Справа № 33/824/2183/2019 Суддя у першій інстанції: Диба О.В.
Категорія: ст. 124КУпАП Головуючий у апеляційній інстанції: Фрич Т.В.
14 червня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Фрич Т.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 його захисника ОСОБА_4., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 16 квітня 2019 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
за ст. 124 КУпАП, -
Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 16 квітня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.
Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Оболонського районного суду м. Києва від 16 квітня 2019 року в частині позбавлення його права керування транспортними засобами та застосувати до нього покарання у виді штрафу.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд неправомірно застосував до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців, не в повному обсязі з'ясував обставини справи та не взяв до уваги фактичні обставини дорожньо-транспортної пригоди.
Також апелянт зазначає, щооцінивши обставини дорожньо-транспортної пригоди він відразу визнав вину, про що зазначив у протоколі № 181878. Відносно травм отриманих пасажиром автомобіля «Ауді» ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , зазначає, що дана особа була не пристебнута паском безпеки під час руху транспортним засобом, а тому саме під час різкої зупинки і отримав легкі тілесні пошкодження, причиною яких є порушення ПДР самим пасажиром. ОСОБА_1 одразу викликав швидку допомогу. Водій автомобіля «Ауді», також до нього не має претензій ні майнових, ні моральних, він виконав усі необхідні заходи забезпечення надання допомоги при ДТП, як учасник ДТП і як людина, що переймалась життям інших учасників дорожньо-транспортної пригоди.
Крім того апелянт зазначає, що він має водійське посвідчення та керує транспортним засобом з 1994 року, маючи стаж керування більше 25 років, та за останніх 10 років, він жодного разу не був притягнутий до адміністративної відповідальності, як винна особа в ДТП.
Апелянт звертає увагу на те, що він працює на посаді провідного інженера програміста в ТОВ «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ» і в його посадові обов'язки входить виїзд до клієнтів компанії розташованих по всій території України, тому для можливості працювати та виконувати робочі обов'язки йому необхідно мати право на керування транспортними засобами, для матеріального забезпечення своєї родини та двох дітей, один з яких навчається в 4 класі, та потребує щоденного відвезення його до школи, оскільки відсутнє пряме транспортне сполучення від будинку до школи, а відстань досить велика і дитина не має можливості в зв'язку з малим віком їздити до школи сама.
Також апелянт звертає увагу на те, що він співпрацює на безоплатній основі з Національною спортивною федерацією з автомобільного спорту - Автомобільною федерацією України, і за власні кошти проводить фото та відео зйомку змагань, виставок, презентацій присвячених подіям автоспорту, в тому числі Чемпіоната України. Для виконання даних робіт він використовує свій власний автомобіль, чим сприяє розвитку популяризації автомобільного спорту в Україні, та дані заходи та змагання проходять за межами міста по всій території України.
Від ОСОБА_3 поштовим зв'язком надійшла заява, в якій останній просить проводити судовий розгляд без його участі, та апеляційну скаргу ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі, також зазначає, що він не має до ОСОБА_1 жодних претензій ні морального, ні матеріального характеру.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , його захисника ОСОБА_4., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи на обґрунтування апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Так, висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у порушенні ним п.2.3 б, п. 16.6 ПДР є обґрунтованим, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 181878 від 15.03.2019 року, та матеріалами, за результатами відомостей, зареєстрованих у ЖЕО Оболонського УП ГУ НП в м. Києві, а тому вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, доведена і ніким під сумнів не ставиться.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи суд при накладенні адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на шість місяців, яке застосовується до правопорушника за грубе порушення порядку користування цим правом, порушив його права, передбачені ст. 268 КУпАП, та не врахував належним чином характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 ступінь його вини, яку він визнав повністю та щиро розкаявся, обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, зокрема те, що він вживав заходів, для забезпечення надання допомоги при ДТП, як учасник ДТП і як людина, що переймалась життям інших учасників дорожньо-транспортної пригоди, що полягало у виклику швидкої медичної допомоги, автомобіль використовується ним у роботі та у повсякденному житті, для забезпечення потреб сім'ї, а позбавлення права керування транспортним засобом ставить його у дуже скрутне становище.
В зв'язку з викладеним вище, враховуючи те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, допомагає у вихованні сина, який навчається в 4 класі, та потребує відвезення його до школи, допомагає висвітлювати автомобільний спорт в Україні на безоплатній основі, автомобіль потребує під час виконання прямих посадових обов'язків за місцем працевлаштування, дані обставини підтверджуються, наданими останнім довідкою з місця роботи та характеристики, довідки з Автомобільної федерації України, довідки з навчального закладу, а також враховуючи, що ОСОБА_3 відповідно до заяви не має до ОСОБА_1 жодних претензій ні морального, ні матеріального характеру, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю можливим змінити вид адміністративного стягнення, накладений районним судом, на штраф.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП України, суддя,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 16 квітня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, - змінити.
Накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у виді штрафу, в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 / триста сорок/ грн., а в решті постанову суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Т.В.Фрич