номер провадження справи 17/49/19
02.07.2019 Справа № 908/594/19
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., при секретарі судового засідання - Юсубовій Д.В., розглянувши матеріали справи № 908/594/19
за позовною заявою: акціонерного товариства “Українська залізниця”, 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5
адреса для листування: виробничий підрозділ “Знам'янська дирекція залізничних перевезень” регіональної філії “Одеська залізниця” ПАТ “Українська залізниця”, 27400, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Грушевського, 10
до відповідача: публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, 69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 72
про стягнення 33 430,00 грн.
Учасники у справі:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Ніколаєнко М.М., довіреність від 18.12.18 № 20-191
До господарського суду Запорізької області звернулось акціонерне товариство “Українська залізниця” (АТ “Українська залізниця”) з позовною заявою за вих. від 06.03.19 № НЮ-3/47 про стягнення з публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (далі ПАТ “Запоріжсталь”) 33 430,00 грн. штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст.ст. 920, 925 ЦК України, ст. 307, 315 ГК України, Статутом залізниць України, Правилами складання актів, а також невірним зазначення в накладній № 45972692 (вагон № 52728896) маси вантажу, що встановлено комерційним актом від 14.11.18 № 414115/69/20. У зв'язку з виявленими порушеннями, позивач, враховуючи положення ст. ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України, нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, що складає 33 430,00 грн.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи № 908/594/19 між суддями від 11.03.19 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 18.03.19 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/594/19 за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 03.04.19.
26.03.19 до суду від ПАТ “Запоріжсталь” надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яке обґрунтовано складністю справи та необхідністю всебічного дослідження доказів.
01.04.19 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, за змістом якого, відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що зважування вагону при його відправленні проводилось відповідачем на повірених справних вагонних вагах у статичному режимі. А зазначена у залізничній накладній маса вантажу відповідала масі, визначеній в результаті зважування. Зауважує, що відповідачем було оформлено залізничну накладну як електронний перевізний документ. Вважає надані позивачем копії залізничної накладної та комерційного акту неналежними і недопустимими доказами у справі. Так, зокрема, відповідач вказує на недотримання пунктів 9, 10, 12, 15 Правил складання актів при оформленні комерційного акту. А надану до позову залізничну накладну, відповідач вважаю такою, що не відповідає вимогам ст.ст. 77, 78 ГПК України. Крім того, відповідач вказує на неподання позивачем доказів на підтвердження повноважень осіб, які підписали комерційний акт, доказів наявності на станції Тимкове Одеської залізниці посади начальника вантажного району, доказів наявності повноважень у ОСОБА_1 на підписання комерційного акту від ТОВ «Цемент». Зазначає, що інформація про комерційний акт та акт про технічний стан вагону не внесена до графи 49 залізничної накладної № 45972692. Посилається на те, що жодна інформація щодо того, хто саме здійснював або був присутній на зважуванні відсутня. Вважає подані до позовної заяви копії документів неналежними доказами.
03.04.19 до матеріалів справи надійшов лист позивача за вих. від 29.03.19 № ДНЮ-3/103, в якому зазначено, що при підготування тексту позовної заяви було допущено технічну помилку в назві відповідача. З огляду на викладене, позивач просив суд вважати назву відповідача - публічне акціонерне товариство “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”.
Враховуючи викладене, суд при вирішенні спору у справі виходив з того, що позивачем заявлено позовні вимоги до відповідача, вірним найменуванням якого є публічне акціонерне товариство “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”.
З огляду на клопотання представника ПАТ “ЗМК “Запоріжсталь” не розглядати клопотання за вих. від 19.03.19 № 11/2016122 (СК) (про що представник відповідача засвідчив своїм підписом на першому аркуші клопотання), останнє судом не розглядалось.
03.04.19 ПАТ “Запоріжсталь” до суду подано клопотання за вих. від 03.04.19 № 11/2019479(СК) про витребування доказів.
У судовому засіданні 03.04.19, після з'ясування правової позиції учасників справи, судом задоволено клопотання ПАТ “Запоріжсталь” про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Задовольняючи вказане клопотання суд, зокрема, виходив з необхідності забезпечення права кожного учасника на належний судовий захист та прийняття законного та обґрунтованого рішення за наслідками розгляд спору у цій справі. У зв'язку із чим, ухвалою від 03.04.19 суд постановив здійснювати розгляд справи № 908/594/19 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 24.04.19.
22.04.19 до суду надійшла відповідь на відзив відповідача, згідно з якою позивач висловив свою незгоду із запереченнями відповідача. Зазначив, що накладна у паперовому вигляді є відображенням її електронної копії. Також позивач зазначив, що Правила не забороняють поряд з електронною формою накладної використовувати її паперову форму. Окрім того, позивач вважає посилання відповідача на порушення порядку заповнення накладної як в електронній формі так і в паперовій формі надуманими. Позивач пояснює, що графа 49 накладної роздруковується з максимальною кількістю в 4 строки. Вказує, що з програмного забезпечення АРМ товарного касира, скріншот якого надано до відповіді на відзив, видно відмітку про складання комерційного акут по станції Тимкове. Крім того, позивач вказує, що комерційний акт складений у точній відповідності з вимогами Правил складання актів, акт у передбаченому правилами порядку відповідачем не оскаржено. Про виявлені розбіжності своєчасно і майже відразу повідомлено відповідача. також позивач вважає, що у комерційному акті чітко зазначено ідентифікуючі дані (модифікацію) вагонних ваг на яких відбулось зважування (ВТВ-1СТ). Додатково позивачем надано копію акту про технічний стан вагона на який є посилання в комерційному акті та протоколу зважування вагона, в якому чітко записано модифікація ваг, станція, дата зважування, результати зважування. Щодо зважування на станції Тимкове, то останнє за доводами позивача, відбулось на тензометричних статистичних вагонних вагах, які призначені для зважування вагонів масою до 150 т. Строк повірки - один раз у 12 місяців. огляд-перевірка - 1 раз у 6 місяців номера ваг. Щодо зважування на станції призначення, то згідно з поясненнями позивача, остання відбулась на приватних вагах ФОП «Деркач». Зауважень зі сторони вантажоодержувача під час перевірки не було. Щодо підписання комерційного акту позивач вказав, що його підписано уповноваженими особами відповідно до пунктів 10, 12 Правил складання актів.
У підготовчому судовому засіданні 24.04.19 судом оголошувалась перерва на 14.05.19.
У підготовчому засіданні 14.05.19 представник відповідача просив суд не розглядати клопотання ПАТ “Запоріжсталь” за вих. від 03.04.19 № 11/2019479(СК) про витребування доказів. У зв'язку із чим вказане клопотання судом не розглядалось.
Натомість, представник відповідача у підготовчому засіданні 14.05.19 надав суду клопотання від 14.05.19, яким просив витребувати у АТ “Українська залізниця” в особі РФ “Одеська залізниця” договір (угоду) на використання ваг ФОП Деркач О.А., які були використані залізницею 04.12.19 при зважуванні вагону № 52878113 на станції Одеса-Застава 1.
З огляду на пропуск відповідачем строку для подання до суду клопотання про витребування доказів, у підготовчому засіданні 14.05.19 клопотання відповідача від 14.05.19 судом залишено без задоволення.
Після з'ясування правової позиції учасників справи, у підготовчому судовому засіданні 14.05.19 суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 908/594/19 та призначив справу до судового розгляду по суті на 03.06.19, про що судом винесено відповідну ухвалу від 14.05.19 у цій справі.
03.06.19 від ПАТ “Запоріжсталь” до суду подано клопотання від 03.06.19 про зменшення штрафу до 6 686,00 грн., що становить одну провізну плату. Разом з вказаним клопотання відповідачем до суду подано копію довідки від 13.05.19 № 16/1066723, копію специфікації від 01.11.18 № 159 до договору від 21.02.17 № 39931341/1/17/1, копію розрахунку різниці провізної плати та докази направлення клопотання на адресу позивача.
У засіданні 03.06.19 суд з'ясувавши думку учасників справи, прийняв до розгляду клопотання відповідача про зменшення суми штрафу, а додані до вказаного клопотання докази судом не прийнято до розгляду на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України.
У судовому засіданні 03.06.19 судом оголошено перерву на 02.07.19.
25.06.19 до суду надійшла заява від 21.06.19 № ДНЮ-3/196 за підписом представника позивача, відповідно якої заявник просить суд провести судове засідання у справі № 908/594/19 без участі представника позивача. Також у свої заяві позивач зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання 02.07.19 не з'явився.
Представник відповідача у засіданні 02.07.19 підтримав правову позицію викладену у відзиві на позовну заяву. Крім того, просив суд у разі задоволення позову зменшити суму штрафу до 6 686,00 грн. з підстав викладених у клопотанні від 03.06.19.
У засіданні суду 02.07.19, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представника відповідача повідомлено коли буде складено повне рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд
10.11.18 публічним акціонерним товариством Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (вантажовідправник) оформлено в електронному вигляді залізничну накладну № 45972692 від 10.11.18 на перевезення у вагоні № 52728896 вантажу масою 69 700 кг (шлаки гранульовані насипом (вантаж у вологому стані), тара 23 000 кг, зі станції відправлення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці до станції призначення Одеса-Застава І. Вантажоодержувач ТОВ “Цемент”. Вантаж завантажений вантажовідправником. Масу вантажу визначено на вагонних вагах (150 т) відправника, заводський № 47.
У період з 12.11.18 по 14.12.18 на проміжній станції Тимкове Од. залізниці працівниками станції здійснено технічний огляд вагону № 52728896 (накладна № 45972692) та перевірку маси вантажу у зазначеному вагоні, про що складено акт від 12.11.18 № 24 (ф. ГУ-106) про технічний стан вагона та акт загальної форми від 14.11.18 № 197 (ф. ГУ-23) відповідно.
За змістом акту від 12.11.18 № 24 (ф. ГУ-106), який засвідчено підписами ОВР Пономаренко А.Н. та старшого приймальника потягів Савенко С.Ю, вагон № 52728896 технічно справний, глуходверний, люки щільно закриті. Втрата вантажу не можлива.
Згідно з актом загальної форми від 14.11.18 № 197, який підписано приймальником потягів - Татаріновою Т.С., старшим приймальником потягів - Полянцевою Р.А., при перевірці вантажу у вагоні № 52728896 встановлено: фактична маса брутто вагона - 82 000 кг, тара вагона з ПД - 23 000 кг, маса вантажу нетто за ПД - 69 700 кг; фактична маса вантажу нетто 59 000 кг, що менше документу на 10 700 кг. При огляді на знеструмленому шляху виявлено навантаження насипом, поверхня вантажу не розрівняна, нижче бортів 450-1200 мм. Вагон глуходверний, люки щільно закриті, протікання вантажу не має. Відчеплений.
Відповідно до протоколу переважування вагону ст. Тимкове Одеської залізниці по вагону № 52728896 зафіксовано наступний результат зважування: брутто - 82 000 кг; тара - 23 000 кг; нетто - 59 000 кг; прокольне зміщення -160 мм; поперечне змішення -50 мм; маса по залізничній накладній: брутто - 92 700 кг; тара 23 000 кг; нетто - 69 700 кг; дата і час зважування вагону: 14.11.18 о 11:36 - 11:39.
З огляду на виявлення при зважуванні вагону № 52728896 на ст. Тимкове Од. залізниці невідповідності маси вантажу натурою з даними зазначеними у перевізному документі (менше на 10 700 кг), на додаток до акту загальної форми від 14.11.18 № 197 на ст. Тимкове Од. залізниці складено комерційний акт від 14.11.18 № 414115/69/20 (далі комерційний акт).
Зокрема, у комерційному акті зазначено, що 14.11.18 на ст. Тимкове Од. проведено комісійне зважування вагону № 52728896, на справних 150 т зал. тензометричних вагах ст. Тимкове Од. ВТВ -1СТ (держ. повірка 26.10.18) у присутності ДСЗ Ванда Д.І., старшого приймальника поїздів Полянцевої Р.А., приймальника поїздів Татарінової Т.С. під час якого фактично виявилось: маса вантажу брутто 82 000 кг, тара ПД 23 000 кг, нетто 59 000 кг, що менше документу на 10 700 кг. Навантаження у вагоні насипом, поверхня вантажу не розрівняна, нижче бортів 450-1200 мм. Вагон глуходверний, вивантажувальні люки щільно закриті, просипу вантажу немає. Вантаж, якого не вистачає, у вагоні поміститись міг. Згідно тех. акту ф. ГУ-106 № 24 від 12.11.18 ст. Тимкове Од., вагон в технічному відношенні справний. Зважування вагону проводилось двічі, недостача 10 700 кг підтвердилась.
Розділи А-Д комерційного акту, які заповнювались на ст. Тимкове, засвідчено підписами: ДСЗ Ванда Д.І., старшого приймальника поїздів Полянцевої Р.А. та приймальника поїздів Татаріновою Т.С.
По прибуттю вагону № 52728896 на станцію призначення Одеса-Застава І Од. залізниці у розділі Є комерційного акту («Відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції») зроблено відмітку відповідно до якої: під час перевірки вантажу різниці проти цього акту не виявлено. Вказана відмітка засвідчена штемпелем станції «Одеса-Застава І 405101» і підписами начальника станції Кригіна ОСОБА_2 , начальника вантажного району Зайкова ОСОБА_3 , працівника станції ОСОБА_4 , вантажоодержувача ОСОБА_1 .
У зв'язку із зазначенням невірної масу вантажу у накладній № 45972692 (вагон № 52728896), АТ “Українська залізниця” звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ПАТ “Запоріжсталь” 33 430,00 грн. штрафу на підставі ст. ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України.
Вирішуючи спір у цій справі по суті спору суд виходив з наступного.
Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України (ГК України), господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 307 ГК України, приписи якої кореспондуються зі ст. 909 ЦК України, договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладання договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
Згідно із ст. 908 ЦК України, ст. 306 ГК України, загальні умови перевезення вантажів визначаються цими кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються у встановленому порядку.
Відповідно до ст. 908 ЦК України, ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами.
У відповідності із ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт», законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Законів України «Про транспорт», «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та ін. актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статутом залізниць України, який затв. постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 № 457 (далі Статут), визначено обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (ст. 2 Статуту).
У відповідності до ст. 3 Статуту, дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у т.ч. на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (далі - залізничні під'їзні колії).
Стаття 5 Статуту відносить до компетенції Міністерства транспорту України затвердження нормативних документів на підставі цього Статуту, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно із ст. 6 Статуту, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. … Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення; Правила перевезення вантажів (Правила) - нормативний акт, що конкретизує передбачені цим Статутом положення, які регламентують участь та обов'язки сторін у процесі перевезення вантажів.
За правилами ст. ст. 23, 24, 37 Статуту, відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній. При цьому, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. А залізниця має право перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній, у тому числі і після прибуття вантажу на станцію призначення.
Згідно із ст. 129 Статуту, залізниця має право складати комерційний акт, зокрема для засвідчення обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, зокрема, про невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. при цьому, залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні ч. 1 ст. 77 ГПК України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.
Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.02 № 334 (далі Правила складання актів).
Відповідно до п. 2 Правил складання актів, комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. У тих випадках, коли різниця у масі вантажу, визначеній на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення його маси нетто, комерційний акт не складається, а оформлення видачі вантажу провадиться у порядку, передбаченому Правилами видачі вантажів, затвердженими наказом Мінтрансу від 21.11.00 № 644 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083 (далі - Правила видачі вантажів).
Пунктом 3 Правил складання актів закріплено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: утрати документів, прикладених відправником до накладної; затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства; не очищення вагонів від залишків вантажу та сміття після вивантаження засобами одержувача; не очищення зовнішньої поверхні цистерн та бункерних напіввагонів після наливу і зливу; подачі залізницею неочищених вагонів під завантаження засобами відправника, порту, пристані; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.
Комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу. Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному правилами оформлення перевізних документів (п. 8. Правил складання актів).
Згідно з приписами п. 9 Правил складання актів, у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена не збереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення не збереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини не збереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. … Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.
Положеннями п. 10 Правил складання актів закріплено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Відповідно до п. 12 Правил складання актів, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі «Є» комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: «Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено». Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у п. 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається. При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.
Факт зазначення відповідачем в залізничній накладній № 45972692 від 10.11.18 маси вантажу у вагоні № 52728896, фактично на 10 700 кг менше ніж за даними, зазначеними у транспортному документі підтверджується комерційним актом від 14.11.18 № 414115/69/20 (далі комерційний акт).
Так, у розділі А комерційного акту зазначено, що вагон № 52728896 вантажопідйомінстю 70,0 т прибув на ст. Тимкове Од. залізниці 12.11.18 з поїздом № 2725. Вагон у технічному стані виявився справним, про що складено акт № 24 від 12.11.18. Вантаж завантажено засобами відправника, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах (150т).
Відповідно до розділу Б комерційного акту: в перевізних документах зазначено: тара 23 000 кг; нетто 69 700 кг; найменування вантажу - шлаки гранульовані; тип пакування - насипом.
У розділі В комерційного акту вказано, що фактично виявилось: брутто 82 000 кг; тара 23 000 кг, нетто - 59 000 кг; найменування вантажу - шлаки гранульовані, тип пакування - насипом.
Згідно з розділом Г пошкоджень не виявлено.
Під розділом Ґ «Опис пошкодження*» комерційного акту зазначено наступне:
Розділ «Д». На підставі акта загальної форми № 197 від 14.11.18 на ст. Тимкове Од. проведено комісійне зважування вагону № 52728896 на справних 150 т. зал. тензометричних статичних вагах ст. Тимкове Од. ВТВ-1СТ (держ. повірка 26.10.18) у присутності: ДСЗ Ванда Д.І., старшого приймальника поїздів Полянцева Р.А., приймальника поїздів Татаріонова Т.С.
У розділі Д «Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку» комерційного акту вказано, про те, що в документі зазначено: «Насипом. Шлаки гранульовані. Тара вагона 23 000 кг, маса вантажу 69 700 кг». Фактично виявилось: маса вантажу брутто 82 000 кг, тара ПД 23 000 кг, нетто 59 000 кг, що менше документу на 10 700 кг. Навантаження у вагоні насипом, поверхня вантажу не розрівняна, нижче бортів 450-1200 мм. Вагон глухо дверний, вивантажувальні люки щільно закриті, просипу вантажу не має. Згідно тех. акту ф. ГУ-106 № 24 від 12.11.18 ст. Тимкове Од., вагон в технічному відношенні справний. Зважування вагону проводилось двічі, недостача 10 700 кг підтвердилась.
Наведене у розділах А-Д комерційного акту засвідчено підписами ДСЗ Ванда Д.І., старшим приймальником поїздів Полянцевою Р.А., приймальником поїздів Татріновою Т.С.
Судом встановлено, що наказом № ДН-3-01/45 від 01.02.18 начальника виробничого підрозділу “Знам'янська дирекція залізничних перевезень” регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» Матвієнко В.В. «Про покладення обов'язків щодо підписання комерційних актів по станції Тимкове» під час відсутності начальника станції Тимкове Лаврукович Л.В. покладено виконання обов'язків начальника станції Тимкове на заступника начальника станції Тимкове ОСОБА_5 (п.1). У зв'язку з відсутністю по станції Тимкове посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика), покладено на старших приймальників поїздів, у т.ч. Полянцеву Р.А, ОСОБА_6 , обов'язки щодо участі у комісійній перевірці кількості та стану вантажу (багажу), підписання оформлених комерційних актів.
У розділі «Є» комерційного акту зазначено, що під час перевірки вантажу на станції призначення різниці проти цього акту не виявлено. Вказана відмітка станції засвідчена штемпелем станції «Одеса-Застава І 405101», а також підписами начальника станції Кригіна ОСОБА_2 , начальника вантажного району ОСОБА_7 , працівника станції Стрілець ОСОБА_8 та вантажоодержувача ОСОБА_1 .
Відповідно до наказу (розпорядження) № 23/00 від 17.02.16 начальника станції Одеса-Застава І О.В. Іванова «Про переведення на іншу роботу», ОСОБА_7 переведений (постійно) з 17.02.16 на роботу на посаду начальника району (вантажного).
Щодо повноважень на підписання спірного комерційного акту від ТОВ «Цемент» Олефір Л.В., то згідно з довіреністю від 04.06.18 № 13/18, яку видано ТОВ «Цемент» з терміном дії до 31.12.18, ОСОБА_1 має право представляти інтереси ТОВ «Цемент» на залізничній станції Одеса-Застава І, у т.ч. одержувати вантажі, накладні на отриманий вантаж, а також підписувати та отримувати комерційні акти (ф. Гу-22).
Отже, комерційний акт від 14.11.18 № 414115/69/20, оформлено з дотриманням вимог Правил складання актів та підписано відповідальними особами залізниці та вантажоодержувача, які приймали участь у перевірці маси вантажу у вагоні № 52728896.
Доказів протилежного матеріалами справи не містять та відповідачем суду не надано.
Судом також враховано, відсутність у комерційному акті жодних зауважень зі сторони вантажоодержувача щодо вірності внесених до вказаного комерційного акту даних на станції Одеса-Застава І.
Зважування вагону на станції Тимкове Од. залізниці на справних 150 т. зал. тензометричних статичних вагах ст. Тимкове Од. ВТВ-1СТ підтверджується наявною у матеріалах справи копією витягу з технічного паспорту засобу вимірювання техніки (ЗВВТ) - ваги вагонні типу ВТВ-1СТ заводський № 87 ст. Тимкове Од. залізниці, власником яких є МЧ Одеса (місце розташування вагова тимкова колія № 50т; границі зважування ЗВВТ від 2 т до 150 т), відповідно до якої вагонні ваги пройшли відповідну державну повірку та профілактично-технічне обслуговування 26.10.18, про що містяться відповідні відмітки у технічному паспорті на ваги, у т.ч. повірочного тавра про держповірку.
Факт виявлення 14.11.18 відповідальними працівниками ст. Тимкове Од. залізниці при контрольному зважуванні вагону № 52728896: маси вантажу брутто 82 000 кг, тара вагона 23 000 кг, нетто по документу 69 700 кг, фактично нетто 59 000 кг, що менше документу на 10 700 кг, підтверджується наявною у матеріалах справи випискою з книги контрольних переважувань по ст. Тимкове Од. залізниці (розпочата 01.01.17) за відповідну дату.
Щодо зважування вагону на станції призначення на приватних вагах ФОП «Деркач», суд зазначає наступне.
Згідно із п. 22 Правил видачі вантажів, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.
Положеннями п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 передбачено, що усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.12 № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.10.12 за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів (далі Інструкція про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки).
У пунктах 7 та 10 Правил приймання вантажів до перевезення зазначено, що маса вантажів, які перевозяться насипом визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться із зупинкою і розчіпленням вагонів або із зупинкою без розщіплення. Зважування під час руху дозволяється тільки на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування.
За змістом п. 1.5 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки, для визначення маси вантажів, що перевозяться залізничним транспортом, можуть застосовуватися електромеханічні (електронні) та важільні вагонні ваги для зважування із зупинкою та зважування у русі, а також інші засоби ваговимірювальної техніки, передбачені Правилами приймання вантажів до перевезення, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082.
У разі наявності на підприємстві двох та більше ЗВВТ одного типу, які можуть бути застосовані для визначення маси вантажу, в перевізних документах у графі «Спосіб визначення маси» вказуються позначення та заводський номер ЗВВТ, за допомогою якого визначено масу вантажу у вагоні (п. 1.8. Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки).
Згідно з п. 2.1 розділу ІІ Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки, засоби вимірювальної техніки (надалі - ЗВВТ), які перебувають у власності як залізниць, так і організацій, які не належать до сфери управління Укрзалізниці (далі - сторонні організації), підлягають обліку залізницями.
Пунктом 2.3. розділу ІІ Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки передбачено, що якщо ЗВВТ відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, вони беруться на облік ревізором вагового господарства дирекції, який відповідно до вимог п. 2.2 розділу 2 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.96 № 411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.97 за № 50/1854 (далі - ПТЕ), оформлює технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки (далі - технічний паспорт ЗВВТ) згідно з додатком 1 до цієї Інструкції. У технічному паспорті ЗВВТ робиться запис про повірку або державну метрологічну атестацію, вказується нормована похибка для різних режимів зважування згідно з вимогами п. 1.9 розділу I цієї Інструкції, зазначається можливість зважування небезпечних вантажів згідно з наданими документами та робиться запис про придатність ЗВВТ для зважування відповідних вантажів, що перевозяться залізничним транспортом. Технічний паспорт ЗВВТ надається начальнику станції, на якій будуть оформлятися перевізні документи за результатами зважування на цих ЗВВТ.
Пунктом 4.1 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки визначено, що на ЗВВТ за результатами зважування, згідно з якими оформляються перевізні документи під час перевезень залізничним транспортом, поширюється метрологічний нагляд. ЗВВТ підлягають повірці або державній метрологічній атестації. Повірка чи державна метрологічна атестація ЗВВТ проводиться у порядку, встановленому ДСТУ 2708:2006 «Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення» та ДСТУ 3215-95 «Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення». Використання ЗВВТ, які не пройшли повірку або державну метрологічну атестацію, забороняється.
Пунктом 4.2. Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки передбачено, що позитивні результати повірки або державної метрологічної атестації ЗВВТ засвідчують відбитком повірочного тавра в місцях, передбачених експлуатаційною документацією або свідоцтвом про державну метрологічну атестацію.
Під час експлуатації ЗВВТ виконуються такі види робіт з обслуговування: огляд-перевірка, профілактичне технічне обслуговування, ремонт, технічний огляд ЗВВТ, діагностичне обстеження вагонних ваг (п. 5.6 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки).
Як свідчить протокол зважування вагону від 06.12.18, зважування вагону № 52728896 на станції призначення здійснено на вагах ФОП «Деркач» при ст. Одеса-Застава І (Пульсар ВТВ-1СБ № 266). Протокол зважування вагону засвідчено підписом оператора ФОП ОСОБА_9 та зазначено наступні результати зважування вагону: брутто - 82 000 кг, тара - 23 000 кг, нетто - 59 000 кг.
Відповідно до витягу з технічного паспорта засобу вимірювання техніки (ЗВВТ) вагонні ваги типу ВТВ-1СБ, заводський № 266, які розташовані на станції Одеса-Застава І Одеської залізниці, власником яких є ФОП ОСОБА_9 , пройшли відповідну державну повірку 10.10.18, про що свідчить відбиток повірочного тавра державного повірника, яким засвідчено, що ваги придатні до застосування; згідно з записом від 25.10.18, який засвідчено підписом ДЕЗМ Лопатюк ОСОБА_10 ., зважування на вагонних вагах дозволено на підставі акту від 24.10.18.
Таким чином, ваги ФОП «Деркач» при ст. Одеса-Застава І (Пульсар ВТВ-1СБ № 266) взяті на облік залізницею, станом на 06.12.18 були придатними для зважування, а отже використання вказаних ваг для зважування є правомірним.
Згода представників залізниці із результатами зважування засвідчена підписами уповноважених осіб залізниці та штемпелем станції призначення Одеса-Застава І у розділі «Є» комерційного акту, що відповідає вимогам п. 12 Правил складання актів.
Щодо доводів позивача, що зважування вагону перед відправкою здійснювалося ним на справних повірених вагах і зазначена в накладній маса вантажу відповідає результатам цього зважування, суд зазначає наступне.
Як свідчать графи 19, 20, 24, 26, 28 накладної № 45972692, які заповнено відправником (відповідачем), вантаж (шлаки гранульовані (у вологому стані) масою 69 700 кг у вагон № 52728896 (маса тари (порожнього вагону) 23 000 кг) завантажений вантажовідправником. Масу вантажу визначено на вагонних вагах (150 т) відправника, заводський № 47. Правильність відомостей указаних у перевізному документі підтверджено накладенням представником відправника Хоботова ОСОБА_11 «ЕЦП» 09.11.18, що відображено у графі 55 накладної № 45972692.
Обов'язок відправника зазначати у накладній відповідні реквізити, в т.ч. масу вантажу, установлено п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зі змінами (надалі - Правила оформлення перевізних документів) та додатком 3 до цих Правил. Так, вантажовідправником заповнюється, зокрема, графа 20 накладної «найменування вантажу», графа 24, де зазначається маса вантажу визначена відправником у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом). У графі 26 накладної зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/ відправником). У графі 55 «Правильність внесених відомостей підтверджую» представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.
Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення (п. 2.3. Правил оформлення перевізних документів).
Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2% (абз. 2 п. 2.6 Правил оформлення перевізних документів).
Відповідно до п. 28 Правил приймання вантажів, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Зважування вагону № 52728896 при відправленні здійснювалося позивачем без участі представників залізниці. Подальші зважування цього вагону на попутній станції та на станції призначення, результат якого засвідчено підписами уповноважених представників станцій та представником вантажоодержувача, виявлено невірність заявленої позивачем маси вантажу. Також суд зазначає, що точність зважування залежить не тільки від справності ваг, а й від дотримання встановлених законодавством вимог при проведенні зважування.
Наявними у матеріалах справи доказами, які складались комісійно, підтверджено невірність визначення позивачем маси вантажу у спірному вагоні.
Що стосується тверджень відповідача, що надана суду позивачем копія залізничної накладної не є візуальною формою подання електронного перевізного документу та одночасно не є паперовою копією провізного документу, оскільки не містить особистих підписів осіб, які брали участь у його складанні, суд виходить з наступного.
Положеннями п. 1.2. Правил оформлення перевізних документів визначено, що накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику.
Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею.
Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у 3-х примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення.
Накладна у паперовому вигляді є відображенням її електронної копії, яка обов'язково надається на станцію відправлення одночасно з накладною у паперовому вигляді.
Накладна в електронному вигляді (далі - електронна накладна) складається у формі електронної реєстрації даних, які можуть бути трансформовані у письмовий запис. Засоби, що використовуються для реєстрації та обробки даних, повинні відповідати вимогам законодавства. Порядок обміну електронною накладною між відправником та залізницею, а також залізницею та одержувачем зазначається в договорі між вантажовласником і залізницею.
У разі внесення змін до електронної накладної попередні дані зберігаються. Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.
Отже, електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
В матеріалах справи міститься, як паперова копія електронного перевізного документу - накладної № 45972692, так і паперова його версія.
А тому, з підстав викладених вище, судом залишаються поза увагою посилання відповідача про те, що залізнична накладна № 45972692 від 10.11.18 не відповідає вимогам ст.ст. 77, 78 ГПК України.
Щодо доводів відповідача про невідповідність відомостей про дату видачі вантажу у залізничній накладній у паперовій та в електронній формі, суд зазначає наступне.
Згідно з додатком № 3 до цих Правил в графі 52 “Календарний штемпель видачі вантажу” календарний штемпель з датою видачі вантажу на станції призначення проставляється в паперовій накладній, в електронній накладній зазначається дата видачі.
В даному випадку дата видачі вантажу 12.12.18 в паперовій накладній засвідчена календарним штемпелем станції призначення Одеса-Застава І. У наданій позивачем роздруківці електронної залізничної накладної в графі 52 зазначена дата видачі вантажу 05.12.18. Втім, аналіз наданих у справу доказів у їх сукупності свідчить, що вантаж був виданий вантажоодержувачу саме 12.12.18.
Так, у відповіді виробничого підрозділу «Одеська об'єднана дирекція залізничних перевезень» РФ «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» (лист вих. №ДН-1-18/115 від 18.04.19) на адвокатський запит, повідомляється, що вагон № 52728896 прибув на станцію Одеса-Застава І о 18 год. 45 хв. 05.12.18 і був поданий на колію Одеської філії ПрАТ “Київ-Дніпровське МППЗТ” під вивантаження 06.12.18 о 18 год. 30 хв. Згідно договору на подачу/забирання вагонів з Одеською філією ПрАТ “Київ-Дніпровське МППЗТ” передача вагонів здійснюється на виділених коліях станцій. Під час перевірки вантажу, у зв'язку з відсутністю на станції Одеса-Застава І ваг станції залізниці, зважування вантажу здійснювалось на приватних вагонних вагах ФОП «Деркач» у присутності уповноваженого представника ТОВ “Цемент” Олефір Л.В.
Телефонограмою станції Одеса-Застава І за вих. № 33 від 17.12.18, яка адресована станції Запоріжжя-Ліве ДС та іншим станціям, підтверджується, що вагон № 52728896 прибув на станцію Одеса-Застава І саме 05.12.18. При цьому зазначено, що 12.12.18 під час комісійної видачі вантажу шлаки із вагону № 52728896 за відправкою Запоріжжя-Ліве - Одесса-Застава І Од. № 45972692, різниці проти цього акту не виявлено.
Зазначеними доказами підтверджується, що видача вантажу відбулась саме 12.12.18.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зважування вагону № 52728896 на станції призначення проведено до видачі вантажу вантажоодержувачу.
Поряд з викладеним судом враховано, що відповідачем не заявлялось клопотання про виклик представника вантажоодержувача, який отримував на станції призначення вантаж чи представника вантажоодержувача, яким підписано комерційний акт, як свідків у справі, для з'ясування обставин щодо дати видачі вантажу представника ТОВ «Цемент».
Зазначеним також спростовуються доводи відповідача про здійснення зважування після видачі вантажу.
Щодо заповнення графи 49 «Відмітки залізниці» накладної № 45972692 від 10.11.18 суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що у графі 49 «Відмітки залізниці» накладної № 45972692 від 10.11.18 є посилання на акти складені залізницею за №№ 195, прк272, 271а, 289, 287, 288.
Згідно з поясненнями позивача графа 49 накладної роздруковується з максимальною кількістю в 4 строки.
На підтвердження внесення до графи 49 накладної відомостей про складання комерційного акту на ст. Тимкове позивачем до відповіді на відзив надано роздруківку (скріншот) з програмного забезпечення АРМ товарного касира, з якої вбачається, складання на ст. Тимкове, окрім актів за №№ 195, прк272, 271а, 289, 287, 288 також акту № 414115/69 від 14.11.18 навпроти якого зазначено: «менше документа 10 700 кг» та акту № 264 навпроти якого зазначено: «вагон відчеплений по ст. Тимкове на перевірку ваги».
Згідно з п. 3.1 Правил оформлення перевізних документів, станція відправлення заповнює накладну згідно з додатком 3 до цих Правил. У разі оформлення накладної в електронному вигляді відомості зазначаються в ній відповідними текстами та кодами. Механізм кодування інформації в накладній та присвоєння номера відправки встановлюються Укрзалізницею.
Станція відправлення зазначає у графі 54 «Ідентифікація відправки» код залізниці та станції відправлення, номер накладної (відправки) (п. 3.2. Правил оформлення перевізних документів).
Пунктами 4.1., 4.2., 4.3. Правил оформлення перевізних документів визначено, що заповнення накладної під час перевезення та на станції призначення здійснюється згідно з додатком 3 до цих Правил (п.4.1, п. 5.1.). Під час перевезення передбачені цими Правилами відмітки зазначаються у графі 49 «Відмітки залізниці» (п.4.2). У разі складання під час перевезення акта в графі 49 «Відмітки залізниці» зазначаються його номер і коротко причина, з якої його складено (наприклад, «про нестачу ___ місць», «про нестачу маси ____ кг», «про відсутність пломб» тощо) (п. 4.3.).
Таким чином, заповнення накладної № 45972692, у т.ч. графи 49 здійснено у відповідності з вимогами викладеними у пунктах 3.1, 3.2, 4.1., 4.2., 4.3. Правил оформлення перевізних документів.
Також судом (з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів втрати позивачем вантажу при перевезенні), не приймаються до уваги припущення відповідача про можливість втрати вантажу під час перевезення залізницею.
Посилання відповідача на те, що подані позивачем копії документів є неналежними та недостовірними судом до уваги не приймається, оскільки останні завірені підписом представника позивача Пашко С.Г. за довіреністю від 01.11.18 за № 2777 та печаткою юридичного сектора Знам'янської дирекції залізничних перевезень із зазначенням «Згідно з оригіналом».
Крім того, АТ «Українська залізниця» у тексті позовної заяви зазначено, про те, що оригінали документів, копії яких додано до позовної заяви, знаходяться у позивача.
Також судом прийнято до уваги, що відповідач через наявність в нього сумніві щодо наданих позивачем копій документів не був позбавлений можливості в порядку визначеному ч. 6 ст. 91 ГПК України подати до суду клопотання про витребування у позивача оригіналів доданих до позовної заяви документів.
У зв'язку із викладеним у суду відсутні підстави не брати до уваги подані позивачем копії документів, які засвідчені в установленому законом порядку.
Інші доводи відповідача не спростовують факт неправильного зазначення маси вантажу вантажовідправником у накладній № 45972692 та факт наявності порушення з боку вантажовідправника.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, факт зазначення відповідачем у залізничній накладній № 45972692 (вагон № 52728896) неправильної маси вантажу, що є підставою для нарахування штрафу згідно зі ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Згідно з накладною № 45972692 вартість перевезення становить 6686,00 грн.
Отже, п'ятикратний розмір провізної плати та відповідно штрафу за неправильне зазначення маси вантажу складає 33 430,00 грн. (6686,00 грн. х 5 = 33 430,00 грн.).
З огляду на викладене, враховуючи, що розрахунок розміру штрафу здійснений позивачем вірно, а також те, що на час прийняття рішення у цій справі по суті спору відповідачем доказів добровільної сплати зазначеного штрафу не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 33 430,00 грн.
ПАТ “Запоріжсталь” заявлено клопотання про зменшення розміру штрафу, що підлягає стягненню до 6686,00 грн.
Вказане клопотання обґрунтовано відповідачем тим, що він не ставив перед собою мету порушувати права та законні інтереси позивача шляхом неналежного виконання умов договору перевезення і вжив усіх необхідних заходів для вірного визначення маси вантажу. Крім того, відповідач посилається на відсутність негативних наслідків для залізниці чи третіх осіб у зв'язку з зазначенням неправильної маси вантаж. Також відповідач зазначає про своє скрутне фінансове становище, наявність заборгованості контрагентів перед ПАТ “Запоріжсталь” та неспіврозмірність штрафу у порівнянні з вчиненим порушенням і отриманим відповідачем прибутком від реалізації вантажу.
Представник позивача віддав вирішення клопотання про зменшення суми штрафу на розсуд суду.
Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Стаття 233 ГК України також встановлює, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Таким чином, суд має право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані.
При цьому, відповідно до статей 118 та 122 Статуту залізниць України, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Відповідно до п. 14 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.02.10 № 01-08/71 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про відповідальність за порушення у галузі залізничного транспорту (за матеріалами узагальнення судової практики у справах, розглянутих господарськими судами України)», вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, врахувати інтереси сторін, які заслуговують на увагу, причини неналежного виконання або невиконання обов'язку, вжиття відповідачем заходів для усунення порушення та його наслідків та інші обставини, які заслуговують на увагу. Суд не має права з власної ініціативи зменшувати розмір штрафу, встановлений статтями 118 та 122 Статуту, виходячи тільки з того, що, на думку суду, встановлений Статутом розмір штрафу є занадто великим.
У даному випадку, мова йде не про порушення зобов'язання з боку відповідача, а про порушення ним порядку, встановленого нормативно-правовим актом і сума штрафу не залежить від форми такого порушення та не пов'язана зі збитками залізниці.
Судом враховано, що наявність станом на 01.01.19 за даними бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості перед відповідачем, а також відсутність у відповідача необхідних коштів, в тому числі у зв'язку з скрутним фінансовим станом, не є надзвичайними чи невідворотними обставинами.
Враховуючи, що відповідач не довів винятковості обставин, які б могли бути підставою для зменшення суми штрафу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача від 03.06.19.
З підстав викладених вище, судом задовольняються позовні вимоги АТ “Українська залізниця” про стягнення з ПАТ “Запоріжсталь” 33 430,00 грн. штрафу.
На підставі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 129, 202, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 72, код ЄДРПОУ 00191230) на користь акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) - 33 430 (тридцять три тисячі чотириста тридцять) грн. 00 коп. штрафу за невірно зазначену масу вантажу у перевізному документі та 1 921 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ “ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ” ГПК України.
Повне рішення складено 05.07.19.
Суддя В.Л. Корсун