05 липня 2019 року Справа № 160/3252/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОзерянської С.І.
за участі секретаря судового засіданняМілєвської А.В.
за участі:
позивача представника позивача представника відповідача 1 представника відповідача 2 Губи І.Л. Перкіна В.П. Бугайової О.О. Костенка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Головного управління Національної гвардії України, Комісії Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
11.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Головного управління Національної гвардії України, в якій (враховуючи уточнений і доповнений адміністративний позов від 16.05.2019 року) просить визнати дії Комісії Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни щодо відмови у наданні статусу учасника бойових дій згідно протоколу № 27 від 12 жовтня 2018 року незаконними та такими, що порушують законодавство; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України направити до Комісії Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій документи для встановлення ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій; зобов'язати Комісію Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій встановити ОСОБА_1 статус учасника бойових дій; зобов'язати Комісію Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій ОСОБА_1 видати посвідчення учасника бойових дій, встановлене чинним законодавством.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що у період з 07.06.2018 року по 08.08.2018 року він безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті територіальної цілісності України в районах проведення АТО, тобто набув право на отримання статусу учасника бойових дій. Рішенням комісії Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни документи позивача було повернуто на доопрацювання у зв'язку із тим, що з 25.07.2018 року категорія «працівник» виключена з переліку осіб, які визнаються учасниками бойових дій. Однак комісією не враховано, що позивач набув право на отримання статусу учасника бойових дій, ще до 25.07.2018 року.
Відповідачем - Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України подано до суду відзив на позов, у якому він проти позову заперечує. Зазначає, що військовою частиною на розгляд комісії було направлено повний пакет документів. Підстава для відмови те, що з 25.07.2018 року категорія «працівники» виключена з переліку осіб, які визнаються учасниками бойових дій. Оскаржуване рішення приймалось колегіально, прийняте одноголосно, отже відсутні підстави для визнання протиправним.
Відповідачем - Головним управлінням Національної гвардії України, 14.05.2019 року подано до суду відзив на позов, у якому він проти позову заперечує. Зазначає, що комісія Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій на час прийняття рішення (12.10.2018 року) діяла виключно в межах своїх повноважень та керуючись чинним законодавством України, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності та деяких інших осіб» від 22 травня 2018 року № 2443-VIII було виключено в абзаці першому пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» слова "та працівники" і "працівники". Крім цього зазначає, що 03.05.2019 року на виконання змін законодавства та нормативно-правових актів комісією Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни прийнято рішення про надання позивачу статусу учасника війни.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 року було залучено як співвідповідача по адміністративній справі Комісію Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримали частково та просили їх задовольнити. Зазначили, що позовні вимоги в частині стягнення судового збору на користь позивача, заявлені в уточненій позовній заяві, що надійшла разом з доказами направлення позивачем такого позову відповідачеві Комісії Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни позивачем були заявлені помилково, оскільки судовий збір ним не сплачувався. Також, не підтримали позовні вимоги в частині зобов'язання військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України направити до Комісії Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій документи для встановлення ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.
Представник відповідача Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував просив відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.
Представник відповідача Головного управління Національної гвардії України в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував просив відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.
Представник відповідача Комісії Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Так, указом Єпископа Дніпровського і Криворізького від 05.10.2017 року № 77 ієрей ОСОБА_2 призначений духовно опікуватися військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06.11.2017 року № 273 ОСОБА_1 було прийнято на посаду військового священика (капелана) відділення по роботі з особовим складом.
Телефонограмою від 30.05.2018 року НР.1011 Центрального ТУ НР.1619 на виконання розпорядження Командувача Національної Гвардії України від 25.04.2018 року №27/12-2662, розпорядження заступника Командувача Національної Гвардії України (по роботі з особовим складом) №27/22/2-4929 від 31.07.2017 року з метою задоволення релігійних потреб особового складу, що залучається до участі у операції об'єднаних сил на сході України військового священника (капелана) військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 вимагається відрядити до ОТУ «Схід» з 07.06.2018 року.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.06.2018 року № 147, ОСОБА_1 військовий священик (капелан) відділення по роботі з особовим складом вважається таким, що вибув в службове відрядження до оперативно тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для участі в операції організації об'єднаних сил з 07.06.2018 року на підставі розпорядження КНГУ від 04.05.2018 року № 27/6/2-793 ДСК та посвідчення про відрядження №1162 від 07.06.2018 року.
07.06.2018 року військовий священик (капелан) ОСОБА_1 прибув у село Успенівка до складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, з метою виконання службових (бойових) завдань в оперативно тактичному угрупованні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що підтверджується наказом командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) від 06.07.2018 року № 63.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.08.2018 року № 188 позивач вважається таким, що прибув зі службового відрядження після участі в операції організації об'єднаних сил з 09.08.2018 року.
14.09.2018 року Військовою частиною НОМЕР_1 була сформована довідка №1279 на імя ОСОБА_1 про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні її здійснення, про те, що він дійсно у період з 07.06.2018 року по 08.08.2018 року брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні її здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів в селі Успенівка Донецької області. Зазначено, що довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій.
18.09.2018 року командувачеві Національної гвардії України був направлений лист військової частини НОМЕР_1 вих. № 6/11/23-171дск до якого долучені документи для надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 .
Рішенням комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, яке оформлено витягом з протоколу від 12.10.2018 року № 27, документи ОСОБА_1 повернуто на доопрацювання, у в'язку із тим, що з 25.07.2018 року категорія «працівники» виключена з переліку осіб, які визнаються учасниками бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Пунктом 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2018 року №887, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.11.2018 року за №1339/32791 затверджено Положення про Комісію Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни.
03.05.2019 року рішенням комісії Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни ОСОБА_1 було надано статус учасника війни.
Не погоджуючись з рішенням комісії яке оформлено витягом з протоколу від 12.10.2018 року № 27, яким документи позивача повернуто на доопрацювання, вважаючи таке рішення відмовою у наданні статусу учасника бойових дій, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано Конституцією, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року №413.
Відповідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у редакції чинній до 25.07.2018 року) учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України. Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації визначаються відповідно до Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях". Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідний Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року №413 (далі - Порядок №413).
Згідно пункту 2 Порядку №413 (у редакції чинній до 25.07.2018 року), статус учасника бойових дій надається, зокрема, військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони. Держспецзв'язку, ДСНС. Державної кримінально-виконавчої служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Пунктом 2-1 Порядку №413 визначено, що статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення.
Отже, у відповідності до зазначених норм, право на отримання статусу учасника бойових дій має особа зазначена у пункті 19 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» , яка залучалась до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях на строк не менше ніж 30 календарних днів.
25 липня 2018 року вступив в силу Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності та деяких інших осіб» від 22 травня 2018 року №2443-VIII, яким у Законі України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в абзаці першому пункту 19 статті 6 слова "та працівники" і "працівники" виключити.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Офіційне тлумачення частини першої статті 58 встановлено в рішенні Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.99 року, за яким дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Як встановлено судом, з 07.06.2018 року військовий священик (капелан) ОСОБА_1 прибув у село Успенівка до складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, з метою виконання службових (бойових) завдань в оперативно тактичному угрупованні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що підтверджується наказом командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) від 06.07.2018 року № 63.
Таким чином, через 30 днів з моменту його залучення до проведення антитерористичної операції, тобто 07.07.2018 року, ОСОБА_1 набув право на отримання статусу учасника бойових дій.
При цьому суд зазначає, що надання статусу учасника бойових дій пов'язується безпосередньо з участю у здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях протягом 30 дні, та не залежить від дати направлення відповідних документів для вирішення питання про надання такого статусу.
Рішення комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій обґрунтовано тим, що з 25.07.2018 року категорія «працівники» виключена з переліку осіб, які визнаються учасниками бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Так, дійсно Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності та деяких інших осіб» від 22 травня 2018 року № 2443-VIII було виключено в абзаці першому пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» слова "та працівники" і "працівники". Зазначений закон набрав чинності 25.07.2018 року.
Отже у даному випадку виключення «працівників» з числа осіб, яким надається статус учасника бойових дій, не позбавляє позивача права на отримання такого статусу, оскільки зміни у законодавстві відбулись вже після набуття останнім права на отримання статусу учасника бойових дій.
За таких обставин суд дійшов висновку, що Комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій протиправно прийнято рішення оформлене витягом з протоколу від 12.10.2019 року № 27, яким документи ОСОБА_1 повернуто на доопрацювання, а право позивача на отримання статусу учасниками бойових дій підтверджено належними доказами.
При цьому, суд погоджується з доводами позивача, що повернення документів на доопрацювання відбувається для усунення недоліків або наявних розбіжностей, проте документи надані до комісії у відношенні позивача були повернуті з тих підстав, що він не відноситься до кола осіб, які можуть отримати статус учасника бойових дій. Тобто повернення документів на доопрацювання фактично було відмовою у наданні статусу учасника бойових дій, оскільки усунути такий недолік ні військовою частиною НОМЕР_1 , яка направляла документи, ні позивачем не можливо.
Отже, враховуючи, що єдиною підставою для прийняття оскаржуваного рішення було те, що з 25.07.2018 року категорія «працівники» виключена з переліку осіб, які визнаються учасниками бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», встановлення судом наявності у позивача права на отримання статусу учасника бойових дій, суд приходить до висновку, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій надати ОСОБА_1 статус учасника бойових дій.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни видати позивачу посвідчення учасниками бойових дій, суд зазначає наступне.
Згідно із пунктом 7 розділу Положення про комісію Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 22.05.2015 № 590 (чинного на час відмови позивачу у наданні статусу учасника бойових дій), на підставі прийнятого Комісією рішення військовослужбовцям і добровольцям, яким надано статус учасника бойових дій, кадровим підрозділом Головного управління Національної гвардії України видається посвідчення учасника бойових дій згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни».
Також, відповідно до пункту розділу V Положення про комісію Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни затвердженого наказом Міністерства
внутрішніх справ України 06 листопада 2018 року № 887 (чинного на час розгляду справи), на підставі прийнятого Комісією рішення кадровий підрозділ Головного управління Національної гвардії України видає посвідчення учасника бойових дій.
Отже, вирішенню питання про видачу посвідчення учасника бойових дій повинно передувати прийняття відповідного рішення про надання статусу учасника бойових дій, яке й є підставою для видачі посвідчення.
При цьому суд зазначає, що посвідчення учасника бойових дій видаються кадровим підрозділом Головного управління Національної гвардії України.
У випадку ненадання кадровим підрозділом Головного управління Національної гвардії України посвідчення на підставі рішення про надання статусу учасника бойових дій, позивач не позбавлений права звернутися за захистом своїх прав до суду.
З огляду на наведене, позовні вимоги у цій частині є передчасними та направлені на захист ще не порушеного права, що суперечить статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, так як підлягає судовому захисту лише порушене право позивача.
Також суд вважає безпідставною вимогу про зобов'язання військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України направити до Комісії Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій документи для встановлення ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 Порядку №413, рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається, зокрема, комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін'юсті, Національній поліції. Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДФС (далі - комісія). Рішення щодо утворення комісії та положення про неї затверджується відповідним міністерством, центральним органом виконавчої влади та іншим державним органом, зазначеним в абзаці другому цього пункту.
Пунктами 6, 8 Порядку №413 передбачено, що для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах другому та третьому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або установи, закладу розташоване безпосередньо у районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками установ, закладів подаються на розгляд комісії у місячний строк після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або установи, закладу чи призначення їх на відповідні посади.
Як, встановлено судом 18.09.2018 року військовою частиною НОМЕР_1 командувачеві Національної гвардії України був направлений лист вих. № 6/11/23-171дск, до якого долучені документи для надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 .
Таким чином, військовою частиною НОМЕР_1 були подані на розгляд комісії відповідні документи, які є підставою для надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.
Між іншим, в судовому засіданні було встановлено, що документи направлені військовою частиною НОМЕР_1 знаходяться в Головному управління Національної гвардії. Копії означених документів, зокрема були надані до матеріалів справи.
Зокрема, представником позивача в судових дебатах заявлено, що не підтримує позовну вимогу в цій частині.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України , предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Головного управління Національної гвардії України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Головного управління Національної гвардії України (вул. Народного Ополчення, 9-А, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 08803498), Комісії Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни (вул. Народного Ополчення, 9-А, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 08803498) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Комісії Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій щодо відмови у наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 згідно протоколу № 27 від 12.10.2018 року.
Зобов'язати Комісію Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни надати ОСОБА_1 статус учасника бойових дій.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 08 липня 2019 року.
Суддя С.І. Озерянська