26 червня 2019 року Справа № 160/3908/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
26.04.2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якій просить визнати протиправним та скасувати наказ від 15.04.2019 року № 2307-п "Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ".
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що у Розділі ІІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки фізичних осіб» з урахуванням коригування (квітень 2019 року) позивач відсутній, а отже у відповідача не було достатніх підстав для прийняття оскаржуваного наказу. Також зазначено, що наказ є протиправним оскільки у ньому зазначено період перевірки з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, що суперечить приписам пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України.
Відповідачем подано до суду відзив на позов, у якому він проти позову заперечує. Зазначає, що ФОП ОСОБА_1 було включено до III Розділу плану-графіка «Документальні планові перевірки фізичних осіб» на квітень 2019 року. Інформацію щодо включення ФОП ОСОБА_1 . було оприлюднено на сайті ДФС України (sfs.gov.ua) 22.12.2018 року. З приводу доводів позивача про порушення строків, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України зазначає, що передбачений у статті строк - 1095 днів обмежує не тривалість (кількість днів перевірки), а обмежує період перевірки, що настає за останнім граничним днем строку подання податкової звітності.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Представник позивача про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, 26.06.2019 року надав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до вимог статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що перешкоди для розгляду справи, передбаченні статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Так, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 16.03.2016 року та перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області.
15.04.2019 року у зв'язку із включенням фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 2019 рік Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято наказ № 2307-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 » з 26.04.2019 року тривалістю 10 робочих днів.
На підставі зазначеного наказу та направлень на проведення перевірки від 24.04.2019 року № 2968, № 2969 працівники Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 26.04.2019 року прибули до позивача для проведення перевірки, однак позивач відмовив у допуску до проведення перевірки у зв'язку із тим, що вважає наказ від 15.04.2019 року № 2307-п протиправним.
Правомірність наказу про призначення перевірки є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно абзацу другого підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Пунктом 77.1 статті 77 Податкового кодексу України передбачено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Судом встановлено, що 22.12.2018 року на сайті Державної фіскальної служби України (http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/362017.html) було опубліковано Розділ ІІІ плану-графіка "Документальні планові перевірки фізичних осіб", до якого включено фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .
Згідно абзацу першого пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
За таких обставин суд дійшов висновку, що у Головного управління ДФС у Дніпропетровській області були достатні підстави для прийняття наказу від 15.04.2019 року № 2307-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ».
При цьому судом не приймаються посилання позивача, як на обставину, що свідчить про протиправність оскаржуваного наказу, зазначення в наказі від 15.04.2019 року № 2307-п замість «ОСОБА_1» - «ОСОБА_1», оскільки така технічна помилка, при наявності всіх інших необхідних реквізитів, зокрема точних даних прізвища та імені позивача, його ідентифікаційного коду, не є підставою для визнання такого наказу протиправним.
Не приймаються судом також твердження позивача щодо протиправності подальших дій щодо реалізації проведення планової перевірки, оскільки такі доводи стосуються дій податкового органу щодо проведення самої перевірки, в той час як предметом розгляду даної адміністративної справи є виключно правомірність прийняття наказу від 15.04.2019 року № 2307-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ».
Щодо твердження позивача про те, що у наказі визначено період перевірки з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, що суперечить приписам пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України суд зазначає наступне.
Згідно пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
При цьому суд зазначає, 1095-денний строк у межах якого податковий орган має право провести перевірку обраховується з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.
Оскільки наказом від 15.04.2019 року № 2307-п призначено проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період перевірки з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, початок перебігу 1095-денного строку починається з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.
В даному випадку, позивачем не наведено жодного доводу, який би свідчив про порушення відповідачем статті 102 Податкового кодексу України саме враховуючи початок перебігу 1095-денного строку з огляду на останній день граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.
При цьому суд зазначає, що в силу пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України платник податків вважається вільним від грошового зобов'язання, у разі якщо воно визначено з порушенням строку визначеного зазначеною статтею.
Окремо суд звертає увагу, що предметом перевірки позивача є дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Отже, твердження позивача про те, що перевірку призначено з порушенням строку зазначеного у пункті 102.1 статті 102 Податкового кодексу України є передчасним.
В силу вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України , предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17 А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 26 червня 2019 року.
Суддя С.І. Озерянська