ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.06.2019Справа № 910/1802/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Яценко Я.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Квазар" (вул. Північно-Сирецька, буд.3, м.Київ, 04136, код ЄДРПОУ 14314038)
до Акціонерного товариства "СБЕРБАНК" (вул.Володимирська, буд.46, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 25959784)
про визнання зобов'язання припиненим частково у зв'язку з виконанням
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання
Приватне акціонерне товариство "Квазар" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "СБЕРБАНК" про визнання зобов'язання припиненим частково у зв'язку з виконанням.
Спір між сторонами виник щодо суми коштів, які відповідач зарахував в рахунок погашення заборгованості позивача за договором про відкриття кредитної лінії від 29.04.2010 № 05-В /10/47/КЛ, який в свою чергу забезпечується іпотекою. В зв'язку неналежним виконанням позивачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, відповідачем реалізовано в позасудовий спосіб захисту порушених прав, а саме, шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом на майно, яке було предметом іпотеки. Під час проведення прилюдних торгів з продажу предмета іпотеки іпотекодержатель мав придбати предмет іпотеки за початковою ціною, шляхом заліку своїх забезпечених вимог за рахунок вартості майна на суму 181 787 050 ,80 грн., а не на суму яку зарахував відповідач в порушення норм ст.49 ЗУ «Про іпотеку».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального провадження, підготовче засідання призначено на 12.03.2019.
28.02.2019 через відділ діловодства суду позивач подав доповнення до позовних вимог про визнання зобов'язання припиненим частково у зв'язку з його виконанням, яке прийнято судом.
07.03.2019 через відділ діловодства суду відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Мотивуючи тим, що відповідач помилково вважає, що його права та інтереси порушені, оскільки останній лише прийняв вказані об'єкти нерухомості за ціною, що була визначена державним виконавцем в актах про передачу нереалізованого майна.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 оголошено перерву у підготовчому засіданні по справі № 910/1802/19 до 02.04.2019.
25.03.2019 через відділ діловодства суду позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву в якій вказує, що спеціальними законом не передбачено повноважень державного виконавця з прийняття рішень щодо визначення розміру вимог, які підлягають заліку в рахунок ціни майна. На думку позивача, дії відповідача які полягають у зарахуванні меншої суми початкової вартості іпотечного майна призвели до порушення його прав.
02.04.2019 через відділ діловодства суду відповідач подав письмові пояснення по справі.
У судовому засіданні 02.04.2019 оголошено перерву на 25.04.2019.
09.04.2019 через відділ діловодства суду позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору.
23.04.2019 через відділ діловодства суду ПрАТ "Квазар" подало пояснення щодо доповнення позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2019 відкладено підготовче засідання у справі № 910/1802/19 на 14.05.2019.
07.05.2019 через відділ діловодства суду позивач подав пояснення щодо письмових пояснень АТ "СБЕРБАНК" від 02.04.2019, в яких вказує, що правова позиція викладена у постанові Верховного суду №921/768/16-г/7 від 08.05.2018, не може прийматися судом до уваги, оскільки, стосується застосування норм ЗУ «Про іпотеку» щодо припинення іпотеки за рішенням суду, тоді як спір виник між позивачем та відповідачем через неправильне застосування відповідачем положень ч.1 ст.49 ЗУ «Про іпотеку» щодо придбання предмету іпотеки за початковою ціною.
14.05.2019 через відділ діловодства суду позивач подав письмові пояснення з урахуванням практики ВСУ.
Представники позивача в судовому засіданні 20.06.2019 підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.
У судовому засіданні 20.06.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
29.04.2010 між ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» (далі - банк, відповідач) та ПАТ "Квазар" (далі - позичальник, позивач) був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 05-В/10/47/КЛ (далі - договір) та договори про внесення змін до кредитного договору.
Відповідно до п.1.1. договору, банк відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті, що надалі іменується «Кредитна лінія», надає позичальнику кредитні кошти за рахунок кредитної лінії на умовах цього договору, позичальник зобов'язується використовувати кредит на цілі, зазначені в п.5.1.цього договору, своєчасно та в повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, а також повернути наданий йому кредит у розмірах та у термін, зазначені у ст..8 цього договору, і виконувати інші умови цього договору.
Ліміт кредитної лінії 6 340 000,00 євро 00 євроцн. (п. 1 договору про внесення змін №11 від 29.02.2016).
Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору, з урахуванням змін, внесених Договорами про внесення змін, належне виконання Позичальником зобов'язань по цьому договору забезпечується іпотекою, а саме:
1)будівлі виробничого корпусу № 2 в літ. Т, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд.1-3 (реєстраційний номер 129-з), загальною площею 17 896,60 кв.м., яке належало Позивачу на праві власності;
В зв'язку з чим, 08.06.2010 був укладений Іпотечний договір , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрований в реєстрі за № 4706, з усіма змінами та доповненнями (далі - Договір іпотеки-1), для забезпечення виконання зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії № 05-B/10/47/KЛ від 29.04.2010;
2)нежилих приміщень (в літ. А), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Північно- Сирецька, буд.1-3, загальною площею 2 672,80 кв.м., яке належало Позивачу на праві власності;
Відповідно, був укладений Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. 19.08.2011 та зареєстрований в реєстрі за № 9554, з усіма змінами та доповненнями (надалі - Договір іпотеки-2), для забезпечення виконання зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії № 05- В 10/47/КЛ від 29.04.2010.
3) нежилої будівлі (літ. Л), що знаходиться пресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. АДРЕСА_1 , загальною площею 16 578, 7 кв. м., яка належала Позивачу на праві власності.
Відповідно, був укладений Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. 27.01.2012 та зареєстрований реєстрі за № 861, з усіма змінами та доповненнями (далі - Договір іпотеки-3), для забезпечення знання зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії № 05-B/10/47/KЛ 29.04.2010.
Відповідно до пунктів 6.1-6.2, 6.4 вказаних Договорів іпотеки, за рахунок предмета Іпотеки Ідотекодержатель, яким є Відповідач, має право задовольнити свої вимоги, що забезпечені іпотекою згідно з ст. 2 цих Договорів, у повному обсязі, що визначається на момент фактичного відшкодування (задоволення). Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі, якщо в момент настання терміну (строку) виконання Іпотекодавцем будь-якого із зобов'язань, зазначених в ст. 2 цих Договорів, воно/и не буде/уть виконане/і або буде/уть виконане/і неналежним чином. У разі настання випадків, передбачених в п. 6.2.-6.3 цих договорів іпотекодержатель реалізує Предмет іпотеки, на який звернено стягнення на підставі рішення суду, вчиненого виконавчого напису нотаріуса.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з неналежним виконанням Позивачем взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, Відповідачем реалізовано позасудовий спосіб захисту порушених прав, передбачений ст.18 Цивільного кодексу України, шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом, а саме:
1) 30.12.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. вчинено виконавчий напис № 5706, яким запропоновано відповідачу звернути стягнення на будівлю виробничого корпусу № 2 (літ. Т) загальною площею 17 896,60 кв.м., за адресою: місто Київ, вулиця Північно-Сирецька, будинок № 1-3, реєстраційний номер 48803680000 (далі по тексту - виконавчий напис № 5706);
2) 30.12.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. вчинено виконавчий напис № 5708, яким запропоновано відповідачу звернути стягнення на нежилі приміщення (літ. А), загальною площею 2 672,8 кв. м., які знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Північно-Сирецька, будинок № 1-3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 48947080000 (далі по тексту - виконавчий напис № 5708), що є предметами забезпечення виконання основного зобов'язання позивача за договором про відкриття кредитної № 05І-В/10/47/КЛ від 29.04.2010 із змінами і доповненнями.
3) 30.12.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. вчинено виконавчий напис № 5704, яким запропоновано відповідачу звернути стягнення на нежилу будівлю (в літ. Л), загальною площею 16 578, 7 кв. м., яка знаходиться: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 48879580000.
08.12.2017р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель Інною Вікторівною, відкрито виконавче провадження № 55344694 з примусового виконання виконавчого напису № 5708 про звернення стягнення на: нежилі приміщення (в літ "А"), загальною площею 2672,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 48947080000. За рахунок коштів, виручених від реалізації у встановленому порядку переданого в іпотеку майна, задоволено вимоги ПАТ "Сбербанк" за Кредитним договором в сумі 7 077 308 Євро 41 євроцентів.
10.01.2018р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українй Башіловим Валентином Олександровичем, відкрито виконавче провадження № 55500060 з примусового виконання виконавчого напису № 5706 про звернення стягнення на будівлю виробничого корпусу № 2 (літ.Т), загальною площею 17896,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Північно-Сирецька, будинок № 1-3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 48803680000.
З урахуванням приписів ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» та з метою визначення вартості майна, державними виконавцями:
Винесено 11.01.2018р. Постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 55344694 та призначено товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтиргова компанія «Бі.Еф.Сі» надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань визначення вартості нерухомого майна, а саме: нежилі приміщення (в літ. »A»), загальною площею 2672,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд.1-3.
За результатами оцінки від 16 січня 2018 року встановлено вартість вищезазначеного арештованого майна - 24 644 041, 00 грн. без ПДВ.
Винесено 13.03.2018р. Постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 55500060 та призначено товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Бі.Еф.Сі» надати висновок (звіт) з питань визначення ринкової вартості майна, а саме: будівлю виробничого корпусу № 2 (літ.Т) загальною площею 17 896,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Півннічно-Сирецька, будинок № 1-3.
За результатами оцінки від 03 квітня 2018 року встановлено вартість вищезазначеного арештованого майна - 50 367 357,00 грн. без ПДВ.
Як вбачається з Постанови про закінчення виконавчого провадження № 55344694 від 25.09.2018р., відповідач, як іпотекодержатель скористався спеціальним правом, передбаченим ст. 49 Закону України «Про -іпотеку», та заявив про виявлення бажання придбати предмет іпотеки.
У зв'язку з придбанням майна іпотеко держателем відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку» за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки на підставі п. 15 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження № 55344694 з примусового виконання виконавчого напису №5708 було закінчено.
Аналогічно вищевказаному та як вбачається з Постанови про закінчення виконавчого провадження № 55500060 від 19.10.2018р., відповідач, як іпотекодержатель скористався спеціальним правом передбаченим ст. 49 Закону України «Про іпотеку» та придбав перший та другий предмет іпотеки.
У подальшому відповідачем зареєстровано 22.10.2018р. право власності на придбане вищевказане майно, що підтверджується Довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 142526025 від 24.10.2018р. та р№ 142507122 від 24.10.2018р.
Отже, відповідач задовольнив частину своїх вимог за договором про відкриття кредитної лінії № 05-В/10/47/КЛ від 29.04.2010р. за рахунок переданого в іпотеку майна позивача, початкова ціна якого становить 75 011 398 грн. 00 коп.
06 листопада 2018 року відповідач повідомив відповідача (лист № 24038/5/06-2-1 від 31.10.2018р., лист № 24039/5/06-2-1 від 31.10.2018р.) про прийняття у власність майна ПАТ «Квазар» на загальну суму 52 507 978, 60 грн., а саме:
-нежилої будівлі (літ. А), загальною площею 2 672, 8 кв.м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, будинок № 1-3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 48947080000, за початковою ціною третіх прилюдних торгів 17 250 828,70 грн:
- будівлі виробничого корпусу № 2 (літ. Т), загальною площею 17896,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Північно-Сирецька, будинок №1-3, реєстраційний
номер об'єкта нерухомого майна 48803680000, за початковою ціною третіх електронних торгів 25 257 149,90 грн.
08.12.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком Олексієм Степановичем відкрито виконавче провадження № 55344700 з примусового виконання виконавчого напису № 5704 про звернення стягнення на нежилу будівлю , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 48879580000. За рахунок коштів, виручених від реалізації у встановленому порядку переданого в іпотеку майна, задоволено вимога ПАТ «Сбербанк» за Кредитним договором в сумі 7 077 308 Євро 41 євроцентів.
З урахуванням приписів ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» та з метою визначення вартості майна державним виконавцем винесено 28.12.2017 Постанову призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 55344700 та призначено товариство з обмеженою відповідальність «Консалтаргова компанія «Бі.Еф.Сі» надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань визначення вартості нерухомого майна.
За результатами оцінки від 29 грудня 2017 року встановлено вартість вищезазначеного арештованого майна - 76 477 811 гри. без ПДВ.
У зв'язку із відсутністю допущених учасників торгів електроні торги з реалізації зазначеного майна від перших до третіх оголошені такими, що не відбулися.
Як вбачається з Постанови про закінчення виконавчого провадження № 55344700 Відповідач, як іпотекодержатель скористався спеціальним правом, передбаченим ст.49 ЗУ «Про іпотеку», та заявив про виявлення бажання придбати предмет іпотеки.
У зв'язку з придбанням майна іпотекодержателем відповідно до вимог ЗУ «Про іпотеку» за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки на підставі п. 15 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження № 55344700 з примусового виконання виконавчого напису № 5704 було закінчено.
Як стверджує Позивач, у подальшому Відповідачем зареєстровано 14.12.2018 право власності на придбане вищевказане майно, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 149616977 від 14.12.2018.
При цьому, 27.12.2018 позивач отримав повідомлення від відповідача про прийняття у власність майна ПАТ «Квазар» (нежилу будівлю (в літ. Л), загальною площею 16 578, 7 кв. м., яка знаходиться адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 48879580000) за початковою ціною третіх прилюдних торгів 53 534 467, 70 грн. без ПДВ.
Крім цього, як стверджує позивач, під час звернення до суду з позовною вимогою позивачу не було відомо про те, що відповідач на вказану початкову суму третіх електронних торгів (52 507 978,60 грн.) вже нарахував 20% податку на додану вартість та обліковує об'єкти іпотеки за ціною з урахуванням ПДВ.
В матеріалах справи № 910/15888/17 міститься довідка Відповідача від 14.02.2019 № 2919/5/23-1, у якій Відповідач зазначив вартість майна, перейшло до нього, як до заставодержателя відповідно до умов Кредитного договору, вартість об'єкта нерухомого майна загальною площею 16 578, 7 кв. м. вказана у розмірі 64 241 361,24 грн з урахуванням податку на додану вартість.
При цьому Позивач вважає, що з урахуванням положень статті 49 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) Відповідач мав право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог за рахунок вартості майна, що становить 76 477 811, 00 грн., крім того ПДВ (20%) - 15 295 562, всього 91 773 373,20 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, на думку позивача, за рахунок звернення стягнення на три об'єкти нерухомого майна позивача, зобов'язання позивача перед відповідачем за кредитним договором є виконаним на загальну суму 181 787 050,80 грн. (29 572 849,20 + 60 440 828,40 + 91 773 373,20).
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом, що підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому цим Законом.
Статтею 41 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву щодо порядоку реалізації майна, на яке звернено стягнення, що визначений ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» та зазначаючи про відсутність порушення прав зі сторони Відповідача, оскільки, на його думку, він лише прийняв вказане майно за ціною що була визначена державним виконавцем в актах про передачу нереалізованого майна, не приймаються судом до уваги виходячи з наступного.
Суд погоджується з доводами позивача, що норми Закону України «Про виконавче провадження» відносно спірних правовідносин мають лише загальний характер щодо визначення порядку примусового виконання рішень державних органів та посадових осіб, та використовуються лише якщо інший порядок врегулювання відповідних правовідносин в передбачається спеціальними законами.
Так, спеціальним законом, з урахуванням якого повинне здійснюватись стягнення на предмет іпотеки та яким визначені особливості продажу майна, що є предметом іпотеки прилюдних торгів, є саме Закон України «Про іпотеку».
Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про іпотеку» (у редакції станом на дату реалізації предмету іпотеки), протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.
При цьому, згідно з частиною другою зазначеної статті якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, як мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкові ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах становить 80 відсотків. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, з результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах становить 70 відсотків початкової вартості майна.
Таким чином, положення частини другої ст. 49 спеціального закону - Закону України «Про іпотеку» містять відсилочні норми та визначають, що як за умови проведення других прилюдних торгів, так і за умови проведення третіх прилюдних торгів, право іпотекодержателя на придбання предмету іпотеки, реалізується лише в порядку та на умовах, визначених частиною першою тієї ж статті. Зокрема таке право, у разі оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, реалізується лише шляхом самостійного «заліку» іпотекодержателем своїх забезпечених вимог - за початковою ціною, визначеною станом на час проведення перших прилюдних торгів, як це й передбачено частиною першою згаданої статті.
Поряд з цим, спеціальним Законом не передбачено повноважень державного виконавця з прийняття рішень щодо визначення розміру вимог, які підлягають заліку в рахунок ціни майна.
Водночас, як вбачається з частини першої ст. 49 Закону України «Про іпотеку» придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.
Так, відповідно до ст. 47 Закону України «Про іпотеку» організатор прилюдних торгів протягом трьох днів з дня підписання переможцем прилюдних торгів протоколу надсилає відповідний протокол державному виконавцю, приватному виконавцю, а також інші документи, що підтверджують реалізацію предмета іпотеки відповідно до цього Закону.
Протягом п'яти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета іпотеки державний виконавець, приватний виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки, в якому зазначається, зокрема: початкова ціна предмета іпотеки та ціна продажу; сума коштів, перерахована за придбаний предмет іпотеки, включаючи гарантійний платіж, та дати їх перерахування.
Акт про реалізацію предмета іпотеки підписується державним виконавцем, затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, скріплюється печаткою цього органу або підписується приватним виконавцем, скріплюється його печаткою та не пізніше наступного дня надсилається до організатора прилюдних торгів, яка проводила прилюдні торги ч. 3 ст. 47 Закону.
При цьому, згідно ч. 4 цієї ж статті державний виконавець, приватний виконавець не може відмовити у видачі акта про реалізацію предмета іпотеки, якщо така реалізація здійснювалася відповідно до вимог цього Закону.
На підставі акта про реалізацію предмета іпотеки нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (ч. 5 ст. 47 Закону).
Протягом п'яти робочих днів з дня надходження від державного виконавця, приватного виконавця акта про реалізацію предмета іпотеки організатор проведення прилюдних торгів видає цей акт покупцеві, нотаріально засвідчені копії акта надсилає іпотекодержателю та іпотекодавцю ч. 6 ст. 47 Закону).
З огляду на викладене, Акт про реалізацію предмета іпотеки складається державним виконавцем на підставі протоколу, складеного організатором прилюдних торгів, який проводив відповідні торги, вже після реалізації предмета іпотеки відповідно до Закону України «Про іпотеку», що свідчить про те, що вказаним Актом державним виконавцем лише констатується факт реалізації відповідного майна та умови, за якими це було здійснено.
При цьому положення статтей 47 та 49 Закону України «Про іпотеку» (який є спеціальним) не передбачено повноважень державного виконавця пропонувати іпотекодержателю вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна.
Такі повноваження державного виконавця визначені лише частино 6 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», яка як уже зазначалося носить загальний характер стосовно спірних правовідносин, оскільки стосується реалізації як нерухомого майна, так і рухомого, визначаючи при цьому зовсім інший порядок реалізації майна та його оформлення.
Так, положеннями статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» зокрема передбачено інший відсоток вартості майна на других торгах (частина 5) ніж той, що передбачений спеціальним законом; визначено інший порядок оформлення реалізованого майна - те передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову (частина 9), що не передбачено Законом України «Про іпотеку»; передбачено можливість наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно, тоді як спеціальний закон визначає право саме іпотекодержателя залишити за собою іпотечне майно.
Вказані обставини додатково засвідчують необхідність застосування при реалізації майна, яке є предметом іпотеки, загальних положень Закону України «Про виконавче провадження», але обов'язково із особливостями, що передбачені спеціальним законом - Законом України «Про іпотеку».
Посиланя відповідача на правову позицію Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №921/768/16-г/7 суд вважає недоречним, оскільки у даній справі було надано оцінку застосуванню частини третьої статті 49 Закону України «Про іпотеку» у редакції Закону України №3795-IV від 22.09.2011, відповідно до якої якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами третіх прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду. Тобто, правова позиція у згаданій постанові стосується застосування норм Закону України «Про іпотеку» щодо припинення іпотеки за рішенням суду, тоді як спір між сторонами у даній справі виник з іншого характеру правовідносин, а саме через неправильне застосування відповідачем положень частини першої статті 49 Закону України «Про іпотеку» щодо придбання предмету іпотеки за початковою ціною.
Відповідач також зазначає, що нова редакція статті 49 Закону України «Про іпотеку» (що набрала законної сили з 04.02.2019) не змінила порядок прийняття предмета іпотеки іпотекодержателем після торгів, що не відбулися, а лише конкретизувала різночитання положень вказаної статті, що існували до цього.
З цього приводу суд звертає увагу на постанову Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 15.03.2018 у справі №915/1071/14, якою, серед іншого, визнано пріоритет норм Закону України «Про іпотеку» над нормами Закону України «Про виконавче провадження» щодо реалізації іпотечного майна, а також, зокрема, зазначено, що стаття 49 Закону України «Про іпотеку» не встановлює будь-яких інших дій, в тому числі направлення виконавцем, іншими особами, повідомлення іпотекодержателям про оголошення прилюдних торгів, такими, що не відбулись, ні після перших, ні після других, ні після третіх прилюдних торгів, а встановлює право іпотекодержателя протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулись скористатися правом придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. В цій постанові не зроблено висновок про те, що іпотекодержатель має право придбати предмети іпотеки за початковою ціною других чи третіх торгів, мова йде саме про початкову ціну, як це визначено у частині першій статті 49 Закону України «Про іпотеку».
Аналогічної позиції притримувався і Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 12.10.2016 №К/800/59814/13, якою залишив без задоволення касаційну скаргу ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» та залишив без змін судові рішення судів попередніх інстанцій, якими встановлено правомірність дій державного виконавця щодо винесення постанови про передачу банку в рахунок погашення боргу іпотечного майна саме за початковою вартістю майна на перших прилюдних торгах. При цьому, доводи банку у вказаній справі були аналогічними доводам відповідача у даній справі, а саме банк вважав, що йому має бути передано іпотечне майно за початковою ціною наступних (у зазначеній ситуації других) прилюдних торгів, однак такі доводи банку були відхилені судом касаційної інстанції.
Отже, враховуючи усе вищевикладене в сукупності суд погоджується з доводами позивача про те, що з урахуванням положень статті 49 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) відповідач мав право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог за рахунок вартості іпотечного майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Бі.Еф.Сі», а саме:
- щодо нежилої будівлі (літ. А), загальною площею 2 672,80 кв.м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 48947080000) - 24 644 041,00 грн.;
- щодо будівлі виробничого корпусу №2 (літ. Т), загальною площею 17 896,60 кв.м., яка знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 48803680000) - 50 367 357,00 грн.;
- щодо нежилої будівлі (літ. Л), загальною площею 16 578,70 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 48879580000) - 76 477 811,00 грн.
Стосовно донарахування позивачем податку на додану вартість у розмірі 20% до зазначених сум суд вважає, що таке донарахування є правомірним, оскільки приписами статті 189.15 Податкового кодексу України встановлено, що у разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. Ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.
Разом з тим, заявляючи позовні вимоги у даній справі Приватне акціонерне товариство «Квазар», заявило позовні вимоги про визнання зобов'язання припиненим лише в частині початкової вартості іпотечного майна, яке прийняте банком у власність, виходячи з положень ст. 49 Закону України «Про іпотеку».
Таким чином, з урахуванням зазначених обставин, за рахунок звернення стягнення на три об'єкти нерухомого майна Позивача, а саме:
нежилу будівлю (літ. А), загальною площею 2 672, 8 кв.м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, будинок № 1-3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 48947080000, початковою вартістю 29 572 849, 20 грн. з урахуванням ПДВ;
будівлі виробничого корпусу № 2 (літ. Т), загальною площею 17 896,6 кв.м., які знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Північно-Сирецька, будинок №1-3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 48803680000, початковою вартістю 60 440 828, 40 грн. з урахуванням ПДВ;
нежилу будівлю (в літ. Л), загальною площею 16 578, 7 кв. м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 48879580000, початковою вартістю 91 773 373, 20 грн. з урахуванням ПДВ, - зобов'язання позивача є виконані на загальну суму 181 787 050,80 грн.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позивач прийнявши у власність майно відповідача, здійснивши залік та відобразивши вказані дії у своєму бухгалтерському обліку на суму що є значно меншою початкової вартості іпотечного майна, отже, позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Квазар" (вул.Північно-Сирецька, буд.3, м.Київ, 04136, код ЄДРПОУ 14314038) за договором про надання кредитної лінії № 05-В/10/47/КЛ від 29.04.2010 укладеним з Акціонерним товариством "СБЕРБАНК" (вул.Володимирська буд.46, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 25959784) припиненим частково у розмірі 181 787 050 (сто вісімдесят один мільйон сімсот вісімдесят сім тисяч п'ятдесят) грн. 80 коп. у зв'язку з їх виконанням.
Стягнути з Акціонерного товариства "СБЕРБАНК" (вул.Володимирська буд.46 ,м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 25959784) на користь Приватного акціонерного товариства "Квазар" (вул.Північно-Сирецька, буд.3, м.Київ, 04136, код ЄДРПОУ 14314038) 1 921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. 92 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 03.07.2019.
Суддя Н.І. Ягічева