справа № 166/413/19
провадження № 2/166/150/19
категорія: 26
Рішення
Іменем України
02 липня 2019 року смт. Ратне
Ратнівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Лозицького С.О.,
за участю секретаря Тарасюка О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в смт. Ратне справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
АТ КБ "Приватбанк" (надалі -Позивач) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 (надалі-Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заявленого позову Позивач зазначив, що 13.02.2007 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було підписано Заяву № б/н, згідно якої ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 21600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
АТ КБ "Приватбанк" свої договірні зобов'язання виконав, надавши Відповідачу кредит.
Відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконує, внаслідок чого станом на 26.02.2019 року має заборгованість 46701 грн. 88 коп. за кредитним договором № б/н від 13.02.2007 року, з яких:
- 35279 грн. 13 коп. - заборгованість за тілом кредита;
- 5894 грн. 89 коп. заборгованість за простроченим тілом кредита;
- 2520 грн. 44 коп.- пеня за прострочене зобов'язання;
- 307 грн. 33 коп. - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.;
- 500 грн. штраф (фіксована частина)
- 2200 грн. 09 коп. штраф (процентна складова).
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 46701 грн. 88 коп. заборгованості за кредитним договором та судові витрати.
Ухвалою Ратнівського районного суду Волинської області від 10.04.19 дану справу прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
22.04.2019 року до Суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій Відповідач зазначає, що кредитний ліміт на момент відкриття картки складав 4000 грн. В 2015 році кредитний ліміт було збільшено до 10000 грн. Вважає, що навіть якби вона і отримала кредитний ліміт у розмірі 21000 гривень, як зазначає Позивач у позовній заяві, то заборгованість за тілом кредиту не може складати 35279,13 гривень. Крім того, зазначила, що наданий Позивачем розрахунок заборгованості по кредиту в частині нарахування процентів за користування кредитом, в частині нарахування пені та комісії містить певні суперечності і проведені Позивачем нарахування зазначеної заборгованості за кредитом не відповідають вихідним даним. Вважає, що встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Зазначила, що розмір процентної ставки змінювався декілька разів, однак про зміну розміру процентної ставки її не повідомили жодного разу. Просить відмовити у задоволенні позову, розгляд справи проводити без її присутності, проти заочного рішення не заперечує.
05.06.2019 року до Суду надійшла відповідь на відзив в якому Позивач зазначив, що умовами договору (п.2.1.1.2.3.) визначено, що Банк має право в будь-який момент збільшити, зменшити або анолювати кредитний ліміт. Відносно перевищення розміру тіла кредиту над розміром кредитного ліміту зазначив, що згідно п.2.7.6.1.2.1 "Умовами та правилами надання банківських послуг" Утримувач карти має право користуватися сервісом «Миттєва розстрочка». Оскільки під час списання чергового щомісячного платежу по миттєвій розстрочці Відповідачем було використано всю суму кредитного ліміту, списання коштів здійснено за рахунок овердрафту, що і спричинило перевищення тіла кредиту над розміром встановленого кредитного ліміту. Щодо змін відсоткової ставки Позивач зазначає, що згідно п. 1.1.3.2.3 "Умовами та правилами надання банківських послуг" передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Розмір процентної ставки може змінюватися на умовах, зазначених в п.1.1.3.1.9 "Умовами та правилами надання банківських послуг".
01.07.2019 року до Суду надійшло заперечення на відповідь на відзив в якому, Відповідач зазначив, що Банком не було надано доказів поінформованості боржника про підняття кредитного ліміту та про підвищення процентної ставки по договору, яка змінювалася чотири рази.
Представник позивача в судове засідання не з'явився у поданому письмовому клопотанні просить справу розглядати у їх відсутності, підтримує позовні вимоги, які просить задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення суду.
Відповідач в судове засідання не з'явилася. В запереченні на відповідь на відзив просила справу розглядати без її участі.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, Суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:
Судом встановлено, що між Сторонами існують зобов'язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Згідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як передбачено ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із Заявою, підписаною Відповідачем 13.02.2007 року, між Сторонами укладено договір про надання банківських послуг, за яким Позивач надав Відповідачеві кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Тарифами Банку, факт ознайомлення з якими, Відповідач засвідчив своїм підписом у вказаній вище заяві, визначено порядок погашення заборгованості.
Факт укладення договору між Позивачем та Відповідачем підтверджується наявною у справі «Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку» (надалі - Анкета). Сторонами у вказаному вище документі, узгоджено, що складовою частиною договору є «Умови та Правила надання банківських послуг», а також «Тарифи банку».
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Позивач керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 "Умовами та правилами надання банківських послуг", на підставі яких Відповідач дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.
Згідно п. 2.1.1.5.7. "Умовами та правилами надання банківських послуг" Відповідач зобов'язувався слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту.
Пунктом 1.1.3.2.4 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 1.1.2.1.5 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам. У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів Банку» клієнт мав право надати Банку заяву про розірвання Договору.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається з матеріалів, наявних у справі, Відповідачем були отримані кредитні кошти в межах договірних відносин, які виникли внаслідок підписання вказаної ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно умов кредитного договору Відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати відсотки за користування кредитом та проводити погашення кредиту.
Взяті на себе зобов'язання Відповідач не виконує, що підтверджується наданим Позивачем розрахунком.
Відповідно до ст. ст.1050, 1054 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника вимагати повернення всієї суми кредиту.
Згідно статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Суд вважає обґрунтованою та доведеною обсягом наданих доказів, у тому числі наданим Позивачем розрахунком заборгованості, що позичальник свої зобов'язання не виконував належним чином, допускаючи їх періодичне прострочення, в результаті чого станом на 26.02.2019 року рахується заборгованість перед банком, яка складається з наступного: 35279,13 грн. - заборгованість за тілом кредита, 5894,89 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та в запереченні на відповідь на позовну заяву свій розрахунок заборгованості, який він вважає обгрунтованим, Суду не надав.
Щодо вирішення позовних вимог про стягнення пені та штрафів (фіксованої частини та процентної складової) Суд керується наступним:
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року №6-2003цс15, а також від 11 жовтня 2017 року №6-1374цс17.
З огляду на викладене, вимоги Позивача про стягнення пені в сумі 2520,44 грн. та пені в сумі 307,33 грн. задоволенню не підлягають, оскільки до Відповідача вже застосована цивільно-правова санкція за порушення строку виконання грошового зобов'язання - штраф (фіксована частина та процентна складова) у розмірі 2700,09 грн. (500 + 2200,09 грн.).
Підсумовуючи все вищевикладене Суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, а саме стягнути із Відповідача на користь Позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 13 лютого 2007 року у загальному розмірі 43874,11 грн. з яких:
1) 35279,13 грн. - заборгованість за тілом кредита;
2) 5894,89 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита;
3) 2700,09 грн. - штраф (фіксована частина та процентна складова).
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити у зв'язку з їх безпідставністю.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як слідує з матеріалів справи, за подання даного позову Позивач платіжним дорученням сплатило судовий збір у розмірі 1921 грн.
Оскільки суд задовольняє позовні вимоги частково в сумі 43874,11 грн., тому на користь Позивача слід стягнути у пропорційному розмірі судовий збір, що становить 1804 грн. 68 коп. ((43874,11 / 46701,88 грн.) * 1921)).
Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 81 , 247, 229, 263-265 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.ст.526, 530, 549, 551, 610, 625, 628, 1050, 1054 ЦК України Суд,-
Позов Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 43874 (сорок три тисячі вісімсот сімдесят чотири) грн. 11 коп.
У решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 1804 (одну тисячу вісімсот чотири) грн. 68 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Відповідно до ч.1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Лозицький С.О.