Справа № 357/2988/19
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/10493/2019
Головуючий у суді першої інстанції: Ярмола О.С.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
02 липня 2019 року Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Стрижеуса А.М., вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Квартирно-експлуатаційний відділ визнання і надання дозволу про визнання недійсним рішення житлової комісії про зняття з квартирного обліку та зобов'язання поновлення на квартирному обліку -
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Квартирно-експлуатаційний відділ визнання і надання дозволу про визнання недійсним рішення житлової комісії про зняття з квартирного обліку та зобов'язання поновлення на квартирному обліку, задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду, 12 червня 2019 року через засоби поштового зв'язку В/ч НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу, яка підлягає залишенню, яка не відповідає вимогам ст.356 ЦПК України, оскільки апеляційна скарга подана з пропуском строку, встановленого цивільним процесуальним законодавством України.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були врученні у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 цього Кодексу
З матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваного рішення відповідачем Військовою частиною НОМЕР_1 отримано 13 травня 2019 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 32)
В апеляційній скарзі відповідач Військова частина НОМЕР_1 питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду не порушує, причини пропуску строку не зазнає.
Відповідно до ч.3 ст. 357 ЦПК України, у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою, в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Отже, оскільки апеляційна скарга на ухвалу суду подана поза межами процесуального строку, питання про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач Військова частина НОМЕР_1 не порушує, тому суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху, надавши строк десять днів з дня вручення цієї ухвали - для подання належним чином обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, а скаржнику - надати строк для усунення недоліків, а саме: для подання належним чином обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення.
Крім того, одночасно з апеляційною скаргою відповідачем Військовою частиною НОМЕР_1 подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору вказує, що не має пільг щодо сплати удового, Військова частина отримує кошти із державного бюджету, розпорядником вказаних коштів є Державне казначейство України. У Військової частини відсутні на рахунку кошти для сплати судового збору. На даний час вибула на полігон для проведення навчань по бойовій підготовці особового складу, а тому кошти були витрачені на проведення навчань.
За загальними правилами цивільного судочинства судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скаргу чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом.
При цьому судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
За змістом частини першої статті 136 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій статті 136 ЦПК України, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено випадки коли суд може звільнити особу від сплати судового збору, зокрема позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Матеріалами справи встановлено, що Військова частина по даній справі має процесуальний статус відповідача, а отже положення пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» на апелянта не розповсюджуються.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, ураховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, суд доходить висновку, що доводи, наведені апелянтом, не дають підстав для його задоволення та звільнення заявника від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки у їх підтвердження не надано належних доказів, а безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.
Оскільки норма закону, на яку посилається апелянт при зверненні з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, не підлягає застосуванню з огляду на процесуальний статус відповідача по справі, клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.4 цього Закону із змінами, за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, яка містить дві вимоги немайнового характеру.
Пунктом 13 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 25.09.2015), роз'яснено , що у разі якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір справляється окремо з кожної із таких вимог.
Разом з тим позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір».
При зверненні до суду з позовом, позивач ОСОБА_1 мав би сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру в розмірі 1536 грн. 80 коп. (768,40 х 2 = 1536 грн. 80 коп.)
Відповідно до п.6 ч.1 ст.4 цього Закону із змінами, за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, розмір судового збору при подачі даної апеляційної скарги повинен становити 2305,20 грн. (1536 грн. 80 коп. х 150% ).
Враховуючи наведене, особі, що подає апеляційну скаргу слід сплатити суму судового збору у розмірі 2305,20 грн. на реквізити Київського апеляційного суду: отримувач коштів: УК у Солом'янському районі м. Києва; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: 34311206080024, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір за позовом (за апеляційною скаргою), ((ПІБ) чи назва установи, організації), Київський апеляційний суд , адреса суду м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а.
Оригінал квитанції необхідно подати до суду апеляційної інстанції
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, а скаржнику - надати строк для усунення недоліків,а саме: подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення, сплатити судовий збір та надати суду оригінал квитанції.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, -
В задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2019 року - залишити без руху, надати строк для усунення недоліків, викладених у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити апелянту, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків апеляційна скарга буде визнана неподана та повернута особі яка її подала, а у випадку невиконання вимог ч.3 ст. 357 ЦПК України або визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними, у відкритті апеляційного провадження може бути відмовлено
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: