м. Вінниця
03 липня 2019 р. Справа № 120/1412/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Шаповалової Т.М., ,
за участю:
секретаря судового засідання: Дмитрука В.В.,
представника позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: Довбенко М.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними, скасування наказів та поновлення на службі,
У квітні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - ГУНП у Вінницькій області), у якому просив:
1) визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про призначення службового розслідування від 27.12.2018 року щодо старшого інспектора ситуаційного відділу УОАЗОР ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції Фурманюка О.П.;
2) визнати незаконним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 2 від 02.01.2019 року про застосування до старшого інспектора ситуаційного відділу УОАЗОР ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
3) визнати незаконним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 19 о/с від 05.02.2019 року про звільнення зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_2 ;
4) поновити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , на службі в Національній поліції на посаді старшого інспектора ситуаційного відділу УОАЗОР ГУНП у Вінницькій області;
5) стягнути з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу з дня звільнення по дату поновлення на посаді;
6) постанову суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді та стягнення заробітної плати в межах одного місяця звернути до негайного виконання;
7) стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача вказує, що Наказом начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 23 о/с від 08.02.2018 року позивача призначено старшим інспектором ситуаційного відділу управління організаційно - аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
27.12.2018 року відносно ОСОБА_2 складений протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 053999 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння).
27.12.2018 року відносно ОСОБА_2 винесено постанову про адміністративне правопорушення серії НК №989834 за ч. 1 ст. 126 КУпАП (відсутність посвідчення водія, а також поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушено п.п. 2.1а, 2.1 г Правил дорожнього руху).
Наказом начальника Головного управління національної поліції у Вінницькій області від 27.12.2018 року № 1633 за фактом порушення службової дисципліни старшим інспектором УОАЗОР ГУНП у Вінницькій області підполковником поліції ОСОБА_2. призначене службове розслідування.
Відповідно до висновку за результатами службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни старшим інспектором ситуаційного відділу УОАЗОР ГУНП у Вінницькій області підполковником поліції ОСОБА_2. від 28.12.2018 року за порушення службової дисципліни, вимог ч. 1, п. 1, 3, 6, 7 ч. 3 ст. 1 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, недотримання професійно - етичних норм поведінки поліцейських, що призвело до вчинку, який несумісний з подальшим проходженням служби в поліції, на підставі ст.11,13,19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, запропоновано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 2 від 02.01.2019 року за порушення службової дисципліни, вимог ч.1, п.1. З 6, 7 ч. 3 ст. 1 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, недотримання професійно-етичних норм поведінки поліцейських, що призвело до вчинку, який несумісний подальшим проходженням служби в поліції, на підставі ст. 11,13,19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №19 о/с від 05.02.2019 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) ч. 1 ст. 77 підполковника поліції ОСОБА_2 (підстава: наказ ГУНП від 02.01.2019 №2).
Позивач вважає такі дії та рішення відповідача протиправними, вважає, що відповідно до ч.5 ст.14 Дисциплінарного статуту Національної поліції в даному випадку не було підстав для призначення службового розслідування, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення. При цьому, постановою Вінницького міського суду від 22.03.2019 року по справі №127/995/19 провадження відносно позивача за ч.1 ст.130 КУпАП закрите, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. А кримінальне провадження, порушене за фактом виявлення в автомобілі позивача пристрою для відстрілу гумовими кулями, закрите 31.01.2019 року за відсутністю в діях позивача складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Вважаючи дії відповідача щодо призначення службового розслідування, притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
26.04.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
27.05.2019 року представником відповідача подано відзив на адміністративний позов. У відзиві зазначено, що відповідач заперечує проти позовних вимог та вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію» (далі - Закон) поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
В силу ч.1 ст.19 Закону, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначені у Законі України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України». Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Наказом ГУНП у Вінницькій області від 2.12.2018 року № 1633 призначено службове розслідування з метою повного всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення підполковником поліції ОСОБА_2 дисциплінарного проступку.
Наказом ГУНП у Вінницькій області № 2 від 02.01.2019 року ОСОБА_2 притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, вимог ч. 1, п. 1, 3, 6, 7 ч. З ст. 1 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», п. 1, ч. 1ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, недотримання професійно-етичних норм поведінки поліцейських, що призвело до вчинку, несумісного з подальшим проходженням служби в поліції.
Підставою для прийняття зазначеного наказу слугував висновок службового розслідування від 28.12.2018, яким було встановлено обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Так, 27.12.2018 до чергової частини УОАЗОР ГУНП у Вінницькій області надійшла інформація про те, що 27.12.2018 року по вул. 600 річчя у м. Вінниці о 01:40 год. автопатрулем «Юнкер-1050» УПП ДПП у Вінницькій області за порушення Правил дорожнього руху було зупинено автомобіль «Ауді А6», під керуванням старшого інспектора ситуаційного відділу УОАЗОР ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_2 , який керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
Патрульними УПП у Вінницькій області ОСОБА_2 було запропоновано пройти медичний огляд у встановленому порядку для визначення ступеня сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер» або в медичному закладі, на що останній посилаючись на свої Конституційні права, в присутності двох свідків відмовився.
Крім того, в дверній карті вищевказаного транспортного засобу поліцейськими було виявлено пристрій для відстрілу гумових куль та на місце події викликано СОГ Вишенського ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області. За письмовою згодою ОСОБА_2 поліцейськими було проведено огляд автомобіля «Ауді А6», реєстраційний номер НОМЕР_2 та вилучено пристрій для відстрілу гумових куль «Форт 12Р», НОМЕР_3 , калібр 9 мм, 1 магазин та 1 набій до нього. Вказаний пристрій зареєстрований на ОСОБА_4 , 1975 р.н., жителя м. АДРЕСА_2 , термін дії дозволу закінчився 26.12.2018 РОКУ. В подальшому пристрій направлений до НДЕКЦ при МВС України для проведення експертизи.
До матеріалів службового розслідування долучено відеозапис з нагрудних камер поліцейських, на якому зафіксовано обставини документування факту керування ОСОБА_2 автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння.
Одночасно, службовим розслідуванням встановлено, що під час проходження служби в ОВС України мав місце аналогічний випадок порушення службової дисципліни ОСОБА_2
Підставою застосування крайнього виду дисциплінарного заходу є те, що вчинення такого проступку поліцейським засуджується суспільством, позивач як правоохоронець мав не тільки утримуватись від таких дій, але і запобігати їх вчиненню іншими.
Таким чином при прийняті оскаржуваних наказів ГУНП у Вінницькій області діяло в межах та у спосіб встановлений законодавством, тому підстав для їх скасування немає.
У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, наполягав, що ОСОБА_2 не керував автомобілем, ним керувала дівчина на ім'я ОСОБА_5 . Також зазначив, що в даному випадку не було підстав для призначення службового розслідування, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності мало б прийматися на підставі матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення. При проведенні службового розслідування позивач був позбавлений права надати пояснення, а саме службове розслідування провели за два дні. Враховуючи зазначене та інші доводи, викладені в позовній заяві, просив адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог та просила відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Крім того, в судовому засідання 3 липня 2019 року представником відповідача надано Наказ від 27.06.2019 року №106 о/с, яким внесено зміни до наказу ГУНП у Вінницькій області від 5 лютого 2019 року №19 о/с у частині звільнення зі служби позивача, та зазначено, що необхідно вважати ОСОБА_2 звільненим зі служби з 18 березня 2019 року.
Внесення таких змін в наказ було наслідком того, що з поданими разом із позовною заявою та дослідженими в судовому засіданні медичних довідок ДУ «ТМО МВС України у Вінницькій області» №530, КНП «ВРК» №01-13/21, виписки із медичної карти амбулаторного хворого, відповідачу стало відомо, що ОСОБА_2 перебував на лікуванні з 05.02.2019 по 15.03.2019 року , про зазначене позивач не повідомляв за місцем своєї служби, всупереч встановленому порядку. А тому, з метою недопущення порушення вимог чинного законодавства щодо звільнення працівника під час тимчасової непрацездатності, внесено зміни до наказу від 5.02.2019 року щодо дати звільнення позивача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та оцінивши інші докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з огляду на таке.
27.12.2018 до чергової частини УОАЗОР ГУНП у Вінницькій області надійшла інформація про те, що 27.12.2018 року по вул. 600 річчя у м. Вінниці о 01:40 год. автопатрулем «Юнкер-1050» УПП ДПП у Вінницькій області за порушення Правил дорожнього руху було зупинено автомобіль «Ауді А6», під керуванням старшого інспектора ситуаційного відділу УОАЗОР ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_2 , який керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
Патрульними УПП у Вінницькій області ОСОБА_2 було запропоновано пройти медичний огляд у встановленому порядку для визначення ступеня сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер» або в медичному закладі, на що останній посилаючись на свої Конституційні права, в присутності двох свідків відмовився.
Відносно ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП та винесено постанову за ч.1 ст.126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки).
Крім того, в дверній карті вищевказаного транспортного засобу поліцейськими було виявлено пристрій для відстрілу гумових куль та на місце події викликано СОГ Вишенського ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області. За письмовою згодою ОСОБА_2 поліцейськими було проведено огляд автомобіля «Ауді А6», реєстраційний номер НОМЕР_2 та вилучено пристрій для відстрілу гумових куль «Форт 12Р», НОМЕР_3 , калібр 9 мм, 1 магазин та 1 набій до нього. Вказаний пристрій зареєстрований на ОСОБА_4 , 1975 р.н., жителя м. АДРЕСА_2 , термін дії дозволу закінчився 26.12.2018 РОКУ. В подальшому пристрій направлений до НДЕКЦ при МВС України для проведення експертизи.
За даним фактом слідчим відділенням Вишенського ВП ГУНП у Вінницькій області розпочато кримінальне провадження, відомості про яке 27.12.2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020030000083 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Наказом ГУНП у Вінницькій області від 28.12.2018 року № 1633 призначено службове розслідування з метою повного всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення підполковником поліції ОСОБА_2 дисциплінарного проступку.
Відповідно до висновку за результатами службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни старшим інспектором ситуаційного відділу УОАЗОР ГУНП у Вінницькій області підполковником поліції ОСОБА_2. від 28.12.2018 року встановлено порушення службової дисципліни, вимог ч. 1, п. 1, 3, 6, 7 ч. 3 ст. 1 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, недотримання професійно - етичних норм поведінки поліцейських, що призвело до вчинку, який несумісний з подальшим проходженням служби в поліції, на підставі ст.11,13,19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України запропоновано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
При проведенні службового розслідування досліджувалися відеозаписи з нагрудних камер поліцейських під час оформлення адміністративних правопорушень, наданих на письмовий запит від 27.12.2018 року за вих..№4195/12/02-2018, пояснення інспектора роти №1 УПП у Внницькій області ДПП лейтенанта поліції Олійник Р.О. та інспектора роти №1 УПП у Вінницькій області ДПП лейтенанта поліції Верич С.С., які здійснювали патрулювання в складі екіпажу «Юнкер 1050» по забезпеченню публічного порядку та правил дорожнього руху та виявили правопорушення, склали відповідну постанову та протокол про адміністративне правопорушення; пояснення ОСОБА_6 , яка знаходилася в автомобілі з позивачем і вказала, що саме ОСОБА_2 керував транспортним засобом, пояснення ОСОБА_7 , безпосереднього начальника позивача, який неодноразово проводив інструктажі наголошував щодо необхідності дотримання його підлеглими службової дисципліни та етики, а також попередня поведінка позивача.
Відповідно до акту від 28.12.2018 року, складеного у Вінницькій обласній лікарні імені Пирогова майором поліції Шереметою Д.В., у присутності начальника УОАЗОР ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_8 та старшого інспектора ОСОБА_9 , позивач відмовився надати письмове пояснення в рамках службового розслідування порушення службової дисципліни за вказівкою адвоката через погіршення стану здоров'я.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 2 від 02.01.2019 року за порушення службової дисципліни, вимог ч. 1, п.1. З 6, 7 ч. З ст. 1 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, недотримання професійно-етичних норм поведінки поліцейських, що призвело до вчинку, який несумісний подальшим проходженням служби в поліції, на підставі ст. 11,13,19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №19 о/с від 05.02.2019 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) ч. 1 ст. 77 підполковника поліції ОСОБА_2 (підстава: наказ ГУНП від 02.01.2019 №2).
Листом від 5 лютого 2019 року позивача повідомлено про звільнення та висловлено прохання прибути до управління кадрового забезпечення для проведення розрахунку та отримання відповідних документів.
Дослідженою в судовому засіданні роздруківкою із сайту Укрпошти, встановлено, що поштове відправлення не вручене позивачу з інших причин.
03.01.2019 року складено акт про відмову від ознайомлення ОСОБА_2 з наказом ГУНП у Вінницькій області №2 від 02.01.2019 року щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності (а.с.76).
Згідно зі змістом розписки, позивач отримав наказ про звільнення 03.04.2019 року (а.с.31).
Відповідно до пояснень представника позивача, ОСОБА_2 ознайомився із наказом про притягнення його до дисциплінарної відповідальності від 02.01.2019 року після отримання його на адвокатський запит 10.04.2019 року (а.с.15-16).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію", Законом України "Про дисциплінарний статут Національної поліції України" та Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію", Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Положеннями частини 1 ст.59 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно ст. 18 Закону України "Про Національну поліції", поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.
Додаткові обов'язки, пов'язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
На поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 року (далі - Статут).
Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Згідно зі ст. 12 Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (ст.1 Статуту).
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Відповідно до ст.11 Статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Стеттею 13 вказаного вище Статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;6) звільнення з посади;7) звільнення із служби в поліції.
Не дотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з органів поліції.
Статтями 14-19 Статуту, а також Наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2018 року № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807, яким затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (набув чинності 21.12.2018 року), унормовано порядок призначення та проведення службового розслідування, створення, повноваження дисциплінарних комісій, строки проведення службового розслідування, відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади), забезпечення поліцейському права на захист, порядок застосування дисциплінарних стягнень.
Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Аналогічні підстави призначення службового розслідування містяться і у Порядку проведення службових розслідувань.
Відповідно до п.3 Розділу ІІ Порядку службового розслідування службове розслідування не призначається в разі надходження до органу (підрозділу, закладу, установи) поліції чи закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (далі - ЗВО), матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення. У цьому разі рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
Відповідно до ст.15 КУпАП поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху ці особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Даючи правову оцінку доводам позивача стосовно протиправності дій відповідача про призначення службового розслідування від 27.12.2018 року, суд зважає на наступне.
Так, представник позивача посилається на те, що відповідно до п.3 Розділу ІІ Порядку службового розслідування та ч.5 ст.14 службове розслідування не призначається в разі надходження до органу (підрозділу, закладу, установи) поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, а у цьому разі рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Але суд звертає увагу, що підставою призначення службового розслідування не були матеріали про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, а інформація щодо порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху, а також виявлення в автомобілі пристрою для відстрілу гумових куль, зареєстрованого на іншу особу - ОСОБА_4 (а.с.77).
Щодо доводів протиправності винесення наказів № 2 від 02.01.2019 року та № 19 о/с від 05.02.2019 року в частині застосування дисциплінарного стягнення та звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції, суд враховує наступне.
Зі змісту наведених вище правових норм слідує, що не дотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення із служби в поліції.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 27.12.2018 року приблизно о 01:45 на перехресті вул.Хмельницьке шосе та просп.Юності у м. Вінниці патрульною поліцією було помічено автомобіль марки «Ауді А6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій якого здійснив наїзд на бордюр. Поліцейськими було подано сигнал про зупинку транспортного засобу за допомогою проблискових маячків синьо-червоного кольору та звукового сигналу сирени, однак водій даного транспортного засобу проігнорував вимогу поліцейських та продовжував рух. Поліцейські почали переслідувати водія вказаного автомобіля, рухаючись по вул. 600- річчя, м. Вінниці, водій даного автомобіля зупинився біля будинку № 12, вийшовши з автомобіля повідомив патрульним поліцейським, що за кермом транспортного засобу була ОСОБА_5 .
В подальшому патрульними було встановлено особу водія даного транспортного засобу. Ним виявився підполковник поліції ОСОБА_2 . Під час спілкування з ОСОБА_2 в останнього патрульними поліцейськими УПП у Вінницькій області було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, що виражалось у різкому запаху алкоголю з ротової порожнини, хиткій ході. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився. Також ОСОБА_2 не мав при собі посвідчення водія та поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Крім того, в дверній карті вищевказаного транспортного засобу поліцейськими було виявлено пристрій для відстрілу гумових куль та на місце події викликано СОГ Вишенського ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області. За письмовою згодою ОСОБА_2 поліцейськими було проведено огляд автомобіля «Ауді А6», реєстраційний номер НОМЕР_2 та вилучено пристрій для відстрілу гумових куль «Форт 12Р», НОМЕР_3 , калібр 9 мм, 1 магазин та 1 набій до нього. Вказаний пристрій зареєстрований на ОСОБА_4 , 1975 р.н., жителя м. АДРЕСА_2 , термін дії дозволу закінчився 26.12.2018 РОКУ. В подальшому пристрій направлений до НДЕКЦ при МВС України для проведення експертизи.
Вказані обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, іншими матеріалами службового розслідування, зокрема: поясненнями інспектора роти №1 УПП у Вінницькій області ДПП лейтенанта поліції Олійник Р.О. та інспектора роти №1 УПП у Вінницькій області ДПП лейтенанта поліції Верич С.С., які здійснювали патрулювання в складі екіпажу «Юнкер 1050» по забезпеченню публічного порядку та правил дорожнього руху та виявили правопорушення, склали відповідну постанову та протокол про адміністративне правопорушення; поясненнями ОСОБА_6 , яка знаходилася в автомобілі з позивачем і вказала, що саме ОСОБА_2 керував транспортним засобом (97-100).
Зокрема з досліджених відеозаписів, а саме диску №1 файл №2018122706453500605 вбачається, що позивач спочатку вказував, що він не їхав за кермом автомобіля, а пізніше вказав, що його підрізав інший автомобіль і він не хотів створити аварійну ситуацію, тому його автомобіль «потягнуло». Пізніше знову вказав, що автомобілем керувала ОСОБА_5 та відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння. При досліджені судом відеозаписів, не виявлено того, щоб дівчина ОСОБА_5 підтвердила факт, що саме вона керувала автомобілем. Таким чином, пояснення позивача є непослідовними, мають суперечності, а в сукупності з поясненнями ОСОБА_10 , яка їхала в автомобілі з позивачем та у письмових поясненнях вказала, що саме ОСОБА_2 керував транспортним засобом, суд приходить до висновку, що автомобілем керував саме позивач і, при цьому, відмовився проходити огляд на стан сп'яніння, не мав при собі посвідчення водія та поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Зважаючи на висновок службового розслідування від 28.12.2018, суд зауважує, що опис події, яка сталась 27.12.2018 року за участю позивача, в цілому підтверджено дослідженими відео доказами та іншими матеріалами службового розслідування.
Суд зауважує, що в силу положень ч.1 ст.64 Закону України "Про національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Аналіз тексту Присяги поліцейського є підставою для висновку, що в основу поведінки працівника покладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але і моральну відповідальність за їх невиконання.
Відповідно до п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 (далі - Правила) під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку.
Таким чином, суд погоджується з доводами представника відповідача, що ОСОБА_2 порушив ч.1, п.1,3,6,7 ч.3 ст.1 Закону України "Про дисциплінарний статут Національної поліції України", п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, тобто скоїв вчинок, який є несумісний з подальшим проходженням служби в поліції.
Посилання позивача на те, що подія мала місце о 01:20 год. 27.12.2018 року, тобто у нічний та не робочий час, при цьому ОСОБА_2 не перебував на службі, суд не приймає до уваги, оскільки позивач навіть знаходячись не при виконанні службових обов'язків зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Доводи представника позивача про те, що у висновку службового розслідування відсутні обставини доведення наявності вини в діях позивача адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також те, що постановою Вінницького міського суду від 22.03.2019 року провадження у справі відносно ОСОБА_2 закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, суд не приймає їх до уваги з огляду на таке.
Так дійсно, постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.03.2019 року провадження у справі відносно ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, закрито у зв'язку з відсутністю в йогодіях складу адміністративного правопорушення (а.с. 13-14).
Зі змісту наказу ГУНП у Вінницькій області № 2 від 02.01.2019 ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції не за вчинення адміністративного правопорушення, а за порушення саме службової дисципліни, що призвело до вчинку, несумісного з подальшим проходженням служби.
Тобто, в даному випадку звільнення за порушення дисципліни є окремою підставою для звільнення поліцейського, яке ніяк не пов'язано з кінцевими рішеннями по зазначеній адміністративній справі.
Відповідно до ст.11 Статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
При цьому, право накладати дисциплінарні стягнення відповідно до ст.14 Дисциплінарного статуту віднесено до компетенції відповідача за результатом службового розслідування та не пов'язано з рішенням суду за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Метою службове розслідування є своєчасне, повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став саме дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, які свідчать про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського.
Крім того, постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 22.03.2019 року, на переконання суду, не доводить правомірності дій позивача та не є обов'язковим для суду в розумінні ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, доказом.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Наведеною нормою КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.
Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч.4 ст.78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
Тобто, за змістом ч.4 ст.78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.
Водночас, передбачене ч.4 ст.78 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.
Для спростування преюдиційних обставин, передбачених ч.4 ст.78 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами ст.90 КАС України.
Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.
Таким чином, адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Підтвердженням наведеного слугують приписи ч.7 ст.78 КАС України, згідно якої правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
За таких умов суд вважає, що встановлені постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.03.2019 року, обставини не є беззастережним підтвердженням відсутності в діях позивача дисциплінарного проступку.
Водночас, як було встановлено в судовому засіданні та вбачається зі змісту постанови Вінницького міського суду, зазначеним судом не досліджувалися пояснення ОСОБА_10 , яка перебувала в автомобілі із позивачем і вказала, що саме ОСОБА_2 перебував за кермом автомобіля. Відтак, обставини, які потребуються доказування в межах даної адміністративної справи потребують самостійного дослідження.
Також, позивач у позовні заяві вказує на те, що постановою старшого слідчого СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції Павленка О.М. кримінальне провадження №12018020030000083 відносно ОСОБА_2 внесене до ЄРДР від 27.12.2018 р., закрите 31.01.2019 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Суд критично відноситься до цих доводів та звертає увагу, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності саме за порушення службової дисципліни, а не вчинення кримінального правопорушення.
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 став саме дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у порушенні ним службової дисципліни, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Суд наголошує, що в даному випадку вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється у прямому умислі, тобто останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним даних дій. Дане порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства, свідомого вчинення дій, що підривають авторитет поліції.
Слід вказати, зокрема під час проведення службового розслідування ОСОБА_2 від надання пояснень відмовився.
Відповідно до ч. 1 ст.18 Статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови (ч.3 ст.18 Статуту).
Відповідно до акту від 28.12.2018 року, складеного у Вінницькій обласній лікарні імені Пирогова майором поліції Шереметою Д.В., у присутності начальника УОАЗОР ГУНП у Вінницькій області Федорук О . Ф . та старшого інспектора ОСОБА_9 , позивач відмовився надати письмове пояснення в рамках службового розслідування порушення службової дисципліни за вказівкою адвоката через погіршення стану здоров'я(а.с.27).
Аналізуючи доводи позивача про те, що службове розслідування проведено у дводенний термін без з'ясування усіх обставин вчиненого правопорушення тощо, суд зауважує наступне.
Частиною 1-2 ст. 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
Відповідно до ч.4 ст.16 Статуту, службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що законодавцем чітко визначено строк протягом якого має бути завершено проведення службового розслідування, проте не визначає мінімальний строк проведення службового розслідування. Відтак, службове розслідування проведено у строки визначені Дисциплінарним статутом.
Зважаючи на встановлені обставини, суд звертає увагу, що поліцейський навіть знаходячись не при виконанні службових обов'язків зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, можна зробити висновок що поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
Тобто поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Позивач прийняв присягу працівника поліції та добровільно взяв на себе підвищені вимоги, які пред'являються до працівників поліції при проходженні служби і які він повинен дотримуватися.
Отже, наведені фактичні обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи, підтверджені належними письмовими та електронними доказами, які були досліджені та долучені до матеріалів справи, свідчать про те, що позивачем у справі було допущено грубе порушення службової дисципліни, а саме вимог ч.1, п.1,3,6,7 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1.ч.1ст.18 Закону України "Про національну поліцію", п.1 Розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про призначення службового розслідування від 27.12.2018 року щодо позивача, визнання незаконним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 2 від 02.01.2019 року про застосування до ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції; визнання незаконним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 19 о/с від 05.02.2019 року про звільнення зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_2 ; поновлення позивача на службі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 )
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 40108672, місцезнаходження: вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050)
Повне судове рішення складено та підписано суддею 08.07.2019
Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна