Київський апеляційний суд
26 червня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Тютюн Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 11 березня 2019 року,
Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 12.03.2019 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Як встановив суд, 25 січня 2019 року близько 2 години 45 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Renault" д/н НОМЕР_1 біля будинку № 15 на вул. А. Ахматової в м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати і закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, тобто у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає про порушення суддею норм процесуального права, оскільки всупереч вимогам ст.ст.268, 2772 КУпАП і викладеним у постанові даним про те, що він повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи, повістку він не отримував. Також вважає, що у зафіксованому поліцейськими правопорушенні відсутній повний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, безпосереднім об'єктом якого є суспільні відносини у сфері забезпечення дорожнього руху. 25.01.2019 року близько 2 години 20 хвилин він отримав телефонний дзвінок про те, що автомобіль блокує виїзд. Поїздок не здійснював, а лише пропустив заблокований автомобіль і був зупинений поліцейськими, коли здійснював паркування на тротуарі з дотриманням вимог ПДР.
Справа № 33/824/2035/2019 Постанова винесена суддею Домарєвим О.В.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
У протоколі не зазначено, що водієві пропонувалось пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським, і що він відмовився від проходження такого огляду. Також не зазначено, що водій відмовився пройти огляд у закладі охорони здоров'я, про що свідчить відсутність у справі направлення на огляд водія, форма якого затверджена п.8 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція). Відсутність у протоколі даних про те, який саме огляд і у який спосіб він мав пройти, свідчить про порушення поліцейськими порядку огляду, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості пройти його у встановленому законом порядку. А тому огляд вважається недійсним, а протокол - недопустимим доказом.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки суть правопорушення є незрозумілою. У протоколі вказано і про керування транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, відповідальність за що законом не передбачена, і про відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, але якого саме, не зазначено, а формулювання "у встановленому законом порядку" не розкриває суті порушення з огляду на положення ст.266 КУпАП.
Під час складання протоколу йому не роз'яснили права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, не відсторонили від керування транспортним засобом та не передали керування іншій особі, що викликає сумнів у законності дій поліцейських при оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
На вказані обставини суддя уваги не звернув, не допитав свідків і формально розглянув справу.
Крім того, ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, пропуск якого мотивує тим, що копію оскарженого судового рішення отримав лише 09.04.2019 року.
До апеляційного суду ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився втретє. Судове засідання, призначене на 13.05.2019 року, було відкладено його за клопотанням у зв'язку з необхідністю прибути до Дарницького військового комісаріату м. Києва, на підтвердження чого ОСОБА_1 зобов'язався надати копію повістки. Наступне судове засідання, призначене на 05.06.2019 року, було відкладено за клопотанням захисника Верещагіної А.О. у зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 за межами м. Києва та участю захисника в інших судових засіданнях. Також 25.06.2019 року захисником Маховиком М.В. було подано клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з його участю в кримінальному провадженні.
Оскільки документів, які б підтверджували поважність причин неприбуття захисників, а так само ОСОБА_1 , який жодного разу не з'явився, апеляційному суду надано не було, згідно з ч.6 ст.294 КУпАП їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до таких висновків.
Згідно з ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у передбачених законом випадках. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подана ОСОБА_1 17.04.2019 року, тобто з пропуском встановленого законом строку. Справу розглянуто під час його відсутності, дані про дату отримання ним копії постанови відсутні, а тому не довіряти доводам про отримання копії оскарженого судового рішення 09.04.2019 року немає підстав. За таких обставин строк оскарження постанови пропущений з поважних причин і підлягає поновленню.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що суддя місцевого суду згідно з ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення, дав належну оцінку доказам і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є обґрунтованим і підтверджується наявними в справі доказами.
Такими доказами є дані, зафіксовані в: протоколі про адміністративне правопорушення, в якому детально викладено суть порушення, вчиненого ОСОБА_1 , про що зазначено раніше, і містяться його письмові пояснення про вживання пляшки алкогольного напою; письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у присутності яких водій відмовився від проходження огляду із застосуванням спеціального технічного засобу "Drager" та в закладі охорони здоров'я; записі нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського.
Оскільки вказані докази об'єктивно узгоджуються між собою, їх правильно покладено в обґрунтування висновків суду.
ОСОБА_1 не заперечує, що заблокував проїзд транспортного засобу, тому пропустив його і був зупинений поліцейськими, коли паркувався на тротуарі. Вказані дії свідчать про керування ним транспортним засобом, у зв'язку з чим посилання на відсутність у протоколі повного складу адміністративного правопорушення є незрозумілими, адже такого терміну як повний або неповний склад правопорушення не існує.
Протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності з вимогами ст.256 КУпАП і не за керування з ознаками наркотичного сп'яніння, а за відмову особи, яка керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду в присутності двох свідків. Положеннями вказаної норми не передбачено, що він має містити послідовність дій поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в контексті ст.266 КУпАП, якою визначено процедуру огляду.
Таким чином викладена у протоколі суть правопорушення є зрозумілою та відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП.
Бланк протоколу про адміністративне правопорушення, який є додатком до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, містить одну графу і про роз'яснення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, її прав та обов'язків, передбачених ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, і про повідомлення про розгляд справи. І підпис ОСОБА_1 спростовує доводи в апеляційній скарзі про те, що йому не роз'яснювали права.
Безпідставними є і твердження про порушення процедури огляду, оскільки в справі відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, форма якого наведена в додатку 1 до Інструкції.
Вказана форма заповнюється у випадку направлення водія на огляд до закладу охорони здоров'я. Оскільки ОСОБА_1 відмовився проходити огляд в закладі охорони здоров'я, то підстав для складання направлення у працівників поліції не було.
При цьому посилання на недійсність огляду на стан сп'яніння не можуть бути взяті до уваги, адже такий огляд не проводився.
Відеозаписом нагрудної камери зафіксовано, що інспектор поліції в присутності двох свідків запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу "Drager", так і в закладі охорони здоров'я, від якого порушник відмовився, після чого йому було роз'яснено, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
А тому твердження в апеляційній скарзі, що пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому ст.266 КУпАП порядку поліцейські не пропонували і йому незрозуміло, на стан якого сп'яніння і в який спосіб він мав його пройти, є неправдивими. І наявна в справі розписка, в якій порушник знову ж таки повідомляє, що вжив пляшку алкогольного напою, залишає автомобіль на місці зупинки і зобов'язується ним не керувати протягом доби, свідчить про застосування до нього такого заходу забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.266 КУпАП, як відсторонення від керування транспортним засобом.
Згідно з ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ст.2772 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду.
Дійсно, справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 та даних про його своєчасне сповіщення, оскільки у справі наявні відомості про направлення йому повістки, а не її отримання, що може свідчити про порушення його прав, передбачених ст.268 КУпАП.
Однак при розгляді справи в апеляційному суді ОСОБА_1 мав можливість реалізувати свої права, і його систематичні неявки без поважних причин свідчать про небажання скористатися правами, передбаченими ст.268 КУпАП. А тому допущене суддею місцевого суду порушення норм процесуального права не вплинуло на правильність прийнятого рішення і не може бути підставою для скасування постанови із закриттям провадження у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена повністю.
Стягнення на ОСОБА_1 . накладене в межах строків, встановлених ст.38 КУпАП, і відповідає санкції відповідної частини статті.
Таким чином постанова судді є законною та обґрунтованою і підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Поновити ОСОБА_1 строк оскарження постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 11 березня 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 11 березня 2019 року, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 /шестисот/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 /десять тисяч двісті/ гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду Т.М. Тютюн