Дата документу "03" липня 2019 р.
Справа № 320/4595/19
Провадження № 2/320/2629/19
03 липня 2019 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Урупи І.В. розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія «Одеса» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації,
Позивач звернулася до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації, в якому просить визнати недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію інформацію, зобов'язати відповідача повідомити про ухвалене рішення суду у справі про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та опублікувати текст цього судового рішення на сайті протягом місяця з дня набрання рішення законної сили.
Крім того, позивач в позовній заяві просить відстрочити сплату судового збору на строк до двох місяців у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення по справі, у зв'язку з складним матеріальним становищем на підприємстві.
Дану позовну заяву треба залишити без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно із ч.2 ст.175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Так, дану позовну заяву, було направлено на електронну пошту суду та вона не містить електронного цифрового підпису, у відповідності до згаданих норм ЦПК України та ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», де визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч. ч. 1 - 2 ст. 6 зазначеного Закону). Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі, з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Згідно ст. 1 ЗУ «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі, з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Відповідно до ч. 8 ст. 14 ЦПК України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (надалі ЄСІТС), можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до ч. 9 ст. 14 ЦПК України, суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться в електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Частиною 8 статті 43 ЦПК України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Згідно з підпунктом 15.1 пункту 1розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Відповідно до п.15.15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
1 грудня 2018 року, ДСА України в газеті «Голос України» опубліковано оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Дослідна експлуатація системи розпочинається з 1 березня 2019 року у складі вісьмох підсистем (модулів).
1 березня 2019 року, в газеті «Голос України» (№ 42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Таким чином, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система на даний час не працює, тому до початку її функціонування всі документи мають подаватися до суду в паперовому вигляді з дотриманням норм ст. ст.175,177 ЦПК України.
Позовна заява надіслана, складена й відправлена без накладення електронного цифрового підпису, її матеріали не дають можливості ідентифікувати автора та правову природу доданих до зави документів.
З огляду на викладене, подана до суду позовна заява не є належним чином підписаною, а тому оформлена та подана до суду не у відповідності до вимог цивільного процесуального закону, який діє на час подачі позову.
Крім того, відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною 2 статті 8 ЗУ «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 1 статті 8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Позивач просить відстрочити сплату судового збору на строк до двох місяців у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення по справі, у зв'язку з складним матеріальним становищем на підприємстві.
Однак з аналізу норм статті 8 ЗУ «Про судовий збір» вбачається, що суд не може відстрочити сплату судового збору юридичній особі, оскільки таке відстрочення можливе лише за наявності вказаних в частині 1 статті 8 цього Закону умов, а виходячи із даної норми ці умови стосуються лише фізичних осіб.
Отже, враховуючи положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд не знаходить правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, а тому в даному клопотанні відмовляє.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до п/п 1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи: позовної заяви немайнового характеру, встановлена 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб для працездатних осіб, що на даний час становить 768 грн. 40 коп.
Цю суму слід сплатити на розрахунковий рахунок 31211206008013, отримувач - Мелітопольське УД/Мелітополь/22030101, код отримувача (ЄРДПОУ) 37968956, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код баку (МФО) - 899998, код класифікації і доходів бюджету - 22030101.
Крім того, згідно з п.5 ч.3 ст. 175 позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, згідно п. 14 постанови ПленумуВерховного судуУкраїни №1від 27.02.2009 року «Просудову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи,а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» заява про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 за № 1 належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити у позовній заяві.
Позовна заява не конкретизована та не містить відомостей яка саме інформація поширена відповідачем, коли, на якому веб-сайті, хто є власником цього веб-сайта та не залучено цю особу у якості співвідповідача.
До позовної заяви не додано жодного доказу, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, тексту інформації тощо.
Відповідно до ч.5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 цього Кодексу постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви та надання позовної заяви в паперовій формі з виправленими недоліками зазначеними в цій ухвалі, а також документа, що підтверджує сплату судового збору в зазначеному в ухвалі розмірі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд -
У задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія «Одеса» про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія «Одеса» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вищевказаного у встановлений термін, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 03.07.2019.
Суддя: