"03" грудня 2009 р. м. Київ К-21968/07
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Головчук С.В., Гуріна М.І, Кобилянського М.Г.,
секретар Сіпаренко С.В., за участю представника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області Яроцького Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до управління Служби безпеки України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про перерахунок пенсії за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 квітня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2007 року,
У лютому 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що був звільнений в запас наказом голови Служби безпеки України від 22 грудня 2006 року № 2010-ос з посади начальника інформаційно-аналітичного відділу за станом здоров'я (обмежено придатний до військової служби); наказом начальника управління Служби безпеки України в Тернопільській області від 29 грудня 2006 року № 256-ос виключений із списків особового складу з 30 грудня 2006 року з призначенням йому пенсії в розмірі 68% від суми грошового забезпечення. Вважає, що розрахунок пенсії є неправильний та проведений з порушенням вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»в редакції від 4 квітня 2006 року (набрав чинності з 29 квітня 2006 року), яким передбачено обчислення пенсій особам офіцерського складу з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством. Відповідачем в грошове забезпечення для обчислення пенсії не включена щомісячна доплата, встановлена особам, які мають право на пенсію за вислугу років і залишені в інтересах справи на службі, а премія обчислена за останні 24 календарні місяці. Просив зобов'язати управління Служби безпеки України в Тернопільській області перерахувати пенсію з дня її призначення, виплачувати пенсію у розмірі 3119,31 грн., що становить 68% від суми грошового забезпечення (4587,22 грн.) з урахуванням щомісячної доплати та премії, які він отримував перед звільненням.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 квітня 2007 року позов ОСОБА_3 задоволено. Зобов'язано управління Служби безпеки України в Тернопільській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_3 у розмірі 68% від суми його грошового забезпечення, що становило 4587,22 грн., в сумі 3119,31 грн.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2007 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишено без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 квітня 2007 року -без змін.
Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій виходили з того, що суб'єкт владних повноважень незаконно обчислив пенсію позивача з урахуванням вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», оскільки це суперечить вимогам Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тому пенсія позивача підлягає перерахунку з дня призначення.
Вказуючи на допущені, на думку Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, судами неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, управління просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій рішення та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи по суті судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 був звільнений наказом голови Служби безпеки України від 22 грудня 2006 року № 2010-ос з посади начальника інформаційно-аналітичного відділу за пунктами 65 «а», 67 «б»Положення про проходження військової служби за контрактом та кадрової військової служби у Службі безпеки України (за станом здоров'я - обмежено придатний до військової служби) в запас Служби безпеки України. Наказом начальника управління Служби безпеки України в Тернопільській області від 29 грудня 2006 року № 256-ос позивач був виключений із списків особового складу з 30 грудня 2006 року. З 31 грудня 2006 року позивачу призначено пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яку обчислено з урахуванням вимог, встановлених статтею 40 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
Пунктом 30 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»дію частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»зупинено на 2006 рік.
Статтею 40 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»встановлений порядок визначення заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсій військовослужбовців, згідно з яким до грошового забезпечення враховуються відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років у розмірах, встановлених за останньою штатною посадою перед звільненням, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірі, що визначаються за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців»від 4 квітня 2006 року назву Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»викладено в такій редакції: «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Також викладено в новій редакції й деякі положення Закону, зокрема, статтю 43.
Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.
Вказані зміни набули чинності з 29 квітня 2006 року. Текст частини 3 статті 43 Закону змін не зазнав.
Проте встановлений статтею 40 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»порядок визначення заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсій військовослужбовців, та вимоги пункту 30 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»щодо зупинення на 2006 рік дії частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»не були скасовані й підлягали застосуванню.
Суб'єкт владних повноважень, вирішуючи у грудні 2006 року питання про призначення й обчислення пенсії позивачу на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», правильно застосував чинне законодавство з урахуванням вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_3
У відповідності з положеннями статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Враховуючи, що фактичні обставини справи судами встановлені повно й правильно, але неправильно застосовано норми матеріального права, ухвалені в справі рішення підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 160 ч. 3, 167 ч. 4, 210, 220, 221, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задовольнити.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 квітня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2007 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до управління Служби безпеки України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про перерахунок пенсії відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237 -239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Юрченко В.В.
Судді: Амєлін С.Є.
Головчук С.В.
Гурін М.І.
Кобилянський М.Г.