Справа № 444/881/19
Провадження № 2/444/868/2019
(ЗАОЧНЕ)
03 липня 2019 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Зеліско Р. Й.,
секретар судового засідання Мамедова Г. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 11.03.1997 року в Шевченківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Львівського управління юстиції вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 .
Зазначає, що її дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 », а при одруженні їй було присвоєно прізвище « ОСОБА_4 », однак вона не змінила паспорт і по даний час залишається на прізвищі « ОСОБА_3 » .
Стверджує, що у шлюбі в неї з відповідачем дітей немає. Одружившись з відповідачем, вони проживали в с. Малі Підліски до вересня 1997 року, однак вона зрозуміла, що зробила помилку, оскільки відповідач вирішив проживати з своєю матір'ю, а тому вона вимушена була повернутися додому.
З того часу, а це вже більше двадцяти років, вони не проживають разом , не ведуть спільного господарства, навіть не спілкуються.
Вказує, що давно переконалася, що стосунки їх надалі неможливі, вона втратила подружні почуття до відповідача і немаю бажання надалі відновлювати стосунки, так як фактично їх сім'я розпалася остаточно.
Позивач зазначає, що добровільно через органи реєстрації актів цивільного стану розірвати шлюб відповідач не бажає, а тому змушена звернутися за захистом в суд та просить розірвати шлюб, прізвище після розлучення залишити їй " ОСОБА_3 ".
Позивач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, що підтверджується письмовою розпискою в матеріалах справи, однак подала на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить задоволити. Не заперечує проти винесення заочного рішення. Питання стягнення судового збору з відповідача просить не вирішувати.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Від відповідача не надходило на адресу суду жодних клопотань, відзиву на позовну заяву.
Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Так як відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання , не з'явився в судове засідання без повідомлення причин , що в розумінні ч. 3 ст. 131 ЦПК України вважається неявкою без поважних причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, зважаючи на подану нею заяву про розгляд справи у її відсутності й без участі відповідача та про постановлення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.
З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , яке видано повторно Шевченківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області 08.06.2019 року, вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 11.03.1997 року у Шевченківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, про що цього ж дня було складено відповідний актовий запис № 123.
Прізвище чоловікові та дружині присвоєно ОСОБА_4 .
Суд враховує, що позивач зазначила у позовній заяві про те, що вона не змінила прізвища на ОСОБА_4 і по даний час має прізвище ОСОБА_3 .
Наведене підтверджується і копією паспорта позивача серії НОМЕР_2 , який виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 18.04.2000 року.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до обставин, викладених у позовній заяві, причиною розірвання є тривале окреме проживання сторін, відсутність між ними спілкування, втрата подружніх почуттів до відповідача зі сторони позивача і небажання надалі відновлювати стосунки.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
У відповідності до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що розлад в сім'ї носить стійкий характер, сім'я розпалась остаточно, сторони припинили подружні стосунки, втратили одне до одного почуття любові та поваги, сім'я фактично не існує. Суд враховує, що відповідач проявив байдужість до збереження шлюбу та сім'ї, оскільки в судове засідання не з'явився, не заявляв клопотань про надання строку для примирення.
А тому суд приходить до висновку, що шлюб слід розірвати.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Суд враховує, що незважаючи на те, що після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище " ОСОБА_4 ", однак остання залишилася на своєму дошлюбному прізвищі, що підтверджується копією її паспорта громадянина України.
А тому вимога позивача про залишення їй прізвища " ОСОБА_3 " підлягає задоволенню.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні в суд з позовом позивачем сплачено 768 грн. 40 коп. судового збору, що підтверджується квитанцією (а. с. 1).
В той же час, суд враховує, що позивач просить судовий збір з відповідача не стягувати, а тому незважаючи на те, що позовні вимоги позивача задоволені повністю, питання стягнення з відповідача судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, не підлягає вирішенню, не є предметом розгляду справи, оскільки суд розглядає справу лише в межах заявлених вимог.
Керуючись статтями 23, 141, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 280-284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 105, 110, 112, 113 СК України, суд,-
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , який зареєстровано 11.03.1997 року у Шевченківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 123.
Прізвище ОСОБА_7 після розірвання шлюбу залишити " ОСОБА_3 ".
Роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 03.07.2019 року.
Суддя Зеліско Р. Й.