ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
03 липня 2019 року м. Київ№ 826/11619/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича (01014, м. Київ, бул. Дружби Народів, 38)
про визнання протиправним та скасування рішення №009-29615-260215 від 26.02.2015, зобов'язання вчинити дії ,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі по тексту - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) №009-29615-260215 від 26 лютого 2015 року, укладеному між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та скасувати його;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як вкладника, який має право на відшкодування за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відсутність позивача в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зумовлена тим, що депозитний договір, укладений між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 визнано нікчемним на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме з підстав, що банк уклав правочин, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
На думку позивача, депозитний договір є таким, що укладений на індивідуальних умовах або з метою надання переваг окремим кредиторам не можуть бути правовою підставою для визнання правочину нікчемним та відмови у включенні до реєстру на відшкодування коштів, оскільки відповідачем не доведено факту надання таких переваг, а спеціальні пропозиції процентних ставок за вкладом «Найкращий від Миколая » були надані не лише позивачу, а й іншим вкладникам банку. Сама по собі обставина розміщення позивачем вкладу не свідчить про індивідуальний характер такого вкладу та не може бути розцінена як привілеї.
Крім того, на переконання позивача, саме уповноважена особа фонду наділена повноваженнями на подання додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи питання належності до юрисдикції адміністративних судів вимоги про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. щодо нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) №009-29615-260215 від 26 лютого 2015 року, укладеному між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), суд керується практикою Великої Палати Верховного Суду України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду України від 04 липня 2018 року справа №820/1648/17 висловлено правову позицію, за якою оскільки рішення (рішення про нікчемність правочину) є внутрішнім документом банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органу управління банку, воно не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього рішення. Звідси права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи (пункт 39). Отже, встановлена правова природа згаданого рішення унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемними переказів коштів <...> не можуть бути розглянуті у судовому порядку (в тому числі у господарських судах) (пункт 40).
Суд також враховує позицію Верховного Суду від 27 лютого 2019 року, викладену в справі №826/8273/16, відповідно до якої, згідно із частинами 1, 2, 10 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд (Уповноважена особа) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті.
За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.
Правочин є нікчемним не за рішенням Уповноваженої особи, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, яке прийнято Уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.
Така позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №910/24198/16, від 04 липня 2018 року у справі №819/353/16 та від 05 грудня 2018 року у справі №826/23064/15.
Оскільки наказ (рішення) про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому внаслідок прийняття цього рішення не можуть порушуватися будь-які права таких осіб.
Отже, встановлена правова природа оскаржуваного рішення унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його протиправним, а тому вимога про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи щодо нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) №009-29615-260215 від 26 лютого 2015 року, укладеному між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), не може бути розглянута у судах (у тому числі господарських).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на вказані правові висновки Великої Палати Верховного Суду України, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) №009-29615-260215 від 26 лютого 2015 року, укладеному між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Оскільки, за висновком Великої Палати Верховного Суду України відповідні вимоги не підлягають розгляду в судах, суд не роз'яснює право звернення до іншого суду (постанова Верховного Суду від 27 лютого 2019 року).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 140, 189, 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Закрити провадження у справі №826/11619/18 у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) №009-29615-260215 від 26 лютого 2015 року, укладеному між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвалу направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.Б. Федорчук