ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
03 липня 2019 року м. Київ № 640/11753/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліна Л.О., ознайомившись з позовною заявою
за позовом ОСОБА_1
до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Командування Сухопутних військ (військової частини НОМЕР_1 ) ідентифікаційний код НОМЕР_2 за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення з військової служби;
- зобов'язати Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ), ідентифікаційний код НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення з військової служби.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається із матеріалів справи, на підставі наказу Міністра Оборони України (по особовому складу) від 19.12.2017 року №935, позивача звільнено з військової служби у запас за пунктом "б" (за станом здоров'я).
На підставі наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по строковій частині) від 27.12.2017 року №248, позивача було виключено зі списків особового складу частини та направлений для зарахування на військовий облік до Шевченківського РВК м. Києва з 27 грудня 2017 року.
Цим же наказом встановлено, що чергову відпустку за 2017 рік позивач використав, грошову допомогу для оздоровлення отримав.
14 червня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою, відповідно до прохальної частини якої просив надати довідку про невикористані ним дні щорічної додаткової відпустки за 2015-2018 роки, а також просив нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи з розміру його грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби. Проте, станом на день звернення з даним позовом до суду відповіді за результатами розгляду його заяви не отримав.
Не погоджуюсь з такими діями, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати йому грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2018 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення з військової служби та просив суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2018 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення з військової служби.
Частинами першою, п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Цією ж статтею встановлений спеціальний строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, що становить місячний строк.
Як зазначає позивач, в період з 2015 року по день його звільнення додаткова відпустка із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій йому не надавалась, а грошова компенсації за невикористані дні додаткової відпустки не виплачувалася.
Слід зазначити, що початок перебігу строку звернення до суду у процесуальному законі визначено альтернативно це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Отже, при визначенні початку перебігу строку звернення до суду підлягає з'ясуванню обставина, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Судом встановлено, що позивач знав про порушене право 27 грудня 2017 року у день проведення з ним фактичного розрахунку.
Однак, до суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся лише 01 липня 2019, тобто понад місячний строк, що передбачений Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та докази, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В порушення вищевказаних вимог процесуального закону позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження обставин, на які він посилається, зокрема, доказів того, яку суму йому було виплачено у зв'язку із звільненням з лав Збройних Сил України та за який період; не надано доказів того, що позивачеві, починаючи з 2015 року та по день його фактичного звільнення з лав Збройних Сил України було надано (встановлено) відповідні пільги, зокрема, додаткову відпустку із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік; доказів того, що позивачеві не надавалася додаткова відпустка із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій та доказів того, що компенсація за дні невикористаної додаткової відпустки йому не виплачувалася.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені недоліки позовної заяви повинно бути усунено шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску із наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів;
- доказів того, яку суму позивачеві було виплачено у зв'язку із звільненням з лав Збройних Сил України та за який період;
- письмові пояснення та докази на їх підтвердження, що позивачеві, починаючи з 2015 року та по день його фактичного звільнення з лав Збройних Сил України було надано (встановлено) відповідні пільги, зокрема, додаткову відпустку із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік;
- письмові пояснення та докази на їх підтвердження, що позивачеві не надавалася додаткова відпустка із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій та доказів того, що компенсація за дні невикористаної додаткової відпустки йому не виплачувалася.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
Згідно з частиною третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом трьох днів з моменту отримання ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.О. Маруліна