Справа № 296/6163/19
2/296/2152/19
"05" липня 2019 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Маслак В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору ,-
В червні 2019р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати спадковий договір від 02.03.2017р., зняти заборону відчуження з належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 .
Позивачем також подано заяву про звільнення її від сплати судового збору за подачу даної позовної заяви з тих підстав, що її майновий стан не дозволяє сплатити зазначені судові витрати.
Розглядаючи питання на предмет відкриття провадження у справі та вирішуючи питання щодо можливості задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд враховує наступне.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір»).
За змістом вказаної норми Закону вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
При цьому, п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», роз'яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 82 ЦПК України (в ред. 2005 року) єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК(в ред. 2005 року) повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Крім цього, ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Проаналізувавши подані ОСОБА_1 докази (довідку про розмір її пенсії), суд встановив, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подачу позовної заяви, не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.
Приписами ст. 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства визнано рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, обставини та докази, на які посилається ОСОБА_1 , не можуть вважатися достатньою підставою для задоволення поданого нею клопотання про звільнення її від сплати судового збору, оскільки не підтверджують обставини щодо її скрутного матеріального становища.
Приписами ч.4 ст.177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір сплачується у порядку та розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір» в редакції Закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії.
Як визначено частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпункт 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначає, що за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Державний бюджет України на 2019 рік» установлено, зокрема, що у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 гривня.
Отже, за подання до суду позовної заяви позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Також, в порушення п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Дані обставини перешкоджають вирішенню питання щодо вирішення питання про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог ст.ст.175,177 цього кодексу підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України, суддя, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання ухвали суду позивач має право подати відповідну заяву через канцелярію суду або направити її засобами поштового зв'язку протягом визначеного строку.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В. П. Маслак