Справа № 278/2513/15-ц
24 червня 2019 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі судді Зубчук І. В., за участю секретаря с/з Талавєр Т. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовною заявою заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_11 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , третьої особи державного підприємства "Житомирський військовий лісгосп" про витребування земельних ділянок із незаконного володіння, -
Позивач Заступник прокурора Житомирської області звернувся до суду з позов в інтересах держави про витребування земельних ділянок із незаконного володіння.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на підставі розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації №1069 від 23.11.2010 року та №83 від 04.02.2011 року незаконно передано у приватну власність 78 громадянам земельні ділянки загальною площею 10,2577 га для ведення садівництва, що перебували у постійному користуванні ДП «Житомирський військовий лісгосп» на території Тетерівської сільської ради Житомирської області без вилучення земель лісогосподарського призначення у постійного лісокористувача у встановленому законом порядку.
Розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації №1069 від 23.11.2010 року та №83 від 04.02.2011 року не відповідають вимогам ст. 19 Конституції України, ст. 17 ЗК України, ст. 21 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», що є підставою для визнання їх недійсними у судовому порядку.
В подальшому позивач посилається на норми ст. ст. 16, 21, 216 Цивільного кодексу України, ст. ст. 152, 155 Земельного кодексу України та вказує на те, що недійсність розпоряджень голови Житомирської районної державної адміністрації свідчить про недійсність актів на право власності на земельні ділянки, виданих на підставі вказаних розпоряджень.
У зв'язку з цим та з метою повернення земельних ділянок до державної власності органами прокуратури пред'явлено позов про визнання недійсними розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації №1069 від 23.11.2010 року та №83 від 04.02.2011 року, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування їх державної реєстрації, повернення земельних ділянок до земель ДП «Житомирський військовий лісгосп», який перебуває на розгляді Апеляційного суду Житомирської області, справа №278/1283/14-ц.
Під час розгляду даної справи Апеляційним судом Житомирської області було встановлено, що після отримання державних актів на землю 41 громадянин на підставі цивільно-правових угод відчужили належні їм на праві власності земельні ділянки на користь відповідачів.
З урахуванням того, що розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації №1069 від 23.11.2010 року та №83 від 04.02.2011 року та видані на їх підставі державні акти на право власності на земельні ділянки підлягають скасуванню, то попередні власники не вправі були відчужувати земельні ділянки відповідачам, а тому їх необхідно витребувати із незаконного володіння.
В обґрунтування підстав для витребування земельних ділянок позивача посилається на норми ст. ст. 378, 388 ЦК.
18.12.2018 року позивачем було подано до суду письмове клопотання про витребування із незаконного володіння ОСОБА_4 земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 та ОСОБА_10 з кадастровим номером НОМЕР_2 з передаванням вказаних земельних ділянок ДП «Житомирський військовий лісгосп» та про заміну первісного відповідача ОСОБА_39 на належного відповідача ОСОБА_37 з витребуванням із незаконного володіння земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 та із залученням до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_38 із витребуванням із незаконного володіння земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_4 та переданням вказаної земельної ділянки ДП «Житомирський військовий лісгосп».
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 09 січня 2019 року, клопотання позивача про заміну первісного відповідача та залучення співвідповідача було задоволено та замінено неналежного відповідача ОСОБА_39 на належного відповідача ОСОБА_37 та залучено в якості відповідача - ОСОБА_38 .
Вказаною ухвалою суду в клопотанні представника позивача про витребування із незаконного володіння земельні ділянки у ОСОБА_4 , кадастровий номером НОМЕР_1 та ОСОБА_10 , кадастровий номером НОМЕР_2 з передаванням вказаних земельних ділянок ДП «Житомирський військовий лісгосп» було відмовлено.
17 січня 2019 року позивачем було подано уточнену позовну заяву.
З урахуванням викладеного, Позивач просив витребувати із незаконного володіння земельні ділянки з кадастровими номерами:
ОСОБА_1 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ,
ОСОБА_2 : кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_7 ,
ОСОБА_3 : кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_8 ,
ОСОБА_4 : кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_9 , НОМЕР_1 ,
ОСОБА_5 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_10 ,
ОСОБА_6 : кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_11 , НОМЕР_12 та НОМЕР_13 ,
ОСОБА_7 : кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_14 ,
ОСОБА_9 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_15
ОСОБА_10 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_16 , НОМЕР_2 ,
ОСОБА_11 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_17 ,
ОСОБА_13 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_18 ,
ОСОБА_14 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_19 ,
ОСОБА_15 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_20 ,
ОСОБА_16 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_21 ,
ОСОБА_17 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_22 ,
ОСОБА_37 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_3 ,
ОСОБА_18 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_23 ,
ОСОБА_12 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_24 ,
ОСОБА_19 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_25 ,
ОСОБА_20 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_26 , НОМЕР_27 ,
ОСОБА_21 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_28 ,
ОСОБА_22 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_29 ,
ОСОБА_23 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_30 ,
ОСОБА_24 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_31 ,
ОСОБА_25 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_32 ,
ОСОБА_11 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_33 ,
ОСОБА_27 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_34 ,
ОСОБА_28 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_35 ,
ОСОБА_29 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_36 ,
ОСОБА_30 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_37 ,
ОСОБА_31 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_38 ,
ОСОБА_32 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_39 ,
ОСОБА_33 , ОСОБА_38 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_4 , яка перебуває у спільній частковій власності,
ОСОБА_26 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_40 (після придбання у власність земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_41 здійснено її поділ на дві земельні ділянки за кадастровими номерами: НОМЕР_1 та НОМЕР_40 );
ОСОБА_34 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_42 ,
ОСОБА_35 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_43 ,
ОСОБА_36 : кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_44 та передати вказані земельні ділянки ДП «Житомирський військовий лісгосп».
Відповідач ОСОБА_36 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у позові, оскільки підставою для позовних вимог зазначено справу №278/1283/14-ц за позовом прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Житомирської районної державної адміністрації та фізичних осіб про визнання недійсними розпоряджень №1069 від 23.11.2010 року «Про надання громадянам дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, з метою передачі їх у власність для ведення садівництва на території Тетерівської сільської ради», №83 від 04.02.2011 року «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, з метою передачі їх у власність для ведення садівництва на території Тетерівської сільської ради».
Проте, рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 18 листопада 2016 року залишеним без змін постановою Апеляційного суду Житомирської області від 12 вересня 2018 року в задоволенні вищезазначених позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Крім того, витребування земельних ділянок є порушенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області №278/2513/15 від 17 вересня 2015 року та ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області №278/2513/15 від 22 грудня 2018 року вживались заходи забезпечення позову.
За клопотанням Позивача ухвалами суду від 10 грудня 2015 року та від 06 квітня 2016 року провадження у справі зупинялося до розгляду справи №278/1283/14-ц за позовом Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави до Житомирської районної державної адміністрації, фізичних осіб, третіх осіб: Державного підприємства Житомирський військовий лісгосп, Державної інспекція сільського господарства у Житомирській області про визнання недійсними розпорядження голови Житомирської райдержадміністрації №1069 від 23.11.2010 року та розпорядження №83 від 04.02.2011 року, а також про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування їх державної реєстрації.
В судовому засіданні представник Позивача наполягав на задоволені позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_36 , представник відповідачів ОСОБА_42 в судове засідання заперечували проти задоволення позову. Інші відповідачі та третя особа в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд, вислухавши позицію учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи та надані сторонами докази встановив наступне.
Розпорядженням голови Житомирської районної державної адміністрації № 1069 від 23 листопада 2010 року надано громадянам, які зазначені у списку в додатку до розпорядження, дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 0,12 га, з метою передачі їх у власність для ведення садівництва на території Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.
Розпорядженням першого заступника голови вказаної адміністрації № 83 від 4 лютого 2011 року затверджено проект із землеустрою щодо відведення громадянам, які зазначені у списку в додатку до розпорядження земельних ділянок площею по 0,12 га у власність для ведення садівництва на території Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області та для цих цілей передано у власність земельні ділянки.
У березні 2014 року прокурор, діючи в інтересах держави, звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсними розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації №1069 від 23.11.2010 року «Про надання громадянам дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, з метою передачі їх у власність для ведення садівництва на території Тетерівської сільської ради», №83 від 04.02.2011 року «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, з метою передачі їх у власність для ведення садівництва на території Тетерівської сільської ради», державні акти на права власності на земельні ділянки та скасування їх державної реєстрації, зобов'язання повернути землі.
Справа за зазначеним вище позовом розглядалась судами неодноразово. Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області №278/1283/14 від 18 листопада 2016 року залишеним без змін постановою Апеляційного суду Житомирської області від 12 вересня 2018 року в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування їх державної реєстрації, повернення земельних ділянок відмовлено в повному обсязі. Постанова Апеляційного суду Житомирської області від 12 вересня 2018 року набрала законної сили.
Під час розгляду вказаної справи було досліджено питання правомірності прийняття розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації №1069 від 23.11.2010 року та №83 від 04.02.2011 року та встановлено, що достатніх законних підстав для визнання протиправними зазначених розпоряджень та витребування у відповідачів земельних ділянок не має.
Ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Крім того, в обґрунтування позовних вимог, прокурор посилається на те, що спірні земельні ділянки відносяться до земель, що були надані ДП «Житомирський військовий лісгосп» та вибули з державної власності не з волі власника та без згоди постійного лісокористувача, а тому мають бути витребувані із незаконного володіння фізичних осіб та передані ДП «Житомирський військовий лісгосп» на підставі вимог ст. ст. 387, 388 ЦК України.
Проте, з огляду на рішення суду в справі №278/1283/14 відсутні підстави вважати, що земельні ділянки, які є предметом спору, незаконно, без відповідної правової підстави перейшли у власність фізичних осіб та що вони вибули з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Питання належності спірних земельних ділянок до земель, що віднесені до земель ДП «Житомирський військовий лісгосп» неодноразово досліджувалися судами, в тому числі і під час розгляду справи № 278/1283/14.
Так, з постанови Апеляційного суду Житомирської області від 12 вересня 2018 року вбачається, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 15 березня 2016 року у справі за позовом прокуратури Житомирської області до Житомирської РДА, ДП "Житомирський військовий лісгосп", Житомирського районного управління юстиції Житомирської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомира, Державної інспекції сільського господарства у Житомирській області, Державного підприємства "Івано- Франківський військовий ліспромкомбінат", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_36 про визнання недійсними та скасування розпоряджень №54 від 22 січня 2010 року, № 319 від 4 квітня 2012 року, визнання недійсними державних актів на право постійного користування землею та скасування їх державної реєстрації, визнання протиправними дій щодо безпідставного невключення до матеріалів лісовпорядкування від 2010 року площ земель, зобов'язання замовити виготовлення матеріалів лісовпорядкування на площу 219,56 га., припинено провадження в частині вимоги до Житомирського районного управління юстиції Житомирської області про скасування державної реєстрації державних актів на право постійного користування землею серії НОМЕР_45 , виданого ДП "Житомирський військовий лісгосп" на земельну ділянку площею 86,7273 га. для ведення лісового господарства, розташовану на території Тетерівської сільської ради Житомирського району; серії НОМЕР_46 , виданого ДП "Житомирський військовий лісгосп" на земельну ділянку площею 17,9985 га. для ведення лісового господарства, розташовану на території Тетерівської сільської ради Житомирського району; серії НОМЕР_47 , виданого ДП "Житомирський військовий лісгосп" на земельну ділянку площею 60,0425 га. для ведення лісового господарства, розташовану на території Тетерівської сільської ради Житомирського району. В решті позовних вимог - відмовлено. Зазначене рішення набрало законної сили.
Отже, судовим рішенням по справі № 278/1283/14-ц, визнано, що ДП "Житомирський військовий лісгосп" належать лише земельні ділянки, які зазначені у виданих підприємству Державних актах на загальну площу 164,7683 га, а земельні ділянки, які є предметом спору та були виділені фізичним особам на підставі оскаржуваних розпоряджень, до вказаних земельних ділянок не належать.
Згідно з частиною першою статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами. Юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до положень статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі статтею 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Частиною другою статті 78 ЗК України та статтею 373 ЦК України передбачено, що право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Згідно з частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Частиною першою статті 153 ЗК України зазначено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до вимог статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування.
Перший протокол ратифікований Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України застосовується судами України як частина національного законодавства. При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується українськими судами як джерело права.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.
Втручання держави у право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обгрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». Одним із елементів дотримання принципу «пропорційності» при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.
У справах «Рисовський проти України» (рішення від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» (рішення від 16 лютого 2017 року, заява № 43768/07) ЄСПЛ, встановивши порушення статті 1 Першого протоколу, зазначив про право добросовісного власника на відповідну компенсацію чи інший вид належного відшкодування у зв'язку з позбавленням права на землю.
В даному випадку прокурором не запропоновано механізму компенсації відповідачам понесених ними витрат, а тому позбавлення права власності на землю призведе до порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність будь-яких правових підстав для задоволення позовних вимог та витребування земельних ділянок із незаконного володіння.
Згідно ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись ст. 13, 14, 41 Конституції України, 321, 328, 387, 388 ЦК України суд, -
В задоволенні позову Заступника прокурора Житомирської області про витребування земельних ділянок із незаконного володіння відмовити.
Скасувати вжиті на підставі ухвали Житомирського районного суду Житомирської області №278/2513/15 від 17 вересня 2015 року та ухвали Житомирського районного суду Житомирської області №278/2513/15 від 22 грудня 2018 року заходи забезпечення позову.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі пропуску строку з поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено 04 липня 2019 року.
Суддя І. В. Зубчук