про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
08 липня 2019 р. Справа № 120/2155/19-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар Павло Анатолійович, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1 ,
до: Держаного реєстратора Старосинявської селищної ради Старосинявського району Хмельницької області,
про: визнання протиправними та скасування рішень,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держаного реєстратора Старосинявської селищної ради Старосинявського району Хмельницької області про визнання протиправними та скасування рішень.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Вивчивши подані матеріали, суддя дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України).
Так, згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Разом з тим, подані матеріали свідчать, що позивачем, в порушення вищевказаної норми, в позовній заяві не зазначено: щодо позивача - номер будинку; щодо відповідача - необхідно вказати офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Відповідно до положень частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В позовній заяві позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Старосинявської селищної ради Старосинявського району Хмельницької області про державну реєстрацію від 05.01.2018. При цьому, вказує, що в червні 2019 року йому стало відомо, що передані в оренду позивачу земельні ділянки зареєстровані в суборенді.
В силу частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Окрім цього, положеннями п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС визначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Також, згідно із пунктом 5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 КАС України).
Аналіз викладених положень свідчить про те, що позивач зобов'язаний обґрунтувати зміст позовних вимог і виклад обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги на підставі належних та допустимих доказів.
Так, суд зазначає, що позивачем оскаржуються рішення державного реєстратора Старосинявської селищної ради Старосинявського району Хмельницької області про державну реєстрацію.
Разом з цим, як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем не додано до позовної заяви оскаржуваних рішень
Крім цього, згідно ч. 1 ст. 161 КАС, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з частинами першою, другою статті 94 КАС, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 94 КАС, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно з частиною п'ятою статті 94 КАС, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 «ДСТУ 4163-2003», відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади (за наявності), особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Верховний Суд в ухвалі від 02.02.2018 (справа № 802/2196/17-а) зазначив, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Судом встановлено, що позивачем не завірено належним чином копії додатків до позовної заяви для суду та учасників, окрім того, копії договорів надані у поганій якості, що унеможливлює встановлення повного тексту документа.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Частиною 4 ст. 79 КАС України визначено, що якщо доказ не може бути поданий з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Приписами ч. 1, 2 ст. 80 КАС України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Однак, лише в прохальній частині позивач просить витребувати у державного реєстратора Старосинявської селищної ради Старосинявського району Хмельницької області реєстраційні справи, щодо проведення реєстраційних дій, при цьому, клопотання про витребування доказів чи неможливість подання таких (доказів, що позивач здійснив усі залежні від нього дії на отримання вказаних доказів), останнім не надано.
Беручи до уваги зазначене, суд вважає, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160 та 161 КАС України.
За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 169 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держаного реєстратора Старосинявської селищної ради Старосинявського району Хмельницької області про визнання протиправними та скасування рішень, залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Дану ухвалу направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Комар Павло Анатолійович