Справа № 536/1938/18
07 травня 2019 року Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі :
Головуючого судді - Колотієвського О.О.,
при секретарі - Коваль В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації,-
22 листопада 2018 року до Кременчуцького районного суду Полтавської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації.
Позовні вимоги позивач мотивувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 .
Ця квартира належить їй на праві спільної сумісної власності, але відповідач не належить до особи співвласників.
Однак, відповідач на даний час зареєстрований за вищевказаною адресою, хоча фактично з 2013 року та по даний час в зазначеній квартирі не проживає та не з'являється.
Оскільки, за вищевказаною адресою відповідач не проживає, виникають проблеми зі сплатою надмірних комунальних послуг, які не надаються, але нараховуються за нього, чим порушуються її права.
На підставі вищевикладеного, просила суд ухвалити рішення, яким:
- визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким що втратив право користування житловим приміщенням, а саме кв. АДРЕСА_1 та примусово зняти його з реєстраційного обліку в її квартирі.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, на адресу суду надіслала клопотання про розгляд справи без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою останнього місця реєстрації та через оголошення на офіційному сайті судової влади. Заяв про розгляд справи за його присутності або про причини неявки від відповідача не надходило, що за відсутності заперечень позивача є підставою для ухвалення заочного рішення (ст. 280 ЦПК України).
Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились. На адресу суду надіслали заяву про розгляд справи без їх участі.
Суд, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно дослідивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що позивач є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Даний факт підтверджується технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_1 та свідоцтвом про право власності на житло від 16 вересня 2002 року
Згідно довідки виданої виконкомом Новознам'янської сільської ради Кременчуцького району, Полтавської області від 06.11.2018 року, в якій зазначено, що гр. ОСОБА_2 , зареєстрований в АДРЕСА_2 .
Однак, відповідач на даний час зареєстрований за вищевказаною адресою, хоча фактично, з 2013 року та по даний час в зазначеній квартирі не проживає та не з'являється, що підтверджується актом не проживання за адресою реєстрації від 06.11.2018 року.
Оскільки, за вищевказаною адресою відповідач не проживає, виникають проблеми зі сплатою надмірних комунальних послуг, які не надаються, але нараховуються за нього, чим порушуються її права.
Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні
Згідно до ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Керуючись Протоколом до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом № 11 ст. 1 про захист власності - кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача про визнання відповідачатаким, що втратив право користування жилим приміщенням є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідач за місцем реєстрації фактично не проживає з 2013 року, обов'язків щодо утримання житла - не виконує, наміру проживати у вищевказаному помешканні не виявила.
Щодо позовної вимоги позивача про примусове зняття відповідачів з реєстраційного обліку, то суд в цій частині позову відмовляє, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», визначено що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням.
Тому, після набрання цим рішенням законної сили, позивач має право звернутися в адміністративному порядку для вирішення питання про зняття з реєстрації місця проживання
На підставі викладеного, відповідно до ст. 41 Конституції України, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 321, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-284, 287, 352 ЦПК України,-
Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації- задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким що втратив право користування житловим приміщенням, а саме кв. АДРЕСА_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О. О. Колотієвський