Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
"05" липня 2019 р. Справа № 906/180/19.
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Давидюка В.К.,
розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Інформаційні технології"
до: Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод"
про стягнення 3946955,66 грн
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Малий М.С. - керівник на підставі наказу №83-ОД від 19.03.2019;
Рішення Господарського суду Житомирської області від 14.05.2019 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Інформаційні технології": 3944071,34грн основного боргу, 59161,07грн витрат по сплаті судового збору.
На примусове виконання рішення видано наказ від 14.06.2019.
19.06.2019 на адресу суду надійшла заява від ДП "Житомирський бронетанковий завод" про розстрочку виконання рішення суду у справі №906/180/19. Також в заяві боржник просив зупинити виконання рішення суду від 14.05.2019 до закінчення судового розгляду заяви про розстрочку виконання рішення суду.
Ухвалою від 20.06.2019 заяву ДП "Житомирський бронетанковий завод" про розстрочення виконання рішення суду прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 01.07.2019 о 11:00. Водночас ДП "Житомирський бронетанковий завод" відмовлено у задоволенні заяви в частині зупинення виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 14.05.2019 до закінчення судового розгляду заяви про розстрочення виконання рішення.
На підставі ухвали від 01.07.2019 суддя Давидюк В.К. прийняв до свого провадження справу №906/180/19 для розгляду заяви ДП "Житомирський бронетанковий завод" про розстрочення виконання рішення суду.
Ухвалою від 01.07.2019 суд відклав розгляд зазначеної заяви на 05.07.2019 о 11:00.
Представник боржника в засіданні суду просив задовольнити заяву, мотивуючи тим, що головним завданням ДП "Житомирський бронетанковий завод" є виготовлення військових транспортних засобів, здійснення ремонту, модернізації бронетанкової техніки і майна, тощо. Фінансовий стан підприємства залежить від специфіки роботи, що включає проходження операції об'єднаних сил на території Луганської та Донецької областей. З 2014 року бронетанковий завод виконує завдання по виконанню державних контрактів, укладених з Міністерством оборони України з регламентованого та капітального ремонту військової техніки, основним джерелом фінансування є кошти отримані від виконання державних замовлень та здійснення оплати міністерством. При цьому представник боржника запевняв про реальну перспективу погашення боргу протягом року, надавши довідку про балансову вартість основних засобів 200140,5 тис. грн, виробничих запасів 186446,6 тис грн станом на 04.07.2019.
Представник ТОВ "Науково-виробничого підприємство "Інформаційні технології" в письмових поясненнях (вх.№17318 від 29.06.2019) заперечував щодо задоволення заяви про розстрочення виконання рішення від 14.05.2019, оскільки боржник не виконує грошове зобов'язання майже три роки. При цьому заява містить формальні роз'яснення про здійснення фінансування підприємства з боку Міністерства оборони України, що жодним чином не вказує на неможливість виконання рішення або істотне ускладнення його виконання, а тільки може свідчити про наявність несприятливих факторів у погашенні заборгованості, частково викликані невиконанням господарських зобов'язань його контрагентами.
Аналогічний примірник заперечень стягувач надіслав до суду електронною поштою 03.07.2019.
Як передбачено ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Аналіз наведеного передбачає, що відстрочка або розстрочка виконання рішення суду чи зміна способу його виконання можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
За правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.
ДП "Житомирський бронетанковий завод" на підтвердження фінансового стану надав фінансові документи, а саме: копії фінансового плану на 2019 рік та звіту про виконання фінансового плану підприємства за 2018 рік, які відображають майновий стан на кінець звітного року та перспективи на поточний рік.
Аналізуючи підсумкові показники суд з'ясував, що ДП "Житомирський бронетанковий завод" має фінансові зобов'язання перед АТ "Ощадбанк", заборгованість зобов'язаннями на початок 2019 року становить 243206,0 тис. грн (а.с. 203 т.1). На виконанні у органах ДВС перебуває дев'ять виконавчих проваджень, а заборгованість підприємства перед контрагентами - 29700,2 тис грн. Водночас у боржника наявні основні засоби балансовою вартістю 200140,5 тис. грн, виробничі запаси - 186446,6 тис грн (а.с. 36 т.2).
Відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДП "Житомирський бронетанковий завод" є державним підприємством, основним видом діяльності якого є виробництво військових транспортних засобів (код КВЕД 30.40). Засновником боржника є Держаний концерн "Укроборонпром".
Частиною 1 ст.11-1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" визначено, що державні унітарні підприємства та їх об'єднання зобов'язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1156 затверджено "Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями", пункт 1 якого передбачає, відраховування чистого прибутку (доходу) до державного бюджету за відповідний період Державним концерном “Укроборонпром”, його учасниками, державними унітарними підприємствами, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, які задіяні у розробленні, виробництві та ремонті озброєння, військової і спеціальної техніки та їх складових і є виконавцями державного оборонного замовлення у зазначений період, визначається у розмірі 30 відсотків згідно з Постановою КМ № 933 від 26.10.2016.
Виключною обставиною в діяльності ДП "Житомирський бронетанковий завод" є участь в посиленні обороноздатності України на час проведення операції об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей, що полягає в проведенні ремонту та модернізації військової техніки для потреб Збройних Сил України, та є першочерговим завданням підприємства.
Згідно з ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Надавши оцінку поданим доводам, враховуючи пояснення представників сторін, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ДП "Житомирський бронетанковий завод" про розстрочення виконання рішення суду частково.
Пунктом 7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 роз'яснено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.
Крім того, у пункті 9.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 викладено, що у рішеннях, якими надано відстрочку або розстрочку виконання, господарські суди повинні зазначити конкретні терміни їх виконання.
Запропонований боржником термін розстрочення виконання рішення суду є досить тривалим, що порушить право ТОВ "Науково-виробничого підприємство "Інформаційні технології" на вільне володіння коштами, оскільки при вирішенні питання про розстрочення судового рішення, суд враховує не лише фінансові можливості боржника, а й майновий стан стягувача. Однак, враховуючи виключні обставини, суд ухвалює розстрочити виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 14.05.2019 у справі №906/180/19, за яким загальний розмір стягнення становить 4003232,41 грн строком на 6 місяців. З метою погашення заборгованості за рішенням суду до закінчення календарного року, щомісячна виплата має здійснюватися до 25-го числа, починаючи з липня 2019 року.
Як визначено ч. 3 ст. 129 -1 Конституції України, суд здійснює контроль за виконанням судового рішення, а тому боржник повинен не допускати випадків невиконання рішення частинами в строк розстрочення, наданий судом.
Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" про розстрочення виконання рішення суду від 14.05.2019 у справі №906/180/19 задовольнити частково.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 14.05.2019 у справі №906/180/19 про стягнення із загальної суми 4003232,41 грн строком на 6 місяців у розмірі:
- 667205,41 грн зі строком сплати по 25.07.2019;
- 667205,40 грн зі строком сплати по 25.08.2019;
- 667205,40 грн зі строком сплати по 25.09.2019;
- 667205,40 грн зі строком сплати по 25.10.2019;
- 667205,40 грн зі строком сплати по 25.11.2019;
- 667205,40 грн зі строком сплати по 25.12.2019.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції або згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до апеляційного суду через відповідний місцевий суд.
Повний текст ухвали складено: 05.07.2019
Суддя Давидюк В.К.
Друк:
1 - в справу
2,3 - сторонам (рек.)