ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
03 липня 2019 року м. Київ № 640/11876/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохін В.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкіст"
доГоловного управління ДФС у м. Києві
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкіст" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві Державної фіскальної служби України щодо зупинення реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкіст" № 1 від 08.01.2019, № 2 від 08.01.2019, № 3 від 09.01.2019, № 4 від 09.01.2019, № 5 від 10.01.2019, № 6 від 10.01.2019, № 7 від 11.01.2019;
- визнати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкіст" № 1 від 08.01.2019, № 2 від 08.01.2019, № 3 від 09.01.2019, № 4 від 09.01.2019, № 5 від 10.01.2019, № 6 від 10.01.2019, № 7 від 11.01.2019 прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
З аналізу наведеної правової норми вбачається, що Кодексом адміністративного судочинства України встановлено способи захисту порушених прав осіб, що звертаються до суду з позовом.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються:
зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суд звертає увагу на те, що під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем зі встановлених законом способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. При цьому, позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що позовна вимога, викладена у пункті 2 позовної заяви, не узгоджується з наведеними вище вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, позаяк запропонований позивачем спосіб захисту публічного права та інтересу не відповідає вимогам частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України. Також суд враховує, що позовні вимоги, викладені у пункті 2 прохальної частини позову, не пред'явлені до визначеного позивачем відповідача.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що Головне управління ДФС у м. Києві та Державна фіскальна служба України є окремими юридичними особами та відповідно, суб'єктами владних повноважень.
За таких обставин, позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад відповідачів у справі.
У той же час, суд зазначає, що з Комп'ютерної програми «Діловодства спеціалізованого суду» вбачається, що в провадженні судді Катющенка В.П. перебувала адміністративна справа №640/7844/19 за позовом між тими самими сторонами.
Так, ухвалою суду від 11.06.2019р. у справі №640/7844/19 позовну заяву повернуто на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
До матеріалів позовної заяви у вказаній справі позивачем було додано платіжне доручення від 25.03.2019р. №211 на суму 1921,00грн.
Суд зазначає, що пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
У зв'язку з тим, що позивачем зазначене вище платіжне доручення було додано до матеріалів позовної заяви у справі №640/7844/19, а потім до матеріалів справи №640/11876/19, суд приходить до висновку, що вказане платіжне доручення не є належним доказом сплати позивачем судового збору у справі №640/11876/19.
Таким чином, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у справі №640/11876/19
Згідно з частиною третьою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, суд вважає за належне вказати, що зазначені вище недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема:
- докази сплати судового збору за подання адміністративного позову у справі №640/11876/19;
- уточнення в частині суб'єктного складу відповідачів у справі.
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), відповідно частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Амельохін