ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
01 липня 2019 року № 640/6956/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., за участю секретаря судового засідання Шевченко М.В., за участю учасників справи
від позивача - Золотухін Роман Михайлович
від відповідача - Шаповал Олександр Вікторович
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго»
доГоловного управління Державної фіскальної служби у м.Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Прийняв до уваги наступне
Акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» (надалі по тексту - АТ «ДТЕК Крименерго», та/або позивач) звернулося до суду з даним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.11.2018 № 086751.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.11.2018 №086751 про застосування штрафних санкцій за порушення терміну сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість є протиправним, винесено без законних підстав, прийняте з порушенням норм діючого законодавства, отже підлягає скасуванню, у зв'язку з відсутністю в діях позивача вини щодо вчинення правопорушення та з огляду на порушення порядку проведення камеральної перевірки, за наслідками якої складено спірне податкове повідомлення-рішення.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на висновки акта камеральної перевірки від 24.05.2018 №6126/26-15-12-13-20, та вказав, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, несвоєчасно сплачено податкові зобов'язання з ПДВ. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Головним управлінням ДФС у м. Києві, проведена камеральна перевірка, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75, в порядку п.76.3 ст.76 Податкового кодексу України, АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК КРИМЕНЕРГО», з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати ПДВ.
За результатами перевірки складений акт №6126/26-15-12-13-20 від 24.05.2018 «Про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК КРИМЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 00131400)».
Відповідно до висновків акту перевірки податковим органом встановлено порушення платником податків граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, передбачених п. 50.1 ст. 50, п. 57.1 ст. 57, ст. 203 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме:
Дата документаНомер документаНазва документаКіль-ть днів%%Сума боргуСумаГраничний термінДокумент сплати
19.09.20149053902142Податкова декларація з ПДВ33702202308663816173 276,230.09.2014Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку 3 виправленням самостійно виявлених помилок №9203997478 від 05.10.2015 р.
26.11.20149068873489Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок335822028184 1735636 834,626.11.2014Податкова декларація з ПДВ №9237090937 від 19.11.2015
Всього: 59 05055411810110,8
31.07.2018 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0484721213, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного п. 57.1 ст. 57 ПК України, та на підставі ст. 126 ПК України за затримку з 53, та 370 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 59 050 554,00 грн., зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 11 810 110,80 грн.
16.08.2018 позивач оскаржив до Державної фіскальної служби України податкове повідомлення-рішення, звернувшись до ДФС зі скаргою від 16.08.2018 №б/н про скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішенням ДФС від 10.09.2018 №29082/6/99-99-11-03-01-25 про продовження строку розгляду скарги (отримане платником податків 12.09.2018), прийнято рішення продовжити строк розгляду скарги до 18.10.2018 (включно).
20.11.2018 позивачем отримано рішення ДФС від 18.10.2018 №33941/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги, яким ДФС скасовано вказане податкове повідомлення-рішення у частині подання уточнюючих розрахунків на зменшення податкового зобов'язання, а в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга - частково задоволена.
30.11.2018 АК «ДТЕК Крименерго» отримано податкове повідомлення-рішення від 26.11.2018 №086751, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 5 636 834,60 грн. за платежем податок на додану вартість (код платежу 14060100) за затримку з 358 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 28 184 173,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Право на проведення органами державної податкової служби камеральних перевірок встановлено пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, у відповідності до якого камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Згідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Отже, Податковим кодексом України в редакції станом на час проведення перевірки надано контролюючим органом право на проведення перевірки з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Порядок проведення камеральної перевірки встановлено статтею 76 Податкового кодексу України, якою передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
На підставі аналізу зазначених норм права, суд доходить висновку, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів з питань проведення камеральних перевірок, урегульовані Податковим кодексом України, зокрема статтею 75 якого передбачено право контролюючого органу на проведення камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання.
Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.
Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.
Пунктами 36.1 - 36.3 статті 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
У відповідності до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно пункту 57.1 статі 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно з п. 87.9 ст. 87 Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 203.1 ст. 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з п. 203.2. ст. 203 Кодексу сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошово» зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами, в інтегрованій картці платника податку AT «ДТЕК КРИМЕНЕРГО» 30.09.2014 збільшено суму ПДВ на 30866381,00 грн, у зв'язку з поданням податкової декларації з ПДВ за серпень 2014 року (реєстраційний №9051902142 від 19.09.2014) по строку сплати 30.09.2014.
30.10.2014 позивачем до податкового органу, засобами електронного зв'язку, подана податкова декларація з ПДВ за вересень 2014 року з додатком №1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)», додатком №2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)», додаток №3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ)» та додатком №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)», яка прийнята відповідачем 30.10.2014 та зареєстрована за №9062792311, що підтверджується квитанцією №2.
Відповідно до поданої декларації, за господарськими операціями вересня 2014 року сума ПДВ до сплати склала 1951 398 грн. (рядок 18 податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року).
В рядку 21.1 податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року зазначене від'ємне значення у розмірі 30 135 571 грн. (попереднього звітного (податкового) періоду).
Отже, залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21 податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року), становить 30 135 571 грн.
Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення поточного звітного (податкового) періоду (рядок 22 податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року) - становить 28 184 173 грн. (30 135 571 грн. - 1 951 398 грн.), включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року).
При цьому, ця ж сума 28 184 173 грн, вказана позивачем і в рядку 23.2 (рядку 23) податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року, як сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів.
26.11.2014 позивачем до податкового органу, засобами електронного зв'язку, поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок вересня 2014 року, поданого у звітному (податковому) періоді листопаді 2014 року, який був прийнятий відповідачем 26.11.2014 та зареєстрований за №9068873489, що підтверджується квитанцією №2.
Відповідно до поданого уточнюючого розрахунку, платник податків в рядку 23.2 податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ в наступних звітних (податкових) періодах», змінив показник з 28 184 173 грн. на 0 грн., оскільки наведена сума вже була задекларована в рядку 24 податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року.
Отже, результатом декларування ПДВ за вересень 2014 року є від'ємне значення у розмірі 28 184 173 грн, а не сума ПДВ, яка сплачується до державного бюджету (рядок 25 податкової декларації за вересень 2014 року дорівнює 0 грн.).
Згідно з п. 46.1 ст. 46 Кодексу податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доход ів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Кодексу платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Згідно з п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у перевірки) виявляє факт заниження податково; зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом п.50.2 цієї статті :
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
З аналізу наведених положень чинного законодавства вбачається, що відповідальність за виправлення (уточнення) інформації податкових декларацій в частині зміни розміру податкових зобов'язань наступає тільки в разі подання уточнюючої податкової декларації в зв'язку з виявленням факту заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів. Крім того, така відповідальність для платника податку передбачена саме ст. 50 Кодексу, а не ст. 126 Кодексу.
Специфіка нарахування штрафної санкції, встановленої ст. 126 Кодексу, полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом вже на погашену суму податкового боргу, таким чином, при поданні уточнюючої податкової декларації, якою зменшується податкове зобов'язання з певного податку, відсутній об'єкт застосування штрафної санкції, передбаченої ст. 126 Кодексу, оскільки подання уточнюючої декларації зі зменшеним податковим зобов'язанням не є сплатою узгодженої суми податкового зобов'язання, у той час як нарахування штрафної санкції залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Таким чином, висновки акту перевірки AT «ДТЕК КРИМЕНЕРГО» щодо порушення своєчасної сплати грошового зобов'язання з ПДВ є недоведеними та передчасними, а тому податкове повідомлення-рішення від 26.11.2018 № 086751, яким застосовано до позивача штраф в розмірі 5 636 834,60 грн, слід визнати протиправним та скасувати.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (частина перша статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, та приймаючи їх до уваги, суд дійшов висновку про протиправність прийняття контролюючим органом оспорюваного податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно частин 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 19 210 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 56839 від 14.03.2019.
З урахуванням задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 19 210 грн підлягає стягненню з Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 90 242-243, 245-246, 258 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.11.2018 № 086751, прийняте Головним управлінням ДФС у м.Києві.
Стягнути на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м.Києві судові витрати зі сплати судового збору в сумі 19 210 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» (01032, м.Київ, вул.Льва Толстого, 57, код ЄДРПОУ 00131400)
Головне управління ДФС у м.Києві (04655, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980)
Повний текст рішення суду складений 04.07.2019
Суддя Р.О. Арсірій