Провадження № 33/818/724/19 Головуючий І інстанції - Колесник С.А.
Справа № 640/9325/19 Доповідач - Кружиліна О.А.
Категорія: ст. 472 МК України
26 червня 2019 року Харківський апеляційний суд у складі судді
судової палати з розгляду кримінальних справ- Кружиліної О.А.
за участю секретаря - Шалімової Ю.О.
захисника- Литвиненка В.В.
представника Харківської митниці ДФС- Тупікової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду міста Харкова від 16 травня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених статтею 472 МК України,-
04 грудня 2018 року головним державним інспектором митного поста «Щербаківка» Харківської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил № 3190/80700/18 відносно ОСОБА_1 за статтею 472 МК України.
Згідно з вказаним протоколом 04 грудня 2018 року, приблизно о 16 годині 01 хвилин, до зони митного контролю МАПП «Гоптівка» у напрямку руху з Російської Федерації до України в'їхав транспортний засіб особистого користування RENAULT 19 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням громадянина України ОСОБА_1
Формою проходження митного контролю вищевказаний громадянин обрав коридор (смугу) спрощеного митного контролю - «зелений коридор». Згідно з частиною 2 статті 366 Митного кодексу України канал, позначений символами зеленої кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межи цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
На підставі частини 1 статті 339 Митного кодексу України, за результатами відпрацювання системи управління ризиками вищевказаний автомобіль був переведений зі смуги руху «зелений коридор» на смугу руху «червоний коридор», для проведення огляду. Під час усного декларування громадянин ОСОБА_1 заявив, що не переміщує товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню, оподаткуванню, заборонених чи обмежених до переміщення через митний кордон України.
При проведенні огляду було встановлено, що в салоні автомобіля та у багажному відділенні знаходились 2 бухти кабелю чорного кольору без маркування, та 5 (п'ять) бухт дроту(кабелю) МГТФ Ф 1,0 у чорному поліетиленовому пакеті, а саме: ТУ 16-505.185-71.ТЗ (довжина згідно з маркуванням 64 м), ТУ 16-505.185-71.ТЗ № 01/05 (довжина згідно з маркуванням 43 м), ТУ 16-505.185-71.T3 № 01/05 (довжина згідно з маркуванням 90,5 м), ТУ 16-505.185-71.ТЗ № 01/05 (довжина згідно з маркуванням 43,5 м), ТУ 16-505.185-71.ТЗ № 01/05 (довжина згідно з маркуванням 62 м).
В салоні на задньому сидінні автомобіля знаходились в поліетиленових пакетах 6 бухт дроту: з надписом на етикетці «провод МСЭ 16-13 2x0,20 Ч ТУ 16-505.083-78» (довжина згідно з маркуванням 205.0 м), з надписом на етикетці «провод МГТФЭ 0,20 ТУ 16-505.185-71 ТТ» (довжина згідно з маркуванням 120 м), з надписом на етикетці «МАРКА МСЭ І6-13 3x0,2 (довжина згідно з маркуванням 15 м), з надписом на етикетці «МАРКА МГТФЭ 0,5» (довжина згідно з маркуванням 5 м), з надписом на етикетці «провод МГТФЭ 0,35 ТУ 16-505.185-71 TT» (довжина згідно з маркуванням 108,0 м), з надписом на етикетці «провод МГТФЭ 0,20 ТУ 16-505.185-71 TT» (довжина згідно з маркуванням 366,5 м).
За інформацією з мережі Інтернет, сайту https//cable.ru загальна вартість виявленого товару за курсом Національного банку України на 04.12.2018 становить 32 263,09 гривень. Згідно з курсом НБУ на 04.12.2018: 1 рубль РФ дорівнює 0,42498 гривень; 1 євро дорівнює 31,92534700 гривень.
За даними Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України та АСМО «Інспектор» ОСОБА_1 на транспортному засобі особистого користування «RENAULT 19» реєстраційний номер НОМЕР_1 виїхав з території України 04.12.2018 о 10 годині 22 хвилини, тобто був відсутній в Україні менше, ніж 24 години.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 не заявив за встановленою формою точних достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив митні правила, передбачені статтею 472 МК України.
Постановою судді Київського районного суду м.Харкова від 16 травня 2019 року визнано винним ОСОБА_1 в порушенні митних правил, передбачених статтею 472 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 27 790,92 гривень.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь Харківської митниці ДФС витрати за зберігання безпосереднього предмету порушення митних правил у розмірі 48 гривень.
Вилучені згідно з протоколом № 3190/80700/18 предмети порушення митних правил, а саме дроти та кабелі 13 найменувань загальною вартістю 27 790,92 гривні, які зберігаються в коморі Харківської митниці ДФС конфісковано на користь держави.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 гривень.
Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, а справу про порушення митних правил закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що при здійсненні огляду транспортного засобу ОСОБА_1 службовими особами Харківської митниці було перевищено повноваження.
Здійснення огляду (переогляду) товару на підставі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів є можливим лише у порядку, передбаченому частиною 5 статті 338 МК України, при цьому в даному випадку можливо здійснювати огляд (переогляд) лише транспортного засобу комерційного призначення.
Однак, автомобіль, на якому ОСОБА_1 в'їжджав на митну територію України, не є комерційним транспортним засобом.
В діянні ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого статтею 472 МК України.
Його відповідальність можлива була б лише у разі виявлення товару, який би підлягав обов'язковому декларуванню.
Протокол складено лише на тій підставі, що на момент огляду ОСОБА_1 не надав документів про вартість товару, хоча точно вказав її у своїх поясненнях до протоколу - 2850 рублів РФ.
Інших відомостей про вартість товару на момент складання протоколу не існувало, вага товару не перевірялась.
19.12.2018 ОСОБА_1 надав Харківській митниці копії документів на придбання товару, що 04.12.2018 переміщувались.
Вважає, що висновок Харківського управління з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС № 142008800-0588 від 28.04.2019, згідно з яким загальна ринкова вартість предметів, вилучених по протоколу про ПМП № 3190/80700/18 станом на дату оцінки становить 27 790,92 гривень, не може прийматись судом як доказ, оскільки відображає вартість товарів станом на дату проведення оцінки, тобто на квітень 2019 року, у той час як події відбувались 04 грудня 2018 року.
Крім того, експерт не надав жодних документів, з яких вбачається вартість товару.
Вважає, що застосуванню підлягають норми частини 1 статті 374 МК України та ОСОБА_1 не мав декларувати товари, оскільки їх сумарна вартість становить 37,65 євро, а вага не перевищує 50 кг.
Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника Литвиненка В.В., який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, пояснення представника Харківської митниці ДФС - Тупікової О.О., яка проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Притягаючи ОСОБА_1 до відповідальності за статтею 472 МК України, суддя виходив з тих обставин, що в діях ОСОБА_1 наявне порушення митних правил, передбачене статтею 472 МК України, тобто недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
З таким висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до частини 1 статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Згідно з частиною 1 статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до частини 1 статті 194 МК України у разі ввезення товарів на митну територію України декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють орган доходів і зборів, у зоні діяльності якого товари будуть пред'явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари.
Згідно зі статтею 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до статті 366 МК України існує двоканальна система проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.
Канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
Канал, позначений символами червоного кольору («червоний коридор»), призначений для всіх інших громадян.
Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.
Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Громадяни, які проходять (проїжджають) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.
Стаття 472 МК України передбачає відповідальність у разі недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
У зв'язку із цим, крім зазначених у статті 489 МК України вимог при розгляді справи про порушення митних правил суд повинен керуватися статтею 280 КУпАП. Вказаною нормою передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до них, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, свідків, висновком експерта та іншими документами.
Відповідно до частини 6 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Судовим розглядом встановлено, що04 грудня 2018 року, приблизно о 16 годині 01 хвилин, до зони митного контролю МАПП «Гоптівка» у напрямку руху з Російської Федерації до України в'їхав транспортний засіб особистого користування RENAULT 19 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням громадянина України ОСОБА_1
Формою проходження митного контролю вищевказаний громадянин обрав коридор (смугу) спрощеного митного контролю - «зелений коридор».
Згідно з частиною 2 статті 366 Митного кодексу України канал, позначений символами зеленої кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межи цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
На підставі частини 1 статті 339 Митного кодексу України, за результатами відпрацювання системи управління ризиками вищевказаний автомобіль був переведений зі смуги руху «зелений коридор» на смугу руху «червоний коридор», для проведення огляду. Під час усного декларування громадянин ОСОБА_1 заявив, що не переміщує товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню, оподаткуванню, заборонених чи обмежених до переміщення через митний кордон України.
При проведенні огляду було встановлено, що в салоні автомобіля та у багажному відділенні знаходились 2 бухти кабелю чорного кольору без маркування, та 5 (п'ять) бухт дроту(кабелю) МГТФ Ф 1,0 у чорному поліетиленовому пакеті, а саме: ТУ 16-505.185-71.ТЗ (довжина згідно з маркуванням 64 м), ТУ 16-505.185-71.ТЗ № 01/05 (довжина згідно з маркуванням 43 м), ТУ 16-505.185-71.T3 № 01/05 (довжина згідно з маркуванням 90,5 м), ТУ 16-505.185-71.ТЗ № 01/05 (довжина згідно з маркуванням 43,5 м), ТУ 16-505.185-71.ТЗ № 01/05 (довжина згідно з маркуванням 62 м).
В салоні на задньому сидінні автомобіля знаходились в поліетиленових пакетах 6 бухт дроту: з надписом на етикетці «провод МСЭ 16-13 2x0,20 Ч ТУ 16-505.083-78» (довжина згідно з маркуванням 205.0 м), з надписом на етикетці «провод МГТФЭ 0,20 ТУ 16-505.185-71 ТТ» (довжина згідно з маркуванням 120 м), з надписом на етикетці «МАРКА МСЭ І6-13 3x0,2 (довжина згідно з маркуванням 15 м), з надписом на етикетці «МАРКА МГТФЭ 0,5» (довжина згідно з маркуванням 5 м), з надписом на етикетці «провод МГТФЭ 0,35 ТУ 16-505.185-71 TT» (довжина згідно з маркуванням 108,0 м), з надписом на етикетці «провод МГТФЭ 0,20 ТУ 16-505.185-71 TT» (довжина згідно з маркуванням 366,5 м).
За інформацією з мережі Інтернет, сайту https//cable.ru загальна вартість виявленого товару за курсом Національного банку України на 04.12.2018 становить 32 263,09 гривень. Згідно з курсом НБУ на 04.12.2018: 1 рубль РФ дорівнює 0,42498 гривень; 1 євро дорівнює 31,92534700 гривень.
За даними Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України та АСМО «Інспектор» ОСОБА_1 на транспортному засобі особистого користування «RENAULT 19» реєстраційний номер НОМЕР_1 виїхав з території України 04.12.2018 о 10 годині 22 хвилини, тобто був відсутній в Україні менше, ніж 24 години.
Відповідно до висновку № 142008800-0588 від 23.04.2019 Харківського управління з питань експертиз та досліджень загальна ринкова вартість предметів, вилучених згідно з протоколом про ПМП № 3190/80700/18 дротів та кабелів 13-ти найменувань, станом на дату оцінки становить 27 790,92 гривень (а.с. 47-51).
Згідно з частиною 1 статті 374 МК України товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об'єктами оподаткування митними платежами.
Частиною 4 статті 374 МК України передбачено, що товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, в частині, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України). Базою оподаткування таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України).
На підставі пунктів 191.2.3 та 191.2.4 статті 191 Податкового кодексу України у разі ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в'їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин, базою оподаткування є частина сумарної фактурної вартості таких товарів, що перевищує еквівалент 50 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті.
У разі ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей) через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, сумарна вага яких перевищує 50 кг, базою оподаткування є сумарна фактурна вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг, з урахуванням мита, що підлягає сплаті.
За даними Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України та АСМО «Інспектор» ОСОБА_1 виїхав з території України 04.12.2018 о 10 годині 22 хвилини, а повернувся в Україну 04.12.2018 о 16 годині 01 хвилину, тобто був відсутній в Україні менше, ніж 24 години.
З огляду на викладене, суддя дійшов правильного та обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 порушень митних правил.
Апеляційним судом не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про невідповідність експертної оцінки дійсній вартості товару, оскільки у апеляційного суду нема підстав ставити під сумнів висновок експерта.
Крім того, відповідно до частини 12 статті 357 МК України у разі необґрунтованості висновку або виникнення сумнівів у його правильності може бути призначено повторне дослідження (аналіз, експертиза), проведення якого доручається іншому експерту.
Відповідні клопотання ОСОБА_1 до суду не заявлялись.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду про винність ОСОБА_1 не спростовують і не дають підстав для скасування постанови судді.
Під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційним судом не встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі вищевикладеного, підстав для скасування постанови Київського районного суду міста Харкова від 16 травня 2019 року не встановлено.
Керуючись ст. ст. 486, 489, 494, 495, 527, 529 МК України, ст. ст. 245, 247, 278, 280, 283, 284, 294, 295 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Київського районного суду міста Харкова від 16 травня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду О.А. Кружиліна