Єдиний унікальний номер 728/2233/18
Номер провадження 2/728/105/19
4 липня 2019 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді - Пархоменка П.І.
за участі:
секретарів судового засідання - Петренко О.Г., Горбач Н.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі цивільну справу:
за позовом ОСОБА_1
до
відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 Михайлівни
вимоги позивача: про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку, оплату періоду тимчасової непрацездатності та моральної шкоди
учасники справи:
від позивача - ОСОБА_1 , адвокат Ковалюх В.М. (ордер серії ЧН № 054827)
від відповідача - Даць К.С., (довіреність від 27 лютого 2017 року та довіреність від 28 лютого 2019 року)
негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
1. 4 грудня 2018 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі відповідач або ФОП ОСОБА_3 ) з вимогою про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку, оплату періоду тимчасової непрацездатності та моральної шкоди.
2. Позовні вимоги обґрунтувала тим, що згідно трудового договору, укладеного позивачем з відповідачем 16 травня 2017 року, вона була прийнята безстроково продавцем продовольчих товарів з оплатою праці у розмірі мінімальної заробітної плати.
Позивач виконувала обов'язки продавця продовольчих товарів в м. Бахмач Чернігівської області, де відповідач здійснювала підприємницьку діяльність, з 16 травня 2017 року по 31 жовтня 2018 року. За період роботи їй не надавалася щорічна відпустка та не були оплачені періоди тимчасової непрацездатності.
2 листопада 2018 року позивач була звільнена з роботи за згодою сторін. З наказом про звільнення № 10-1 від 31 жовтня 2018 року вона не була ознайомлена, заяву про звільнення за згодою сторін чи з інших підстав не писала, в трудовому договорі зазначила, що вона не згодна із звільненням.
В день звільнення їй не виплатили всіх сум, що їй належать, зокрема, не виплачена компенсація за невикористану відпустку та не оплачені листки непрацездатності за періоди: з 25 червня 2018 року по 13 липня 2018 року; з 31 липня 2018 року по 10 серпня 2018 року; з 18 вересня 2018 року по 26 вересня 2018 року.
Позивач є одинокою матір'ю, сама виховує неповнолітню дитину, тому безпідставне звільнення негативно вплинуло на матеріальний стан її сім'ї, призвело до порушення нормальних життєвих зв'язків та вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.
3. Виходячи з наведених обставин позивач просила:
3.1. визнати незаконним наказ № 10-1 від 31 жовтня 2018 року про звільнення за згодою сторін за пунктом 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП);
3.2. поновити її на роботі продавцем продовольчих товарів у ФОП ОСОБА_3 з 31 жовтня 2018 року;
3.3. стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 жовтня 2018 року по день постановлення рішення;
3.4. стягнути з відповідача на її користь компенсацію за невикористані відпустки та компенсацію за період її тимчасової непрацездатності;
3.5. стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 2000 грн. 00 коп. (дві тисячі гривень 00 копійок) та витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн. 00 коп. (три тисячі гривень 00 копійок).
4. Відповідач позовні вимоги не визнала, подала до суду відзив на позовну заяву (а.с.24-25), в якому зазначила, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки 31 жовтня 2018 року закінчився договір оренди магазину, укладеного із приватним підприємством «Кондитер-В», де вона здійснювала підприємницьку діяльність і вона завчасно повідомила позивача про неможливість продовжувати здійснювати підприємницьку діяльність у м. Бахмач Чернігівської області та запропонувала роботу в м. Хмельницький, так як юридична та фактична адреса ФОП ОСОБА_3 : АДРЕСА_1 , на що позивач не погодилася та вирішила звільнитися.
В день звільнення 31 жовтня 2018 року з позивачем проведено повний розрахунок, в тому числі виплачено компенсацію за невикористану відпустку.
Період тимчасової непрацездатності оплачено відповідно до середньої заробітної плати позивача, а не пропорційно відпрацьованим дням, незважаючи на те, що листки непрацездатності неналежним чином оформлені (не вказано місце роботи ФОП ОСОБА_3 ), що в період з 25 червня 2018 року по 13 липня 2018 року; з 31 липня 2018 року по 10 серпня 2018 року; з 18 вересня 2018 року по 26 вересня 2018 року не була на роботі.
ІІ. Пояснення учасників справи.
5. В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали з мотивів викладених в позовній заяві (див. пункти 1-2). Додатково пояснили, що заяву про звільнення було написано при прийомі на роботу на бланку, який повністю не був заповнений і позивач згоди на звільнення не надавала.
6. Представник відповідача позовні вимоги не визнала з мотивів зазначених у відзиві (див. пункт 4), пояснила, що всі суми позивачу були виплачені.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
7. Ухвалою суду від 5 грудня 2018 року (а.с.17-18) було постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного провадження.
8. Ухвалою суду від 3 липня 2019 року (а.с.66-67) було відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про призначення по справі почеркознавчої експертизи.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
9. Відповідно до трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 16 травня 2017 року (а.с.4) позивач була прийнята безстроково продавцем продовольчих товарів з оплатою праці у розмірі мінімальної заробітної плати.
На екземплярі трудового договору наданого позивачем зроблено застереження від 2 листопада 2018 року «не згодна» (а.с.4 зворот).
Трудовий договір розірвано 31 жовтня 2018 року за згодою сторін пункт 1 статті 36 КЗпП.
10. Копією трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 (а.с.5) підтверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_1 травня 2017 року ФОП ОСОБА_3 , виписка 267300000000, інд. код НОМЕР_2 , наказом № 506 від 15 травня 2017 року прийняла позивача на роботу на посаду продавця продовольчих товарів за трудовим договором від 16 травня 2017 року, а 31 жовтня 2018 року наказом № 10-1 від 31 жовтня 2018 року звільнена з роботи за згодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП.
11. Згідно листків непрацездатності серії АДЗ № 805528 від 27 червня 2018 року (а.с.6), серії АДЗ № 792307 від 10 серпня 2018 року (а.с.7), серії АДЗ № 829240 від 18 вересня 2018 року (а.с.8) позивач, місце роботи -кондитерський дім «Вацак» м. Могилів-Подільський Вінницької області, вулиця Третя Гвардійська, б.4, перебувала на лікарняному в Бахмацькій центральній районній лікарні, КЛПЗ «Чернігівський обласний кардіологічний диспансер» в період з 25 червня 2018 року по 13 липня 2018 року; з 31 липня 2018 року по 10 серпня 2018 року; з 18 серпня 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .
12. Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с.9) підтверджується, що позивач має неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
13. Неповнолітня дитина ОСОБА_4 проживає разом з позивачем і перебуває на її утриманні, що підтверджується довідкою про склад сім'ї № 6929 від 26 листопада 2018 року, яка видана Виконавчим комітетом Бахмацької міської ради Чернігівської області (а.с.10).
14. Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.11) підтверджується, що ОСОБА_5 являється фізичною особою - підприємцем, зареєстрованою у встановленому законом порядку та має право на здійснення роздрібної торгівлі хлібобулочними виробами, борошняними та цукровим кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах.
15. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу позивача із Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового соціального страхування (а.с.12) страхові виплати на застраховану особу в період з жовтня 2018 по грудень 2018 року не здійснювалися.
16. Відповідно до Договору оренди нежитлового приміщення № 30/03/18 від 30 березня 2018 року, укладеного між відповідачем та Приватним підприємством «Кондитер-В» (а.с.26-27) та Акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 30 березня 2018 року (а.с.28) відповідач на території Чернігівської області здійснювала роздрібну торгівлю кондитерськими виробами в приміщенні магазині, який знаходиться у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , строк дії якого з 30 березня 2018 року по 31 жовтня 2018 року.
17. Виходячи із змісту заяви позивача від 31 жовтня 2018 року (а.с.29) позивач просила відповідача звільнити її з роботи за згодою сторін з 31 жовтня 2018 року, що підтверджується її особистим підписом.
18. Розрахунком компенсації невикористаної відпустки від 31 жовтня 2018 року (а.с.30) та розрахунком додаткової відпустки за 2017-2018 роки від 31 жовтня 2018 року (а.с.31) підтверджується, що позивачу за період 2017-2018 рік за 35 днів відпустки було нараховано до виплати 3593 грн. 53 коп. (три тисячі п'ятсот дев'яносто три гривні 53 копійки) та за 20 днів - 2053 грн. 47 коп. (дві тисячі п'ятдесят три гривні 47 копійок).
19. Відомостями на виплату грошей № 11 та № 12 за червень 2018 року (а.с.32, 33), № 16 та № 19 за липень 2018 року, № 20 та №21 за серпень 2018 року (а.с.36,37), № 22 та № 23 за вересень 2018 року (а.с.39), № 24 та № 25 за жовтень 2018 року (а.с.40-41) підтверджується, що позивачу було виплачено заробітну плату в розмірі мінімальної заробітної плати.
20. Платіжною відомістю від 31 жовтня 2018 року (а.с.42) підтверджується виплату позивачу грошових коштів в сумі 2046 грн. 60 коп. (дві тисячі сорок шість гривень 60 копійок).
21. Довідкою від 27 червня 2019 року № ГІМ08 (а.с.60) підтверджується розрахунок середньої заробітної плати позивача.
V. Оцінка Суду.
А. Особливості правового регулювання відносин між сторонами.
22. Статтею 43 Конституції України закріплено право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
23. Суд звертає увагу, що згідно із частиною першою статті 3 КЗпП законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Зокрема в даних правовідносинах між сторонами виник спір з приводу звільнення та оплати праці працівника, який працював за трудовим договором у фізичної особи-підприємця.
24. Так відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП підставою для припинення трудового договору є угода сторін.
Важливим є те, що при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника (пункт 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 6 листопада 1992 року).
Б. Особливості доказування в даних правовідносинах.
25. З іншої сторони виходячи із загальних правил доказування в цивільному процесі, які ґрунтуються на статтях 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи особливості даних правовідносин і загальні стандарти доказування на позивача покладається обов'язок довести наявність підстав для поновлення на роботі, стягнення відповідних сум і обґрунтувати їх розмір, при цьому, відповідач має зустрічний обов'язок довести ті обставини, які становлять основу його заперечень, тягар доказування позивача існує завжди, в свою чергу відповідач обирає варіант захисту від активного заперечення до повного мовчання.
Із вказаних принципів прослідковується правило про те, що «хто стверджує, той і доводить».
Примітним є те, що виходячи із правил доказування в цивільному процесі чітко не виділяються «стандарти доказування», що більш характерним є для англосаксонської правової системи, проте Суд знаходить, що він є наближеним до стандарту «балансу ймовірностей» (balance of probabilities), при якому тягар доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав, що відповідає характеру даних правовідносин.
26. Крім того відповідно до статті 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК).
В. Вирішення позовних вимог по суті.
27. В даних правовідносинах Суд звертає увагу, що згода позивача, як найманого працівника на припинення трудових відносин за угодою сторін відображена в її відповідній заяві від 31 жовтня 2018 року, яка скріплена підписом працівника і зміст якої свідчить про прохання припинити трудові відносини за угодою сторін (див. пункт 17).
Доводи позивача про те, що вона підписала лише не заповнений бланк Суд не бере до уваги, оскільки вони не підтверджують обставин, які б перешкоджали законності припинення трудових відносин, при цьому позивач не заперечувала особисте підписання заяви.
Також, в цій ситуації Суд наголошує, що в самому трудовому договорі позивач зробила застереження про незгоду 2 листопада 2018 року (див. пункт 9), хоча заява на припинення трудових відносин датована 31 жовтня 2018 року, аналогічна дата припинення трудового договору зазначена безпосередньо в ньому (а.с.4 зворот) та в трудовій книжці (див. пункт 10), а тому наявність таких застережень не свідчить про відсутність волевиявлення позивача на припинення трудових відносин за угодою сторін. При цьому, анулювання домовленості між сторонами трудового договору може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника (див. пункт 24).
Враховуючи викладене Суд вважає, що відсутні підстави для поновлення позивача на роботі і як наслідок для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
28. Також із наданих сторонами доказів вбачається, що при звільнені позивачу було виплачено компенсацію за невикористану відпустку (див. пункти 18-20).
Зокрема розрахунками компенсації невикористаної відпустки (а.с.30-31) платіжними відомостями (а.с.41-42) підтверджується нарахування позивачу компенсації невикористаної відпустки.
Також платіжними відомостями (див. пункти 18-20) підтверджується виплата коштів під час тимчасової непрацездатності, що свідчить про те, що вона отримала відповідні виплати. В даній ситуації Судом встановлено і не заперечувалось сторонами, що у період непрацездатності, не дивлячись на відсутність на робочому місці, позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата у розмірі відповідно до умов договору, тому в даному випадку Суд не вбачає порушення прав позивача з боку відповідача.
Саме правильне визначення коштів у фінансових документах, як допомога у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю може бути зроблене при перевірці дотримання фінансового обліку ФОП ОСОБА_3 і не є предметом даного розгляду і не впливає на необхідність задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки позивач отримала відповідні кошти.
Так само позивач не заперечувала отримання коштів, які відображені у відповідних відомостях (див. пункти 18-20) і скріплені її підписами.
З іншої сторони позивач свої позовні вимоги не довела і не надала доказів, які б підтверджували незаконність її звільнення та наявність відповідної заборгованості.
29. В ситуації, що виникла Суд вважає, що докази відповідача є більш переконливими ніж докази позивача, яка не надала обґрунтованих доказів в підтвердження позовних вимог в процесі доказування.
Г. Загальні висновки Суду.
30. Виходячи з вищевикладеного, Суд розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
З цих підстав,
керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 141, 258-259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу, Суд, -
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку, оплату періоду тимчасової непрацездатності та моральної шкоди - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Бахмацький районний суд Чернігівської області.
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , місце реєстрації АДРЕСА_4 ,
реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя Бахмацького районного суду
Чернігівської області П.І. Пархоменко