№ 2-а-6/10/0527
08 лютого 2010 року. Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Міросєді А.І.,
при секретарі Ульянцевій С.А.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника позивача --
представника відповідача ОСОБА_2,
третьої особи --
прокурора Лябах Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 міської ради Донецької області (третя особа ОСОБА_4) «про скасування рішення», -
20 жовтня 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 міської ради Донецької області про скасування рішення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 28 серпня 2008 року ОСОБА_3 міська рада Донецької області прийняла рішення № 5/32-711 «Про надання, припинення прав користування, продовження дії договорів оренди та зміни цільового призначення земельних ділянок», пунктами 6 та 6.1 якого було затверджено проект землеустрою відводу земельної ділянки для продажу права оренди на аукціоні під будівництво торгівельного павільйону та надано право переможцю аукціону по продажу права оренди земельної ділянки з кадастровим № 1412600000:00:006:0368 площею 0,0135 га по вулиці Пролетарській № 322 в місті Костянтинівка в оренду терміном на 2 роки. Приймаючи до уваги вищеназвані рішення, на вказаній земельній ділянці він почав будівництво торгівельного павільйону. Однак 18 вересня 2009 року ОСОБА_3 міжрайонний прокурор направив у міську раду протест № 3883вих.09, у якому ставив питання про скасування п.п.6 та 6.1 рішення ОСОБА_3 міської ради № 5/32-711 від 28 серпня 2008 року про надання йому права оренди земельної ділянки по вулиці Пролетарській № 322. Свої вимоги, з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України № 677 від 26 травня 2004 року, прокурор мотивував тим, що одним із документів, які входять до складу технічної документації на земельну ділянку, є проект відведення земельної ділянки, який нібито можливо одержати тільки після проведення державної експертизи земель та одержання позитивного висновку. Також прокурор посилається на те, що рішення міської ради про надання йому права оренди земельної ділянки було прийняте 28 серпня 2008 року, а висновок державної експертизи землевпорядної документації було надано тільки 11 вересня 2008 року, тобто після затвердження радою проекту відведення земельної ділянки. Таким чином прокурор вважав, що подібними діями порушені вимоги діючого законодавства у відносинах щодо надання права оренди земельних ділянок та вимагав скасувати п.п.6 та 6.1 рішення ОСОБА_3 міської ради № 5/32-711 від 28.08.2008 року. ОСОБА_3 міська рада на своєму засіданні 24 вересня 2009 року прийняла рішення № 5/43-1008, яким задовольнила протест прокурора та скасувала п.п.6 та 6.1 рішення ОСОБА_3 міської ради № 5/32-711 від 28 серпня 2008 року, таким чином відмовивши йому в праві оренди наданої земельної ділянки по вулиці Пролетарській № 322. Вважає, що рішення ОСОБА_3 міської ради № 5/43-1008 від 24 вересня 2009 року винесеним незаконно, без додержання вимог змін до діючого законодавства і тому підлягає скасуванню за наступними обставинами. Як вбачається із протесту прокурора, єдиним нібито порушенням вимог законодавства є те, що висновок державної експертизи землевпорядної документації було надано 11 вересня 2008 року, а рішення міської ради щодо затвердження проекту землеустрою біло прийняте 28 серпня 2008 року. Тобто прокурор вважає, що для прийняття подібного рішення міської ради конче необхідно було спочатку отримати висновок державної експертизи, і цим порушені вимоги законодавства. Міська рада, приймаючи рішення на сесії 24 вересня 2009 року також прийняла незаконне рішення про задоволення протесту прокурора, не розібравшись у нюансах змін до діючого законодавства України. Так, ще 09 липня 2008 року Державний Комітет України із земельних ресурсів видав Наказ за № 162 (зареєстрований в міністерстві юстиції України 24 липня 2008року за № 681/15372) «Про внесення змін до Методики проведення державної експертизи землевпорядної організації», у якому із посиланням на вимоги ст.22 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної організації», Указ Президента України № 121 від 14 лютого 2008 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 січня 2008 року» та Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 року № 224, були внесені до абзаців сьомих підпунктів 4.1.1 та 4.2.1 зміни, згідно яких: «Державна експертиза землевпорядної документації з моменту виходу вказаного Наказу проводиться тільки по відношенню до конкретного кола земель: особливо цінних земель; земель природоохоронного призначення; оздоровчого та рекреаційного призначення; земель водного фонду; лісогосподарського призначення; історико-культурного призначення; по зміні цільового призначення земельних ділянок усіх категорій, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб площею понад 1,0 га; із земель запасу державної та комунальної власності на території Київської області». Таким чином коло земель, по яким в обов'язковому порядку проводиться державна експертиза чітко оговорено законодавцем. Як вбачається із суті вказаного Наказу, земельна ділянка в середині міста Костянтинівка, розташована по вулиці Пролетарській № 322, площею 0,0135 га, передана йому в оренду під забудівлю торгівельного павільйону, не входить ні в одну градацію вищеназваного кола земель, тобто з моменту виходу Наказу № 162 від 09 липня 2008 року проведення державної експертизи землевпорядної документації по наданій йому земельній ділянці не є обов'язковим і той факт, що експертиза все-таки була проведена, однак її висновок надійшов через місяць після прийняття рішення ОСОБА_3 міською радою щодо надання йому в оренду земельної ділянки, не може бути підставою для скасування вказаного рішення міської ради. Вважає, що протест прокурора № 3883 від 18 вересня 2009 року був складений та направлений у міську раду незаконно і рішення ОСОБА_3 міської ради № 5/43-1008 від 24 вересня 2009 року було прийняте незаконно. Просив скасувати рішення ОСОБА_3 міської ради № 5/43-1008 від 24 вересня 2009 року «Про скасування п. 6, п.п. 6.1 рішення ОСОБА_3 міської ради № 5/32-711 від 28 серпня 2008 року «Про надання, припинення прав користування, продовження дії договорів оренди та зміни цільового призначення земельних ділянок», як незаконно прийняте.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду від 27 листопада 2009 року у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено гр. ОСОБА_4.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні просив задовольнити його позов.
Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради Донецької області ОСОБА_2 позов визнав у повному обсязі та не заперечував проти його задоволення, мотивуючи свої доводи тим, що між позивачем та відповідачем вже виникли правовідносини з приводу спірного об'єкта будівництва, останній частково збудовано і рішення ОСОБА_3 міської ради № 5/43-1008 від 24 вересня 2009 року «Про скасування п.6, п.п. 6.1 рішення ОСОБА_3 міської ради № 5/32-711 від 28 серпня 2008 року «Про надання, припинення прав користування, продовження дії договорів оренди та зміни цільового призначення земельних ділянок» депутатами прийнято без належного аналізу чинного законодавства України.
Прокурор Лябах Р.І. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з посиланням на те, що п.6, п.п. 6.1 рішення ОСОБА_3 міської ради Донецької області № 5/32-711 від 28 серпня 2008 року «Про надання, припинення прав користування, продовження дії договорів оренди та зміни цільового призначення земельних ділянок» прийняті незаконно, оскільки проект відведення земельної ділянки був затверджений без одержання позитивного висновку державної експертизи та безпідставно передано в оренду земельну ділянку.
Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання надав заву з проханням розглянути справу у його відсутність, проти позову надав письмові заперечення (а.с. 72, 82-83).
Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій і бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У судовому засіданні встановлено, що рішенням ОСОБА_3 міської ради Донецької області № 5/32-711 від 28 серпня 2008 року «Про надання, припинення прав користування, продовження дії договорів оренди та зміни цільового призначення земельних ділянок», пунктами 6 та 6.1, було затверджено проект землеустрою відводу земельної ділянки з кадастровим № 1412600000:00:006:0368 для продажу права оренди на аукціоні під будівництво торгівельного павільйону; надати переможцю аукціону з продажу права оренди земельну ділянку з кадастровим № 1412600000:00:006:0368 площею 0,0135 га по вулиці Пролетарській (р-н ж/б № 322) в оренду на 2 роки для будівництва торгівельного павільйону (а.с. 29-40).
24 листопада 2008 року Орендодавцем - ОСОБА_3 міською радою з переможцем аукціону з продажу права оренди земельної ділянки - ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим № 1412600000:00:006:0368 для будівництва торгового павільйону по вул. Пролетарській в р-ну ж/б № 322, і дана земельна ділянка була передана позивачу ОСОБА_1 (а.с. 109-115).
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим № 1412600000:00:006:0368 складає 48064,39 грн. (а.с. 107).
Відповідними компетентними органами було погоджено позивачу ОСОБА_1 місце розташування торгового павільйону: Донецьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства - 16 січня 2008 року (а.с. 95), ОСОБА_3 міжрайонною СЕС - 17 січня 2007 року (а.с. 96), Відділом культури при виконкомі ОСОБА_3 міської ради - 14 січня 2008 року (а.с. 97), Управлінням архітектури і містобудування (а.с. 98); погоджено ОСОБА_2 вибору земельної ділянки по вул. Пролетарській (р-н ж/б № 322) (а.с. 99-100, 101, 102), а також погоджено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Пролетарській (р-н ж/б № 322) (а.с. 103, 104, 105, 106).
Зауваження по Висновку державної експертизи землевпорядної документації № 217 від 11 вересня 2008 року усунуті 13 листопада 2008 року (а.с. 55, 85).
16 червня 2009 року ДП «Укрдержбудекспертиза» затверджено позитивний комплексний експертний висновок по робочому проекту «Торговий павільйон по вул. Пролетарській в районі жилого будинку № 322 у м. Костянтинівка» (а.с. 66-69).
07 липня 2009 року Управлінням комунального господарства виконкому ОСОБА_3 міської ради позивачу ОСОБА_1 був виданий ордер на виконання земельних робіт (а.с. 71), та 06 серпня 2009 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області йому ж був виданий дозвіл на виконання будівельних робіт (а.с.70).
Сторонами у судовому засіданні не заперечувалися доводи позивача ОСОБА_1, з приводу часткового збудування на час прийняття ОСОБА_3 міською радою рішення № 5/43-1008 від 24 вересня 2009 року «Про скасування п. 6, п.п. 6.1 рішення ОСОБА_3 міської ради № 5/32-711 від 28 серпня 2008 року «Про надання, припинення прав користування, продовження дії договорів оренди та зміни цільового призначення земельних ділянок» на підставі розгляду протесту ОСОБА_3 міжрайонного прокурора № 3883вих.09 від 18 вересня 2009 року, будівлі торгового павільйону по вул. Пролетарській в районі жилого будинку № 322 у м. Костянтинівка.
Тобто, суд вважає доведеним факт того, що між позивачем ОСОБА_1 і відповідачем виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і останні існували на час прийняття ОСОБА_3 міською радою рішення № 5/43-1008 від 24 вересня 2009 року «Про скасування п. 6, п.п. 6.1 рішення ОСОБА_3 міської ради № 5/32-711 від 28 серпня 2008 року «Про надання, припинення прав користування, продовження дії договорів оренди та зміни цільового призначення земельних ділянок», і продовжують існувати на поточний період.
ОСОБА_3 міжрайонним прокурором на підставі звернення гр. ОСОБА_4 було внесено протест від 18 вересня 2009 року вих. № 3883вих.09 на п.п. 6, 6.1 рішення ОСОБА_3 міської ради Донецької області № 5/32-711 від 28 серпня 2008 року «Про надання, припинення прав користування, продовження дії договорів оренди та зміни цільового призначення земельних ділянок» з вимогою скасувати вищевказані пункти рішення, оскільки проект відведення спірної земельної ділянки був затверджений без одержання позитивного висновку державної експертизи (який надано 11 вересня 2008 року) та безпідставно передано в оренду земельну ділянку (а.с. 8-9).
Рішенням ОСОБА_3 міської ради № 5/43-1008 від 24 вересня 2009 року «Про скасування п. 6, п.п. 6.1 рішення ОСОБА_3 міської ради № 5/32-711 від 28 серпня 2008 року «Про надання, припинення прав користування, продовження дії договорів оренди та зміни цільового призначення земельних ділянок» на підставі розгляду протесту ОСОБА_3 міжрайонного прокурора № 3883вих.09 від 18 вересня 2009 року, скасовано п.6, п.п. 6.1 рішення ОСОБА_3 міської ради № 5/32-711 від 28 серпня 2008 року «Про надання, припинення прав користування, продовження дії договорів оренди та зміни цільового призначення земельних ділянок» (а.с. 41).
Відповідно до п. 5 Рішення Конституційного Суду України від 1 6 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у Конституції України зазначено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду (частина друга статті 144). Цьому конституційному положенню відповідають Закон (280/97-ВР), у частині десятій статті 59 (280/97-ВР) якого визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку, та інші закони України, зокрема «Про столицю України - місто-герой Київ», згідно з частиною третьою статті 8 якого рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України зупиняються в установленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Системний аналіз цих конституційних і законодавчих положень та положень пункту 5 статті 121, пункту 9 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України свідчить, що на прокуратуру України покладено нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами місцевого самоврядування. Закон України «Про прокуратуру», прийнятий до набуття чинності Конституцією України, є чинним у частині, що не суперечить Основному Закону України, і передбачає порядок зупинення рішень органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України. Цим законом установлено, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право опротестовувати акти виконавчих органів місцевих рад та вносити подання або протести на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень. Протест прокурора приноситься до органу, який видав цей акт і зупиняє його дію, прокурору надається право звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним, і подача такої заяви зупиняє дію правового акта (частини перша, третя, четверта статті 21 Закону України «Про прокуратуру»).
У зв'язку з наведеним Конституційний Суд України дійшов висновку, що за змістом частини другої статті 144 Конституції України, частини десятої статті 59 Закону (280/97-ВР) рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції (254к/96-ВР) чи законам України зупиняються прокурором у встановленому Законом України «Про прокуратуру» (1789-12) порядку з одночасним зверненням до суду. При цьому Конституційний Суд України зазначає, що право прокурора оскаржувати до суду рішення органів місцевого самоврядування не є абсолютним, оскільки у Конституції України закріплено, що її норми є нормами прямої дії, а отже, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, як і право на оскарження в суді рішень органів місцевого самоврядування гарантується безпосередньо на підставі Конституції України кожному (частина третя статті 8, частина друга статті 55).
Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).
Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону 280/97-ВР). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп справі щодо несумісності депутатського мандата.
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Під час судового розгляду ні сторонами, ні прокурором не доведено, що останнім, разом із направленням до ОСОБА_3 міської ради протесту від 18 вересня 2009 року вих. № 3883вих.09 на п. 6, п.п. 6.1 рішення ОСОБА_3 міської ради Донецької області № 5/32-711 від 28 серпня 2008 року «Про надання, припинення прав користування, продовження дії договорів оренди та зміни цільового призначення земельних ділянок», спрямовано відповідний позов до суду з вимогою скасувати п. 6, п.п. 6.1 рішення ОСОБА_3 міської ради Донецької області № 5/32-711 від 28 серпня 2008 року «Про надання, припинення прав користування, продовження дії договорів оренди та зміни цільового призначення земельних ділянок»
За таких обставин суд вважає, що рішення ОСОБА_3 міської ради № 5/43-1008 від 24 вересня 2009 року «Про скасування п.6, п.п. 6.1 рішення ОСОБА_3 міської ради № 5/32-711 від 28 серпня 2008 року «Про надання, припинення прав користування, продовження дії договорів оренди та зміни цільового призначення земельних ділянок» прийнято без дотримання норм діючого законодавства і порушує права та законні інтереси позивача, оскільки не ґрунтується на законі і не відповідає вимогам Конституції України, і підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України судові витрати, понесені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), про що йдеться в ч.1 ст.94 КАС України.
На підставі Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 1 6 квітня 2009 року № 7-рп/2009, керуючись ст.ст. 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 міської ради Донецької області (третя особа ОСОБА_4) «про скасування рішення» задовольнити.
Скасувати рішення ОСОБА_3 міської ради № 5/43-1008 від 24 вересня 2009 року «Про скасування п.6, п.п. 6.1 рішення ОСОБА_3 міської ради № 5/32-711 від 28 серпня 2008 року «Про надання, припинення прав користування, продовження дії договорів оренди та зміни цільового призначення земельних ділянок».
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у відшкодування витрат по сплаті судового збору 3 (три) грн. 40 коп.
Текст постанови виготовлено 08 лютого 2010 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя