Справа № 757/6611/19-п Головуючий у суді І інстанції Мартинов Є.О.
Провадження № 33/824/2317/2019 Доповідач: Капічон О.М.
Категорія ч. 2 ст. 172-6 КУпАП
іменем України
02 липня 2019 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Капічон О.М. за участю ОСОБА_1 , захисника Вдовиченко Н.Ф., прокурора Панафеди Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16.04.2019 року щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Велика Бакта Берегівського району Закарпатської області, громадянки України, з вищою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, згідно з п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», державним службовцем категорії «В» та обіймаючи посаду головного спеціаліста відділу нормативно-правової роботи, експертизи проектів актів з питань будівництва Юридичного департаменту Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, порушила вимоги частини 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 1 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 року № 2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 958/29088, зі змінами, внесеними згідно з Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 18 серпня 2016 року № 1, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 серпня 2016 року за № 1153/29283, а саме: несвоєчасно повідомила про суттєві зміни у майновому стані.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.04.2019 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП та застосовано щодо неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп.; стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 384 грн. 20 коп.
На вказану постанову ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 16.04.2019 року щодо неї та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова суду першої інстанції є незаконною, не обґрунтованою та прийнятою внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції прийшов до неправильних висновків стосовно того, що на момент набуття права власності на майно вона була суб'єктом декларування. Так, датою придбання майна (в розумінні ч. 2 ст. 52 ЗУ «Про запобігання корупції») слід вважати дату отримання документу - Довідки №624 «Про набуття у власність об'єкта інвестування». Апелянт зазначає, що на момент придбання майна, тобто, станом на 22.01.2018 року, вона не була суб'єктом декларування, оскільки присягу держаного службовця склала 15.03.2018 року. Після набуття статусу державного службовця у неї не відбувалося суттєвих змін у майновому стані, оскільки кошти на придбання майна були витрачені 12.01.2018 року, що підтверджується належними доказами. На переконання апелянта, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні документи, які б підтверджували законність поданих доказів щодо вчинення нею адміністративного правопорушення, зокрема, щодо її перебування на посаді, й особа, яка їх збирала не була на це уповноважена належним чином. Окрім того, в протоколі №140 не правильно зазначені дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, зокрема, щодо посади ОСОБА_1 , й, в подальшому, ці відомості виправлено олівцем. Апелянт звертає увагу суду на те, що в національному законодавстві відсутнє визначення поняття «придбання майна», та відсутнє його правозастосовне тлумачення, у зв'язку з чим, суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку щодо наявності в її діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши ОСОБА_1 та її захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити; прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги; перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган /посадова особа/ оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При розгляді справи судом першої інстанції було дотримано вимог чинного законодавства, спрямованих на своєчасний і об'єктивний розгляд справи.
Так, суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснила, що на її переконання, днем придбання нею майна є 22.01.2018 року, коли вона сплатила за нього всі кошти та їй було видано довідку № 624, яка підтвердила її право на набуття у власність об'єкта нерухомості, у зв'язку з чим, у неї ще не виникло обов'язку декларування істотних змін у майновому стані, оскільки на той момент вона не була державним службовцем. Разом з тим, вона зазначила, що датою державної реєстрації її права власності на нерухоме майно є 06.04.2018 року, а днем передачі документів про державну реєстрацію права власності є 21.04.2018 року.
Так, ч. 2 ст. 172-6 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.
Згідно п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.
Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного спеціаліста відділу нормативно-правової роботи, експертизи проектів актів з питань будівництва Юридичного департаменту Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та будучи державним службовцем категорії «В», є суб'єктом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-6 КУпАП.
У свою чергу, ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Так, відповідно до наказу №68К/ОС від 07.03.2018 року ОСОБА_1 з 15.03.2018 року було призначено на посаду головного спеціаліста відділу нормативно-правової роботи, експертизи проектів актів з питань будівництва Юридичного департаменту на період відпустки для догляду за дитиною основного працівника ОСОБА_3 до дня фактичного виходу її з відпустки, як переможця конкурсу з випробуванням строком 1 місяць /а. с. 59/.
15.03.2018 року ОСОБА_1 прийняла присягу державного службовця та була ознайомлена з обмеженнями, встановленими Законом України «Про запобігання корупції» щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби, що засвідчено її підписом /а. с. 60-63/.
Окрім того, в обмеженнях, встановлених Законом України «Про запобігання корупції» щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби, зокрема, вказано про обов'язок декларування істотних змін в майновому стані державного службовця /а. с. 63/.
Таким чином, ОСОБА_1 було відомо про її обов'язок декларування придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року, у десятиденний строк з моменту придбання майна.
Аргументи апелянта щодо того, що суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку стосовно моменту набуття права на нерухоме майно, не знайшли свого підтвердження, виходячи з наступного.
Порядок інформування Національного агентства з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування визначений у Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, який був затверджений рішенням Національного агентства №2 3 від 10.06.2016 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089).
Відповідно до пункту 6 Розділу II зазначеного Порядку, суб'єкти декларування письмово повідомляють Національне агентство про суттєві зміни у своєму майновому стані відповідно до частини другої статті 52 Закону шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Реєстру через власний персональний електронний кабінет у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна. Зазначене електронне повідомлення подається шляхом заповнення відповідної електронної форми на веб-сайті Реєстру відповідно до технічних вимог до форми. Згідно з пунктом 2 розділу II зазначеного Порядку, повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування подається через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті суб'єкта декларування після реєстрації в Реєстрі.
Так, відповідно до правозастосовної практики, набуття майна є низкою передбачених законом юридичних фактів, за наявності яких особа набуває майно, тобто, стає його власником.
Особливість режиму нерухомого майна визначається тим, що права на нього та правочини щодо нього підлягають державній реєстрації. Важливість визначення моменту переходу права власності на нерухомі речі, пояснюється тим, що саме з цим моментом пов'язаний перехід до набувача відповідного об'єкта правомочностей, що складають зміст суб'єктивного права власності, - права володіння, права користування та права розпорядження. У зв'язку з цим, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення теж підлягають державній реєстрації.
Тобто, момент державної реєстрації права власності на нерухоме майно є моментом набуття такого майна.
ОСОБА_1 придбала квартиру загальною площею 113,6 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору від 29.12.2017 року № 33-2912/2017-1 про участь у Фонді фінансування будівництва, укладеного з ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал».
Відповідно до відомостей, внесених до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 06.04.2018 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на зазначену квартиру загальною вартістю 2 266 320 грн. 00 коп., що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного календарного року.
Згідно акту прийняття - передачі документів, 21.04.2018 року ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» передало ОСОБА_1 витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та технічний паспорт на квартиру, а тому як державний службовець, вона була зобов'язана належним чином подати декларацію про істотні зміни в майновому стані.
Вказівка апелянта на те, що майно було придбано ОСОБА_1 22.01.2018 року, не може бути взята до уваги, оскільки у вказаний день нею було лише перераховано кошти за майно, що є однією з юридичних дій для подальшого його набуття.
Що стосується посилання апелянта на недотримання процедури при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , то суд першої інстанції не виявив таких порушень та правомірно прийняв ці матеріали до свого розгляду.
Враховуючи обставини справи про адміністративне правопорушення, наявні в матеріалах докази, що є належними та допустимими, які суд апеляційної інстанції проаналізував у їх сукупності, приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.04.2019 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Капічон