Справа № 675/1306/19
Провадження № 2/675/538/2019
18 червня 2019 року суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Янішевська О. С., розглянувши заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Замкова випрана колонія № 58» про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди,
13 червня 2019 року на адресу Ізяславського районного суду Хмельницької області, надійшла позовна заява засудженого ОСОБА_1 до Державної установи «Замкова випрана колонія № 58» про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди, завданих неправомірними діями адміністрації державної установи, які полягають у невидачі засудженому цигарок та сірників протягом 323 днів перебування ОСОБА_1 в установі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2019 року, визначено головуючого суддю Янішевську О. С., справа якій передана 14 червня 2019 року.
При вивченні матеріалів позовної заяви було встановлено, що у відкритті провадження за даним позовом слід відмовити з наступних підстав.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне між собою.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач просив суд:
- стягнути з Державної установи «Замкова виправна колонія № 58» 1970 грн. збитків, завданих неправомірними діями адміністрації установи, які полягали у невидачі засудженому ОСОБА_1 цигарок та сірників протягом 323 днів відбування покарання у Державній установі «Замкова виправна колонія № 58»;
- стягнути з Державної установи «Замкова виправна колонія № 58» 10 000 грн. моральної шкоди, заподіяної неправомірними діями адміністрації установи, які полягали у невидачі засудженому ОСОБА_1 цигарок та сірників протягом 323 днів відбування покарання у Державній установі «Замкова виправна колонія № 58».
Дослідивши матеріали справи, суд зауважує наступне.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства) та субєктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
П. 13-1 ч. 1 ст. 537 КПК України визначено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати, зокрема, питання про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань.
Частина 9 ст. 539 КПК України чітко визначає, що розгляд справ щодо питань, визначених у пункті 13-1 частини першої статті 537 цього Кодексу, здійснюється в порядку адміністративного судочинства.
У п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
У постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду № 675/723/18 від 14 лютого 2019 року, на яку як на доказ своїх доводів посилається ОСОБА_1 , визначено, що «захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи (ОСОБА_1 ) у публічно-правових правовідносинах з відповідачем (Державною установою «Замкова виправна колонія № 58») і саме при здійсненні ним чітко визначених чинним законодавством владних управлінських функцій.»
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
З позовної заяви та доданих до неї письмових доказів вбачається, що спір виник у публічно-правових правовідносинах при здійсненні відповідачем чітко визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, тому є публічно-правовим. Такий спір не належить до цивільної юрисдикції.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У зв'язку із цим суд приходить до висновку, що між сторонами по справі виник публічно-правовий спір, який повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 19, 23, 175, 186, 258-261, 268, 315, 353-355 ЦПК України; ст. ст. 2, 4, 19, 20 КАС України, суд,-
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Замкова випрана колонія № 58» про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що з вказаними вимогами слід звертатись в порядку адміністративного судочинства.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається Хмельницькому апеляційному суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: О. С. Янішевська