ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
04 липня 2019 року м. Київ № 640/11846/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., розглянувши заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви
за позовом Приватного підприємства "А-С-М"
до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
про визнання протиправним та скасування вимоги,
Приватне підприємство "А-С-М" (далі по тексту - заявник) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просив суд:
- зупинити дію індивідуального акта, яким є рішення про опис майна у податкову заставу від 06.06.2019 №271756-17;
- заборонити проводити опис майна Приватного підприємства "А-С-М" у податкову заставу до набрання законної сили рішенням суду за результатами оскарження податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.
В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначив, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову Приватного підприємства "А-С-М" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним (незаконним) та скасування Податкової вимоги форми "Ю" від 06.06.2019 №271756-17 Головного управління ДФС у м. Києві та визнання протиправним (незаконним) та скасування Рішення про опис майна у податкову заставу №271756-17 від 06.06.2019, винесеної уповноваженою особою ГУ ДФС у м. Києві В.О. Сурма, обумовлена тим, що невжиття вищезазначених заходів (у разі задоволення позовних вимог у даній справі) може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, забезпечити ефективний захист та поновити порушені права та інтереси позивача, за захистом яких Приватне підприємство звертається до суду. Крім того, без вжиття заходів забезпечення позову Приватне підприємство "А-С-М" буде безпідставно позбавлено майна, в тому числі грошових коштів, які сплачуються за іншими податками, крім того, внаслідок податкової застави повністю припиниться діяльність Приватного підприємства "А-С-М", вказане матиме наслідком порушення інших зобов'язань перед контрагентами, та може призвести до банкрутства підприємства.
Дослідивши матеріали справи, виходячи з меж заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд виходить з наступного.
За правилами частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
За приписами частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Таким чином, перевіривши зазначені в заяві позивача про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, подані позивачем разом із заявою, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заяви та про відсутність підстав для її задоволення, оскільки судом не встановлено, а позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому.
Окрім того, суду не доведено обставин, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі по суті, або унеможливили захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, та те, що заявником не обгрунтовано наявність реальних ризиків не вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову, не доведено та не підтверджено належними доказами необхідність вжиття визначених заявником заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вказана заява про забезпечення адміністративного позову є необгрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями. 150, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
У задоволенні заяви Приватного підприємства "А-С-М" про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити.
Ухвалу направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.С. Мазур