03 липня 2019 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 23 травня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,-
за участю захисника ОСОБА_5,
потерпілого ОСОБА_2 ,
представника потерпілого ОСОБА_7
Постановою судді Дарницького районного суду міста Києва від 23 травня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих доходів громадян, що становить 340 грн.
Відповідно до постанови, ОСОБА_1 26 лютого 2019 року в 17 год. 10 хв., керуючи автомобілем «Фольксваген», номерний знак НОМЕР_1 , рухався біля станції метро «Вирлиця» в м. Києві та в порушення п.п. 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), не дотримався безпечного бокового інтервалу та під час випередження здійснив зіткнення з автомобілем «ДАФ», номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом «Кроне», номерний знак НОМЕР_3 , після зіткнення автомобіль «Фольксваген», номерний знак НОМЕР_1 по інерції відкинуло з першої смуги руху в третю, в якій він здійснив зіткнення з автомобілем «Фольксваген», номерний знак НОМЕР_4 , що призвело до пошкодження транспортних засобів.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В доводах апеляційної скарги захисник ОСОБА_8. зазначає, що постанова суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення справи.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції не з'ясував місце зіткнення автомобілів та який саме транспортний засіб змінив напрямок руху і чи міг автомобіль «ДАФ» уникнути зіткнення з автомобілем «Фольксваген», яким керував ОСОБА_1
Захисник ОСОБА_8. звертає увагу на те, що суд першої інстанції необґрунтовано відкинув висновок експерта від 22 березня 2019 року та взяв до уваги висновок № 54/19 від 07 травня 2019 року, який був виконаний на замовлення ОСОБА_3 , водія автомобіля «ДАФ». На думку апелянта, висновок № 54/19 від 07 травня 2019 року не відповідає вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз (далі - Інструкція), оскільки експерт ОСОБА_4 самостійно зібрав вихідні дані для проведення експертизи та в порушення методики проведення зробив свої висновки.
Крім того, апелянт звертає увагу на те, що висновок суду про те, що рух змінював саме автомобілем «Фольксваген» не узгоджується з локалізацією пошкоджень транспортних засобів. Захисник зазначає, що у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) винен водій автомобіля «ДАФ», який змінив напрямок руху, що і стало причиною зіткнення автомобілів.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення потерпілого ОСОБА_2 та представника потерпілого - юридичної особи ОСОБА_7, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх доказів в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На думку апеляційного суду, суддя першої інстанції, розглядаючи справу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, в повній мірі дотримався вимог закону.
Судове рішення є вмотивованим. Суд вказав, які докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП він приймає, а тому доводи апелянта про те, що судом не дотримано положень ст. 245 КУпАП є необґрунтованими.
Окрім пояснень учасників ДТП ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 судом досліджені матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення, схема місця ДТП, висновки експертиз від 22 березня 2019 року та від 07 травня 2019 року та правильно зроблено висновок про порушення ОСОБА_1 ПДР України.
За доводами апеляційної скарги винуватим у даній ДТП захисник ОСОБА_8. вважає водія ОСОБА_3 , оскільки він змінив напрямок руху праворуч, проте останній в своїх поясненнях стверджує зворотне.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки дане провадження переглядається лише стосовно ОСОБА_1 , давати оцінку діям інших учасників ДТП суд не вправі.
Відповідно до схеми місця ДТП, зіткнення автомобілів «Фольксваген», яким керував ОСОБА_1 та «ДАФ» відбулося в другій смузі руху, по якій рухався автомобіль «ДАФ». Як позначено на даній схемі, що також підтверджується фотокартками місця ДТП, автомобілі рухались в попутному напрямку. Схема ДТП підписана її учасниками і будь-яких зауважень, зокрема від ОСОБА_1 не надходило. Це узгоджується з відеозаписом ДТП, відповідно до якого сліди гальмування автомобіля «Фольксваген» починаються в другій смузі, по якій рухався автомобіль «ДАФ».
Відповідно до пояснень захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, останній рухався на своєму автомобілі у крайній правій смузі по пр-ту Бажана в напрямку вул. Ревуцького, а водій автомобіля «DAF» рухався у другій смузі, та під час перестроювання у крайню праву смугу здійснив зіткнення з автомобілем його підзахисного, про що, на його думку, свідчать дані схеми ДТП та фототаблиці.
Апеляційний суд вважає викладені доводи такими, що суперечать як наведеним вище доказам, так і поясненням потерпілого ОСОБА_2 стосовно механізму ДТП, які він дав в суді апеляційної інстанції.
Так, під час апеляційного розгляду потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що він рухався зі сторони Харківської площі в бік Південного мосту у третій смузі, десь біля станції метро «Вирлиця» побачив перед своїм автомобілем передню частину автомобіля темного кольору, який «вилетів» між двома фурами, застосував гальмування, побачив, що зачепив автомобіль «Фольксваген». Потерпілий пояснив, що сам момент зіткнення він не бачив, а лише побачив перед своїм автомобілем передню частину автомобіля «Фольксваген».
За наявних пошкоджень транспортних засобів, зафіксованих як на схемі місця ДТП, так і на фотокартках, у автомобіля «Фольксваген», яким керував ОСОБА_1 пошкоджене задній бампер, ліве заднє крило, передній бампер, решітка радіатора, капот, а в автомобіля «ДАФ» передній бампер, передня права фара.
Враховуючи характер пошкоджень автомобілів, їх положення після ДТП, апеляційний суд вважає, що судом зроблений правильний висновок про порушення ОСОБА_1 п.п. 13.1, 13.3 ПДР України, відповідно до яких під час випередження водій зобов'язаний дотримуватись безпечного бокового інтервалу.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що доводи апелянта про те, що висновок № 54/19 від 07 травня 2019 року не відповідає вимогам Інструкції, оскільки експерт ОСОБА_4 самостійно зібрав вихідні дані для проведення експертизи та в порушення методики проведення зробив свої висновки, не ґрунтується на матеріалах справи.
Відповідно до вказаного висновку (а.п. 47-54), на дослідження експерту надано письмові пояснення учасників ДТП, фотографії, відеозапис, схему місця ДТП В суді першої інстанції був допитаний експерт ОСОБА_4 , який пояснив, що всі вихідні дані він отримав від заявника ОСОБА_3 та самостійно не збирав вихідні дані, не робив ніякі заміри.
Крім того, апеляційний суд не погоджується з доводами апелянта про те, що суд першої інстанції необґрунтовано відкинув висновок експерта від 22 березня 2019 року та взяв до уваги висновок № 54/19 від 07 травня 2019 року.
Відповідно до постанови, суд першої інстанції не приймає висновок експерта від 22 березня 2019 року як допустимий доказ, оскільки спеціаліст ОСОБА_6 не є судовим експертом та не має відповідного свідоцтва, яке згідно Наказу МЮ України від 03 березня 2015 року № 301/5підтверджує його повноваження, крім цього під час проведення даного дослідження він не попереджався про кримінальну відповідальність.
З даним висновком суду погоджується апеляційний суд.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відтак підстав для скасування постанови немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 23 травня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Р.Трясун