Справа № 629/4070/17
Провадження № 22-ц/818/2693/19
02 липня 2019 року
м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Бровченко І.О.,
суддів - Бурлака І.В., Колтунової А.І.,
за участю секретаря - Прокопчук І.В.,
сторони справи:
позивач - заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лозівської міської ради Харківської області,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лозівської міської ради Харківської області на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 березня 2019 року в складі судді Каращук Т.О.,
31 жовтня 2017 року керівник Лозівської місцевої прокуратури звернувся до Лозівського міськрайонного суду Харківської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Лозівської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
22 березня 2019 року відповідачем по справі ОСОБА_1 через канцелярію суду була подана заява про закриття провадження по даній справі на підставі того, що прокурором при поданні позовної заяви не зазначено та не обґрунтовано підстав для звернення до суду з даним позовом. Не має жодних підстав для розгляду позовної заяви поданої Лозівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лозівської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 пр. стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
Прокурор Гребенюк В.Є. заперечував проти задоволення даної заяви посилаючись на її необґрунтованість.
Представник Лозівської міської ради - Степанова О.С. підтримала думку прокурора та заперечувала проти задоволення даної заяви. Крім цього посилалась на те, що Лозівська місцева прокуратура звернулась до суду з позовом в інтересах Лозівської міської ради оскільки в місцевому бюджеті не передбачені кошти для сплати судового збору.
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 березня 2019 року в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження по справі відмовлено.
Позовну заяву керівника Лозівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лозівської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів залишено без розгляду.
Ухвала суду мотивована тим, що саме лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, не достатньо для прийняття судом цієї заяви та рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз.2 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після встановлення судом правових підстав для представництва. До заяви не додані документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб в контексті вимог ч. 1 ст. 56 ЦПК України та ст.23 Закону України «Про прокуратуру». В судовому засіданні також прокурором не обґрунтовано наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі Лозівської міської ради та не надано доказів щодо нездійснення або неналежним чином здійснення вказаними органами відповідних повноважень, віднесених до їх компетенції, притягнення винних осіб до відповідальності. До того ж, Лозівська міська рада, на даний момент існує, як юридична особа, не ліквідована, а тому здатна самостійно представляти свої інтереси в суді, а посилання на те, що в міському бюджеті недостатньо коштів для сплати судового збору при зверненні до суду не є підставою для представництва юридичної особи прокурором. Крім цього, прокурором не надано доказів на підтвердження того, що він попередньо попередив відповідні компетентні органи, які мали б самостійно захищати інтереси держави про наслідки не виконання відповідних функцій, а також згоду Лозівської міської ради на здійснення прокурором представництва інтересів в суді. За таких обставин, вимоги ЦПК України щодо пред'явлення позову прокурором не дотримано та на підтвердження законності представництва Лозівською місцевою прокуратурою не надано жодних доказів.
В апеляційній скарзі заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лозівської міської ради Харківської області просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та справу направити для продовження розгляду. Зазначає, що орган місцевого самоврядування як розпорядник спірної земельної ділянки та суб'єкт правовідносин її землекористування був обізнаний про наявність порушеного суб'єктивного права, тобто лише орган прокуратури є тим суб'єктом, що має процесуальну можливість звернутись з позовом до суду. Щоб інтереси держави не залишитися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно. На виконання ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Лозівською місцевою прокуратурою було попередньо повідомлено Лозівську міську раду Харківської області про представництво інтересів держави в її особі при зверненні із позовною заявою до суду листом від 31 жовтня 2017 року № 04-32/4181-17.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що провадження у справі підлягає зупиненню, виходячи з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що керівник Лозівської місцевої прокуратури звернувся до Лозівського міськрайонного суду Харківської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Лозівської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
Звернення до суду в інтересах Лозівської міської ради прокурор обґрунтовує тим, що відповідач використовує земельну ділянку комунальної власності з порушенням вимог земельного законодавства та законодавства про плату за землю, що призводить до значних втрат бюджету м. Лозова у вигляді неодержаного доходу від плати за спірні земельні ділянки, тобто спричинення територіальній громаді Лозівської міської ради збитків. Підставою представництва прокурором інтересів держави в особі Лозівської міської ради, згідно з ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ч. 2 ст. 131-1 Конституції України, являється несплата відповідачем вищевказаних збитків, заподіяної порушенням земельного законодавства, що значно ослаблює економічні основи держави та потребує прокурорського реагування. При цьому, не дивлячись на покладені на Лозівську міську раду функції та повноваження, заходи представницького характеру з метою стягнення з ОСОБА_1 збитків, внаслідок використання без правовстановлюючих документів вищевказаної земельної ділянки, до теперішнього часу не вжито.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 10 травня 2019 року відкрито провадження у справі за апеляційною скаргою заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лозівської міської ради Харківської області та ухвалою від 15 травня 2019 року справу призначено до розгляду судом апеляційної інстанції.
Відповідно до частини 4 статті 263 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, в постанові Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі №610/1823/17 зазначено, що захист інтересів держави покладено безпосередньо на відповідних суб'єктів владних повноважень. Прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №635/5773/16-ц.
У постанові Верховного Суду від 05 липня 2018 року, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що прокурор, звертаючись до суду з позовом про звільнення та повернення земельної ділянки, мав не тільки законне право, а й обов'язок здійснити захист таких інтересів. Також в справі №936/1111/15 вказано, що правовідносини, пов'язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідають.
Зазначене свідчить про неоднакове застосування ст.23 Закону України «Про прокуратуру» у подібних правовідносинах.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 587/430/16-ц, провадження № 61-31707св18 за позовом Сумської місцевої прокуратури Сумської області до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду для необхідності формування єдиної правозастосовної практики.
Відповідно до пункту 10 частини 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно пункту 14 частини 1 статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини 1 статті 252 цього кодексу - до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Частиною другою статті 381 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження у справі, що переглядається, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19).
На підставі викладеного, керуючись п.10 ч.1 ст.252 , п.14 ч.1 ст.253, ст.260 ЦПК України суд,
Зупинити провадження у цивільній справі за позовом керівника Лозівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лозівської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за апеляційною скаргою заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лозівської міської ради Харківської області на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 березня 2019 року до перегляду Великою палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 587/430/16-ц провадження №61-31707ск18 за позовом Сумської місцевої прокуратури Сумської області до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки, переданої на розгляд Великої палати Верховного суду ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року.
Провадження у справі зупинити до закінчення перегляду справи №587/430/16-ц, провадження № 61-31707ск18 у касаційному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку в частині зупинення провадження у справі безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 04 липня 2019 року.
Головуючий І.О. Бровченко
Судді І.В. Бурлака
А.І. Колтунова