про повернення позовної заяви
м. Вінниця
08 липня 2019 р. Справа № 120/1986/19-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,
19 червня 2019 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу.
Ухвалою суду від 24 червня 2019 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з недотриманням позивачем вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) та встановлено позивачу 7-денний строк з дня одержання копії ухвали для усунення визначених у ній недоліків. Так, підставами для залишення позовної заяви без руху було ненадання позивачем обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин пропуску, а також ненадання власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
На виконання вимог ухвали суду від 24 червня 2019 року на адресу суду 02 липня 2019 року від позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якому, окрім причин поважності пропуску такого строку, також зазначено про те, що позивачем не подано до суду інших позовів до фіскального органу з тим самим предметом та з тих самих підстав. Клопотання про поновлення строку звернення до суду обгрунтоване тим, що 02 листопада 2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Вінницькій області сформовано вимогу, що оскаржується. 14 грудня 2018 року вимогу про сплату боргу відповідачем надіслано на адресу позивача: АДРЕСА_1 . Однак, за цією адресою позивач не проживає, а тому не отримав поштову кореспонденцію. Лише в березні 2019 року позивачу стало відомо про оскаржену вимогу №Ф-172530-51 від 02 листопада 2018 року під час ознайомлення з виконавчим провадженням у Теплицькому районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області. Також у клопотанні позивач посилається на положення частини 2 статті 122 КАС України, якою передбачено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду. На думку позивача, наведені ним обставини свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Надаючи оцінку обставинам, наведеним ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, суд зважає на таке.
У поданому позивачем клопотанні зазначено власне підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, відсутність чого слугувало однією з підстав для залишення позовної заяви без руху.
Відтак, позивачем усунуто один із недоліків, що містила позовна заява.
Водночас, клопотання про поновлення строку звернення до суду обґрунтоване неможливістю своєчасного звернення до адміністративного суду з огляду на те, що оскаржену вимогу про сплату боргу відповідач надсилав у грудні місяці 2018 року на адресу позивача, за якою він не проживав, а тому не отримав таку поштову кореспонденцію. При цьому, позивач зазначає, що про вимогу йому стало відомо у березні місяці 2019 року.
Проте, клопотання не містить причин незвернення позивача до суду щодо оскарження такої вимоги, починаючи з моменту, коли йому стало відомо про вимогу №Ф-172530-51 від 02 листопада 2018 року, що унеможливлює надати оцінку поважності таких причин пропуску строку звернення до суду.
Таким чином, наведені позивачем у клопотанні обставини не свідчать про наявність поважних причин, які б дозволяли поновити строк звернення до адміністративного суду.
Суд переконаний, що причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду з позовом, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з позовом.
Аналогічні висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №819/1224/15-а, і в ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року у справі №806/2436/18.
Що ж стосується посилань у клопотанні на положення частини 2 статті 122 КАС України в частині поширення на спірні правовідносини шестимісячного строку звернення до суду, то такі є помилковими з огляду на таке.
Особливості строку звернення до адміністративного суду визначені статтею 122 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).
Разом із тим, частиною 3 статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Такий інший строк для звернення до адміністративного суду передбачений у частині 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", про що судом було зазначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 24 червня 2019 року.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі №802/983/18-а.
Відтак, позивачем усунуто недолік, що містила позовна заява, в частині зазначення власного підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. Однак, позивачем не обгрунтовано причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з моменту, коли йому стало відомо про оскаржену вимогу, тобто з березня 2019 року, а наведені ним обставини свідчать про відстуність поважних причин пропуску такого строку.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).
Положення частини 2 статті 123 КАС України кореспондують приписам пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, якими передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до частин 5 та 6 статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладене вище, а також враховуючи те, що вимоги ухвали суду від 24 червня 2019 року в частині подання заяви про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску залишились невиконаними, тому вважаю, що наявні підстави для повернення позовної заяви з доданими до неї документами позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина 8 статті 169 КАС України).
Керуючись статтями 122, 123, 169, 248 КАС України
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович