ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
30 травня 2019 року № 826/12267/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клименчук Н.М., суддів Каракашьяна С.К., Шрамко Ю.Т., при секретарі судового засідання Артеменко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом 1.ІНТЕНТОСТ СІСТЕМС ЛТД ( INTENTOST SYSTEMS LTD ) (1 Апріліоу, 47 Деметріоу білдінг 2, 1-й поверх, офіс 12, Лімасол, 3117, код ЄДРПОУ 330680) 2.Мелігант Груп ЛТД ( 1 Апріліоу, 47 Деметріоу білдінг 2, 1-й поверх, офіс 12, Лімасол, 3117, код ЄДРПОУ 331310)
до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору відповідача 1.Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106) 2.Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) Публічне акціонерне товариство "Банк "Юнісон" (03028, м. Київ, проспект Науки, буд. 30-А, код ЄДРПОУ 38514375) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії
за участю представників сторін:
від позивачів - Маринушкін А.Г., Косун В.А.,
від відповідача 1 - Найда Т.І.,
від відповідача 2 - Шевченко Ю.А.,
від третьої особи - Свистунов А.В.
На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 30 травня 2019 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ІНТЕНТОСТ СІСТЕМС ЛТД ( INTENTOST SYSTEMS LTD ) та Мелігант Груп ЛТД (MELIGANT GROUP LTD) (далі також - позивач) до Національного банку України (далі також - НБУ, Національний банк, відповідач-1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - ФГВФО, відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство «БАНК «ЮНІСОН» (далі також - ПАТ «Банк «ЮНІСОН», Банк, третя особа), в якому позивачі просять суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Правління Національного банку України № 345-рщ від 18 червня 2018 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК "ЮНІСОН";
2) визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19 червня 2018 року № 1725 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "БАНК "ЮНІСОН" та делегування повноважень ліквідатора банку;
3) зобов'язати Національний банк України повернути Публічному акціонерному товариству "БАНК "ЮНІСОН" банківську ліцензію від 08 лютого 2013 року № 267 та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій від 15 лютого 2013 року № 267 разом з додатком.
В обґрунтування позовних вимог позивачами зазначено, що оскаржуваними рішеннями Правління Національного банку України та виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб порушено права позивачів, як учасників (акціонерів) Публічного акціонерного товариства "БАНК "ЮНІСОН". Крім того, вказано, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб листом від 12.06.2018 №40-12419/18, підписаним в.о. директора-розпорядника Фонду Оленчиком А.Я., внесено пропозицію про відкликання з 15.06.2018 р. банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "БАНК "ЮНІСОН", не зважаючи на наявність чинних рішень судів, якими заборонено Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вносити пропозиції Національному банку України щодо вчинення таких дій.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2018 року провадження у адміністративній справі №826/12267/18 відкрито, запропоновано відповідачам надати відзив стосовно позовних вимог ІНТЕНТОСТ СІСТЕМС ЛТД ( INTENTOST SYSTEMS LTD ) та Мелігант Груп ЛТД.
В подальшому, 28 вересня 2018 року через канцелярію суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив щодо позовних вимог, відповідно до якого, відповідач - 2 просив суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.
Зокрема, як вбачається з даного відзиву, відповідачем-2 вказано, що за умови підтвердження законності виведення ПАТ "БАНК ЮНІСОН" з ринку, прийняття рішення щодо ліквідації останнього, не впливає на права його акціонерів, що, у свою чергу, як стверджує ФГВФО, свідчить про відсутність порушеного права позивачів.
В матеріалах адміністративної справи №826/12267/18 також міститься відзив Національного банку України від 28.09.2018 р., з якого вбачається, що відповідач-1 не погоджується з позовними вимогами ІНТЕНТОСТ СІСТЕМС ЛТД ( INTENTOST SYSTEMS LTD ) та Мелігант Груп ЛТД, вважає їх безпідставними та такими, що не узгоджуються з нормами законодавства України.
Зокрема, як вбачається з даного відзиву, відповідачем-1 зазначено, що позивачі не охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України , а отже, в силу ст. 79 Закону України "Про банки і банківську діяльність" не наділені правом оскарження рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК "ЮНІСОН".
З письмових пояснень Публічного акціонерного товариства "БАНК "ЮНІСОН" щодо позовних вимог ІНТЕНТОСТ СІСТЕМС ЛТД ( INTENTOST SYSTEMS LTD ) та Мелігант Груп ЛТД вбачається, що третя особа вважає оскаржуване рішення Національного банку України щодо віднесення ПАТ "БАНК "ЮНІСОН" обґрунтованим та прийнятим, відповідно до вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність". Відтак, третя особа просить відмовити у задоволення позову у повному обсязі.
У судовому засіданні 30 травня 2019 року представниками позивачів підтримано позовні вимоги у повному обсязі.
Представники відповідачів та третьої особи проти задоволення позовних вимог ІНТЕНТОСТ СІСТЕМС ЛТД ( INTENTOST SYSTEMS LTD ) та Мелігант Груп ЛТД заперечили у повному обсязі.
Заслухавши учасників справи, встановивши обставини справи на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, проаналізувавши норми права, які підлягають або не підлягають застосуванню до даних правовідносин, надавши оцінку кожному аргументу сторін та мотиви суду, з яких суд дійшов до висновків у справі, колегією суддів встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "БАНК "ЮНІСОН" є суб'єктом господарювання та відповідно до витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 18.12.2012 зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, основним видом господарської діяльності якого є грошове посередництво. Банком здійснювалась діяльність відповідно та на підставі банківської ліцензії від 08.02.2013 №267 та генеральної ліцензії на здійснення валютних операції від 15.02.2013 №267, виданих Національним банком України.
ІНТЕНТОСТ СІСТЕМС ЛТД ( INTENTOST SYSTEMS LTD ) та Мелігант Груп ЛТД є учасниками (акціонерами) ПАТ "БАНК "ЮНІСОН".
Загальна частка ІНТЕНТОСТ СІСТЕМС ЛТД ( INTENTOST SYSTEMS LTD ) та Мелігант Груп ЛТД в статутному капіталі ПАТ "БАНК "ЮНІСОН" складає 18,88 відсотків.
Листом за вих.№24-01013/83329 від 03.11.2015 р. Національним банком України повідомлено ПАТ "БАНК "ЮНІСОН" про визнання структури власності останнього непрозорою (такою, що не відповідає вимогам прозорості, встановленим НБУ) відповідно до пункту 6 Положення про порядок подання відомостей про структуру власності банку, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21.05.2015 р. №328. В даному листі також зазначено, що у випадку не приведення структури власності Банку у відповідність до вимог щодо її прозорості у встановлений строк, НБУ залишає за собою право ухвалення рішення про віднесення Банку до категорії проблемних на підставі підпункту 6 пункту 12.2 глави 2 розділу ІІ Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21 травня 2015 року №328.
Національним банком України 18 червня 2018 року прийнято рішення №345-рщ "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК "ЮНІСОН".
На підставі вказаного рішення, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19 червня 2018 року прийнято рішення № 1725 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "БАНК "ЮНІСОН" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями, позивачі звернулись до суду з даним позовом.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, колегія суддів прийшла до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 2 Закону України "Національний банк України" від 20.05.1999 №679-XIV (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних правових актів) Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Статтею 1 Закону України "Національний банк України" визначено, що банківське регулювання - одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства; банківський нагляд - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.
Відповідно до статті 55 Закону України "Про Національний банк України" головною метою банківського регулювання і нагляду є безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Національний банк України здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.
Статтею 67 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 №2121-ІІІ (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних правових актів) встановлено, що метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках. Наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки, їх відокремлені підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків, банківські групи, учасників банківських груп на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог цього Закону щодо здійснення банківської діяльності. Національний банк України для цілей банківського нагляду має право отримувати від державних органів та інших осіб інформацію, у тому числі конфіденційну, щодо фінансового/майнового стану засновників банку та осіб, що набувають або збільшують істотну участь у банку, їх ділової репутації, джерел походження коштів, що використовуватимуться для формування статутного капіталу банку.
Згідно з частиною першою статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать: письмове застереження; скликання загальних зборів учасників, ради банку, правління банку; укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку, підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо; зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі; встановлення для банку підвищених економічних нормативів; підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами; обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій, у тому числі операцій із пов'язаними з банком особами; заборона надавати бланкові кредити; накладення штрафів; тимчасова, до усунення порушення або скасування заходів впливу, передбачених цією статтею, заборона використання власником істотної участі в банку права голосу придбаних акцій (паїв); тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади; віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного; відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.
Наведені норми законів України "Про Національний банк України" та "Про банки і банківську діяльність" дають підстави для висновку про наявність у Національного банку України як особливого центрального органу державного управління з метою виконання своїх функцій щодо забезпечення безпеки та фінансової стабільність банківської системи з метою захисту інтересів вкладників і кредиторів, наділений повноваженнями здійснювати нагляд за банками, а в разі виявлення порушення - застосовувати до них заходи впливу, різновидами яких є віднесення банку до категорії проблемних, визнання банку неплатоспроможним та його ліквідація. Відповідно, Національний банк України, здійснюючи свої повноваження повинен дотримуватись визначених процедур.
Відповідно до статті 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність" (частина перша), Фонд вносить Національному банку України пропозицію про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку: відповідно до плану врегулювання; у разі закінчення строку тимчасової адміністрації банку та/або невиконання плану врегулювання; в інших випадках, передбачених цим Законом (пункти 1-3 частини другої). Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку протягом п'яти днів з дня отримання пропозиції Фонду про ліквідацію банку. Національний банк України інформує Фонд про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення (частина третя). Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку (частина четверта).
Так, дійсно, з матеріалів справи вбачається, що рішення Правління Національного банку України № 345-рщ від 18 червня 2018 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК ЮНІСОН" прийнято на підставі відповідної пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, викладеної у листах від 12.06.2018 р. №40-12419/18 та №40-12461/18, тим самим, не порушивши встановлену законодавством процедуру.
Разом з тим, колегією суддів встановлено, що оскаржуване рішення Правління Національного банку України № 345-рщ від 18 червня 2018 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК ЮНІСОН" прийнято в період дії ухвали Ржищівського міського районного суду Київської області про забезпечення позову від 08 червня 2018 року в справі №374/163/18 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнісон Страхування" до Публічного акціонерного товариства "Банк "Юнісон", Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 , про стягнення збитків.
Даною ухвалою, окрім іншого, прийнято рішення про заборону до вирішення справи по суті посадовим особам Національного банку України та іншим уповноваженим особам та/aбо органам та/або комітетам Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, ідентифікаційний код 00032106) приймати рішення про ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК «ЮНІСОН» (адреса: 03028, м. Київ, проспект Науки, буд. 30-А, ідентифікаційний код юридичної особи: 38514375), та/або відкликання Банківської ліцензії Публічного акціонерного товариства «БАНК «ЮНІСОН» №267 від 08.02.2013, Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій від 15.03.2013, додатка до Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій № 2367 від 15.02.2013 (адреса: 03028, м. Київ, проспект Науки, буд. 30-А, ідентифікаційний код юридичної особи: 38514375), а також будь-яким чином використовувати у роботі постанову Правління Національного банку України від 28 квітня 2016 р. № 300/БТ «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «ЮНІСОН» до категорії неплатоспроможних», рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28 квітня 2016 р. № 614 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» та від 19.04.2018 № 309 «Про продовження повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» та № 1139 від 19.04.2018 «Про зміну повноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ «БАНК «ЮНІСОН».
Крім того, даним судовим рішенням заборонено до вирішення справи по суті посадовим особам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17 Б, ідентифікаційний код 21708016) будь-яким чином використовувати у роботі постанову Правління Національного банку України від 28 квітня 2016 р. № 300/БТ «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «ЮНІСОН» до категорії неплатоспроможних», в тому числі проводити засідання органів управління Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на яких розглядати питання про внесення Національному банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, ідентифікаційний код 00032106) пропозицій щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК«ЮНІСОН» (адреса: 03028, місто Київ, проспект Науки, буд.30-А, ідентифікаційний код юридичної особи: 38514375).
Даним судовим рішення передбачено, що воно підлягає негайному виконанню з дня постановляння, незалежно від оскарження.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що суб'єктами владних повноважень перевищено свої повноваження, оскільки Рішення № 345-рщ "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК ЮНІСОН" прийнято Правлінням Національного банку України 18 червня 2018 року та Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1725 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "БАНК ЮНІСОН" та делегування повноважень ліквідатора банку - 19 червня 2018 року, тобто, в період дії ухвали Ржищівського міського районного суду Київської області про забезпечення позову від 08 червня 2018 року в справі №374/163/18.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ст. 1291 Конституції України закріплено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Таким чином судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб, фізичних та юридичних осіб і підлягають виконанню на всій території України.
Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22.12.2006 р. передбачено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 10 статті 153 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Представником Національного банку України в клопотанні, поданому для залучення до матеріалів справи у судовому засіданні 22 листопада 2018 року зазначено, що ухвалою Ржищівського міського суду Київської області №374/163/18 від 16 липня 2018 року скасовано вжиті ухвалою суду від 08 червня 2018 року заходи забезпечення позову.
Разом з тим, колегія суду зазначає, що наявність ухвали про скасування заходів забезпечення позову у справі №374/163/18 не спростовує факту прийняття оскаржуваного рішення в період дії ухвали про вжиття заходів забезпечення позову.
Колегія суддів вважає за необхідне також звернути увагу на те, що в процесі розгляду даної адміністративної справи, представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб неодноразово наголошувалось на тому, що листами від 22 травня 2018 року №5/354/2018 та від 24 травня 2018 року №5/538/2018 Франківським районним судом міста Києва проінформовано ФГВФО, що у матеріалах справи №465/292/17 та у відомостях КП Д-3 відсутня ухвала від 20 січня 2017 року.
У судовому засіданні 30 травня 2019 року повторно озвучено зазначене питання, разом з тим, представниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України повідомлено, що до правоохоронних органів стосовно даного факту, останні не звертались.
Відтак, колегією суддів встановлено відсутність жодних кримінальних проваджень за вищезазначеним фактом, про який стверджує Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Правління Національного банку України № 345-рщ від 18 червня 2018 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК "ЮНІСОН" є протиправним та підлягає скасуванню.
Приймаючи до уваги те, що підставою, в силу вимог статті 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для прийняття рішення виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19 червня 2018 року № 1725 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "БАНК ЮНІСОН" та делегування повноважень ліквідатора банку є рішення Правління Національного банку України № 345-рщ від 18 червня 2018 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК ЮНІСОН", яке за висновком суду є протиправним та підлягає скасуванню, колегія суддів вважає, що назване рішення Фонду, як похідне, також є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ «Порядок надання учасниками Фонду відомостей до Фонду» Положення про порядок ведення реєстру учасників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 12.07.2012 №7 (у редакції рішення виконавчої дирекції Фонду від 23.09.2013 № 29) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1547/21859, у редакції, чинній на момент прийняття рішення від 03.06.2016 № 913, у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію учасника Фонду такий учасник виключається з реєстру за рішенням виконавчої дирекції Фонду та протягом семи робочих днів повертає до Фонду Свідоцтво.
З огляду на встановлену судом протиправність рішення Правління Національного банку України № 345-рщ від 18 червня 2018 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК ЮНІСОН", колегія суддів вважає обґрунтованою позовну вимогу про зобов'язання Національного банку України повернути Публічному акціонерному товариству "БАНК ЮНІСОН" банківську ліцензію від 08 лютого 2013 року № 267 та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій від 15 лютого 2013 року № 267 разом з додатком.
Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, під час ухвалення рішення суд вирішує наступні питання, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Беручи до уваги наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані позивачами рішення прийняті з порушенням вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак, позовні вимоги ІНТЕНТОСТ СІСТЕМС ЛТД ( INTENTOST SYSTEMS LTD ) та Мелігант Груп ЛТД підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. Позов ІНТЕНТОСТ СІСТЕМС ЛТД ( INTENTOST SYSTEMS LTD ) (1 Апріліоу, 47 Деметріоу білдінг 2, 1-й поверх, офіс 12, Лімасол, 3117, код ЄДРПОУ 330680), Мелігант Груп ЛТД (1 Апріліоу, 47 Деметріоу білдінг 2, 1-й поверх, офіс 12, Лімасол, 3117, код ЄДРПОУ 331310) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Правління Національного банку України № 345-рщ від 18 червня 2018 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК "ЮНІСОН".
3. Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19 червня 2018 року № 1725 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "БАНК "ЮНІСОН" та делегування повноважень ліквідатора банку".
4. Зобов'язати Національний банк України повернути Публічному акціонерному товариству "БАНК "ЮНІСОН" банківську ліцензію від 08 лютого 2013 року № 267 та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій від 15 лютого 2013 року № 267 разом з додатком.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне найменування сторін:
Позивач - ІНТЕНТОСТ СІСТЕМС ЛТД ( INTENTOST SYSTEMS LTD ) (1 Апріліоу, 47 Деметріоу білдінг 2, 1-й поверх, офіс 12, Лімасол, 3117, код ЄДРПОУ 330680)
Позивач - Мелігант Груп ЛТД (1 Апріліоу, 47 Деметріоу білдінг 2, 1-й поверх, офіс 12, Лімасол, 3117, код ЄДРПОУ 331310)
Відповідач 1 - Національний банк України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106)
Відповідач 2- Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ
Третя особа - Публічне акціонерне товариство "БАНК "ЮНІСОН" (03028, м. Київ, проспект Науки, 30-А, код ЄДРПОУ 38514375)
Повний текст рішення складено та підписано 26 червня 2019 року
Головуючий суддя Н.М. Клименчук
Судді : С.К. Каракашьян
Ю.Т. Шрамко