факт протиправності або правомірності дій відповідача щодо неврахування періоду військової служби ОСОБА_1 з 14.07.2015р. по 20.10.2016р. саме в трьохкратному розмірі, тобто один місяць за три місяці.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», знижується на 1 рік.
Наведені положення кореспондуються з викладеними у частині третій статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV.
Факт зайняття позивачем посад та професій, які ОСОБА_1 займав під час своєї трудової діяльності та які відносяться до пільгових посад та професій ані відповідачем, ані позивачем не оспорюється.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ, Відповідно до положень частини першої статті 1 якого захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
У розумінні приписів частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною четвертою вказаної статті передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (далі - Порядок №413).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
Пунктом 4 Порядку № 413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).
При цьому основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-XII, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1-2 цього Закону, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону №2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року №1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон №1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 09.11.1991 року №1788-ХІІ передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
За правилами Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три (пункт 2.3 розділу 2).
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Наведена правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.06.2018 року у справі №348/347/17 (адміністративне провадження №К/9901/38547/18).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 приймав участь у бойових діях зоні проведення АТО в період з 14.04.2015 р. по 20.10.2016 р., що й не заперечується відповідачем, а отже така служба в цей період підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначенні пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці відповідно до Наказу Міністерства оборони України від 14 серпня 2017 року №530 «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей».
Таким чином, в порушення вищенаведених норм відповідачем не було зараховано період проходження військової служби в особливий період з 14.07.2015р. по 20.10.2016р. до пільгового стажу як один місяць за три.
З аналізу чинного законодавства та фактичних обставин справи суд доходить висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови зарахувати до пільгового стажу роботи один місяць служби за три час проходження військової служби в особливий період з 14.07.2015 р. по 20.10.2016 р. та для повного захисту порушених прав позивача вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи один місяць, служби за три час проходження військової служби в особливий період з 14.07.2015 р. по 20.10.2016 р. та призначити, нарахувати і виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 28 листопада 2018 року.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 один місяць служби за три час проходження військової служби в особливий період з 14.07.2015 р. по 20.10.2016 р. для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи один місяць служби за три час проходження ОСОБА_1 військової служби в особливий період з 14.07.2015 р. по 20.10.2016 р. та призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 28 листопада 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) В.М. Олійник
Рішення не набрало законної сили
11 квітня 2019 року.
Суддя В.М. Олійник
З оригіналом згідно.
Суддя В.М. Олійник