Код суду 0527 № 2-а-630/10
24 лютого 2010 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Чернецького В.А.,
при секретарі Купрєєнко А.С.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Костянтинівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Костянтинівської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання надати дозвіл на встановлення індивідуального опалювального приладу,
12 лютого 2010 року позивач звернулся до суду з адміністративним позовом до виконкому Костянтинівської міської ради, в якому вказав, що він звернувся до відповідача з заявою про надання дозволу на встановлення індивідуального опалювального приладу та відключення від мереж централізованого опалення в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, яка належить йому на праві власності. 14.10.2009 року він отримав відповідь з відмовою у дозволі на відключення. Вважає ці дії відповідача неправомірними та незаконними. Просить суд визнати неправомірною відмову комісії по відключенню окремих приміщень житлових будинків від мереж Централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання територіальної громади м. Костянтинівка надати дозвіл на відключення від мереж центрального опалення та влаштування індивідуального опалення в квартирі АДРЕСА_2. Також просив суд зобов'язати виконком Костянтинівської міської ради розглянути заяву про надання йому дозволу на відключення від мереж центрального опалення та влаштування індивідуального опалення в квартирі АДРЕСА_3.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що в даному будинку відсутня гаряча вода, опалювальний сезон починається не вчасно, в квартирі сиро та холодно, тому він звернувся до відповідача з заявою про надання дозволу на встановлення індивідуального опалювального приладу та відключення від мереж централізованого опалення в цій квартирі, так як незадоволений вартістю та якістю послуг централізованого опалення, а також відсутністю гарячої води. Але 18 червня 2009 року рішенням комісії по відключенню окремих приміщень житлових будинків від мереж ІДО та ГВП йому було відмовлено. Вважає такі дії відповідача незаконними, оскільки власник квартири має право відмовитися від послуги, якість якої його не задовольняє.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву з вимогою розглянути справу у його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що власником квартири АДРЕСА_3 є позивач, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 23.07.2003 року, виданом приватним нотаріусом Костянтинівського нотаріального округу ОСОБА_3 і яким зроблено актовий запис у реєстрі № 3840 та зареєстрованом у електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 28.07.2003р. (ас. 11, 12, 13). У червні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про надання дозволу на встановлення індивідуального опалювального приладу та відключення від мереж централізованого опалення в квартирі АДРЕСА_4, яка належить йому на праві власності (а.с.6).
Згідно з протоколом № 4 від 18.06.2009 року засідання комісії по вирішенню питань відключення споживачів від мереж централізованого опалення та переводу приміщень на індивідуальне опалювання, комісія заслухавши заяву ОСОБА_1 прийняла рішення про неможливість надати дозвіл на відключення від мереж ЦО для влаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання окремої квартири багатоповерхового житлового будинку на підставі пунктів 2.1 та 2.2 Наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України „Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання" № 4 від 22 11.2005 року (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства житлово-комунального господарства №169 від 06.11.2007 року) (далі Порядок) (а.с.7, 8).
Суд вважає, що відмова позивачу в наданні дозволу на встановлення індивідуального опалювального приладу та відключення від мереж централізованого опалення в його квартирі не ґрунтується на законі з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 21 Конституції України зазначає, що усі люди є рівні у своїй гідності та правах.
Відповідно до вимог ст.42 Конституції України права споживачів захищає держава.
Суд не може погодитись на посилання вищезазначеної комісії на Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України „Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання" № 4 від 22.11.2005 року, оскільки виходячи зі змісту даного нормативного акту цей Порядок регламентує процедуру відключення окремих будинків, а не окремих приміщень (квартир), порядок відключення яких залишається законодавчо неврегульованим.
Згідно з ч.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Суд вважає, що якщо зазначений Порядок застосувати до правовідносин, які стосуються окремих приміщень (квартир), то цей нормативно-правовий акт буде суперечити Конституції України та іншим Законам України з наступних підстав.
Правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються Конституцією України, Житловим Кодексом, Законом України „Про житлово-комунальні послуги", Законом України „Про теплопостачання", іншими нормативно-правовими актами.
Згідно преамбули Закону України „Про житлово-комунальні послуги" №1875-ІУ від 24.06.2004 року цей Закон визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що вимикають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Згідно п. 6 ст. 26 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.
Згідно ст.24 Закону України „Про теплопостачання" № 2633-ГУ від 02.06.2005 року споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.
Згідно п.24 Постанови Кабінету Міністрів України „ Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" №630 від 21.07.2005 року, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до п.4 ст.9 КАС України уразі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягає застосуванню саме Закон України „Про житлово-комунальні послуги" та Закон України „Про теплопостачання", а не Наказ Міністерсгва будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України „Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання", тому вимоги позивача є законними і підлягають задоволенню.
На підставі Конституції України, Закону України „Про житлово-комунальні послуги" №1875-ІУ від 24.06.2004 року, Закону України „Про теплопостачання" №2633-ІУ від 02.06.2005 року, Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" №630 від 21.07.2005 року, керуючись ст.ст. 6-12, 71, 86, 104, 159-163 КАС України суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до виконкому Костянтинівської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання надати дозвіл на встановлення індивідуального опалювального приладу - задовольнити.
Визнати рішення Комісії по вирішенню питань відключення споживачів від мереж централізованого опалення та переводу приміщень на індивідуальне (автономне) опалювання при виконавчому комітеті Костянтинівської міської ради від 18 червня 2009 року щодо відмови ОСОБА_1 у відключенні від мереж централізованого опалення - неправомірним.
3обовязати виконавчий комітет Костянтинівської міської ради (при закінченні опалювального сезону) на засіданні Комісії по вирішенню питань відключення від централізованного опалення та переводу житлових будинків на автономне опалення надати ОСОБА_1 дозвіл на встановлення індивідуального опалювального приладу в квартирі АДРЕСА_5 та видати їм лист узгодження цього питання з відповідними інстанціями.
На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним адміністративним судом Донецької області.
Суддя